ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2016 року м. Київ К/9991/33291/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Олендера І.Я.,
секретар судового засідання Титенко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року
у справі № 2-31/3535-2008А (№ 22-а-2380/08)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777»
до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проминвест»,
за участі Прокуратури міста Сімферополя Автономної Республіки Крим
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест» (далі - третя особа), про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004392301/0 від 28 березня 2008 року.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004392301/0 від 28 березня 2008 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1283850,00 грн., у тому числі: 855900,00 грн. - за основним платежем, 437950,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Нові технології №777» 3,40 грн. судового збору.
В касаційній скарзі ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 року.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ в м. Сімферополі АР Крим провела планову виїзну перевірку ТОВ «Нові технології №777» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 квітня 2006 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої був складений акт № 2012/23-7/34371499 від 21 березня 2008 року.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником необґрунтовано завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у грудні 2006 року на суму 6400485,00 грн. (рядок 25 декларації) та недоплачено до бюджету у 2007 році податок на додану вартість у загальній сумі 855900,00 грн., а саме по періодах: лютий 2007 року - 166000,00 грн., березень 2007 року - 119300,00 грн., квітень 2007 року - 95100,00 грн., травень 2007 року - 95100,00 грн., червень 2007 року - 95100,00 грн., липень 2007 року - 95100,00 грн., серпень 2007 року - 95100,00 грн., вересень 2007 року - 95100,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2006 року податок на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Проминвест» у квітні 2006 року, оскільки ТОВ «Нові технології №777» зареєструвалось платником податку на додану вартість лише у травні 2006 року, з огляду на що такі податкові накладні складені з порушенням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктів 6, 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165.
28 березня 2008 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004392301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Нові технології №777» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1283850,00 грн., у тому числі: 855900,00 грн. - за основним платежем, 437950,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2006 року податок на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Проминвест» у квітні 2006 року, оскільки такі податкові накладні містили реквізити покупця, який ще не був зареєстрований платником податку на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на висновок судово-економічної експертизи ТОВ «Інститут обліку та аудиту» від 03 лютого 2011 року № 42, наданий на виконання ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року про призначення судово-бухгалтерської експертизи, виходив з того, що до складу податкового кредиту грудня 2006 року позивачем був включений податок а додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Проминвест» у травні 2006 року та отриманими ТОВ «Нові технології №777» у грудні 2006 року, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за період з 01 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року, а податкові накладні, виписані ТОВ «Проминвест» у квітні 2006 року, були повернуті позивачем ТОВ «Проминвест» у квітні 2006 року разом із розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у зв'язку із поверненням позивачем майна, внесеного ТОВ «Промінвест» у статутний фонд ТОВ «Нові технології №777», для уточнення та змін номенклатури внеску у зв'язку із заявою ТОВ «Проминвест», що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ «Нові технології №777» від 22 квітня 2006 року № ?-06.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
17 квітня 2006 року ТОВ «Нові технології №777» було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (т.2 арк. справи 52), а 04 травня 2006 року було зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00965630 (т.2 арк. справи 69).
Згідно статуту ТОВ «Нові технології №777», зареєстрованого 17 квітня 2006 року, засновниками позивача були ТОВ «Проминвест» та АТЗТ «Аспект» (т.2 арк. справи 53-64).
Одним із засновників, а саме - ТОВ «Проминвест» у якості внеску в статутний фонд ТОВ «Нові технології №777» було внесене майно на загальну суму 38402911,54 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 6400485,00 грн.). Вказана операція була оформлена видатковими накладними від ТОВ «Проминвест» № ПИ-0000001 - № ПИ-0000006 від 12 квітня 2006 року і № 000001-ЛНА-000006 від 12 квітня 2006 року (т.1 арк. справи 51-62), а також засновником були виписані позивачу податкові накладні №1-13 від 12 квітня 2006 року на відповідну суму (т.1 арк. справи 63-75).
22 квітня 2006 року на зборах учасників ТОВ «Нові технології № 777» було ухвалене рішення про повернення майна, внесеного в якості установчого внеску ТОВ «Проминвест» у статутний фонд ТОВ «Нові технології №777» для уточнення й внесення змін у номенклатуру внеску, при цьому ТОВ «Проминвест» було зобов'язано внести установчий внесок до 01 червня 2006 року, що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ «Нові технології №777» від 22 квітня 2006 року № 1/2-06 (т.1 арк. справи 76).
В свою чергу, повернення позивачем майна засновникові було оформлено накладними на повернення № ПИ-0000001 - № ПИ-0000006 від 24 квітня 2006 року, № 77-0000001-77-0000007 від 24 квітня 2006 року (т.1 арк. справи 77-89), а також 24 квітня 2006 року позивачем були виписані ТОВ «Проминвест» розрахунки № 1-13 коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 1-13 від 12 квітня 2006 року (т.1 арк. справи 90-106).
26 травня 2006 року протоколом зборів учасників ТОВ «Нові технології № 777» № 1/3-06 (т.1 арк. справи 107) був затверджений внесок ТОВ «Проминвест» до статутного фонду ТОВ «Нові технології №777» згідно видаткових накладних № ПІ-0000007 - № 00000012 від 26 травня 2006 року, № 000007-ЛНА-000013 від 26 травня 2006 року на загальну суму 38402911,54 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 6400485,00 грн.).
Також, ТОВ «Проминвест» виписало на користь ТОВ «Нові технології № 777» податкові накладні № 14-26 від 26 травня 2006 року (т.1 арк. справи 121-135), які були отримані позивачем у грудні 2006 року, що підтверджується реєстром отриманих і виданих податкових накладних за період з 01 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року, на загальну суму 38402911,54 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 6400485,26 грн.) (т.1 арк. справи 136).
В свою чергу, вказана операція була відображена позивачем у рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, у зв'язку з чим у позивача виникло від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового період) у сумі 6400485,00 грн., яке зараховувалось товариством до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (т.1 арк. справи 66-67).
За приписами підпунктів «в», «г» підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені цим підпунктом, зокрема: повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця).
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та було підтверджено висновком судово-економічної експертизи ТОВ «Інститут обліку та аудиту» від 03 лютого 2011 року № 42, до складу податкового кредиту грудня 2006 року позивачем був включений податок а додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Проминвест» у травні 2006 року та отриманими ТОВ «Нові технології №777» у грудні 2006 року, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за період з 01 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року, а податкові накладні, виписані ТОВ «Проминвест» у квітні 2006 року, були повернуті позивачем ТОВ «Проминвест» у квітні 2006 року разом із розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у зв'язку із поверненням позивачем майна, внесеного ТОВ «Проминвест» у статутний фонд ТОВ «Нові технології №777», для уточнення та змін номенклатури внеску у зв'язку із заявою ТОВ «Промінвест», що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ «Нові технології №777» від 22 квітня 2006 року № ?-06.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач правомірно включив до податкового кредиту грудня 2006 року податок на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Промиінвест» у травні 2006 року, проте отриманими позивачем у грудні 2006 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в м. Сімферополі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ А.М. Лосєв
______ І.Я. Олендер
Судове рішення № 56580695, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/33291/11-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: