Рішення № 56578153, 14.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016№910/31179/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/31179/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік», м. Київ,

організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Рітейл», м. Київ,

про стягнення 27 560 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,

за участю представників:

позивача - Сербуль О.Ю. (генеральний директор; паспорт серія НОМЕР_1);

відповідача - Толкачової М.В. (довіреність від 05.01.2016 №90/03-УРБ-16);

третьої особи - Кваши О.О. (довіреність від 12.02.2016 №б/н).

Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - Організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» (далі - ТОВ «Умиг Мьюзік») з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - ТОВ «Фоззі-Фуд») 27 560 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позов мотивовано тим, що: 05.02.2015 та 12.02.2015 представником Організації ОСОБА_4 (в акті вказано, що представники ТОВ «Фоззі-Фуд» відмовилися підписувати акти та назвати прізвище, ім'я і по батькові) проведено фіксації фактів використання музичних творів в магазинах «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд» (м. Київ, вул. Артема, 37-41; м. Київ, вул. Білоруська, 2), у зв'язку з чим складено акти №11/02/15 та №22/02/2015, якими зафіксовано факти публічного виконання, зокрема, таких музичних творів: «Don't think I don't think about it» у виконанні Darius Rucker; «Those Things» у виконанні Miguel Migs; актами зафіксовано, що публічне виконання музичних творів для фонового озвучення приміщень магазинів здійснюється за допомогою наявного в магазинах обладнання; перебування ОСОБА_4 у магазинах «Сільпо» підтверджується також фіскальними чеками від 05.02.2015 №3000083884 та від 12.02.2015 №1013011996; факти публічного виконання спірних музичних творів засвідчується також відеозаписами на DVD-R-дисках, якими підтверджено час і місце використання саме у магазинах ТОВ «Фоззі-Фуд» таких музичних творів: «Don't think I don't think about it» та «Those Things».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 порушено провадження у справі.

Відповідач 18.01.2016 подав суду відзив на позов, у якому вказав таке: позивачем не надано жодного доказу на підтвердження передачі товариством з обмеженою відповідальністю «Национальное музыкальное издательство» (далі - ТОВ «Национальное музыкальное издательство») та товариством з обмеженою відповідальністю «Первое музыкальное издательство» (далі - ТОВ «Первое музыкальное издательство») своїх майнових прав на спірні твори в колективне управління ТОВ «Умиг Мьюзік», а також доказів передачі авторами даних творів своїх майнових прав вказаним товариствам; 09.12.2013 ТОВ «Фоззі-Фуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Рітейл» (далі - ТОВ «Медіа Рітейл») укладено ліцензійний договір №М-2013/27 (далі - Ліцензійний договір), згідно з пунктом 2.1 якого ліцензіар (ТОВ «Медіа Рітейл») на умовах, визначених Ліцензійним договором, надає ліцензіату (ТОВ «Фоззі-Фуд») майнове право (невиключну ліцензію) на відтворення та публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав з каталогу ліцензіара протягом строку, на території закладів ліцензіата, погоджених сторонами у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною Ліцензійного договору; серед переліку музичних творів, визначених пунктом 1 додаткових угод від 31.07.2014 № 8 та від 10.02.2015 № 13, відсутні спірні музичні твори; в приміщеннях магазинів, в яких здійснює господарську діяльність відповідач, плей-листи складались виключно з музичних творів, на які ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало права від ТОВ «Медіа Рітейл»; надані позивачем відеозаписи не дають можливості ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом.

Організація 01.02.2016 подала суду письмові пояснення, в яких зазначила похвилинну розшифровку відеозаписів, долучених до матеріалів справи, а також зазначила, що даними відеозаписами спростовуються доводи відповідача щодо невикористання ним спірних музичних творів у своїй господарській діяльності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 залучено до участі у справі ТОВ «Медіа Рітейл» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

ТОВ «Фоззі-Фуд» 15.02.2016 подало суду додаткові пояснення, я яких зазначило: порядок ідентифікації спірних творів залишається не встановленим; зокрема, не встановлено дійсний момент складання актів фіксації та обставини ідентифікації музичних творів.

ТОВ «Медіа Рітейл» 15.02.2016 подало суду письмові пояснення, у яких вказало, що не визнає наявності у ТОВ «Национальное музыкальное издательство» та у ТОВ «Первое музыкальное издательство», а відтак і у позивача, майнових авторських прав на спірні музичні твори.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2016 зобов'язано позивача подати суду у строк до 22.02.2016: договори, укладені ТОВ «Национальное музыкальное издательство» та іншими суб'єктами авторського права (аж до авторів музичного твору «Don`t think about it» у виконанні Darius Rucker), а також договорів, укладених ТОВ «Первое музыкальное издательство» та іншими суб'єктами авторського права (аж до авторів музичного твору «Those Things» у виконанні Miguel Migs).

23.02.2016 позивач подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що витребувані судом документи знаходяться в іншій країні, а тому сторона позивача не мала можливості їх надати; відсутність вказаних документів жодним чином не впливає на вирішення його по суті; враховуючи правомірність договорів укладених ТОВ «Умиг Мьюзік», правомірність отримання чи наступного передання цих прав від ТОВ «Национальное музыкальное издательство» та ТОВ «Первое музыкальное издательство» знаходяться поза межами цього судового спору і не вплинуть на його вирішення.

ТОВ «Медіа Рітейл» 23.02.2016 подало суду письмові пояснення, у яких практично відтворило доводи, викладені у відзиві відповідача від 18.01.2016.

Організація 23.02.2016 подала суду письмові пояснення, в яких вказала таке: Організацією вчинено дії, спрямовані на збирання фактів порушення тих майнових авторських прав, які знаходяться в його колективному управлінні і безпосередньо передані суб'єктам таких прав; власники закладів (харчування, торгівлі, ТРЦ) не можуть забороняти проведення дій, спрямованих на отримання інформації (в тому числі шляхом фото-, відео-, аудіо зйомки) щодо фактів використання авторських прав; свідоцтво і порядок, яким регламентована його видача, стосуються немайнового права щодо авторства на твір; підстави і предмет позову у цій справі не стосуються немайнового права авторства; у випадку, якщо відповідач і третя особа не визнають наявності у позивача майнових авторських прав на спірні твори, то саме відповідач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу свої заперечень.

12.03.2016 Організація подала суду письмові пояснення, в яких вказала таке:

- відповідач факт використання музичних творів на заперечує, але зазначає, що ним використовуються музичні твори виключно із каталогу третьої особи (ТОВ «Медіа Рітейл»), в яких відсутні спірні музичні твори, зазначені в актах і в позові;

- поряд із цим, в попередніх судових засіданнях на підставі дослідження наданих доказів (в тому числі загальнодоступних зразків музичних творів, зазначених в акті і заявлених в позові) і перегляду відеозапису встановлено зовсім протилежне, а саме те, що відповідач у справі: 05.02.2015 за адресою: м. Київ, вул. Артема, б. 37-41 публічно виконував музичні твори зазначені в акті № 11/02/15, в тому числі твір «Don't think I don't think about it» у виконані Darius Rucker; 12.02.2015 за адресою: м. Київ , вул. Білоруська, б. 2 публічно виконувались музичні твори, зазначені в акті N9 22/02/2015, в тому числі твір «Those Things» у виконані Miguel Migs.

Крім того, Організація подала суду лист № 12/03/2016 ТОВ «Умиг Мьюзік», в якому позивач повідомив реквізити договорів, на підставі яких ТОВ «Национальное музыкальное издательство» та ТОВ «Первое музыкальное издательство» отримали виключні майнові авторські права на музичні твори.

У судовому засіданні 14.03.2016 представник Організації надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили повністю.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Організації, відповідача та третьої особи, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» (далі - Постанова № 5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом «г» частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

01.01.2014 Організацією (організація) і ТОВ «Умиг Мьюзік» (видавник) укладено договір №АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №АУ003К), за умовами якого:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії Договору №АУ003К будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов Договору №АУ003К (пункт 2.1 Договору №АУ003К);

- у випадку виявлення порушень майнових прав організація має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління названими правами (пункт 8.3 Договору №АУ003К);

- Договір №АУ003К набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (пункт 11.1 Договору №АУ003К).

Додатковою угодою від 22.12.2015 №3 до Договору №АУ003К Організацією та ТОВ «Умиг Мьюзік» продовжено строк дії Договору №АУ003К до 31.12.2016.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №АУ003К ТОВ «Умиг Мьюзік» надано декларацію від 15.01.2015 № 7 щодо переданих в управління музичних творів, зокрема: музичного твору «Don't think I don't think about it»; автори музики та тексту Mills Clay; Rucker Darius; виконавець Rucker Darius; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 24,99 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 24,99 %.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №АУ003К ТОВ «Умиг Мьюзік» надано декларацію від 15.01.2015 № 8 щодо переданих в управління музичних творів, зокрема: музичного твору «Those Things»; автори музики та тексту Migs Miguel; Shaw Winsett Lisa Marie; виконавець Migs Miguel; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 25 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 25 %.

Із названих декларацій вбачається, що ТОВ «Умиг Мьюзік» отримало від ТОВ «Национальное музыкальное издательство» та ТОВ «Первое музыкальное издательство» майнові права на зазначені твори на підставі: договору про надання виключної ліцензії від 31.12.2014 №НЛВ-138/15, чинного до 31.12.2016, та договору про надання виключної ліцензії від 31.12.2014 № ПЛВ-054/15, чинного до 31.12.2016.

Отже, на підставі Договору №АУ003К Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори «Don't think I don't think about it» та «Those Things».

01.09.2015 позивач надав погодження Організації на звернення до суду з позовом до ТОВ «Фоззі-Фуд» про захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав на вказані об'єкти авторського права.

Судом враховано, що: відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що Організацією належними та допустимими доказами доведено її право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав позивача на музичні твори: «Don't think I don't think about it» (автори музики та тексту Mills Clay; Rucker Darius; виконавець Rucker Darius); «Those Things» (автори музики та тексту Migs Miguel; Shaw Winsett Lisa Marie; виконавець Migs Miguel).

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

05.02.2015 представником Організації ОСОБА_4 проведено фіксацію факту використання музичних творів в магазині «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд» (м. Київ, вул. Артема, 37-41) та складено акт №11/02/15, яким зафіксовано факт публічного виконання, зокрема, такого музичних твору: «Don't think I don't think about it» у виконанні Darius Rucker.

12.02.2015 представником Організації ОСОБА_4 проведено фіксацію факту використання музичних творів в магазині «Сільпо» відповідача (м. Київ, вул. Білоруська, 2) та складено акт №22/02/2015, яким зафіксовано факт публічного виконання, зокрема, такого музичного твору: «Those Things» у виконанні Miguel Migs.

Організація зазначає, що вказаними актами було зафіксовано, що публічне виконання музичних творів для фонового озвучення приміщень магазинів здійснюється за допомогою наявного в магазинах обладнання.

Згідно зі статтею 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Перебування ОСОБА_4 у магазинах «Сільпо» 05.02.2015 та 12.02.2015 Організація підтверджуєт фіскальними чеками від 05.02.2015 №3000083884 та від 12.02.2015 №1013011996.

Факти публічного виконання спірних музичних творів, на думку Організації, засвідчується також відеозаписами на DVD-R-дисках, якими підтверджено час і місце використання саме у магазинах ТОВ «Фоззі-Фуд» таких музичних творів: «Don't think I don't think about it» та«Those Things».

Організація вважає, що відповідачем порушено виключні майнові авторські права позивача, а саме передбаченого пунктом «б» частини першої статті 15 Закону права на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

З огляду на викладене Організація просить суд стягнути з ТОВ «Фоззі-Фуд» 13 780 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

У свою чергу, позивач і третя особа заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на таке:

- 09.12.2013 ТОВ «Фоззі-Фуд» і ТОВ «Медіа Рітейл» укладено Ліцензійний договір, згідно з пунктом 2.1 якого ліцензіар (ТОВ «Медіа Рітейл») на умовах, визначених Ліцензійним договором, надає ліцензіату (ТОВ «Фоззі-Фуд») майнове право (невиключну ліцензію) на відтворення та публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав з каталогу ліцензіара протягом строку, на території закладів ліцензіата, погоджених сторонами у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною Ліцензійного договору;

- серед переліку музичних творів, визначених пунктом 1 додаткових угод від 31.07.2014 № 8 та від 10.02.2015 № 13, відсутні спірні музичні твори;

- в приміщеннях магазинів, в яких здійснює господарську діяльність відповідач, плей-листи складались виключно з музичних творів, на які ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало права від ТОВ «Медіа Рітейл»;

- надані позивачем відеозаписи не дають можливості ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом.

Суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

Судом було оглянуто у судовому засіданні відеозаписи фіксації публічного виконання спірних музичних творів, з яких вбачається таке:

- особа, яка здійснювала відеозапис, оголошує початок та закінчення відеофіксації, не називаючи при цьому свого прізвища, ім'я та по батькові;

- встановити, що саме ОСОБА_4 здійснював фіксацію порушення з відеозапису неможливо;

- особа, що здійснювала фіксацію, не запрошувала адміністраторів (чи інших працівників) магазинів підписувати акти від 05.02.2015 №11/02/15 та від 12.02.2015 №22/02/2015;

- якість звукової доріжки відеозапису є низькою та такою, що позбавляє можливості належним чином ідентифікувати, які музичні твори публічно виконувалися;

- під час фіксації особа, яка здійснювала відеозапис, ходить по приміщенню магазину і здебільшого знімає підлогу та нижні полиці із товарами; лише декілька разів камера фокусується на колонках, розміщених на стелі та стінах;

- разом з тим, під час демонстрації колонок якість звукової доріжки не надає можливості достовірно встановити той факт, що саме з цього обладнання лунає музичний твір;

- також, слід звернути увагу, що в окремі проміжки часу лунає не один музичний твір, а декілька одночасно, що взагалі виключає можливість визначити джерело походження звуку;

- відеозаписи не дають можливість встановити джерело за допомогою якого здійснювалося публічне виконання музичних творів у магазинах.

Слід звернути увагу, що акти складені та підписані одноособово ОСОБА_4 і доказів того, що ним були вжиті всі залежні від нього заходи щодо з'ясування посад, прізвищ, імен та по батькові представників магазинів і пропонування підписати вказані документи суду не подано.

Крім того, ОСОБА_4 підписав акти без залучення будь-яких інших учасників фіксації (представників громадськості, незацікавлених фізичних осіб, тощо).

Також, особою, яка здійснювала фіксацію, не було вжито жодних заходів з метою з'ясування джерела публічного виконання спірних музичних творів (доказів того, що особа зверталася до працівників магазинів з метою з'ясування яким чином, за допомогою чого здійснюється публічне виконання музичних творів у приміщеннях магазинів суду не подано).

Організація не довела використання музичних творів саме відповідачем; документально не підтвердила причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справах про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, зокрема, у постановах від 11.11.2015 зі справи № 910/29115/14 та зі справи № 910/29116/14.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Організація не надала суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували порушення авторських прав відповідачем та наявність підстави для стягнення з ТОВ «Фоззі-Фуд» компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

З огляду на наведене у позові слід відмовити повністю.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на Організацію.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2016.

Суддя О. Марченко