Рішення № 56579536, 15.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» про стягнення грошових коштів,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року,

встановила:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом.

Просила стягнути з відповідача на її користь:

- за договором банківського рахунку № 7068 від 11 лютого 2013 року грошові кошти у розмірі 13 000,00 грн.;

- за договором банківського рахунку№ 8275 від 27 травня 2014 року грошові кошти у розмірі 89 858,00 грн.;

- за договором банківського вкладу № 02/1038-2014 від 17 лютого 2014 року грошові кошти у розмірі 120 886,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що банк відмовляється повертати грошові кошти в добровільному порядку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18грудня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського рахунку № 7068 від 11.02.2013 року у розмірі 13 000,00 грн., грошові кошти за договором банківського рахунку № 8275 від 27.05.2014 року у розмірі 89 858 грн., грошові кошти за договором банківського вкладу № 02/1038-2014 від 17.02.2014 року у розмірі 120 886, 92 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Старокиївський Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права.

В судовому засіданні представник ПАТ «Старокиївський банк» вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що банк взяті на себе зобов'язання не виконав, чим порушив умови договорів та позбавив позивача права вільно володіти та розпоряджатись належними їй грошовими коштами.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Старокиївський банк» було укладено договір банківського рахунку № 7068.

За умовами договору банк відкрив банківський поточний (на вимогу) рахунок НОМЕР_1 у гривні та здійснив за ним операції.

27 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Старокиївський банк» було укладено договір банківського рахунку № 8275.

За умовами договору банк відкрив рахунок НОМЕР_1 у доларах США та здійснив за ним операції.

17 лютого 2014 року між ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1, та ПАТ «Старокиївський банк» було укладено договір банківського вкладу № 02/1038-2014.

За умовами договору банк відкрив рахунок НОМЕР_1 під назвою «Класичний стандарт» у гривні, а вкладник вніс на цей рахунок грошові кошти у сумі 93 880, 27 грн., з оплатою 21% річних.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що грошові кошти, які передані банку на підставі договорів банківського рахунку та договору банківського вкладу, після неодноразових її звернень до банку, останній не повертає.

Згідно п 1, п. 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

З матеріалів справи вбачається, що 17 червня 2014 року постановою Правління Національного банку України № 365 ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

17 червня 2014 року у ПАТ «Старокиївський банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року.

17 вересня 2014 року дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 92 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

27 серпня 2015 року процедуру ліквідації банку продовжено до 18 вересня 2016 року.

З урахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що на момент звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду ( 06 липня 2015 року ), та на час ухвалення рішення судом першої інстанції ( 18 грудня 2015 року ), у ПАТ «Старокиївський банк» вже було введено тимчасову адміністрацію ( 18 червня 2014 року ), що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Протилежний висновок суду першої інстанції з цього приводу є помилковим.

Відповідно до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права; неправильне застосування норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 18 грудня 2015 року постановлено з порушенням норм матеріального права та процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук