Рішення № 56578021, 16.03.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 рокуСправа № 912/30/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/30/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , м. Київ

до Комунального підприємства "Власівські мережі" Власівської селищної ради, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка,

про стягнення 1299722,68 грн,

за участю представників відповідача: директора ОСОБА_1 та юрисконсульта ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2016.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу про стягнення з Комунального підприємства "Власівські мережі" Власівської селищної ради боргу у розмірі 1299722,68 грн, з яких: 636593,09 грн основного боргу, 459653,73 грн інфляційних втрат, 50182,76 грн - 3% річних, 73731,58 грн пені та 79561,52 грн - 7% штрафу, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого газу за договором купівлі - продажу природного газу № 12/894-БО-18 від 03.10.2012.

Ухвалою від 06.01.2016 господарський суд у складі судді Тимошевської В.В. прийняв вказану позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судовому засіданні на 11:30 04.02.2016 та витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Тимошевської В.В., у провадженні якої знаходилася справа № 912/30/16, розпорядженням керівника апарату № 63 від 18.02.2016 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 912/30/16, за результатами якого справу № 912/30/16 призначено судді Шевчук О.Б.

Ухвалами суду від 04.02.2016 та від 03.03.2016 господарський суд відкладав розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.02.2016 господарським судом оголошувалась перерва в порядку, визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач надав до господарського суду відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що останній спросить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних доказів щодо розрахунку суми основного боргу, а відповідачем в свою чергу проведено переплату за договором купівлі - продажу природного газу № 12/894-БО-18 від 03.10.2012.

Поряд з цим, зі змісту поданого відзиву вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково в частині спожитого за договором купівлі - продажу природного газу №12/894-БО-18 від 03.10.2012 природного газу в загальному обсязі 159.65 куб.м. за період з жовтня 2012 по грудень 2012 на загальну суму 744246,35 грн.

Враховуючи оплату відповідачем вартості спожитого газу в сумі 640000,00 грн, останній вважає, що сума боргу, яка підлягає стягненню за договором купівлі - продажу природного газу № 12/894-БО-18 від 03.10.2012, становить 104246,35 грн.

Представник позивача в судове засідання 16.03.2016 не з'явився, представники відповідача позовні вимоги заперечили згідно поданого раніше відзиву.

В ході вирішення спору у даній справі відповідач подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Продавець) та Комунальним підприємством "Власівські мережі" Власівської селищної ради (далі - КП "Власівські мережі", Покупець) укладено договір купівлі - продажу природного газу №12/894-БО-18 (далі - Договір, а.с. 10-15).

Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України, підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі-газ), на умовах цього Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Договору газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, (далі - споживачами Покупця).

В розділі 2 Договору сторонами узгоджено помісячний обсяг природного газу, що має бути переданий з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року; загальний обсяг газу - 255 тис. куб.м. +/-5% від узгодженого сторонами планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.

Відповідно до п.3.1 Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі.

З пункту 3.1.1. Договору вбачається, що Покупець зобов'язався укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з газотранспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами (надалі-газотранспортне підприємство) в пунктах приймання -передачі газу. Про укладення такої угоди Покупець повідомляє Продавця протягом 3-х днів з дати її укладення.

Приймання - передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимими відхиленнями добових обсягів від середньодобового не більше як +/-5%.

Сторонами узгоджено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця. (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п.3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язався надавати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повертати Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10р. № 288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії різним категоріям споживачів", зареєстрованих в Мін'юсті 11.08.2010р. за № 671/17966.

Ціну газу узгоджено між сторонами в розділі 5 Договору. Так, п. 5.2. Договору визначено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 3 509,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3 884,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн, всього з ПДВ - 4661,74 грн. Загальна вартість Договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. (пункт 6.1. Договору).

Даний Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.10.2012 і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).

Даний Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Крім того, сторонами підписано Додаток № 1 від 19.01.2012 до Договору та Додаткову угоду № 1 від 27.06.2012 до Договору (а.с. 14 - 18), згідно якої сторонами погоджено в новій редакції пункти 1.2. та 3.1. Договору.

На виконання умов п. 3.1.1. Договору, 15.10.2012 між відповідачем, як споживачем та Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградгаз" в особі начальника Світловодського УЕГГ ОСОБА_3, як Газотранспортним підприємством, укладено Технічну угоду №08/1612-ТУ/2012 (а.с. 119-123).

Відповідно до п. 1.1 даної Технічної угоди, предметом Угоди є порядок організації обліку газу при його транспортуванні для газоспоживаючих об'єктів підприємств комунальної теплоенергетики та котелень промислових підприємств, які виробляють теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ і організацій (згідно переліку наведеного в додатку 1 до даної Угоди).

Газотранспортне підприємство здійснює транспортування природного газу, надалі газу, Споживачу через свої газові мережі, а Споживач зобов'язується забезпечити облік протранспортованого газу у відповідності до умов даної Угоди (п.1.2 Угоди).

Відповідно до п. 3.11 даної угоди газотранспортне підприємство та споживач кожної декади, не пізніше 11, 21 числа звітного місяця та 1 числа наступного за звітним, складають акти приймання-передачі газу та виконаних послуг по його транспортуванню, використаного споживачем у відповідному періоді. При чому, Споживач самостійно визначає обсяги споживання природного газу для вироблення теплової енергії окремо для кожної категорії споживачів (населення, бюджетні установи і організації, промислове споживання).

Не пізніше 1 числа місяця наступного за звітним Газотранспортне підприємство та Споживач складають акт приймання-передачі газу та виконаних послуг по його транспортуванню за звітний місяць.

До акту Споживач додає підписані уповноваженим фахівцем та скріплені печаткою розрахунки щодо перерахування обсягів теплової енергії, отриманої населенням в обсяг газу, використаного на її вироблення за звітний період (здійснені відповідно до Методики, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.07.2010р. № 288).

Позивач, на підтвердження виконання умов Договору № 12/894-БО-18 від 03.10.2012 протягом жовтня - грудня 2012 року, надав до суду акти приймання-передачі природного газу та виконання послуг по його транспортуванню від 31.10.2012, від 30.11.2012 та від 31.12.2012 (а.с. 16-18), податкові накладні (а.с. 19-21) та реєстри обсягів реалізації природного газу за жовтень-грудень 2012 року (а.с.22-24).

Вказані вище акти прийому-передачі природного газу від 31.10.2012 на об'єм 156943 куб.м., від 30.11.2012 на об'єм 333621 куб.м. та від 31.12.2012 на об'єм 547508 куб.м. підписані представником ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (Світловодська філія) в особі начальника ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності №07/01-71 від 02.12.2011р. та представником КП "Власівські мережі.

Проте, як встановлено господарським судом вказані акти приймання-передачі природного газу та виконання послуг по його транспортуванню підтверджують поставку природного газу відповідачу за двома договорами: за договором купівлі - продажу природного газу №12/894-БО-18 від 03.10.2012 та за договором купівлі - продажу природного газу №12/893-ТЕ-18 від 03.10.2012, і вказаний спір обумовлений саме розподілом природного газу між цими двома договорами, оскільки ціна природного газу за цими договорами різна: 4661,742 грн за 1 тис. куб. м. та 1309,20 грн за 1 тис. куб. м.

Як вбачається із додаткових пояснень позивача (а.с.170-174), останній, керуючись затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 14.12.1993 Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні (КТМ 204 Україна 244-94), самостійно визначив обсяг газу, який було поставлено відповідачу за двома вищезазначеними договорами.

При цьому, позивачем обраховано вартість поставленого природного газу за Договором у даній справі на загальну суму 1276593,09 грн .

Враховуючи проведення КП "Власівські мережі" за отриманий природний газ оплати на суму 640000,00 грн, за висновком позивача станом на 19.05.2015 сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожитий природний газ становила 636593,09 грн, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем (а.с. 8-9).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого природного газу позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору господарським судом враховано наступне.

Відповідно до положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарський суд враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Так, за змістом статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Із наведеного вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Пунктом 6.1. Договору № 12/894-БО-18 від 03.10.2012 сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідач згідно умов Договору відповідач зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий газ у строк, встановлений пунктом 6.1. Договору, а саме - до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В той же час сторони в пункті 3.4 Договору узгодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язався надавати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повертати Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Таким чином, за умовами Договору саме на відповідача покладено обов'язок по складенню та направленню позивачу актів приймання-передачі газу за участю газотранспортного підприємства.

За повідомленням відповідача та як підтверджено матеріалами справи, КП "Власівські мережі" оформлено та подано до газорозподільної організації - ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" для підписання і подальшого направлення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" помісячні акти приймання-передачі природного газу за жовтень та листопад 2012, в яких відповідач зазначив обсяг спожитого газу. Відповідні акти надіслані ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за супровідними листами

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, в січні 2013 відповідачем на адресу позивача направлялись акти приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 (а.с. 95-103). Проте, в цих актах обсяги отриманого газу відповідачем розраховані без дотримання наказу Мінпаливенерго від 15.07.10р. № 288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії різним категоріям споживачів", зареєстрованих в Мін'юсті 11.08.2010р. за № 671/17966 (надалі - Методика №288).

Між тим, як зазначає відповідач, вказані акти ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не підписало та не повернуло відповідачу.

В подальшому відповідачем були складені акти приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 з урахуванням Методики №288 на підставі актів про фактичне споживання природного газу від 31.10.2012, від 30.11.2012 та від 31.12.2012 (а.с.65-67) , відповідно до яких за Договором у даній справі відповідачу було поставлено природного газу в обсязі 159,65 тис.куб.м. (17,417 тис. куб. м. + 44,009 тис. куб.м. + 98,224 тис.куб.м.).

15.02.2016 ці акти повторно були направлені на адресу позивача (а.с.156-158).

Факт отримання таких актів позивачем підтверджується, зокрема, їх копіями, які додані позивачем до додаткових пояснень (а.с. 175,177).

Таким чином, враховуючи умови договору та матеріали справи, господарський суд вважає доведеним факт поставки позивачем відповідачу природного газу за Договором в обсязі 159,65 тис.куб.м. на загальну суму 744246,35 грн.

Враховуючи часткову сплату відповідачем вартості отриманого газу в сумі 640000,00 грн (а.с.167-169), сума заборгованості за Договором складає 104246,35 грн.

В цій частині позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що у процесі розгляду справи згідно платіжного доручення №91 від 07.03.2016 відповідачем перераховано на користь позивача суму основного боргу в розмірі 104246,35 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення існування предмета спору, за змістом наведеної статті, свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.

Відповідно до пункту 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі основний борг КП "Власівські мережі" перед ПАТ НАК "Нафтогаз України" в сумі 104246,35 грн сплачено, провадження у цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу в жовтні-грудні 2012 рік виконані не в повному обсязі та з порушенням строків встановлених умовами Договору, позивач нарахував відповідачу 459653,73 грн інфляційних втрат, 50182,76 грн - 3% річних, 73731,58 грн пені та 79561,52 грн - 7% штрафу (розрахунок - а.с.8-9).

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині господарський суд враховує, зокрема, положення статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд не бере до уваги розрахунок позивача, оскільки він не є правильним.

Поряд з цим, господарський суд враховує обґрунтований розрахунок відповідача (а.с.188), який здійснений останнім, враховуючи вартість поставленого газу за Договором в сумі 744246,35 грн, згідно якого розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача складає 459653,73 грн, 3% річних - 50182,76 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Застосування вказаних санкцій (штраф, пеня) за правопорушення у сфері господарювання передбачено також нормами Господарського кодексу України (статті 216, 217, 230).

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно обґрунтованого розрахунку відповідача (а.с.188) розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 30360,24 грн, 7% штрафу - 42297,25 грн.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення нарахованих штрафних санкцій до 50%, враховуючи положення частини 1 статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якими суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій та зважаючи на те, що заборгованість відповідача за укладеним Договором виникла через неузгодженість вартості поставленого природного газу з боку позивача.

Господарським судом враховується також рівень виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором, погашення основного боргу в повному обсязі, а також те, що: відповідач є підприємством комунальної форми власності, основним напрямком діяльності якого є надання послуг теплопостачання населенню, бюджетним установам (школа, дитсадок, лікарня, установи культури) а також суб'єктам господарювання; відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, позивачем під час розгляду справи місцевим господарським судом не надано жодних, у розумінні статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, доказів отримання збитків/понесених ним втрат в результаті несвоєчасної оплати відповідачем вартості поставленого природного газу.

Зменшення пені в даному випадку, відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України, засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, оскільки наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника.

Господарський суд також вважає, що таке зменшення, враховуючи нарахування, крім пені, інфляційних втрат та 3 % річних, є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.

При зменшенні пені, господарським судом також враховано правову позицію, викладену в постанові ВГСУ від 18.12.2014 у справі № 924/644/14.

Таким чином господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення відповідача 11875,00 грн 3% річних, 75861,05 грн збитків від інфляції, 15180,12 грн пені та 21148,63 грн штрафу; провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 104246,35 грн підлягає припиненню; в іншій частині в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 3969,60 грн покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Власівські мережі" Власівської селищної ради (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Лівобережна, 9, ідентифікаційний код 32092251) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 124064,80 грн заборгованості, з яких: 11875,00 грн 3% річних, 75861,05 грн збитків від інфляції, 15180,12 грн пені, 21148,63 грн штрафу, а також 3969,60 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 104246,35 грн основного боргу припинити.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6).

Повне рішення складено 21.03.2016.

Суддя О.Б. Шевчук