Рішення № 56579569, 16.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Мирошниченко О.В.

№22-ц/796/4840/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №752/17492/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Троц В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про визнання припиненим договору застави транспортного засобу та припинення обтяження,-

В С Т А Н О В И Л А

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання припиненим договору застави транспортного засобу та припинення обтяження.

У мотивування вимог посилався на те, що 17 липня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту №CL-SME007/015/2006.

Цього ж дня між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено Договір застави автотранспортного засобу №РС-SME007/015/2006, згідно з яким для забезпечення виконання даного кредитного договору передано в заставу автобус марки «YOUYI», модель ZGT6831DH, рік випуску - 2006.

05 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н та Договір про відступлення права вимоги, за якими ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було передано право вимоги за кредитним договором та договором застави.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року, відмовлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у стягненні з нього залишку заборгованості за кредитом у розмірі 8321,13 доларів США в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

22.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського управління юстиції вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на заставне майно для погашення залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 8321,13 доларів США.

У той же час, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2014 року даний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.

Отже, судовими рішеннями відповідачу було відмовлено в стягненні залишку заборгованості за Кредитним договором, відтак заборгованість за даним Договором станом на 11.10.2015 року в нього відсутня.

Таким чином, Кредитний договір є припиненим, враховуючи відсутність у нього невиконаних зобов'язань, а тому відповідач мав направити заяву про зняття обтяжень з транспортного засобу, накладеного на підставі Договору застави, який також є припиненим в силу припинення основного зобов'язання.

З урахуванням наведеного просив суд визнати припиненим Договір застави автотранспортного засобу №РС-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за №4608; припинити обтяження, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 03.01.2012 року за №12036569, тип обтяження - застава рухомого майна, об'єкт обтяження - автобус, номер об'єкта - НОМЕР_3, номер державної реєстрації - НОМЕР_1, обтяжувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421, боржник - ОСОБА_2

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року в задоволені позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про визнання припиненим договору застави транспортного засобу та припинення обтяження відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року, відмовлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у стягненні з ФОП ОСОБА_2 залишку заборгованості за Кредитним договором у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Також рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2014 року визнано виконавчий напис приватного нотаріуса про звернення стягнення на транспортний засіб таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з пропуском строків позовної давності.

Оскільки строк позовної давності сплив за основним зобов'язанням за Договором про надання кредиту, відповідно й строк позовної давності сплив до додаткової вимоги за Договором застави транспортного засобу. У зв'язку з цим застава припиняє чинність.

У відповідача відсутнє право на звернення стягнення на заставлене майно на підставі Договору застави у зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за договором застави, враховуючи відмову суду в реалізації такого права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судом установлено, що 17 липня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту №CL-SME007/015/2006. (а.с. 4-8)

Згідно п. 1.1 Договору банк надає позичальнику кредит в розмірі 37 227,00 доларів США, а позичальник зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобов'язання.

17 липня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 у забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання кредиту №PC-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року укладено Договір застави автотранспортного засобу №РС-SME007/015/2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі №4608. (а.с. 9-10)

Згідно п. 3.1 Договору застави предметом застави є автобус марки «YOUYI», модель ZGT6831DH, колір - синій, рік випуску - 2006, номер кузова - НОМЕР_3, автобус-D, Свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 видане Києво-Святошинським МРЕВ ДАІ 06.07.2006 року, державний номер НОМЕР_1.

03.01.2012 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за номером 12036569 зареєстровано обтяження - застава рухомого майна, підстава - договір застави, 4608, 17.07.2006, ПН Київського МНО Тверською І.В., об'єкт обтяження - автобус марки «YOUYI», номер об'єкта: НОМЕР_3, номер державної реєстрації: НОМЕР_1. (а.с. 12)

05 листопада 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено Договір про відступлення права вимоги, за якими до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за Договором про надання кредиту №CL-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року та Договором застави автотранспортного засобу №РС-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту №CL-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року в зв'язку з пропуском строку позовної давності. (а.с. 17-20, 70-76)

22.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на рухоме майно - автобус марки «YOUYI», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 2006, колір - синій, кузов НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 24)

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2014 року виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 22.07.2013 року визнано таким, що не підлягає виконанню повністю. (а.с. 25)

Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частинами 1, 3 ст. 3 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту №CL-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року в розмірі 8321,13 доларів США та 5154,61 грн пені в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Зазначене свідчить про відсутність обов'язку ОСОБА_2 сплатити вказану суму, що в свою чергу дає підстави вважати про припинення зобов'язання за Договором про надання кредиту №CL-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року, оскільки сума в розмірі 8321,13 доларів США не може бути стягнута ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

У відповідності зі ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Отже, з огляду на відсутність обов'язку позивача сплачувати заборгованість за Договором про надання кредиту №CL-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року, ухилення відповідача від зобов'язання щодо вчинення дій, передбачених законом, для припинення обтяження рухомого майна, переданого в заставу, є неправомірним і таким, що безумовно порушує право позивача.

Частинами 1, 2 ст. 16 ЦК України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання припиненими правовідносин за Договором застави автотранспортного засобу №РС-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року, а також зобов'язання відповідача вчинити передбачені законом дії спрямовані на припинення обтяження рухомого майна, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права забезпечить належне його відновлення.

Встановивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно частин 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У пунктах 36, 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних так кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року роз'яснено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом №3674-VI).

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат згідно з правами, передбаченими статтею 88 ЦПК.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 974,40 грн за подання позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_2, сплачено судовий збір у розмірі 1213 грн, проте відповідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами, внесеними згідно із Законом №484-VIII від 22.05.2015 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, отже, ОСОБА_2 мав сплатити судовий збір у розмірі 1071,84 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2046,24 грн (974,40 грн + 1071,84 грн).

Керуючись ч. 1, 2 ч. 1 ст. 16, ст. 509, п. 1 ч. 1 ст. 593 ст. 598 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтями 88, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про визнання припиненим договору застави транспортного засобу та припинення обтяження задовольнити повністю.

Визнати припиненими правовідносини за Договором застави автотранспортного засобу №РС-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за №4608.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»припинити обтяження, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 03.01.2012 року за №12036569, тип обтяження - застава рухомого майна, об'єкт обтяження - автобус, номер об'єкта - НОМЕР_3, номер державної реєстрації - НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності, за Договором застави автотранспортного засобу №РС-SME007/015/2006 від 17.07.2006 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2046 грн 24 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва