Рішення № 56577655, 29.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/9/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016 Справа № 908/96/16

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес, 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3

до відповідача: приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія Аска, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А

про стягнення 9 512,08 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

11.01.16 до господарського суду звернулось приватне акціонерне товариство Страхова компанія Брокбізнес (далі ПрАТ СК Брокбізнес) з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія Аска (надалі ПрАТ УАСК Аска) в порядку регресу 7 916,07 грн. страхового відшкодування, 1 424,89 грн. індексу інфляції та 171,12 грн. 3% річних.

11.01.16 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПрАТ СК Брокбізнес до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 11.01.16 судом порушено провадження у справі № 908/96/16, якій присвоєно № провадження 17/9/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 03.02.16.

Ухвалами від 03.02.16 та від 22.02.16 судом у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін відкладався розгляд справи на 22.02.16 та на 29.02.16 відповідно.

У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 29.02.16, на підставі ст.ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 625, 993, 1192 ЦК України, ст.ст. 20, 27 Закону України «Про страхування», в позовній заяві вказує наступне. 08.10.14 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 006-464531/01НТ, за умовами якого був застрахований автомобіль НОМЕР_1. 06.12.14 відбулась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Богдан», д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 По даному факту учасниками було складено повідомлення про ДТП. ПрАТ СК Брокбізнес відшкодувало ОСОБА_1 збитки, завдані її автомобілю внаслідок ДТП в сумі 7 916,07 грн. шляхом перерахування коштів на проведення ремонтних робіт на рахунок СТО. Як зазначав позивач, 24.02.15 ПрАТ СК Брокбізнес було направлено на адресу відповідача претензію на виплату страхового відшкодування. Разом з тим, страхове відшкодування, станом на час звернення з позовом до суду, відповідачем не виплачено. З огляду на викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача відшкодування в сумі 7 916,07 грн., індекс інфляції в сумі 1 424,89 грн. та 3% річних в сумі 171,12 грн..

Відповідач у відзиві від 28.01.16 № 58-17/з на позовну заяву зазначає, що ПрАТ УАСК Аска визнало ДТП страховим випадком та призначило до виплати позивачу 6 605,51 грн., яка на момент розгляду справи судом виплачена повністю. Так, відповідач вказував, що виплата страхового відшкодування повинна здійснюватись за мінусом ПДВ. Отже, відповідач вважає, що предмет спору відсутній, а провадження у цій справі підлягає припиненню. У звязку з чим, просить суд не стягувати з відповідача судовий збір.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про страхування, страхування може бути добровільним або обовязковим.

Частиною 1 ст. 6 вказаного вище Закону визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

У відповідності із ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату страхувальнику або ін. особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати ін. умови договору.

08.10.14 між приватним акціонерним товариством Страхова компанія Брокбізнес (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-464531/01НТ, відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Toyota RAV4», д.н. НОМЕР_3, в т.ч. збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Строк дії договору з 16.10.14 по 15.10.15 (п. 8.11. договору).

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, 06.12.14 по вул. Городоцька, 6 у м. Львів відбулась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2

Матеріали справи свідчать, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_1, який застрахований за договором добровільного страхування наземного транспорту від 08.10.14 № 006-464531/01НТ, зазнав механічних пошкоджень.

Законом України Про страхування визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або ін. третій особі (ч. 2 ст. 8 Закон України Про страхування).

Статтею 25 Закону України Про страхування передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч. 1).

Вбачається, що заявою від 08.12.14 про подію, що має ознаки страхового випадку ОСОБА_1 повідомила позивача про пошкодження транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н. НОМЕР_3 внаслідок ДТП.

Як встановлено судом, 24.12.14 ПрАТ СК Брокбізнес затверджено страховий акт № 54258/1.

Згідно з розрахунком страхового відшкодування, сума страхового відшкодування становить 7 916,07 грн.

Як свідчить додане до матеріалів цієї справи платіжне доручення від 26.12.14 № 10659, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 7 916,07 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або ін. особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічну норму містить ст. 27 Закону України Про страхування.

Матеріали цієї справи свідчать, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Bogdan А-9202», д.н. НОМЕР_2, була застрахована в ПрАТ УАСК АСКА за договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0366414.

Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і цей закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, після виплати позивачем страхового відшкодування на користь ФОП ОСОБА_3 за договором від 08.10.14 № 006-464531/01НТ до ПрАТ СК Брокбізнес перейшло право зворотньої вимоги до ПрАТ УАСК АСКА, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Претензією за вих. від 24.02.15 № 468 позивач просить відповідача здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 7 916,07 грн. на користь ПрАТ СК Брокбізнес протягом 1-місяця з дня одержання цієї претензії.

Жодної відповіді відповідача на вищенаведену претензію ПрАТ СК Брокбізнес матеріали цієї справи не містять.

Предметом позовних вимог у справі № 908/96/16 є стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 916,07 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Матеріали справи свідчать, що відповідач суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 916,07 грн. на користь позивача не оплатив.

Отже, станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача становила 7 916,07 грн.

Крім того, в ході розгляду цієї справи судом встановлено, що 26.01.16, тобто після порушення провадження у справі № 908/96/16, відповідачем частково сплачено суму основного боргу в розмірі 6 605,21 грн., що підтверджується наявним в матеріалах цієї справи платіжним дорученням від 26.01.16 № 8009.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума основного боргу в розмірі 6 605,21 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження у справі № 908/96/16, суд дійшов висновку щодо припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, внаслідок відсутності предмету спору.

Решту суму боргу в розмірі 1 310,86 грн. відповідачем не сплачено.

Факт наявності заборгованості у розмірі 1 310,86 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідачем не надано доказів сплати суми страхового відшкодування в розмірі 1 310,86 грн., або правомірності своїх дій щодо такої несплати, суд визнає вимоги позивача про стягнення 1 310,86 грн. документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву відносно того, що страхова виплата повинна здійснюватись за мінусом ПДВ судом визнаються безпідставними. Так, наявні в матеріалах цієї справи докази, зокрема, платіжне доручення від 26.12.14 № 10659 та рахунок-фактура від 12.12.14 № ДМ00010514 свідчать, що до суми страхового відшкодування в розмірі 7 916,07 грн. не входить податок на додану вартість.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 171,12 грн. за період з 28.03.15 по 15.12.15 та індекс інфляції в розмірі 1 424,89 грн. за період з квітня 2015 року по листопад 2015 року.

Розрахунок 3% річних в сумі 171,12 грн. за період з 28.03.15 по 15.12.15 та індексу інфляції в розмірі 1 424,89 грн. за період з квітня 2015 року по листопад 2015 року здійснений позивачем вірно, а тому вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 925 грн. судових витрат, повязаних з наданням послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката надано до матеріалів справи договір про надання юридичної допомоги від 05.08.15, платіжне доручення від 11.02.16 № 1287 про сплату 1 925 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.05.12 № 917 та акт виконаних робіт від 05.01.16.

З огляду на викладене, судові витрати на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1218 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 32, 33, 34, 49, 69, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія Аска (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) 1 310 (одну тисячу триста десять) грн. 86 коп. основного боргу, 1 424 (одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн. 89 коп. індексу інфляції, 171 (сто сімдесят одну) грн. 12 коп. 3% річних, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору та 1 925 (одну тисячу девятсот двадцять пять) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

В частині стягнення 6 605 (шість тисяч шістсот пять) грн. 21 коп. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Повне рішення складено 04.03.16.

Суддя В.Л. Корсун