Ухвала суду № 56578300, 14.03.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

14 березня 2016 року Справа № 915/765/15

м.Миколаїв

Суддя Семенчук Н.О., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 915/765/15

за участю представників позивача - ОСОБА_2 дов.№ б/н від 20.05.2015,

ОСОБА_1

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

До відповідача: Приватної науково - виробничої компанії "Інтербізнес", 03115, м.Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, будинок 121 В

про: стягнення 699 933,42 грн.

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (заява про зменшення позовних вимог від 14.03.2016) в якій просить суд стягнути з Приватної науково - виробничої компанії "Інтербізнес" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал - Снігурівка") заборгованості в розмірі 208 391, 28 грн. з якої:

- борг за Договором оренди причепів № З/О-№0104/12 від 28.04.2012 в сумі 4 400,00 грн., інфляційних в розмірі 3 695,20 грн., 3% річних в розмірі 3 115,79 грн., пені в розмірі 900,76 грн.;

- борг за Договором оренди офісу №О-01/08/13 від 01.08.2013 в сумі 81 000,00 грн., пені в розмірі 14 931,60 грн., інфляційних в розмірі 45 859,80 грн., 3% річних в розмірі 2 283,63 грн.;

- борг за Договором оренди трактора № З/О-№14/08/13 від 14.08.2013 в сумі 2000,00 грн., інфляційних в розмірі 1 462,00 грн., 3% річних в розмірі 99,29 грн., пені в розмірі 393,10 грн.;

- борг за Договором оренди трактора № З/О-№30/08/13 від 30.08.2013 в сумі 12 400,00 грн., інфляційних в розмірі 9 021,00 грн., пені в розмірі 2 437,19 грн., 3% річних в розмірі 565,65 грн.;

- борг за Договором оренди трактора № З/О-01/11/13 від 01.11.2013 в сумі 12 200,00 грн., пені в розмірі 2 397,88 грн., 3% річних в розмірі 487,99 грн., інфляційних в розмірі 8740,40 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на майновий комплекс відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування вимог викладених в заяві позивач зазначає, що на рахунках підприємства відсутні грошові кошти та майно, що в разі задоволення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, - господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України встановлює перелік заходів забезпечення позову, так позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Інших підстав застосування названих заходів закон не передбачає.

Таким чином, із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів про забезпечення позову», - особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. (абз. 2, 3 п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів про забезпечення позову»).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач не зазначив та не надав доказів в обґрунтування обставин щодо необхідності забезпечення позову. Позивачем не обґрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майновий комплекс відповідача. Позиваче не доведено адекватність засобу до забезпечення позову. Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду ґрунтується на припущеннях.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майновий комплекс відповідача - відмовити.

Суддя Н.О. Семенчук