Рішення № 56577548, 09.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2016Справа №910/33149/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір"

про стягнення 30 751,76 грн.

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Щербина О.Ю. - довіреність № 09/05-34 від 17.02.2016 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ЕНЕРГОБАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" про стягнення 30 751,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки та передачі у власність позивачу оплаченого товару, згідно умов Договору поставки №2989 від 14.01.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 30 751,76 грн. - заборгованості, 1 218,00 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.02.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року відкладено розгляд справи на 09.03.2016 року.

09.03.2016 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 04.01.2016 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.03.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 09.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ЕНЕРГОБАНК" (далі по тексту - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український папір" (далі по тексту - постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №2989 (далі по тексту - Контракт), за умовами якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю згідно письмових замовлень Покупця (у вигляді листів, факсимільних повідомлень тощо), складених на підставі прайс-листів Постачальника, на протязі 10 днів з моменту отримання замовлення Покупця (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за Товар, поставка якого передбачена даним Договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що покупець, на підставі рахунка-фактури складеного Постачальником, проводить оплату поставленого Товару у розмірі 100 % протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п. 4.3. Договору, оплата Товару, поставка якого передбачена даним Договором, може проводитись авансовими платежами, що узгоджується Сторонами додатково.

Товар вважається прийнятим Покупцем від Постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної накладної (п. 5.1. Договору).

Відповідачем виставлено позивачу рахунки-фактури на плату товару (авансовий платіж) в розмірі 30 751,76 грн., а саме: №ЭБ-00010 від 22.01.2015 року на суму 22 962,14 грн., №ЭБ-00014 від 22.01.2015 року на суму 7 789,62 грн.

Позивачем оплачено виставлені рахунки в розмірі 30 751,76 грн., що підтверджується меморіальним ордерами №361881 від 29.01.2015р. та №362192 від 29.01.2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки та передачі у власність позивачу оплаченого товару, згідно умов Договору, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплат

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 30 751,76 грн., а відповідач в порушення умов Договору не поставив та не передав позивачу у власність товар, в зв'язку з чим зобов'язаний повернути суму попередньої оплати.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 30 751,76 грн. - заборгованості (попередньої оплати за Договором поставки №2989 від 14.01.2013 року), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, ВУЛ.КУРЕНІВСЬКА, будинок 2-Б; код ЄДРПОУ 25394112) на користь Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОБАНК" (04071, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВОЗДВИЖЕНСЬКА, будинок 56; код ЄДРПОУ 19357762) 30 751 (тридцять тисяч сімсот п'ятдесят одну) грн. 76 коп. - заборгованості, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.03.2016 року.