Ухвала суду № 56579977, 17.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2016р. м. Київ К/800/35899/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Іваненко Я.Л. , Мойсюк М.І. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2622 , Чернігівського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації замість норми харчування,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Військової частини А2622 , Чернігівського обласного військового комісаріату з вимогами про визнання неправомірними дій щодо незарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014р. по 30.11.2014р. до в/ч А 2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до Військової частини А 2622 (далі - в/ч А 2622), та, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з в/ч А2622 грошову компенсацію замість встановлених норм харчування №1- загальновійськова за період з 18.03.2014р. по 30.11.2014р. включно в сумі 4 405,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. позовні вимоги задоволено частково, стягнено з військової частини А2622 (код ЄДРПОУ 08076304) на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість норм харчування №1 - загальновійськова за період з 18.03.2014р. по 30.11.2014р. включно в сумі 4211 грн. 18 коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015р. апеляційну скаргу задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення норм процесуального та матеріального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом військового комісара Чернігівського ОМВК від 18.03.2014р. № 32 ОСОБА_2 призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду начальника відділення формування та відправки команд і партій Чернігівського ОМВК.

Відповідно до наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014р. № 575 позивача зараховано на продовольче забезпечення до в/ч А 2622.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що за відсутності наказів військового комісару Чернігівського ОВК про виплату грошової компенсації в/ч А 2622 не мала підстав проводити її розрахунок і визначити потребу в коштах (заявку) на відповідний місяць, у зв'язку з чим обсяг кошторисних призначень на вказані цілі не збільшувався і бюджетні асигнування на здійснення таких видатків до ВЧ А 2622 не надходили.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки такі висновки суду апеляційної інстанції є суперечливими та не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом "н" пункту 1 приміток до "норми № 1 - загальновійськова" норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2.3 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 №402 (далі - Положення) у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Розпорядженням начальника Центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012р. № 905 Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство", Чернігівський ОВК позивач прикріплений на продовольче забезпечення до в/ч А2622 з 01.09.2012р.

10.12.2014р. ТВО військового комісара Чернігівського ОВК видав наказ № 575 про виплату військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014р. по 30.11.2014р. згідно затверджених відомостей, які містяться в матеріалах справи.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014р. по 30.11.2014р. включно в сумі 4211,18 грн., що підтверджується актом взаємозвірки вартості компенсації замість норм харчування військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації ЧОМВК, копія якого міститься в матеріалах справи, тому вимога про стягнення суми компенсації в розмірі 193,82 грн. задоволенню не підлягає.

Факт невчасного надіслання наказів військового комісару Чернігівського ОВК про виплату грошової компенсації та відсутність можливості у в/ч А 2622 проведення її розрахунку і визначення потреб в коштах (заявку) на відповідний місяць не позбавляє позивача права на відповідні кошти грошової компенсації за вказані періоди служби.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015р. скасувати, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач В.М. Кочан

судді

Іваненко Я.Л.

Мойсюк М.І.