Рішення № 56578423, 15.03.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2016 р.Справа №917/2711/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки Полтавщини", вул.Жовтнева,73/1, м.Полтава,36000

до Полтавського обласнеого територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул.Зигіна, 1, м.Полтава, 36000

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (директор), ОСОБА_2, дов. № 47 від 23.02.2016р.

після перерви: ОСОБА_1 (директор)

від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 02/173 від 21.01.2016р.

після перерви: ОСОБА_3, дов. № 02/173 від 21.01.2016р.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 14.03.2016р.

Розглядається позовна заява про визнання недійсним рішення № 02/150-рш від 10.11.2015 року адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що підприємством на вимогу відповідача було надано інформацію, що була наявна на підприємстві. За таких умов, на думку позивача, у відповідача були відсутні підстави для визнання його дій порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.14 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

14.03.2015р. від позивача надійшли письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог та додаткові докази (вх. № 3113 від 14.03.2016р.).

Відповідач у відзиві (вх. № 589 від 21.01.2016р.) проти позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими відповідними доказами та нормами матеріального та процесуального права.

18.02.2016р. від відповідача надійшли додаткові докази для залучення до матеріалів справи (вх. № 2150 від 18.02.2016р.).

10.03.2016р. та 14.03.2015р. відповідачем надані додаткові пояснення по справі (вх. № 2971 та 3160 відповідно).

Представник позивача позов підтримав за обгрунтуванням, наведеним у позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Спірним рішенням адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/150-рш від 10.11.2015 року у справі № 02-14-50/128-2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визнала дії позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу територіального відділення від 01.09.2015р. № 02/4192 у встановлені головою територіального відділення строки.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 даного рішення, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції накладено штраф на позивача у розмірі 68 000,00 грн.

Статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Скориставшись наданим йому правом на оскарження рішення позивачем подана позовна заява про визнання недійсним рішення № 02/150-рш від 10.11.2015 року адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій стверджується, що ним повністю надана відповідачу запитувана інформація, що була наявна на підприємстві, а відтак у його діях відсутній склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції таі відсутні підстави для винесення спірного рішення.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відтак, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства, у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету N 32-р. від 23.02.2001.

Відповідно до п.п. 4-5 п. 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак, господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

Як вбачається, з матеріалів справи, територіальне відділення розглядало справи № 02-02-50/59-2015 та № 02-02-1-2015 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «Ліки Полтавщини», передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

07.07.2015 відбулося попереднє слухання у справах № 02-02-50/59-2015 та № 02-02-50/64-2015 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «Ліки Полтавщини», за результатом якого у справах адміністративною колегією територіального відділення було постановлено продовжити розслідування у справах та провести поглиблене дослідження з метою з'ясування повного ланцюгу ціноутворення Товариства, починаючи з придбання товару у виробника до реалізації кінцевому споживачеві, фактичної торгівельної націнки при проходженні товару для всебічного, повного та об'єктивного з"ясування дійсних обставин справ.

Враховуюче зазначене, територіальним відділенням було направлено вимогу про надання інформації від 05.08.2015 № 02/3659 до ТОВ «Ліки Полтавщини» та доповнення до вказаної вимоги від 13.08.2015 № 02/3836 щодо надання інформації по пункту № 9 вимоги. ТОВ «Ліки Полтавщини» надано відповідь на вимогу від 05.08.2015 № 02/3659 листом від 14.08.2015 № 14/08 за виключенням пункту № 9.

У зв"язку з наведеним позивачу було направлено вимогу про надання інформації № 02-4192 від 01.09.2015 із зазначенням переліку інформації, яку необхідно було надати протягом 20 календарних днів з дня отримання вимоги. Згідно вказаної вимоги вимагалось надати динаміку закупівельних та роздрібних цін окремо по кожному аптечному закладу позивача (аптеці, аптечному пункту) на лікарські засоби та вироби медичного призначення згідно Додатку 1 до цієї вимоги за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року по кожній поставці за формою наведеною в Додатку 2 до цієї вимоги із наданням електронних копій прибуткових накладних.

Крім того, у вимозі від 01.09.2015 № 02/4192 було зазначено, що інформацію надати в електронному вигляді у форматі Excel за формою, наведеною в додатку до вимоги (в разі потреби та зручності, форма таблиці може бути змінена, але вся запитувана інформація повинна бути надана, також в разі потреби може бути змінено формат надання інформації).

В Додатку 1 до вимоги від 01.09.2015 № 02/4192 Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення щодо яких потрібно надавати інформацію.

В Додатку 2 до вимоги від 01.09.2015 № 02/4192 містилася таблиця з наступними колонками: назва препарату, одиниця виміру, виробник (повна назва, адреса), дата поставки, постачальник (повна назва, адреса), ціна постачальника, без урахування знижки, грн./шт., обсяг поставки шт., дата реалізації (дата встановлення відпускної ціни), відпускна ціна для населення (крім пільг та знижок), грн., торгівельна націнка, %. Також під таблицею зазначено уточнення, а саме, інформацію по відпускних цінах для населення та торгівельній націнці надавати по датах зміни цін.

Також, у вимозі повідомлялось, що неподання, подання інформації в неповному обсязі у встановлені органами Антимонопольного комітету України строки або подання недостовірної інформації тягне за собою відповідальність, передбачену статтями 50 та 52 Закону України Про Антимонопольний комітет України.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України, основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про Антимонопольний комітет України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України має право, зокрема при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положеннями статей 22 та 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України передбачено, що вимоги державного уповноваженого Комітету є обов'язковими для виконання у визначений ним строк; суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу державного уповноваженого Комітету подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Вимога від 01.09.2015 № 02/4192 про надання інформації була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням від 02.09.2015р. за № 360011189989 та отримана позивачем 03.09.2015р. З огляду на визначений у вимозі строк подання інформації та дату одержання позивачем вимоги, то відповідач повинен був надати інформацію до 24.09.2015 року включно.

Листом від 18.09.2015 № 18/09 позивач надав відповідачу відповідь на вимогу від 01.09.2015 № 02/4192, де зазначив, що поставлені у вимозі питання недостатньо конкретизовані та чіткі, зокрема, не зрозуміла наступна вимога, щодо надання динаміки цін, та надав наступні документи: динаміка закупівельних та роздрібних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення у Аптеці № 1, Аптеці № 3, Аптеці № 4 (згідно додатку до листа).

23.09.2015р. адміністративна колегія відповідача прийняла розпорядження "Про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (направлене позивачу 24.09.2015р.), в якому зокрема вказано, що:

- інформація надана не по всіх аптечних закладах ТОВ «Ліки Полтавщини»;

- інформація надана по трьох аптечних закладах (Аптека №1, Аптека №3, Аптека №4), але вона не містить інформації:

- по всіх лікарських засобах та виробах медичного призначення, стосовно яких потрібно було надати інформацію, перелік яких був наведений у додатку 1 до вимоги від 01.09.2015 № 02/4192;

- щодо обсягу поставки, дати поставки та дати встановлення відпускної ціни на лікарські засоби та вироби медичного призначення.

У зв»язку із вказаним адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила розпочати розгляд справи за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях позивача, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу територіального відділення від 01.09.2015р. № 02/4192 у встановлені головою територіального відділення строки.

Листом від 30.09.2015 № 30/09 (вхідний від 02.11.2015 № 02/6591) запитувана інформація у вимозі від 01.09.2015 № 02/4192 була надана до територіального відділення, окрім копій прибуткових накладних. Стосовно останніх позивач зазначив, що надати копії всіх прибуткових накладних по закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення фізично не має можливості так як кількість таких накладних більше 7000 штук, та запропонував відповідачеві надавати їх частинами в порядку створення або у разі виникнення сумнівів у правдивості даних наведених у інформації.

Листом від 10.10.2015 № 10/10 позивач надав додаткові пояснення по справі № 02-14-50/128-2015, де зазначено, що інформацію на вимогу від 01.09.2015 № 02/4192 Товариство не мало змоги надати з об'єктивних причин, а саме, інформаційна база ІС-бухгалтерія за 2014 рік зруйнована та не підлягає відновленню, в якості доказу надано лист від 11.09.2015 № 14 ТОВ «Комп'ютерні та інформаційні технології» щодо не можливості її відновлення.

Вказане свідчить про ненадання позивачем відповідачу витребуваної інформації в повному обсязі та в установлені строки.

Виходячи з приписів Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 року N 32-р невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" тягне за собою передбачену законом відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, судом встановлено, що не надання позивачем інформації в неповному обсязі та в установлені строки, правомірно визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки.

Щодо розміру накладеного штрафу слід зазначити наступне.

Так, згідно частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідач вказав, що при визначенні розміру штрафних санкцій за порушення конкуренційного законодавства ним використані отримані з Податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивача, в якій зазначено, що дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ «Ліки Полтавщини» за 2014 рік складає 29 164 373,00 грн.

При визначенні розміру штрафу враховано, що ТОВ «Ліки Полтавщини»: - інформацію в ході розгляду справи надано частково, порушення законодавства про захист економічної конкуренції не визнано, порушення законодавства про захист економічної конкуренції призвело до перешкоджання розгляду справ № 02-02-50/59-2015 та № 02-02-50/64-2015.

Призначаючи штраф у розмірі 68 000,00 грн., територіальне відділення діяло відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції, не перевищуючи встановлену межу для визначення їх розміру.

Крім того, законодавство про захист економічної конкуренції не зобов'язує орган Антимонопольного комітету України обґрунтовувати розмір штрафу, що застосовується, з огляду на його відповідність «протиправності порушення» та «додержання розумного балансу інтересів».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2011р. у справі №5002-7/5960-2010.

Посилання позивача на те, що при визначенні розміру штрафу потрібно виходити з рекомендаційних роз'яснень Антимонопольного комітету України щодо застосування положень частин 2 і 5 cm. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин 1 і 2 cm. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 15.09.2015 року, а саме п. 15.1, яким визначено, що базовий розмір штрафу збільшується до 50 відсотків сукупно у випадку доведеності, зокрема таких обтяжуючих обставин, не прийняті судом до уваги, так як роз'яснення не зареєстровані в Міністерстві юстиції України та носять рекомендаційний характер.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач, зазначаючи про надання ним повністю відповідачу запитуваної інформації, що була наявна на підприємстві, не довів та не підтвердив належними доказами дане твердження, зокрема надання на вимогу від 01.09.2015 № 02/4192 інформації в повному обсязі та в установлені строки.

Так, його посилання на те, що у вимозі питання недостатньо конкретизовані та чіткі, зокрема, не зрозуміла наступна вимога, щодо надання динаміки цін, спростовується змістом листа від 30.09.2015 № 30/09, який містить запитувану інформацію у вимозі від 01.09.2015 № 02/4192, окрім копій прибуткових накладних.

Посилання позивача на те, що надати копії всіх прибуткових накладних по закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення фізично він не має можливості з непереборних причин так як кількість таких накладних більше 7000 штук, не може вважатися поважною причиною невиконання вимоги Комітету у визначені у строки з огляду на відображення у вимозі положення, що "вся запитувана інформація повинна бути надана, також в разі потреби може бути змінено формат надання інформації", а також те, що пропозиція від позивача відповідачеві надавати прибуткові накладні частинами в порядку створення надійшла після закінчення строків, визначених вимогою.

Не є обгрунтованим також посилання позивача на те, що вся запитувана у вимозі від 01.09.2015 № 02/4192 ним вже надавалася на попередні вимоги від 05.08.2015 № 02/3659 та доповнення до вказаної вимоги від 13.08.2015 № 02/3836 при розгляді справ № 02-02-50/59-2015 та № 02-02-50/64-2015, оскільки, як вбачається з тексту спірного рішення потреба надання інформації, вказаної у вимозі від 01.09.2015 № 02/4192 зумовлена ненаданням інформації листом від 14.08.2015 № 14/08 по пункту № 9 на вимогу від 05.08.2015 № 02/3659 та для проведення поглибленого дослідження з метою з'ясування повного ланцюгу ціноутворення Товариства, починаючи з придбання товару у виробника до реалізації кінцевому споживачеві, фактичної торгівельної націнки при проходженні товару для всебічного, повного та об'єктивного з"ясування дійсних обставин справ.

Також, доцільність витребування інформації, вказаної у вимозі від 01.09.2015 № 02/4192, підтверджується прийнятим в подальшому 23.02.2016р. рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, де відображено, що враховуючи надану по вимозі від 01.09.2015 № 02/4192 інформацію встановлено, що попередня інформація, надана товариством, містила неточності, зокрема, дати закупівлі та реалізації (встановлення відпускної ціни для населення) вказані не вірно.

Крім того, судом взято до уваги той факт, що органи Комітету не обмежені у виборі джерела отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Вказане, також підтверджується пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи, викладені в позові, не знайшли свого підтвердження, позивач, заявляючи позов про визнання недійсним рішення, не довів належними і допустимими доказами, що оспорюване ним рішення є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову про визнання недійсним рішення № 02/150-рш від 10.11.2015 року адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відсутні.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 21.03.2016р.

Суддя Киричук О.А.