Постанова № 56579144, 16.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2016 р.Справа № 923/1875/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ОСОБА_1 Від ПАТ «Херсонський завод карданних валів» Богатиря К.В. Воронюка О.Л., Мишкіної М.А. ОСОБА_5 не з'явився не з'явився розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Херсонської області від13.01.2016р. у справі№ 923/1875/14 /суддя Сулімовська М.Б./за позовом ОСОБА_1 до відповідача проПублічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оплати за час простою, час переробки

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Відповідача публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» м. Херсон, про:

1) відновлення строку звернення до суду;

2) визнання його працюючим на повну ставку;

3) стягнення з відповідача на користь позивача заробітну плату за простій з 01 березня по 31 грудня 2009р. в сумі 4139,75грн.;

4) стягнення з відповідача на користь позивача заробітну плату за переробку у серпні 2009р. в сумі 224,64грн.;

5) зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у серпні-вересні 2009р. з урахуванням оплати простою;

6) стягнення з відповідача заробітну плату за простій у 2011р. в сумі 4882,60 грн.;

7) зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у квітні - травні 2011р. з урахуванням оплати простою;

8) стягнення з відповідача заробітну плату за простій у 2012р. в сумі 5 399,66 грн.;

9) зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у липні - серпні 2012р. з урахуванням оплати простою;

10) стягнення з відповідача заробітну плату за простій у 2013р. в сумі 12 065,83 грн.;

11) стягнення з відповідача заробітну плату за простій з 01.01.2014р. по 22.10. 2014р. в сумі 12 239,26 грн.;

12) зобов'язання відповідача виплатити компенсацію за затримку заробітної плати ( за час простоїв);

13) зобов'язання ПАТ «Херсонський завод карданних валів» сплатити внески до Пенсійного Фонду України за 2009,2011,2012,2013,2014р.р.;

14) зобов'язання ПАТ «Херсонський завод карданних валів» подати уточнені звіти до Пенсійного Фонду України за період з 1 березня по 31 грудня 2009, 2011, 2012, 2013, з 1 січня по 22 жовтня 2014р.

15) зобов'язання ПАТ «Херсонський завод карданних валів» подати уточнені звіти до Пенсійного Фонду України за листопад 2008р., з 1 січня по 16.11.2010р.;

17) визнання незаконним та скасування наказу № 97 від 17.05.2013р. «Про режим робот з липня 2013р.»;

18) визнання незаконним та скасування наказу № 82-к від 22.10.2014р. про звільнення ОСОБА_1;

19) поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста компресорних установок;

20) стягнення з ПАТ «Херсонський завод карданних валів» на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22.10.2014р. по 19.12.2014р.;

21) зобов'язання ПАТ «Херсонський завод карданних валів» сплатити внески до Пенсійного Фонду України за час вимушеного прогулу;

22) зобов'язання ПАТ «Херсонський завод карданних валів» подати звіти до Пенсійного Фонду України для підтвердження повноти трудового стажу ОСОБА_1

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.02.2015р.:

1. Припинено провадження стосовно позовних вимог про :

- визнання працюючим на повну ставку (п.2 прохальної частини позову);

- зобов'язання ПАТ «Херсонський завод карданних валів» сплатити внески до Пенсійного Фонду України (п.13 прохальної частини позову);

- зобов'язання ПАТ «Херсонський завод карданних валів» подати уточнені звіти до Пенсійного Фонду України (п.14, 15 прохальної частини позову);

- визнання незаконним та скасування наказу № 97 від 17.05.2013р. «Про режим робот з липня 2013р.» (п.17 прохальної частини позову);

- визнання незаконним та скасування наказу № 82-к від 22.10.2014р. про звільнення ОСОБА_1 (п.18 прохальної частини позову);

- поновити на роботі на посаді машиніста компресорних установок (п.19 прохальної частини позову);

- зобов'язання ПАТ «Херсонський завод карданних валів» сплатити внески до Пенсійного Фонду України (п.21 прохальної частини позову)

- зобов'язання ПАТ "Херсонський завод карданних валів" подати звіти до Пенсійного Фонду України для підтвердження повноти трудового стажу ( п.22 прохальної частини позову.

2. У решті позовних вимог повністю відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2015р. рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2015р. по справі № 923/1875/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2015р. та рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2015р. у справі №923/1875/14 в частині відмови в позові про:

- стягнення з відповідача заробітної плати за простій з 01 березня по 31 грудня 2009р. в сумі 4139,75 грн.;

- стягнення з відповідача заробітної плати за переробку у серпні 2009р. в сумі 224,64грн.;

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у серпні - вересні 2009р. з урахуванням оплати простою;

- стягнення з відповідача заробітної плати за простій у 2011р. в сумі 4882,60 грн.;

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у квітні - травні 2011р. з урахуванням оплати простою;

- стягнення з відповідача заробітної плати за простій у 2012р. в сумі 5 399,66 грн.;

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у липні - серпні 2012р. з урахуванням оплати простою;

- стягнення з відповідача заробітної плати за простій у 2013р. в сумі 12 065,83 грн.;

- стягнення з відповідача заробітної плати за простій з 01.01.2014р. по 22.10.2014р. в сумі 12 239,26 грн.;

- зобов'язання відповідача виплатити компенсацію за затримку заробітної плати (за час простоїв);

- стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22.10.2014р. по 19.12.2014р.;

та припинення провадження у справі стосовно позовних вимог про:

- визнання працюючим на повну ставку;

- зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України;

- зобов'язання відповідача подати уточнені звіти до Пенсійного Фонду України;

- визнання незаконним та скасування наказу від 17.05.2013р. № 97 «Про режим роботи з липня 2013р.»;

- визнання незаконним та скасування наказу від 22.10.2014р. № 82-к про звільнення ОСОБА_1;

- зобов'язання відповідача подати звіти до Пенсійного Фонду України для підтвердження повноти трудового стажу

скасовано та в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області. Залишено без змін постанову апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі стосовно позовних вимог про поновлення на роботі на посаді машиніста компресорних установок (п.19 прохальної частини позову).

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Херсонської області від 13.01.2016р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, м.Херсон про:

- стягнення з відповідача публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій з 01 березня по 31 грудня 2009р. в сумі 4139,75 грн. (п.3 прохальної частини позову);

- стягнення з відповідача заробітної плати за переробку у серпні 2009р. в сумі 224,64грн. (п.4 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у серпні - вересні 2009р. з урахуванням оплати простою (п.5 прохальної частини позову);

- стягнення з публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій в 2011 році в сумі 4970,93грн. (п.6 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату за час відпустки у квітні, травні 2011 року з врахуванням оплати простою (п.7 прохальної частини позову);

- стягнення заробітної плати за простій в 2012 році в сумі 5400,66 грн. (п.8 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату за час відпустки у липні, серпні 2012 року з урахуванням оплати простою (п.9 прохальної частини позову);

- стягнення з публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій в 2013 році в сумі 12020,83 грн. та заробітної плати за простій з 01.01.2014р. по 22.10.2014р. в сумі 12454,73 грн. (п.п.10, 11 прохальної частини позову);

- зобов'язання публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» виплатити компенсацію за затримку заробітної плати по день фактичної виплати (п.12 прохальної частини позову);

- стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22.10.2014р. по 17.11.2015р. (п. 20 прохальної частини позову)

відмовили.

Провадження у справі в частині вимог про:

- визнання ОСОБА_1 працюючим на повну ставку (100% робочого часу) за період з березня 2009р. по жовтень 2014р. (п.2 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р. (п.13 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача подати уточнені звіти до Пенсійного Фонду України за 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р. (п.14 прохальної частини позову);

- визнання незаконним та скасування наказу від 17.05.2013 р. № 97 «Про режим роботи з липня 2013р.» (п.17 прохальної частини позову);

- визнання незаконним та скасування наказу від 22.10.2014р. № 82-к про звільнення ОСОБА_1 (п.18 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України за час вимушеного прогулу (п.21 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача подати звіти до Пенсійного Фонду України для підтвердження повноти трудового стажу ОСОБА_1 (п.п.15, 22 прохальної частини позову)

припинили.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить рішення господарського суду Херсонської області від 13.01.2016р. по справі № 923/1875/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» задовольнити в повному обсязі.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на наступне:

- суд неправомірно припинив провадження відносно однієї частини вимог, оскільки згідно ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, даний спір підвідомчий господарському суду;

- судом здійснено невірний висновок щодо простою підприємства, так як простій на підприємстві існує та не припинявся по теперішній час;

- адміністрація підприємства перешкоджала знаходженню незайнятих у виробництві робітників на території підприємства;

- в матеріалах справи відсутні накази про порушення ОСОБА_1 правил трудового розпорядку, тому висновок суду про порушення ОСОБА_1 правил трудового розпорядку не відповідає дійсності.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2016р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Жекова В.І., Мишкіної М.А.) прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 до провадження та призначено до розгляду на 29.02.2016р.

Розпорядженням В.о. керівника апарату суду № 97 від 26.02.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.02.2012р., справу № 923/1875/14 розподілено на розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.) прийнято справу до провадження з призначеним розглядом на 29.02.2016р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. розгляд справи відкладено на 16.03.2016р.

Розпорядженням В.о. керівника апарату суду № 129 від 15.03.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.03.2016р., справу № 923/1875/14 розподілено на розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Воронюка О.Л., Мишкіної М.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2016р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Воронюка О.Л., Мишкіної М.А.) прийнято справу до провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Відповідача публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» м. Херсон про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оплати за час простою, час переробки та компенсації за затримку заробітної плати.

Згідно комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в провадженні господарського суду Херсонської області перебуває справа №923/398/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів», порушена ухвалою від 05.05.2014р.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України № 4212 від 22.12.2011 року з наступними змінами та доповненнями) встановлено особливу підвідомчість, підсудність, підстави для порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначеною статтею встановлено, що справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника- фізичної особи.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI), передбачає, що частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (у редакції Закону).

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК України).

За приписами ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, зміст якої кореспондується з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Вказаними правовими нормами визначені як підвідомчість, так і підсудність справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Що стосується розгляду господарським судом спорів, пов'язаних із трудовими відносинами, то у даному випадку такі спори обмежені конкретно визначеними ч. 4 ст. 10 Закону вимогами про стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Інші трудові спори не відносяться до підвідомчості господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Отже, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство юридичної особи, у обов'язковому порядку розглядає спори про стягнення заробітної плати, а також, спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, згідно з якою суди (загальної юрисдикції) розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України наведено вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам, до яких, крім іншого, належать справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Як зазначено в п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що спори в частині позовних вимог про: визнання ОСОБА_1 працюючим на повну ставку (100% робочого часу) за період з березня 2009р. по жовтень 2014р.; зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р.; зобов'язання відповідача подати уточнені звіти до Пенсійного Фонду України за 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р.; визнання незаконним та скасування наказу від 17.05.2013р. № 97 «Про режим роботи з липня 2013р.»; визнання незаконним та скасування наказу від 22.10.2014р. № 82-к про звільнення ОСОБА_1; зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України за час вимушеного прогулу; зобов'язання відповідача подати звіти до Пенсійного Фонду України для підтвердження повноти трудового стажу ОСОБА_1, з огляду на положення статті 12 Господарського процесуального кодексу, не підвідомчі господарським судам, оскільки не відносяться до категорії спорів, визначених частиною 7 цієї статті Господарського процесуального кодексу України.

За приписами п. 1. ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За викладених обставин провадження у справі в частині вимог про:

- визнання ОСОБА_1 працюючим на повну ставку (100% робочого часу) за період з березня 2009р. по жовтень 2014р. (п.2 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р. (п.13 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача подати уточнені звіти до Пенсійного Фонду України за 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р. (п.14 прохальної частини позову);

- визнання незаконним та скасування наказу від 17.05.2013 р. № 97 «Про режим роботи з липня 2013р.» (п.17 прохальної частини позову);

- визнання незаконним та скасування наказу від 22.10.2014 р. № 82-к про звільнення ОСОБА_1 (п.18 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України за час вимушеного прогулу (п.21 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача подати звіти до Пенсійного Фонду України для підтвердження повноти трудового стажу ОСОБА_1 (п.п.15, 22 прохальної частини позову)

підлягає припиненню, про що правомірно визначив у своєму рішенні господарський суд.

Що стосується решти позовних вимог, слід зазначити наступне:

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати.

Одночасно частиною 9 ст. 16 ГПК України встановлено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Чинне законодавство визначає господарський суд, який має у провадженні справу про банкрутство, наступним чином:

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено суд як державний орган, який має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (ч. 4 ст. 3). Але судову владу реалізовують професійні судді шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур (ч. 2 ст. 1). Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ч. 1 ст. 5). А статтею 15 цього Закону дано конкретне визначення складу суду, де вказано, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Стаття 4-6 частина 1 ГПК України передбачає, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів (ч. 1 ст. 4-7 ГПК). Під судовим рішенням згідно ст. 5 ч. 1 ГПК України слід розуміти рішення, ухвали, постанови господарських судів при здійсненні ними правосуддя.

З цього можна зробити висновок, що під господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, слід розуміти не суд як державний орган, а конкретного суддю (колегію суддів), який здійснює правосуддя по конкретній справі про банкрутство, та при цьому діє як суд в силу вищевказаних положень закону.

Статтею 4-1 ГПК визначено наступні форми судового процесу, а саме:

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи у вигляді відокремленого провадження із застосуванням процедур, передбачених ГПК України, з урахуванням вимог ст. 4-1 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України у постановах від 23.09.2015р. по справі № 911/1387/14, від 15.10.2015р. по справі № 910/1872/15-г.

Відтак, спір про:

- стягнення з відповідача публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій з 01 березня по 31 грудня 2009р. в сумі 4139,75 грн. (п.3 прохальної частини позову);

- стягнення з відповідача заробітної плати за переробку у серпні 2009р. в сумі 224,64грн. (п.4 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у серпні - вересні 2009р. з урахуванням оплати простою (п.5 прохальної частини позову);

- стягнення з публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій в 2011 році в сумі 4970,93грн. (п.6 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату за час відпустки у квітні, травні 2011 року з врахуванням оплати простою (п.7 прохальної частини позову);

- стягнення заробітної плати за простій в 2012 році в сумі 5400,66 грн. (п.8 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату за час відпустки у липні, серпні 2012 року з урахуванням оплати простою (п.9 прохальної частини позову);

- стягнення з публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій в 2013 році в сумі 12020,83 грн. та заробітної плати за простій з 01.01.2014р. по 22.10.2014р. в сумі 12454,73 грн. (п.п.10, 11 прохальної частини позову);

- зобов'язання публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» виплатити компенсацію за затримку заробітної плати по день фактичної виплати (п.12 прохальної частини позову);

- стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22.10.2014р. по 17.11.2015р. (п. 20 прохальної частини позову) підлягає розгляду судом, який розглядає справу про банкрутство відповідача та в межах такого провадження, а не в окремому позовному провадженні.

Проте суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не з'ясував можливості розгляду даного спору по суті з огляду на ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство та встановлену ст. 16 ГПК України виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства, тобто в межах справи про банкрутство.

Ухвалою від 24.12.2014р. господарський суд Херсонської області прийняв до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» та порушив саме позовне провадження у даній справі, що виключає подальший розгляд такого провадження в межах справи про банкрутство. Окрім того, колегія суддів переглядає в апеляційному провадженні саме рішення господарського суду за результатами розгляду справи у позовному провадженні, та згідно ст. 103 ГПК до повноважень апеляційного суду належить у разі скасування рішення господарського суду прийняття нового рішення або припинення провадження у справі. Повноважень щодо направлення справи для розгляду господарському суду у разі скасування його рішення для апеляційного суду законом не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення в означеній частині підлягає скасуванню, а позовне провадження по справі № 923/1875/14 - припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.01.2016р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову, що стосується позовних вимог про:

- стягнення з відповідача публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій з 01 березня по 31 грудня 2009р. в сумі 4139,75 грн. (п.3 прохальної частини позову);

- стягнення з відповідача заробітної плати за переробку у серпні 2009р. в сумі 224,64грн. (п.4 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за час відпустки у серпні - вересні 2009р. з урахуванням оплати простою (п.5 прохальної частини позову);

- стягнення з публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій в 2011 році в сумі 4970,93грн. (п.6 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату за час відпустки у квітні, травні 2011 року з врахуванням оплати простою (п.7 прохальної частини позову);

- стягнення заробітної плати за простій в 2012 році в сумі 5400,66 грн. (п.8 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату за час відпустки у липні, серпні 2012 року з урахуванням оплати простою (п.9 прохальної частини позову);

- стягнення з публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» заробітної плати за простій в 2013 році в сумі 12020,83 грн. та заробітної плати за простій з 01.01.2014р. по 22.10.2014р. в сумі 12454,73 грн. (п.п.10, 11 прохальної частини позову);

- зобов'язання публічного акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів» виплатити компенсацію за затримку заробітної плати по день фактичної виплати (п.12 прохальної частини позову);

- стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22.10.2014р. по 17.11.2015р. (п. 20 прохальної частини позову).

В цій частині позовне провадження по справі № 923/1875/14 припинити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.01.2016р. в частині припинення провадження по справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 про:

- визнання ОСОБА_1 працюючим на повну ставку (100% робочого часу) за період з березня 2009р. по жовтень 2014р. (п.2 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р. (п.13 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача подати уточнені звіти до Пенсійного Фонду України за 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 р.р. (п.14 прохальної частини позову);

- визнання незаконним та скасування наказу від 17.05.2013 р. № 97 «Про режим роботи з липня 2013р.» (п.17 прохальної частини позову);

- визнання незаконним та скасування наказу від 22.10.2014 р. № 82-к про звільнення ОСОБА_1 (п.18 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача сплатити внески до Пенсійного Фонду України за час вимушеного прогулу (п.21 прохальної частини позову);

- зобов'язання відповідача подати звіти до Пенсійного Фонду України для підтвердження повноти трудового стажу ОСОБА_1 (п.п.15, 22 прохальної частини позову)

залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Л. Воронюк

М.А. Мишкіна