Вирок № 56580519, 21.03.2016, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2903/13-к

В И Р О К

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Стрєльнікова Д.В.,

секретар судового засідання - Куртась К.В.,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Вільчака З.І., обвинуваченого/цивільного відповідача ОСОБА_1 і його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3;

потерпілої/цивільного позивача - ОСОБА_4 і її представника адвоката Чебана В.О.,

розглянувши 21 березня 2016 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, безробітного, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

? у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в :

10.09.2013 р., приблизно о 23.30 год., ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ-2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в темний час доби зі швидкістю 60-70 км/год. по сухій проїзній частині автодороги з боку смт. Ольшанське в бік с. Сапетня Миколаївського району Миколаївської області.

Рухаючись в зазначених умовах та, проїжджаючи 1 км + 100 м автодороги "Ольшанське - Корчино - Сапетня", ОСОБА_1 в порушення п.п. 12.2., 10.1. Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого допустив занос керованого ним транспортного засобу з виїздом за межі проїзної частини на узбіччя, з наступним перекиданням автомобіля.

Під час дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, в якості пасажирів знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 12.2., 10.1. Правил дорожнього руху України спричинило вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пасажир ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забитої рани правої скроневої області, забиття грудної клітини, закритої тупої травми органів черевної порожнини з розривом селезінки та внутрішньою кровотечею, закритого перелому лівої плечової кістки зі зміщенням, закритих переломів клубової і сідничної кісток праворуч, закритого перелому дна вертлюгової западини праворуч, численних саден на обличчі, тулубі, кінцівках. Дані тілесні пошкодження у ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя.

* * * * *

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю і погодившись з усіма обставинами ДТП наведеними в обвинувальному акті, пояснив, що він має право керування транспортним ВАЗ-2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким володіє його батько. 10.09.2013 року приблизно о 24.00 год. він знаходився в смт. Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області на вулиці біля свого будинку. До нього підійшла його знайома ОСОБА_4 з раніше незнайомим ОСОБА_7 Останні були в нетверезому стані і ОСОБА_4 попросила відвезти їх до с. Сапетня. Він погодився, після чого на автомобілі марки ВАЗ-2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вони втрьох вирушили з смт. Ольшанське в бік с. Сапетня. За кермом автомобіля знаходився він, ОСОБА_4 їхала на передньому пасажирському сидінні, а на задньому пасажирському сидінні їхав ОСОБА_7 Він був пристебнутий паском безпеки. За його вимогою ОСОБА_4 також надягла пасок безпеки, але за музикою в салоні машині він не почув клацання замка паску. Швидкість руху автомобіля становила 60-70 км/год. Оскільки на вулиці було темно він увімкнув ближнє світло фар. При цьому дорога була суха. Від'їхавши від смт. Ольшанське біля 200 метрів він боковим зором побачив якусь тварину, схожу на собаку, яка раптово з'явилася на проїзній частині в безпосередній близькості від його автомобіля. Намагаючись уникнути зіткнення з твариною він машинально викрутив кермо праворуч, потім ліворуч, після чого автомобіль пішов в занос. Як машина перевернулася він не пам'ятає. До тями його привів ОСОБА_7, який був на задньому сидінні. Після того як він вибрався з машини, то побачив, що на землі в 5-7 метрах від автомобіля лежала ОСОБА_4, яка була в свідомості. Невдовзі на місці ДТП з'явилася машина швидкої медичної допомоги та міліції. Після цього ОСОБА_4 була госпіталізована до лікарні і в подальшому його матір надавала їй допомогу ліками та грошима, а також здійснювала її транспортування додому по завершенні лікування.

Що стосується цивільних позовів, то ОСОБА_1 повідомив, що цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 він визнає частково, оскільки фактично потерпіла знаходилась на лікуванні менше ніж зазначено у довідці лікувальної установи доданої до позовної заяви. Позов самої ОСОБА_4 про відшкодування майнової і моральної шкоди він не визнає повністю, оскільки раніше потерпіла повідомила про відсутність в неї до нього таких претензій, а також через те, що вся необхідна матеріальна допомога була їй надана в добровільному порядку його матір'ю.

Окрім показань самого ОСОБА_1, його вина також підтверджується іншими доказами у кримінальному провадженні, що досліджені судом.

Так, потерпіла ОСОБА_4 показала, що в ніч з 10 на 11.09.2013 року вона зустрілась в смт. Ольшанському Миколаївського району Миколаївської області з ОСОБА_1 і ще одним хлопцем на ім'я ОСОБА_1 у дворі будинку. Втрьох вони сіли до автомобіля ОСОБА_1 марки "Жигулі" де вживали спиртні напої. Після цього ОСОБА_1 сказав, що йому потрібно в с. Сапетня і попросив ОСОБА_1 відвезти його туди. ОСОБА_1 погодився і вони вирушили в с. Сапетня на машині ОСОБА_1 під керуванням останнього. Під час руху автомобіля вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні та була пристебнута паском безпеки. Рух відбувався в темну пору доби, по асфальтованій і сухій дорозі. На дорозі також не було вибоїн. Проїхавши півдороги до с. Сапетня, автомобіль раптом перекинувся. Як сталося перекидання автомобіля та з якої причини вона не зрозуміла. Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження і втратила свідомість. З приводу тілесних ушкоджень вона перебувала на стаціонарному лікуванні близька двох місяців. В подальшому їй була встановлена ІІ група інвалідності.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.09.2013 р. і схеми до нього вбачається, що на 1 км + 100 м. автодороги Ольшанське-Корчино-Сапетня неподалік смт. Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області сталася ДТП за участю одного транспортного засобу ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_3. Внаслідок ДТП зазначений транспортний засіб отримав механічні пошкодження даху, бамперу, капота, лобового скла. На проїзній частині дороги поряд з автомобілем також наявні дугоподібні сліди юзу. При цьому дорожнє покриття в місці ДТП асфальтобетонне, середньо-зернисте, сухе, чисте. Загальна ширина дорожнього покриття 6,1 м. За межами дорожнього покриття з обох боків мається узбіччя завширшки 5,1м та 5,2 м.

Власником зазначеного транспортного засобу є ОСОБА_8, а ОСОБА_1 має право керування ним (згідно реєстраційних документів).

Згідно висновку експерта № 2/235 від 21.10.2013 р. на момент ДТП ходова частина, рульове керування і робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_4 знаходились в працездатному стані.

З висновку експерта № 4/143 від 24.10.2013 р. вбачається, що на автомобілі НОМЕР_4 слідів контактування з іншим транспортним засобом не виявлено.

Згідно висновку експерта № 1/138 від 15.11.2013 р. в розглядуваній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_1 під час руху в темну пору доби, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2 Правил дорожнього руху України. Він також перед зміною напрямку руху транспортного засобу, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Обставини ДТП за участю водія ОСОБА_1 відтворені та досліджені в ході проведення слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідному протоколі від 06.11.2013 р.

Згідно висновку експерта № 1757 від 24.10.2013 р. у потерпілої ОСОБА_4 наявні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, забійної рани правої скроневої області, забиття грудної клітини, закритої тупої травми органів черевної порожнини з розривом селезінки і внутрішньочеревним крововиливом, закритого перелому лівої плечової кістки зі зміщенням, закритих переломів клубової і сідничної кісток праворуч, закритого перелому дна вертлюгової западини праворуч, численних саден на обличчі, тулубі, кінцівках.

Дані тілесні ушкодження могли виникнути незадовго до моменту звернення за медичною допомогою, в результаті дії тупих твердих предметів, в т.ч. при ударі об такі, не виключено їх виникнення в умовах розглядуваного ДТП.

Тілесні пошкодження у ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя і є такими, що виникли практично одномоментно в результаті ДТП.

При надходженні до стаціонару (безпосередньо після ДТП) ОСОБА_4 знаходилась в середньому ступені алкогольного сп'яніння, що підтверджено концентрацією алкоголю в крові 1,60 %.

Таким чином сукупність наявних доказів вказує на порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 12.2. і 10.1. Правил дорожнього руху України, які зобов'язують водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Крім того перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Невиконання цих приписів водієм ОСОБА_1 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із ДТП, що настала з його вини та спричинила заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4

Оцінюючи у сукупності зібрані в ході кримінального провадження докази, які повністю узгоджуються між собою та не оспорюються обвинуваченим ОСОБА_9, суд кваліфікує дії останнього за ст. 286 ч. 2 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, наслідком його стало заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також його особу.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, характеризуються позитивно. На даний час ОСОБА_1 має статус безробітного, наданий йому Цюрупинським РЦЗ 11.12.2015 року. З 31.07.2014 року по вересень 2015 року проходив військову службу у зв'язку з мобілізацією, та є учасником бойових дій. Має вагітну дружину.

Обставинами які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є його каяття, повне визнання своєї вини, сприяння встановленню істини у справі, вчинення злочину вперше, який є необережним, а також його позитивні характеристики і наявність статусу учасника бойових дій.

Обставин які обтяжують покарання ОСОБА_1 - не вбачається.

Виходячи з викладеного та, беручи до уваги низку обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає, що для попередження вчинення нових злочинів, в т.ч. аналогічних, а також для виправлення ОСОБА_1 слід обрати покарання не пов'язане із реальною ізоляцією від суспільства, застосувавши іспитовий строк у поєднанні з обов'язками згідно ст. ст. 75, 76 КК України, а також додатковий вид покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Розглядаючи цивільні позови в рамках кримінального провадження заявлені прокурором і потерпілою/цивільним позивачем ОСОБА_4, суд виходить з наступного.

Так, згідно ст. 22, 1166, 1177 ч. 1 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 1177 ч. 2 ЦК України також визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок правомірного керування транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 допустив злочинну недбалість, яка потягла тяжкі наслідки для потерпілої ОСОБА_4 у вигляді настання тяжких тілесних ушкоджень і подальшого тривалого лікування. Так, за даними витягу з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 знаходилась на стаціонарному лікуванні в ЛШМД з 11.09.2013 р. по 08.11.2013 р. За цей період потерпілою для потреб лікування були понесені витрати на придбання ліків і медичного приладдя на суму 3565,91 грн. Оскільки ці витрати підтверджені документально позов в цій частині підлягає задоволенню на суму 3565,91 грн.

Що стосується споживчого кредиту отриманого матір'ю потерпілої ОСОБА_10 в сумі 12355,02 грн. згідно кредитного договору від 24.01.2014 року, то правові підстави, а також належні докази витрат даної суми на потреби лікування потерпілої відсутні. Тому ця сума не підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4

Ст. 1195 ч. 1 ЦК України визначено, що фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати, які встановлювалися на відповідні періоди часу згідно законів України про державний бюджет (у 2013-2016 роках) та, враховуючи строк непрацездатності потерпілої ОСОБА_4 в період з 10.09.2013 року по 20.03.2016 року, розмір шкоди внаслідок втрати працездатності потерпілою становить 37823,34 грн.

Що стосується позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди, то суд встановив, що ОСОБА_4 внаслідок злочину зазнала моральної шкоди, яка полягає у заподіянні суттєвої шкоди її здоров'ю і перенесенні фізичного болю. Зазначене в подальшому призвело до зміни звичайного укладу життя потерпілої, негативних емоцій, непередбачених хвилювань, переживань та душевних страждань з приводу обґрунтованих побоювань за своє життя та погіршення стану здоров'я. Зокрема наслідком погіршення стану здоров'я потерпілої стало настання інвалідності ІІ групи. Це також змушує докладати потерпілу додаткові зусилля для забезпечення своєї поточної життєдіяльності і пошук додаткових коштів для цих потреб в умовах обмеження її можливостей для цього. З огляду на таке позовні вимоги потерпілої про відшкодування їй моральної шкоди, а також їх розмір є обґрунтованими і у відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 слід стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 15000 грн.

Ст. 1206 ч.ч. 1, 3 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно витягу з медичної карти стаціонарного хворого № 8381/1080 потерпіла ОСОБА_4 фактично знаходилась на лікуванні з 11.09.2013 р. по 08.11.2013 р., що становить 59 днів, а не 61 день (з 11.09.2013 р. по 11.11.2013 р.), як зазначено у довідці ЛШМД від 20.11.2013 р. № 100. (а.с. 64, 112) Таким чином позов прокурора про відшкодування витрати на лікування слід задовольнити частково на суму 12653,73 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідного місцевого бюджету.

Процесуальні витрати пов'язані із проведенням судових експертиз в сумі 5403,04 грн. у відповідності до ст.ст. 122 ч. 2, 124-126 КПК України слід віднести на рахунок ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

П р и с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і у відповідності до ст. 76 КК України виконає покладений на нього судом обов'язок - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди 41389,25 грн., у відшкодування моральної шкоди - 15000 грн., а всього 56389,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради (одержувач - місцевий бюджет Заводського району м. Миколаєва, р/р 31413544700003 ГУ ДКСУ у Миколаївській області МФО 826013, код платежу 24060300 "Інші надходження" ЄДРПОУ 37992781) у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 - 12653,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, які складаються з затрат на проведення судових експертиз експертами НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області в сумі 5403,04 грн.

Належний власнику ОСОБА_8 транспортний засіб ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_3 - залишити у володінні ОСОБА_1.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя Д.В. Стрєльніков

Згідно ст. 376 ч. 3 КПК України обвинувачений, захисник, його законний представник, потерпілий, його представник мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

21.03.2016