Постанова № 56579069, 15.03.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р.Справа № 907/342/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддівКордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засіданняОштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Хемкостав-УА за №29 від 05.11.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/5234/15 від 12.11.2015 р.)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015 р.

у справі № 907/342/15 (головуючий суддя Бобрик Г.Й., судді Кривка В.П., Івашкович І.В.)

за позовом Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Хемкостав-УА, с. Сторожниця, Ужгородський район

до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства Терра Банк, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державної казначейської служби України в м. Ужгороді Закарпатської області

про стягнення суми 819187,05 грн. та розірвання договору підряду №13-40/150101 від 11.06.2013 р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність №2401-12/84 від 20.01.16 р.);

від відповідача-1: ОСОБА_3 - представник (довіреність від 19.01.2016 р.);

від відповідача-2: не зявились;

від прокуратури: ОСОБА_4І прокурор відділу представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді (посвідчення №020325 від 06.09.2013 р.);

від третьої особи: не зявились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015 р. у справі №907/342/15 частково задоволено позовні вимоги Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Хемкостав-УА, с. Сторожниця, Ужгородський район (надалі Відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства Терра Банк, м. Київ (надалі Відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державної казначейської служби України в м. Ужгороді Закарпатської області про стягнення суми 819 187,05 грн. та розірвання договору підряду №13-40/150101 від 11.06.2013 р. Стягнуто з ТОВ «ОСОБА_5 УА» на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради 699 087,64 грн. основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог до Відповідача 1 відмовлено. В задоволенні вимог до Відповідача 2 відмовлено повністю. Стягнуто з ТОВ «ОСОБА_5 УА» в дохід Державного бюджету України 13928,82 грн. судового збору. Стягнуто з Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради в дохід Державного бюджету України 3 620,00 грн. судового збору.

Відповідач 1 ТОВ «ОСОБА_5 УА», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу за №29 від 05.11.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/5234/15 від 12.11.2015 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник вказує, що судом не взято до уваги того, що 21.08.2014 р. Національним Банком України прийнято постанову №518 «Про віднесення ПАТ «Терра Банк» до категорії неплатоспроможних». На підставі даної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 р. прийнято рішення №72 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Терра Банк», згідно якого в ПАТ «Терра Банк» з 22.08.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці до 22.11.2014 р. і строк здійснення такої в подальшому продовжено до 22.12.2014 р. Відтак стверджує, що на день поступлення коштів від Позивача в ПАТ «Терра Банк» уже було запроваджено тимчасову адміністрацію, що унеможливило розпорядження Відповідачем 1 спірними коштами.

Крім цього, зазначає, що місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку, що ТОВ «Хемкостав-УА» не є кредитором ПАТ «Терра Банк», а тому на нього не поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і він мав можливість в період запровадження у Банку тимчасової адміністрації здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку. Вказує, що таке твердження суперечить нормам права, а також правовим висновкам Верховного Суду України при розгляді справ. На момент перерахування Позивачем коштів в сумі 699 087,64 грн., ТОВ «Хемкостав-УА» не мало жодних правових можливостей розпорядитись вказаними коштами та використати їх на виконання умов договору підряду. Також зазначає, що станом на 28.08.2014 р. діюча згідно умов договору касового обслуговування електронна система обслуговування Банком була заблокована, жодних розпоряджень щодо коштів в електронному режимі не можна було здійснити, а Ужгородська філія банку припинила роботу.

Дані обставини Скаржник вважає підставою для скасування рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог та просить прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

Позивач Департамент міського господарства Ужгородської міської ради - у відзиві, б/н від 07.12.2015 р. заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що Позивач на виконання умов Договору підряду від 11.06.2013 р. та угоди від 11.06.2014 р. перерахував Відповідачу авансовий платіж у розмірі 699 087,64 грн. на банківський рахунок ТОВ «ОСОБА_5 УА», відкритий у ПАТ «Терра Банк». Сума авансового платежу у розмірі 699 087,64 грн., згідно поданого Позивачем платіжного доручення №68 від 29.07.2014 р. оплачена Управлінням державної казначейської служби України в м. Ужгороді Закарпатської області 28.08.2014 р., про що свідчить відмітка на платіжному дорученні та підтверджено Відповідачем 2 ПАТ «Терра Банк». Відповідач ТОВ «ОСОБА_5 УА» згідно з п.6.4.7 Договору підряду, зобов»язаний був використати одержаний аванс на придбання та постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, протягом одного місяця після одержання коштів. По закінченню вказаного терміну, не використані суми авансу, повернути «Замовнику» (Позивачу). Однак, Відповідач станом на 16.03.2015 р. підрядні роботи не розпочав, кошти авансу не повернув, відтак місцевим господарським судом правомірно стягнуто на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради суми 669 098,64 грн. авансового платежу у зв»язку з невиконанням умов договору. При цьому також вказує, що відповідно до ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Вважає, що таке обмеження не поширюється на здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації, виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку відповідно до п.5 ч.6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тобто, у випадку з ТОВ «Хемкостав УА» і ПАТ «Терра Банк» - з 22.08.2014 р. В матеріалах справи відсутні докази про звернення Відповідача 1 до Відповідача 2 з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку у період запровадження у банку тимчасової адміністрації. Відтак, вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що Скаржник (Підрядник) не приступив до використання перерахованого йому Позивачем авансу та виконання своїх зобов»язань за договором підряду щодо придбання необхідних матеріалів для виконання взятих на себе зобов»язань. Таким чином, стверджує, що заявлені вимоги щодо повернення невикористаного авансового платежу в сумі 699 087,64 грн. є належним чином обґрунтовані, а рішення місцевого господарського суду законним.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хемкостав-УА за №29 від 05.11.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/5234/15 від 12.11.2015 р.) на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015 р. у справі № 907/342/15 та призначено до розгляду в судове засідання на 07.12.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (Т-1, а.с.188).

Розпорядженням голови суду від 07.12.2015 р. у зв»язку із перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці, в склад колегії по розгляду справи господарського суду Закарпатської області №907/342/15 введено суддю Юрченка Я.О. (Т-1, а.с.212).

У зв»язку із зміною складу колегії та клопотанням Скаржника, розгляд справи 07.12.20015 р. відкладено на 21.01.2016 р. в складі колегії: головуючого судді : Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. (Т-1, а.с.227-228).

Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача 1 та прокурора судова колегія 21.01.2016 р. з метою повного та всестороннього дослідження матеріалів справи ухвалила відкласти розгляд справи на 16.02.2016 р. в складі колегії : головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. Строк розгляду спору за клопотанням Відповідача 1 продовжено на 15 днів в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України (Т-1, а.с.239-240).

16.02.2016 р. в канцелярію суду представником Позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії листів, які на його думку, свідчать про бездіяльність ТОВ «Хемкостав-УА» по виконанню договору підряду №13-40/150101. Також вказує, що такі діяння містять ознаки шахрайських дій з боку посадових осіб ТОВ «Хемкостав-УА». 06.08.2014 р. з боку засновника, АТ «Хемкостав-УА» (Словаччина), з метою забезпечення виконання договору підряду №13-40/150101 на рахунки ТОВ «Хемкостав-УА» було перераховано 25 тис. євро, що по курсу НБУ становило на той час 413 тис грн. Вказані кошти були перераховані до запровадження тимчасової адміністрації, однак жодних дій, спрямованих на виконання договору підряду, закупівлі матеріалів та послуг Відповідач 1 не вчинив. В додаток до даного клопотання додає копії листа АТ "ОСОБА_5С.", копії листа прокуратури Закарпатської області від 22.07.2015 р. №04/2/2-174-15, копії листа народного депутата України ОСОБА_6, копії довідки ПАТ "Терра Банк" та копії протоколу №10 про порушення бюджетного законодавства. Перелічені вище додатки судова колегія не розглядала як належні і допустимі докази у справі, оскільки такі не завірені належним чином.

16.02.2016 р., заслухавши пояснення представників Позивача, Скаржника та Прокурора, судова колегія прийшла до висновку про доцільність відкладення розгляду справи на 23.02.2016 р., з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів справи, в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. (Т-1,а.с.249-250).

23.02.2016 р. в канцелярію суду від Позивача поступило клопотання, б/н від 23.02.2016 р. про доручення до матеріалів справи належним чином засвідчені копію листа АТ «ОСОБА_5С.» від 17.06.2015 р., копію листа прокуратури Закарпатської області від 22.07.2015 р. №04/2/2-174-15, копію листа народного депутата України ОСОБА_6 від 02.12.2015 р. №90 та копію довідки ПАТ «Терра Банк» (Т-2, а.с.3-8).

У звязку з перебуванням судді Юрченка Я.О. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.02.2016 р. у склад колегії по розгляду справи господарського суду Закарпатської області №907/342/15 внесено зміни: замість судді Юрченка Я.О. введено суддю Скрипчук О.С. (Т-2, а.с.2)

Відтак, враховуючи зміну складу суду, розгляд справи 23.02.2016 р. відкладено в судове засідання на 15.03.2016 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Скрипчук О.С. (Т-2, а.с.10-11).

В судове засідання 15.03.2016 р. з»явились представник Скаржника, яка підтримала апеляційну скаргу та Прокурор та представник Позивача, які заперечили доводи апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача 1 та Прокурора, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

11.06.2013 р. Департамент міського господарства Ужгородської міської ради (Замовник) та ТзОВ "Хемковстав-УА" (Підрядник) уклали Договір підряду № 13-40/150101 (Т-1, а.с.16-18), згідно п.1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов»язується своїми силами і засобами на власний ризик виконати в обумовлений цим Договором термін роботи з реконструкції зовнішнього освітлення в м. Ужгороді відповідно до технічних вимог Замовника, які містяться в документації конкурсних торгів, а також відповідно до кошторисної документації, якою обґрунтована цінова пропозиція Підрядника, а Замовник зобов»язується надати Підрядникові відповідний фронт робіт на визначених у додатку до Договору об»єктах, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Загальна вартість робіт, за умовами п. 2.1. Договору, складає 9 573 072 грн., яка визначена відповідно до документації конкурсних торгів цінової пропозиції "Підрядника".

14.06.2013 р. сторони договору підписали Угоду про зміну Договору № 13-40/150101 від 11.06.2013 року у зв'язку із змінами у фінансуванні Програми реконструкції та капітального ремонту систем зовнішнього освітлення м. Ужгорода та кошторисні призначення (Т-1, а.с.19).

11.06.2014 р. "Замовник" та "Підрядник" уклали угоду про зміну Договору № 13-40/150101 від 11.06.2013 р. (Т-1, а.с.20), якою, враховуючи кошторисні призначення на 2014 рік, дійшли згоди змінити п. 2.1. та п. 5.1. Договору № 13-40/150101 від 11.06.2013 року, виклавши їх в редакції, згідно якої загальна вартість робіт, доручених "Підряднику" для виконання складає - 8 523 432 грн., а сума фінансування у 2014 році - складає 2 330 292,13 грн.

Згідно вищевказаної Угоди сторони виклали п.5.1. Договору №13-40/150101 від 11.06.13 р. в наступній редакції: до початку виконання робіт Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від договірної вартості обсягу підрядних робіт (суми фінансування у 2014 році) у сумі 699 087,63 грн. з наступним погашенням його по закінченні в трьохмісячний термін, якщо Підрядник протягом трьох місяців не використає аванс, він сплачує на користь Замовника штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен наступний день протягом зазначеного терміну з дня отримання бюджетних коштів.

Відтак, Позивач на виконання умов Договору підряду від 11.06.2013 р. та Угоди від 11.06.2014 р. перерахував Відповідачеві авансовий платіж у розмірі 699 087,64 грн. на банківський рахунок ТОВ «Хемкостав-УА» відкритий у ПАТ «Терра Банк». Сума авансового платежу у розмірі 699 087,64 грн., згідно платіжного доручення №68 від 29.07.2014 р. оплачена Управлінням державної казначейської служби України в м. Ужгороді Закарпатської області 28.08.2014 р., про що свідчить відмітка на платіжному дорученні. У відповідності до п.6.4.7 Договору підряду 313-40/150101 від 11.06.2013 р. ТОВ «Хемкостав-УА» зобов»язаний був використати одержаний аванс на придбання та постачання необхідних для використання робіт матеріалів, протягом одного місяця після одержання коштів. По закінченню вказаного терміну, не використані суми авансу, повернути Замовнику (Позивачу).

Оскільки станом на 16.03.2015 р. Відповідач 1 підрядні роботи не розпочав, кошти авансу не повернув, Прокурор міста Ужгорода звернувся з позовом в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про стягнення з ТОВ «ХемкоставУА» 669 087,64 грн. авансового платежу, 43 898,87 грн. штрафу за невиконання Договору, 76 200,55 грн. пені та розірвання Договору підряду №13-40/150101 від 11.06.2013 р.(із змінами та доповненнями).

Відповідач 1 ТОВ «Хемкостав-УА» як в суді першої, так і апеляційної інстанцій стверджує, що кошти в сумі 699 087,64 грн. перераховані Позивачем 28.08.2014 р. згідно платіжного доручення №68 від 29.07.2014 р. на рахунок ТОВ «Хемкостав-УА» через ПАТ «Терра-Банк» ним не отримані, оскільки на дату перерахування цих коштів 28.08.2014 р. у ПАТ «Терра Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію, рахунки ТОВ «Хемкостав-УА» заблоковані, банківські операції обмежувалися положеннями пп.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

За договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ст. 840 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов»язується надати замовнику Звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

У п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва", яким передбачено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт, матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг.

Як зазначено вище, на виконання умов Договору підряду від 11.06.2013 р. та угоди від 11.06.2014 р. Позивачем перераховано Відповідачеві авансовий платіж у розмірі 699 087,64 грн. на банківський рахунок ТОВ «Хемкостав-УА», відкритий у ПАТ «Терра Банк», що підтверджується платіжним дорученням №68 від 29.07.2014 р. (Т-1, а.с.21).

Однак, 21.08.2014 р. Правлінням Національного Банку України прийнято постанову №518 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до категорії неплатоспроможних". На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 року було прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Терра Банк", згідно якого в ПАТ "Терра Банк" з 22.08.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 22.08.2014 р. по 22.11.2014 р. Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20.11.2014 р. строк здійснення тимчасової адміністрації продовжено до 22.12.2014 р., а з 24.12.2014 р. до 23.12.2015 р. розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Терра Банк".

У відповідності до ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та, зокрема щодо майнових зобов»язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Як вбачається з обставин справи, між Відповідачами склалися зобов»язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунку, які носять майново-грошовий характер.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов»язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

За платіжним дорученням банк зобов»язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ст. 1089 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 ГПК України).

В матеріалах справи відсутні докази звернення Відповідача 1 (ТОВ «ОСОБА_5 УА») до Відповідача 2 (ПАТ «Терра Банк») з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку у період запровадження у Банку тимчасової адміністрації. Такі докази не подані і суду апеляційної інстанції.

Відтак, місцевим господарським судом вірно встановлено, що Відповідач 1 - ТОВ «ОСОБА_5 УА» (Підрядник) не приступив до виконання перерахованого йому Позивачем авансу та виконання своїх зобов»язань за даним договором підряду щодо придбання необхідних матеріалів для виконання взятих на себе зобов»язань.

Крім цього, судова колегія зазначає, що кошти в сумі 699 087,64 грн. авансового платежу були перераховані підряднику платіжним дорученням №68 від 29.07.2014 р. 28.08.2014 р., саме як контрагенту за договором та відповідно до його умов на вказаний ТОВ «ОСОБА_5 УА» розрахункових рахунок у визначеному ним Банку (угода про внесення змін від 11.06.2014 р. до договору №13-40/150101 від 11.06.2013 р.), з яким Позивач не перебуває в жодних правових відносинах.

02.09.2014 р. сторонами укладено угоду про зміну договору №13-40/150101 від 11.06.2013 р., якою розділ договору №13-40/150101 від 11.06.2013 р. «юридичні адреси, реквізити і підписи сторін» викладено в наступній редакції: «Підрядник ТОВ «ОСОБА_5 УА» юридична адреса: 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторож ниця, вул. Колоскова, 55 Код ЄДРПОУ 31072321, р/р 26005001306324 в АТ «ОТП БАНК» МФО 300528. Поштова адреса: 88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. 8 Березня 30/53. Телефон (03122)21500» (Т-1, а.с.22). Крім цього, в матеріалах справи наявний лист Відповідача 1 за вих. №60 від 27.08.2014 р. на адресу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про зміну банківських реквізитів, який отримано останнім 02.09.2014 р. №1328/24-12 (Т-1, а.с.23).

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що суму авансу в розмірі 699 087,64 грн. ним не отримано, оскільки вказує, що «одержати» означає отримати у володіння та користування , чого реально не було.

Листами ТОВ «ОСОБА_5 УА» за вих. №82 від 10.12.2014 р. (Т-1, а.с.26,92) та за вих. №62 від 02.09.2014 р. (Т-1, а.с.93) підтверджується визнання останнім зарахування на його рахунки у ПАТ «Терра Банк» 699 087,64 грн., перерахованих Позивачем, також підтверджується невиконання ним підрядних робіт згідно Договору

Враховуючи, що на час звернення з позовною заявою, Відповідач 1 не приступив до виконання умов Договору, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині повернення оплачених Позивачем коштів в розмірі 699 087,64 грн.

Покликання Апелянта на ту обставину, що він фактично був позбавлений можливості розпоряджатись перерахованими йому Позивачем коштами, не звільняє його від обов»язку виконання п.1.1. Договору підряду №13-40/150101 від 11.06.2013 р. (із змінами та доповненнями).

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач 1 скористався своїм правом звернутись до Відповідача 2 про отримання 699 087,64грн. у відповідності до договору банківського рахунку 26001301029773 (Т-1, а.с.104), про що свідчить заява ТОВ «ХемкоставУА» адресована уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Терра Банк» про включення його до реєстру вимог кредиторів для отримання 699 087,64 грн. у відповідності до договору банківського рахунку.

Прокурором також заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 1 штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 29.08.2014 р. по 26.11.2014 р. в сумі 43 898,87 грн. згідно п.5.1. Угоди.

У відповідності до вимог п.5.1. Угоди від 11.06.2014 р. до початку виконання робіт Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від договірної вартості обсягу підрядних робіт (суми фінансування у 2014 році) у сумі 669 087,63 грн. з наступним погашенням його по закінченні в трьохмісячний термін, якщо Підрядник протягом трьох місяців не використовує аванс, він сплачує на користь Замовника штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний наступний день протягом зазначеного терміну з дня отримання бюджетних коштів.

У відповідності до вимог ст. 217 Господарського кодексу України штрафні санкції є одним з видів господарських санкцій. Відповідно до ст.. 230 Господарського кодексу України штрафним санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов»язання.

Пунктом 1 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що норми щодо визначення пені є імперативними і при цьому однією із вирішальних її ознак є нарахування у відсотковому відношенні за кожен день прострочення від суми невиконаного зобов»язання (простроченого платежу).

Відтак, пеня має триваючий характер та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов»язання за кожний день прострочення виконання, а штраф визначений у певній твердій сумі платежу.

Отже, судова колегія вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що передбачена умовами п. 5.1. Угоди від 11.06.2014 р. штрафна санкція фактично за правовим змістом є пенею.

Відповідно до цього, згідно з умов ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, однак сторони в договорі підряду не визначили строк виконання робіт та повернення авансу, відтак підстави для застосування відповідальності у вигляді стягнення 43 898,87 грн. штрафу є неправомірною і, відповідно, вимога Позивача про стягнення з Відповідача - 1 пені у розмірі 76 200,55 грн. за порушення строків виконання робіт також не підлягає до задоволення, оскільки умовами п. 7.1. Договору підряду пеня стягується за порушення строків виконання робіт, проте такі сторонами договору не визначені.

Місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про розірвання договору підряду №13-40/150101 від 11.06.2013 р.(із змінами та доповненнями), з огляду на наступне:

Прокурор, як на підставу розірвання вищенаведеного договору посилається на те, що Підрядник не використав аванс та не розпочав роботи.

Однак, як вірно зазначено місцевим господарським судом, строки початку робіт та повернення суми авансового платежу сторони в спірному Договорі підряду (із змінами та доповненнями) не визначили, а відтак відсутні правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору.

У відповідності до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

Згідно п.10.1. Договору підряду від 11.06.2013 р. сторони передбачили розірвання договору за взаємною згодою сторін.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відсутні істотні порушення умов договору підряду ТОВ «ХемкоставУА» та істотні зміни обставин, що відповідно унеможливлює задоволення позовної вимоги про розірвання договору підряду №13-40/150101 від 11.06.2013 р. (із змінами та доповненнями до нього).

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015 р. у справі №907/342/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хемкостав-УА за №29 від 05.11.2015 р. - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 17.03.2016 р.

Головуючий суддяДавид Л.Л.

СуддіКордюк Г.Т.

ОСОБА_1