Постанова № 56578993, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2016 року Справа № 912/4310/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Близнюк П.М., довіреність № 35 від 19.02.2015 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2015 року у справі № 912/4310/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кіровоград

до Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 10,5 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2) (кадастровий номер НОМЕР_2) від 08 жовтня 2008 року № 89, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Кіровоградською міською радою, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, на тих же умовах, строком на 5 років (з 08.10.2013 по 07.10.2018).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2015 року у справі № 912/4310/15 (суддя Наливайко Є.М.) позов задоволено повністю та стягнуто з Кіровоградської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1 218, 00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з обставин укладення між позивачем та відповідачем 08.10.2008 року договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у цю ж дату у встановленому порядку, строк дії якого закінчився 07.10.2013 року; повідомлення позивачем відповідача за три місяці до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію з дотриманням вимог п. 3 договору та частини другої статті 33 Закону України "Про оренду землі", яке відповідачем у місячний термін не розглянуте; продовження користування позивачем орендованою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору; відсутності повідомлення відповідачем позивача у встановлений строк про заперечення у поновленні договору та, керуючись положеннями частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", дійшов висновку, що спірний договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також, місцевий господарський суд зазначив, що поновлення договору оренди землі за умов, наведених у частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", презюмується, відповідно, звернення особи до суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не є необхідним, проте, такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору. Дійшовши висновку, що на підставі поданих позивачем доказів неможливо визначити, що позивач направив саме відповідачу та саме заяву про укладення додаткової угоди до договору, суд першої інстанції зауважив, що наведене не впливає на розгляд справи по суті, оскільки направлення додаткової угоди для підписання не є обов'язком орендаря. Місцевий господарський суд також звернув увагу сторін, що на вимогу частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" вони зобов'язані укласти у місячний строк додаткову угоду, а відмова чи наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Кіровоградська міська рада подала апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати зазначене вище рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на виключну компетенцію міської ради вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, що відповідає п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачений п. 1 ст. 116, п. 1. ст. 124 Земельного кодексу України порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ним, в порушення вимог частини п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано відповідь у передбачений строк на лист-повідомлення позивача від 03.07.2013 року про поновлення спірного договору оренди землі, оскільки листами від 30.07.2013 року відповідач повідомив позивача про необхідність звільнення земельної ділянки та повернення її Кіровоградській міській раді. За наведеного, за доводами відповідача, ним з дотриманням строку, передбаченого ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вчинено дії, які відповідають вказаній правовій нормі, а саме надіслано позивачу заперечення щодо продовження дії спірного договору оренди земельної ділянки, що виключає підстави для поновлення цього договору. Також, в обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на ст. 654 ЦК України щодо форми внесення змін до договору або його розірвання, на розділ 13 спірного договору та положення ст. 31 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. На думку відповідача, необхідною умовою для продовження дії договору оренди земельної ділянки є укладення додаткової угоди в письмовій формі про внесення змін до договору в частині його терміну дії та прийняття міською радою рішення про поновлення договору, однак відповідні зміни до договору його сторонами не вносились, рішення міською радою щодо поновлення договору чи продовження терміну його дії не приймалось. Отже, відповідач вважає, що за таких обставин не відбулось поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а спірний договір припинив свою дію. За доводами відповідача, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін, яке з боку уповноваженого органу оформлюється відповідним рішенням; з орендарем, який належно виконував обов'язки за умовами договору та який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яка перебуває у комунальній власності, є наслідком прийняття орендодавцем відповідного рішення за умови відсутності заперечень. За відсутності такого рішення зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти відповідний договір або ж його поновити неможливо, оскільки це суперечитиме вимогам законодавства, зокрема, ст. 319 ЦК України.

У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, про поважність причин неявки у судове засідання свого представника суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення, яким останньому в копії направлена ухвала апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду в судове засідання на 16.03.2016 року (а.с. 131, т. 1).

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на доказах і нормах матеріального права. Позивач посилається на обставини укладення ним з Кіровоградською міською радою 08.10.2008 року договору оренди земельної ділянки терміном на п'ять років, зареєстрованого у встановленому порядку 08.10.2008 року. Позивач зазначає, що враховуючи положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та розділу 3 договору, заявою від 03.07.2013 року він, як орендар спірної земельної ділянки, повідомив Кіровоградську міську раду про намір продовжити дію договору і просив поновити договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років. Проте, 11.09.2013 року позивач отримав листа за підписом першого заступника міського голови про звільнення земельної ділянки. За доводами позивача, цей лист не є відповіддю на його звернення, оскільки не містить пропозиції орендодавця щодо продовження договору оренди землі, рішення про звільнення земельної ділянки було прийняте заступником міського голови одноособово, виходячи з його змісту не містить будь-яких посилань на рішення виконавчого комітету або міської ради, які були б прийняті за результатом розгляду заяви позивача. Посилаючись на ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", позивач вважає, що його заява (лист-повідомлення про поновлення договору) повинна була бути розглянута виключно міською радою на пленарному засіданні, а заступник міського голови не має повноважень вирішувати питання регулювання земельних відносин. Позивач також зазначає, що станом на 18 листопада Кіровоградська міська рада, як орендодавець, не надіслала позивачу лист-повідомлення про прийняте на пленарному засіданні ради рішення про заперечення у поновленні договору оренди землі, відтак вважає, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спірний договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки вказаною правовою нормою передбачено, що у такому разі додаткова угода про поновлення договору оренди землі укладається із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі, позивач 26.11.2013 року направив заяву, адресовану міському голові, про укладення додаткової угоди до договору. За наведеного, позивач вважає, що дотримався вимог Закону України "Про оренду землі", які вимагаються для поновлення договірних відносин щодо оренди земельної ділянки, а місцевий господарський суд правомірно задовольнив його позов.

У судовому засіданні 16.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2008 року Кіровоградською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі № 89 (далі - Договір) (а.с. 14-18, 71-76, т. 1), відповідно до умов якого (розділ 1) орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 04.07.2006 року № 49 "Про продовження права оренди земельних ділянок" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торговельного кіоску, яка знаходиться по АДРЕСА_2.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,5 кв.м земель, які використовуються в комерційних цілях (розділ 2 Договору).

Згідно з пунктом 3 Договору його укладено на п'ять років. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Після закінчення строку, на який було укладено Договір оренди землі, орендар, при належному виконанні обов'язків відповідно до умов Договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. В цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 жовтня 2008 року за № 040838700038.

14.08.2008 року земельна ділянка, визначена Договором оренди землі, передана орендодавцем орендарю за актом про передачу та прийом земельної ділянки (в натурі) (а.с. 24-25, 82-83, т. 1).

03.07.2013 року до Кіровоградської міської ради надійшла заява (лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 08 жовтня 2008 року № 89), подана Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (а.с. 29-30, 55-56, 69-70, т. 1), якою останній повідомив Кіровоградського міського голову про намір продовжити дію Договору, просив поновити Договір оренди спірної земельної ділянки площею 10, 5 кв.м строком на п'ять років для розміщення торгівельного кіоску. До цієї заяви позивач додав підписаний ним проект додаткової угоди до Договору.

Відповідно до змісту складеного та підписаного позивачем проекту додаткової угоди до Договору (а.с. 31, 86, т. 1) позивач запропонував поновити Договір оренди землі від 08.10.2008 року № 89, виклавши розділ 3 Договору у наступній редакції:

"3. Строк дії Договору

Даний Договір діє до 08.10.2018 року. Після закінчення строку, на який було укладено Договір оренди землі, орендар, при належному виконанні обов'язків відповідно до умов Договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. В цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.".

В матеріалах справи наявний лист від 09.09.2013 року № Б-4721 (а.с. 37, т. 1), адресований позивачу та підписаний першим заступником міського голови, у якому зазначено, що термін дії Договору закінчується 08.10.2013 року, та наведено прохання звільнити земельну ділянку та повернути її орендодавцю по закінченню терміну користування нею.

Факт отримання цього листа позивач не заперечує.

26.11.2013 року позивач склав та підписав заяву на ім'я Кіровоградського міського голови про укладення додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 08.10.2008 року № 89 (а.с. 27, 92, т. 1), якою, пославшись на обставини його звернення до Кіровоградської міської ради 03.07.2013 року з заявою про намір продовжити дію Договору, спив строку дії Договору 07.10.2013 року, не надходження станом на 18 листопада від Кіровоградської міської ради на його адресу листа-повідомлення про прийняте на пленарному засіданні міської ради рішення про заперечення у поновленні договору оренди землі, зазначив, що спірний Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, і у такому разі додаткова угода про поновлення Договору оренди землі укладається з уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення Договору оренди землі. У зв'язку з наведеним позивач просив укласти додаткову угоду до Договору оренди землі, поновивши його на той самий строк і на тих самих умовах. Також, цим листом позивач послався на ті обставини, що проект додаткової угоди ним було додано до листа-повідомлення про поновлення Договору оренди землі, та просив у разі виникнення необхідності внесення до додаткової угоди змін та доповнень або вчинення будь-яких інших дій, необхідних для укладення додаткової угоди, повідомити його письмово та телефоном відповідно до вказаних ним даних.

За змістом листа від 26.11.2013 року додатком до нього є копія заяви (листа-повідомлення про поновлення Договору оренди землі від 08.10.2008 року № 89).

В якості доказів направлення позивачем відповідачу 27.11.2013 року та отримання відповідачем 28.11.2013 року вказаного вище листа позивач надав до матеріалів справи фіскальний чек УДППЗ (а.с. 35, т. 1) та роздруківку даних офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 36, т. 1).

Також, відповідно до матеріалів справи листом від 09.06.2014 року, вих. № Б-2722, підписаним секретарем міської ради (а.с. 62, т. 1) (докази направлення позивачу вказаного листа матеріали справи не містять, однак позивач факт отримання цього листа не заперечує), позивача повідомлено, що за результатами розгляду його заяви про поновлення Договору оренди землі Кіровоградською міською радою підготовлено проект рішення про поновлення Договору оренди землі по АДРЕСА_2, який було внесено на розгляд постійної комісії міської ради на розгляд чергових засідань постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин; за результатами роботи комісії від 06.09.2013 року та від 20.03.2014 року позивачу відмолено у продовженні договору оренди землі за вищевказаною адресою; враховуючи викладене, зазначене питання не вносилось на розгляд засідань Кіровоградської міської ради.

Листом від 27.06.2014 року, вих. № 4330/52-0522 (а.с. 54, т. 1), підписаним заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, позивача також повідомлено, що Кіровоградською міською радою було підготовлено проект рішення про поновлення Договору оренди та внесено на розгляд постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин; про прийняття постійною комісією міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин рішення про відмову у продовженні Договору оренди землі та наведено вимогу звільнити у десятиденний термін спірну земельну ділянку та передати її Кіровоградській міській раді для зарахування спірної земельної ділянки до земель запасу міста.

Окрім наведеного, матеріали справи містять лист від 30.07.2013 року вих. Б-4721, "Про розгляд заяви" (а.с. 101, т. 1), підписаний першим заступником міського голови та адресований позивачу, відповідно до якого за результатами розгляду заяви позивача від 03.07.2013 року про поновлення Договору оренди землі позивача повідомлено, що прокуратурою м. Кіровограда до Кіровського районного суду в інтересах ОСОБА_3 подано позовну заяву про визнання Договору оренди землі від 08.10.2008 року № 89 недійсним та повернення земельної ділянки по АДРЕСА_2, у зв'язку з чим зазначено, що Кіровоградська міська рада не може вчиняти будь-які дії до вирішення справи в судовому порядку.

Доказів направлення цього листа відповідачем позивачу матеріали справи не містять, а факт отримання цього листа позивач заперечує.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

12.03.2011 року набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038 -VI, Прикінцевими положеннями якого статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладено у новій редакції і до спірних правовідносин щодо пролонгації (продовження, поновлення) Договору має застосовуватися саме та редакція Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на момент їх виникнення, тобто, редакція, яка діяла після 12.03.2011 року.

Відповідно до приписів частин першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час закінчення строку дії Договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Відтак, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною шостою наведеної вище статті.

Так, у частині першій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Частини друга - п'ята ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють процедуру, дотримання якої є необхідним для реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України, слід дійти висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналіз зазначених правових норм (частини перша - п'ята ст. 33 Закону України "Про оренду землі") дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі: якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи також положення частин восьмої та дев'ятої зазначеної статті Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 року у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.

В обґрунтування заявлених позовних вимог про поновлення Договору оренди землі позивач послався як наявність у нього переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення Договору оренди землі), так і на частину шосту ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Як встановлено вище, позивач з дотримання строку та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк подав 03.07.2013 року відповідачу лист з проектом додаткової угоди, проте, орендодавець (відповідач) у встановлений законом строк не надав відмови у поновленні договору на новий строк; позивач продовжує використовувати земельну ділянку; належно виконує свої обов'язки за договором.

Однак, доказів укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендарем матеріали справи не містять, що виключає можливість реалізації переважного права позивача на поновлення Договору оренди землі у відповідності з частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що листи, надані відповідачем, у яких йде мова про відмову позивачу в продовженні договору оренди, є відмовою орендодавця в розумінні ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у поновленні Договору оренди землі, оскільки така відмова не була надана позивачу у визначений вищевказаним Законом строк та не була прийнята компетентним органом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях (щодо спірних відносин) міської ради.

Проте, відповідного рішення міською радою у вищезазначеному порядку щодо відмови позивачу у поновленні договору оренди землі прийнято не було як до закінчення строку дії спірного Договору, так і протягом місця після закінчення строку його дії.

Разом з тим, матеріали справи не містять і доказів укладення сторонами додаткової угоди про поновлення Договору, що є обов'язковою умовою при поновленні договору оренди землі в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", як не містять доказів оскарження дій (відмови/бездіяльності) уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку, наявності судового спору про укладення такої додаткової угоди (хоча б в межах цієї справи).

Відтак, незважаючи на ті обставини, що матеріали справи містять докази порушення права позивача, передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на поновлення договору оренди відмовою/бездіяльністю відповідача щодо укладення додаткової угоди; суд першої інстанції розглянув питання про визнання права, як юридичного факту, не звернувши уваги на вимоги законодавства щодо необхідності документального оформлення права на поновлення договору оренди землі у визначений спосіб та не з'ясувавши належний спосіб захисту у випадку відмови орендодавця чи його бездіяльності в такому оформленні.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Невірно обраний спосіб захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Задоволення позовних вимог, заявлених позивачем - визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки, без укладення додаткової угоди не призведе до поновлення його порушеного права.

Рішення суду повинні бути чіткими й однозначними, спрямованими на остаточне вирішення спору. Рішення суду не повинно породжувати нових спорів при його виконанні.

У даному випадку, спосіб захисту порушеного права позивача встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (суть матеріально-правової вимоги) не є ефективним для спірних правовідносин в розумінні ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи позивача щодо правомірності прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення у справі, такі доводи спростовуються наведеним вище.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, зокрема, доводи про те, що поновлення договору оренди земельної ділянки із земель комунальної власності здійснюється виключно на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, оскільки такі доводи щодо спірних відносин не ґрунтуються на нормах ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у поєднанні з встановленими фактичними обставинами справи.

Проте, враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства та правову позицію Верховного Суду України щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також з урахуванням положень ч. 2 ст. 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2015 року у справі № 912/4310/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2015 року у справі № 912/4310/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кіровоградської міської ради (25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, буд. 41, ідентифікаційний код 26241020) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 339, 80 грн.

Повна постанова складена 21.03.2016 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко