Ухвала суду № 56580344, 22.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року м. Київ К/9991/62920/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2012

у справі № 2а-676/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Нова»

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2012, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 30.11.2011 № 0000671800 в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 868871,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 246489,50 грн. У задоволенні решти позову відмовити.

Західна міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм процесуального права: ст.ст. 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги обставинами, з яких виходила при складанні оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наводила судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова ДПС реорганізовано шляхом приєднання до утвореної Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до утвореної Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС.

Враховуючи наведене, судом касаційної інстанції згідно зі статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну відповідача у справі - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби правонаступником - Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності декларування податкового кредиту за операціями з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» за період січня 2011 по травень 2011 року, за липень, вересень 2011 року, - за операціями з ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» за період з 01.01.2010 по 28.02.2010, - за операціями з ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» за період з 01.11.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 22.12.2011 № 2402/18-015/35701461. Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 22.12.2011 № 2402/18-015/35701461 складено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0000671800 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1119854,5 грн., в т.ч.: 871871 грн. за основним платежем та 247983,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з актом перевірки порушення вказаних норм законів полягали в тому, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість за операціями з придбання товару (металеві вироби та інші товари) у ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» за договором від 04.01.2011 № 01-1, у ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» за договором від 03.08.2009 № ДГ-0000052 та у ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» за договором від 01.11.2010 № 72.

Висновки про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за операціями з вказаними контрагентами податковим органом обґрунтовані тим, що такі операції не спрямовані на настання реальних правових наслідків. При цьому відповідач в акті перевірки посилається на такі обставини:

- відсутність первинних документів, які б підтверджували фактичне переміщення товару від постачальників - ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» до позивача, наприклад: товарно-транспортні накладні, документи щодо завантаження та розвантаження товарів;

- невідповідність видаткових накладних вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 XIV, а саме: відсутність обов'язкових реквізитів та інформації щодо посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції;

- деякі податкові накладні, виписані ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» та ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА», за операціями з позивачем, складені не у момент виникнення податкових зобов'язань;

- згідно з актом перевірки ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» від 10.03.2011 № 349/23-03-05/37091549 у цього контрагента позивача відсутні умови, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема складські, виробничі та інші приміщення, трудові ресурси тощо;

- згідно з актом перевірки ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» від 25.02.2011 № 88/23-03-05/37091549 цей контрагент позивача відсутній за місцем реєстрації;

- згідно з висновками актів документальних позапланових перевірок ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» від 01.06.2011 № 1251/23-03-05/37092055, від 01.07.2011 № 1489/23-03-05/37092055, а також актів від 07.11.2011 № 220/23-03-05/37092055, від 21.10.2011 № 111/23-02-05/37092055 та від 14.12.2011 № 324/23-02-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки цей контрагент позивача відсутній за юридичною адресою, не має умов, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема складських, виробничих та інших приміщень, трудових ресурсів тощо.

У касаційній скарзі відповідач також наголошує на тому, що надані позивачем судам попередніх інстанцій товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999, оскільки зазначена в таких первинних документах адреса, за якою здійснено завантаження товару та за якою знаходиться офісне приміщення площею 20 м2 не підтверджує фактичне зберігання такого товару з огляду на співвідношення обсягів товару та розмірів приміщення. Також посилається на відсутність дорожніх листів з інформацією, яка б підтверджування фактичне транспортування придбаних позивачем товарів власним транспортом із зазначенням терміну перебування у дорозі, обсягів витрат на паливно-мастильні матеріали.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0000671800 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3000 грн. за основним платежем та в сумі 1494 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 3000 грн. на підставі податкової накладної від 28.01.2010 № 394, виписаною ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» за відсутності свідоцтва платника податку на додану вартість.

У цій частині судові рішення не оскаржуються.

Задовольняючи позов в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0000671800 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 868871 грн. за основним платежем та в сумі 246489,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» підтверджується доказами.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки формуванню платником податку на додану вартість податкового кредиту за періоди, що передували січню 2011 року, слід застосовувати положення п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а починаючи з січня 2011 року - ст. 198 Податкового кодексу України.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, придбання товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Платник податків (покупець товарів) не має обов'язку та повноважень здійснювати на час вчинення операцій та після вчинення операцій контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.

З положень п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.5 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України вбачається, що у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути підтверджений податковою накладною.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Таким чином, всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають наведеним вище вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Якщо товар дійсно придбаний платником податку, оприбуткований, то дефекти в первинних документах, у разі якщо зазначена в них інформація дозволяє можливість ідентифікувати суб'єктів господарювання та господарські операції, не можуть розглядатися як підстава для позбавлення платника податку права на витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податковий кредит.

Судами попередніх інстанцій ретельно досліджено питання щодо реального вчинення позивачем оспорюваних податковим органом господарських операцій з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» з придбання металевих та інших виробів у межах господарської діяльності, зокрема, досліджено умови поставки товарів, порядок оплати, первинні документи, а також інші докази.

В результаті оцінки таких доказів як належних судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції мали реальний характер, підтверджені відповідними первинними документами, які розкривають зміст господарських операцій та відповідають дійсності. Зокрема, судами досліджено договори поставки товару, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури та банківські виписки.

Судами в результаті дослідження первинних документів встановлено, що придбані позивачем товари частково реалізовано іншим контрагентам, а частково використано у власному виробництві.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про правомірність формування позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», ТОВ «ОПТ-ТОРГСПЕЦЗАПЧАСТИНА» та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ».

Зважаючи на викладене, діючи у межах перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун