Постанова № 56579439, 15.03.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Справа № 922/2910/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

первісного стягувача ОСОБА_1 (керівник особисто)

ОСОБА_2 особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх. № 637Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. у справі № 922/2910/15

за позовом Приватної фірми «Знак», м. Харків

до Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод», м. Харків

за участю Комінтернівського ВДВС ХМУЮ

та ОСОБА_3

про стягнення 168585,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі №922/2910/15 позов Приватної форми «Знак» задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Приватної фірми «Знак» суму інфляційних втрат в розмірі 165939,47 грн., суму 3% річних в розмірі 2646,33 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3371,72грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 лютого 2016р. по справі №922/2910/15 (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 (вх. № 3291 від 02.02.2016 р.) про заміну сторони у виконавчому провадженні.

ОСОБА_2 з ухвалою суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить її скасувати, та замінити у виконавчому провадженні ВП №49961437, відкритому 26.01.2016р. Комінтернівським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області від 03.07.2015р. у справі №922/2910/15 первісного стягувача Приватну фірму «Знак» на його правонаступника нового стягувача ОСОБА_2.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.03.2016р.

14.03.2016р. від Комінтернівського ВДВС надійшла заява про розгляд справи без участі представника ВДВС (вх.№2809).

В судове засідання 15.03.2016р. представник боржника не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про судовий розгляд.

ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, та заміні сторони у виконавчому провадженні №49961437, просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. Керівник позивача, ОСОБА_1 погодився з доводами ОСОБА_2 та просив оскаржувану ухвалу скасувати та замінити первісного стягувача Приватну фірму «Знак» на його правонаступника нового стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №49961437.

Враховуючи, що явку сторін обов`язковою судом не визнано, а також достатність матеріалів справи для всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, колегія суддів розглядає справу за наявними в ній матеріалами за відсутності боржника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2015 р. по справі № 922/2910/15 задоволено позов про стягнення з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Приватної фірми «Знак» суми інфляційних втрат в розмірі 165939,47 грн., суми 3% річних в розмірі 2646,33 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 3371,72 грн. (а.с. 65-69 т.1).

На виконання вказаного рішення по справі від 17.06.2015 р. Господарським судом Харківської області 03.07.2015 р. був виданий наказ про стягнення з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Приватної фірми «Знак» суми інфляційних втрат в розмірі 165939,47 грн., суми 3% річних в розмірі 2646,33 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 3371,72 грн. (а.с. 81 т.1).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2016р. головним державним виконавцем Комінтернівського ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження (ВП № 49961437) по примусовому виконанню наказу господарського суду Харківської області від 03.07.2015 р. по справі № 922/2910/15 про стягнення з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Приватної фірми «Знак» суми інфляційних втрат в розмірі 165939,47 грн., суми 3% річних в розмірі 2646,33 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 3371,72 грн. (а.с. 118 т.1).

Відповідно до облікової картки у зведене виконавче провадження № 50263169 об'єднані наступні ВП: № 49594075, № 49594188 та № 49961437 (а.с.151, 152 т.1).

02.02.2016р. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні №49961437, згідно якої просить суд замінити у виконавчому провадженні №49961437, відкритому 26.01.2016 р. Комінтернівським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, сторону виконавчого провадження - стягувача іншим стягувачем, а саме: первісного стягувача - Приватну фірму «Знак» замінити на нового стягувача - ОСОБА_4.

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_2 посилається на те, що 27.01.2016р. між ОСОБА_2 (новий кредитор) та ПФ «Знак» (попередній кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого, попередній кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги до боржника в повному обсязі. У зв`язку із передачею права вимоги попередній кредитор перестає бути кредитором по основних договорах, а новий кредитор стає кредитором за основними договорами і одержує право замість попереднього кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за основними договорами (п.2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 1.4 цього договору, «основними договорами» є договір відступлення права вимоги від 08.04.2013 р., укладений між попереднім кредитором та ПФ «ДЕЛЬТА»; договір поставки № 240 від 11 січня 2010 року, укладений між ПФ «ДЕЛЬТА» та Боржником; договір відступлення права вимоги від 04.04.2013 р., укладений між ДП «УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОСОБА_5» та ПФ «ДЕЛЬТА»; договір № 137, укладений 15.01.2010р. між ДП «УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОСОБА_5» та Боржником; договір відступлення права вимоги від 05.04.2013 р., укладений між ТОВ «УКРІНФОТЕХ» та ПФ «ДЕЛЬТА»; договір № 212, укладений 25.01.2010 р. між ТОВ «УКРІНФОТЕХ» та Боржником; договір відступлення права вимоги від 07.04.2013 р., укладений між ТОВ «ЛБЛ» та ПФ «ДЕЛЬТА»; договір №115, укладений 01.04.2010 р. між ТОВ «ЛБЛ» та Боржником.

Пунктом 1.5 договору сторони узгодили, що право вимоги включає в себе право вимагати від боржника виконання обовязків, передбачених «основними договорами», зокрема, і сплати пені, збитків від інфляції, 3% річних та інших можливих виплат, повязаних з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобовязань.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2015р. у справі № 922/1165/15 задоволено позов Приватної фірми «Знак» до КП «Харківський вагоноремонтний завод», зокрема, в частині стягнення 418101,66 грн. основної заборгованості.

Згідно листа від 22.05.2015р. №018630 (а.с. 28 т.1) дане рішення набрало законної сили 08.05.2015р. та ніким із сторін не оскаржено.

При розгляді даної справи судом встановлено, що сума основної заборгованості у розмірі 418101,66 грн. складається з заборгованості КП «Харківський вагоноремонтний завод» перед ПФ «Знак», яка виникла на підставі договору відступлення права вимоги від 08.04.2013 р., укладеному між попереднім кредитором та ПФ «ДЕЛЬТА»; договору поставки № 240 від 11 січня 2010 року, укладеному між ПФ «ДЕЛЬТА» та Боржником; договору відступлення права вимоги від 04.04.2013р., укладеному між ДП «УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОСОБА_5» та ПФ «ДЕЛЬТА»; договору № 137, укладеному 15.01.2010р. між ДП «УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ОСОБА_5» та Боржником; договору про відступлення права вимоги від 05.04.2013р., укладеному між ТОВ «УКРІНФОТЕХ» та ПФ «ДЕЛЬТА»; договору № 212, укладеному 25.01.2010р. між ТОВ «УКРІНФОТЕХ» та Боржником; договору про відступлення права вимоги від 07.04.2013р., укладеному між ТОВ «ЛБЛ» та ПФ «ДЕЛЬТА»; договору №115, укладеному 01.04.2010р. між ТОВ «ЛБЛ» та Боржником.

Звертаючись з позовом про стягнення з КП «Харківський вагоноремонтний завод» 165939,47 грн. інфляційних втрат та 2646,33 грн. 3% річних у даній справі, ПФ «Знак» обґрунтовує свої вимоги невиконанням боржником судового рішення у справі №922/1165/15. Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд на підставі доказів наданих сторонами, в їх сукупності, встановив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заявлену суму інфляційних втрат та 3% річних за невиконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2015р. у справі №922/1165/15.

Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у даній справі, місцевий господарський суд вказав, що заявлена сума позовних вимог у розмірі 165939,47 грн. інфляційних втрат та 2643,33 грн. 3% річних, не входить до предмету договору про відступлення права вимоги від 27.01.2016р., укладеному між ПФ «Знак» та ОСОБА_2 та зазначив, що заміна кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги від 27.01.2016р. відбулась в зобовязанні щодо якого виник спір у справі №922/1165/15, а ні у даній справі.

Проте, з такими висновками не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У розумінні ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, так і згідно з приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч.ч. 1 та 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже наведені процесуальні норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З викладеного вбачається, що заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. При цьому, у зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження узгоджується зі змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13.

Таким чином, враховуючи, що укладення договору про відступлення права вимоги укладеного між ПФ «Знак» та ОСОБА_2 відбулось 27.01.2016р., тобто до звернення останнього до суду із вимогами про заміну позивача (стягувача у виконавчому провадженні) на його правонаступника, а відтак на теперішній час ОСОБА_2 є новим кредитором відповідача, у зв'язку з чим наявні підстави для процесуальної заміни на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України стягувача у виконавчому провадженні у даній справі на вказану особу, з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області № 922/2910/15 від 03.07.2015р.

До того ж, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання (п.п. 7.1 п. 7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Виходячи з умов договору про відступлення права вимоги від 27.01.2016р., у нового кредитора передбачено право вимагати належного виконання зобовязань за «основними договорами», які були предметом позову у справі №922/1165/15, та відповідно і притягувати до відповідальності за невиконання вказаних зобовязань, про що і було подано позов у даній справі.

Наведене спростовує доводи місцевого господарського суду щодо відсутності підстав задоволення заяви через те, що заміна кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги від 27.01.2016 р. відбулася в зобов'язанні щодо якого виник спір у справі № 922/1165/15, а не у справі № 922/2910/15, оскільки предметом позову у справі № 922/2910/15 сума у розмірі 168585,80 грн., яка не увійшла до суми у розмірі 418101,66 грн., та є заборгованістю, зазначеною у п.1.4 договору «основні договори» про відступлення права вимоги від 27.01.2016 р. До того ж, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що пункт 1.5 договору про відступлення права вимоги від 27.01.2016р. передбачає, що термін - «право вимоги» включає не тільки право вимоги за основним договором, тобто заборгованість у розмірі 418101,66 грн., а і сплати пені, збитків від інфляції, 3% річних та інших можливих витрат, повязаних з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобовязань за «основним договором» (а.с. 102 зворотня сторінка, т. 1).

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну його, як стягувача у виконавчому провадженні № 49961437, відкритому Комінтернівським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на підставі постанови від 26.01.2016р.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. по справі №922/2910/15 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну сторони.

Керуючись 99, 101, п. 2, ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.02.2016 р. по справі №922/2910/15 скасувати. Прийняти нове рішення.

Задовольнити заяву ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні № 49961437 щодо виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі №922/2910/15 на підставі наказу від 03.07.2015р. №922/2910/15.

Замінити сторону - первісного стягувача Приватну фірму «Знак», на нового стягувача - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 49961437 щодо виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі №922/2910/15 на підставі наказу від 03.07.2015р. №922/2910/15.

Вважати стягувачем у виконавчому провадженні № 49961437 щодо виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі №922/2910/15 на підставі наказу від 03.07.2015р. №922/2910/15 ОСОБА_2.

Повний текст постанови складено 21.03.16

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.