Ухвала суду № 56577077, 17.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.03.16 Справа № 904/10801/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія", м. Луцьк

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль", с. Кіровське Дніпропетровської області

відповідача-2: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення суми матеріальної шкоди у розмірі 199 090,50 грн

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: Водоп'янов С.В., довіреність №1/16 від 15 січня 2016 року, представник

Від відповідача-2: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" звернулося з позовом до господарського суду до товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 199 090,5грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок скоєння ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 15.01.2014 о 01 год. 20хв. на 449 км. на Автошляху М-07, позивачем понесені збитки у розмірі 199 090,5грн. ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Рено-Магнум", державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, державний номер НОМЕР_3, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу керованого ним автотранспорту, здійснив наїзд на паливно - резервуарну колонку та опору навіс. По даному факту ДТП працівниками ДАІ було складено адміністративний протокол. Згідно постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/1930/14 провадження №3/183/849/14 від 31.03.2014 ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340,00грн. За доводами позивача сума збитків підтверджується договором про виконання робіт від 29 квітня 2014, договором поставки №14/80 віл 28.01.2014 ТРК Quantium Tokheim 2- пістолетної інвентарний номер 54744952, рахунком - фактури від 05.02.2014, видатковими накладними та квитанціями до прибуткового касового ордера. Також позивач зазначає, що звертався до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення шкоди (справа №904/905/15). Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 в задоволенні позовних вимог було відмовлено, у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження того, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди пошкоджені споруди знаходилися у власності позивача, оскільки технічний паспорт №4607, виготовлений Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" не містить відповідних складових: паливно-роздавальної колонки (ПРК); опори покриття; відбійників; фундаменту острівця; повітки. Також не було надано довідки про дорожньо-транспортну пригоду. Позивач зазначає. що обставини перебування на території АЗС пошкодженого внаслідок ДТП майна підтверджуються дозволом №723384801-9 від 26.08.2014 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, договором на поставку і монтаж обладнання №33 та гарантійним талоном. Крім того, чинним законодавством не передбачено внесення до технічного паспорта окремо опору-навіс та паливно-резервуарну колонку, відбійники, фундаменту острівця повітки.

Відповідач-1, товариство з обмеженою відповідальністю "Магистраль", проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 липня 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2015 року, у справі № 904/905/15 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" до ТОВ "Магистраль", ПрАТ "Страхова компанія "Перша", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 199 090,50 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року, яке набрало законної сили, встановлено, що 15 січня 2014року о 01.20 годині на 449 км. автошляху М-07 АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1" водій ОСОБА_1, працівник відповідача-1, керуючи автомобілем "Рено-Магнум", номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_3, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, здійснив наїзд на паливно-резервуарну колонку та опору-навіс. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, постраждалих людей не має. Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.03.2014р. ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідач-1 зазначає, що предметом спору у справі №904/905/15 була вимога про відшкодування шкоди, завданої майну позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було встановлено пошкодження тільки транспортних засобів. Нових доказів в підтвердження того, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди пошкоджені споруди знаходились у власності позивача, а також вини третьої особи у пошкодженні споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 позивачем до позовної заяви яка розглядається у даній справі, не надано. Надана до матеріалів справи довідка Міністерства внутрішніх справ України №9334315 про дорожньо-транспортну пригоду не може бути належним доказом по справі, оскільки не містить дати її складання, відомостей щодо того, які саме складові об'єкту нерухомого майна - АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1" було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Наданий позивачем до матеріалів справи договір на виконання робіт від 24.03.2014, укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відповідач-1 розцінює як підроблений, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі №904/905/15 встановлена дата укладення цього договору - 29.04.2014. наведене, на думку відповідача-1, свідчить про скоєння посадовими особами позивача, злочину, передбаченого однією із статей Кримінального кодексу України, що не може залишитись без відповідного реагування суду. До матеріалів справи, яка розглядається, позивачем доданий акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з датою його складання 29 квітня 2014 року та з виключенням ПДВ в розмірі 20% - 18 670,6грн. Проте, в матеріалах справи №904/905/15 знаходиться такий же акт, який не містить дати його складання, а вартість робіт (послуг) зазначена з ПДВ в розмірі 20% - 18670,6грн., тоді, як фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не є платником податку на додану вартість. Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, надані позивачем до матеріалів справи, не можуть бути належними доказами, так як дані дозволи видаються позивачеві у зв'язку із специфікою його діяльності, не підтверджують знаходження у власності позивача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди - 15 січня 2014 року пошкоджених споруд та вини третьої особи, відповідальність за яку несе відповідач-1. Також відповідач-1 вважає неналежними доказами рахунок на оплату №17 від 16.01.2014 та видаткову накладну №48 від 28.01.2014 на придбання АКМ ALUMIN PE 3 мм 1250х5800-50,75 кв.м., самоклеюча плівка - 10 кв.м., рівний лист - 30 кв.м, з яких вбачається, що вказаний товар поставлений по договору поставки №12020 від 04.01.2012, рахунок на оплату №22 від 16.01.2014 на придбання рівного листа на суму з ПДВ - 1620,00грн. Таким чином, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 15.01.2014 та вказаними сумами.

Позовні вимоги відповідач вважає безпідставними також тому, що згідно Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2209335, строк дії якого з 25 грудня 2013 року до 24 грудня 2014 року, цивільно-правова відповідальність ТОВ "Магістраль" на випадок спричинення матеріальної та моральної шкоди третім особам напівпричепом, номерний знак НОМЕР_3, застрахована в Дніпропетровській філії ПрАТ "СК "Перша" за шкоду, заподіяну майну, на суму 50 000 грн. Під час ДТП ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магистраль" і виконував свої трудові обов'язки. На Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Перша" покладено обов'язок відповідати за шкоду, заподіяну майну потерпілого, за Полісом №АС/2209334 від 12.12.2013 в розмірі 50 000 грн. та за Полісом № АС/2209335 від 12.12.2013 в розмірі 50 000 грн., а всього в розмірі 100 000 грн. (відзив вх. №13532/15 від 04.03.2015).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 до участі у справі у якості відповідача-2 залучено приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша".

Відповідач-2, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша", у судове засідання, призначене для розгляду справи 17.03.2016 не з'явилась, відзиву на позов не надала, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, ОСОБА_1, проти задоволення позовних вимог заперечує, вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.115, т.1).

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

20 січня 2016 року відповідач-1 надав до суду клопотання про припинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання мотивоване тим, що господарським судом Дніпропетровської області вже була розглянута справа №904/905/15 про відшкодування збитків у розмірі 199 090,5грн. між тими ж сторонами, з тих же підстав і про той же предмет спору. Нових доказів в підтвердження заявлених вимог та інших підстав, на яких ґрунтується позовна вимога позивачем не зазначено.

Позивач проти задоволення клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі заперечує та зазначає, що позовна заява подана з інших підстав, ніж ті що вже були предметом розгляду (клопотання за вих. №73 від 11.03.2016).

Розгляд справи був відкладений з 21.01.2016 на 09.02.2016, з 09.02.2016 на 17.03.2016.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача-1, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2014 року о 01-20 год. на 449 км. автошляху М-07 АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Рено-Магнум", державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом державний номер НОМЕР_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, здійснив наїзд на паливно-резервуарну колонку та опору навіс.

Згідно довідки №9334315 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.11, 185, т.1) автомобіль "Рено-Магнум", державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження, зовнішнім оглядом встановлено, що пошкоджені передня центральна частина.

Згідно постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/1930/14 провадження №3/183/849/14 від 31.03.2014 постраждалих при ДТП немає; в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340,00грн.

Позивач у позові зазначає, що внаслідок адміністративного проступку ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" було завдано матеріальних збитків на суму 199 090 грн. 50 коп., які складаються з вартості ремонтно-будівельних робіт по відновленню роботи АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1".

На підтвердження вказаних обставин позивач посилається та надає наступні докази.

19 грудня 2006 року позивачу було видано Дозвіл №00145/29/12-06 на будівництво та облаштування заїздів, виїздів та перехідно-швидкісних смуг на землях дорожнього господарства, а також при розміщенні об'єктів сервісу на земельних ділянках, суміжних із землями дорожнього господарства вздовж автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин (а.с.57, т.1). Дозвіл затверджено заступником голови Державної служби автомобільних доріг України та Державним підприємством "Укдіпродор". Цей дозвіл містить посилання на відстань від крайки проїзної частини автодороги до капітальних споруд АЗС, яка становитиме 44 м - до будівлі операторської, 20м - до паливно-роздавальної колонки.

До матеріалів справи додано копію схеми організації дорожнього руху (а.с.47-48, т.1), однак схема не містить розшифровки (найменування) об'єктів, які розташовані на схемі.

28.01.2014 між ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" (покупець) та підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" (постачальник) укладено договір поставки №14/80 (а.c.20-21), відповідно до умов якого ( п.п.1.1,1.2.) постачальник зобов'язується передати в установлені строки, а покупець прийняти і оплатити обладнання, найменування, кількість, асортимент і ціна товару визначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно Специфікації до цього договору (Додаток №1 від 28.01.2014) найменування товару, який поставляється на АЗС №03-02 - ТРК Quantium Tokheim 2- пістолетна, інвентарний номер 54744952, вартістю - 25 200,00грн.

Постачальником - підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" на адресу позивача виставлено рахунок КV-0000015 від 05.02.2014 на оплату товару на суму 25 200,00грн., доказів оплати не надано (а.с.22).

Відповідно до умов договору поставки підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" поставило ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" товар на суму 25 200,00гн., що підтверджується видатковою накладною №КV-0000015 від 10.02.2014.

На виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню роботи АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1" позивачем був укладений договір підряду №1 від 17.01.2014 (а.с.27-30, т.1) з приватним підприємством "Аускон Україна" (підрядник), відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми силами та засобами виконати роботи у відповідності до завдання замовника та в терміни, визначені цим договором, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи.

Додатковою угодою від 17.01.2014 до договору сторони домовились, що замовник надає підряднику матеріали: АКМ ALUMIN PE 3 мм 1250х5800-50,75 кв.м., самоклеюча плівка - 10 кв.м., рівний лист - 30 кв.м.

На виконання умов договору підряду сторони склали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт №ОУ-0000002 від 26.02.2014 на суму 6 111,88грн., акт №ОУ-0000001 від 24.01.2014 на суму 10 721,45грн., акт № ОУ-0000003 від 24.04.2014 на суму 24 236,45грн. (а.с.24-26).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дах-профіль" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія": металопрофіль-20 на суму 4 298,9 (з ПДВ) згідно видаткової накладної №204 від 11.04.2014, рівний лист на суму 1 620,00грн. (з ПДВ) згідно видаткової накладної №29 від 24.01.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсувенір" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія": АКМ ALUMIN PE 3 мм 1250х5800-50,75 кв.м., самоклеюча плівка - 10 кв.м., згідно видаткової накладної №48 від 28.01.2014 на суму 6 664,26 (з ПДВ).

На підставі виставлених рахунків на оплату №22 від 16.01.2014 на суму 1 620,00грн., №250 від 08.04.2014 на суму 4 298,9грн., №17 від 16.01.2014 на суму 6 664,26грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" здійснило оплату поставленої продукції, що підтверджується платіжними дорученнями: №43 від 06.04.2014 на суму 4 298,9грн., №1 від 16.01.2014 на суму 1 620,00грн., №63 від 24.04.2014 на суму 29 083,74грн., №23 від 25.02.2014 на суму 15 000,00грн., №3 від 16.01.2014 н суму 6 664,26грн., №20 від 07.02.2014 на суму 25 200,00грн., №22 від 13.02.2014 на суму 5 200,00грн. (а.с.37-43).

Також, на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню роботи АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1" був укладений договір від 24.03.2014 (а.с.15, т.1) між підприємцем ОСОБА_3 (підрядник) та ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" (замовник), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по монтажу/демонтажу: ТРК Quantium Tokheim 2- пістолетна, колон навісу та з'єднувань колон навісу, обшивки острівця, облицювальної плитки острівця, підшивки повітки; ремонту фризу та відбійників, які потрібно виконати на АЗС в АДРЕСА_1 для усунення поломок, що виникли внаслідок ДТП.

Згідно акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.04.2014 роботи виконані на суму 112 023,6грн. без ПДВ.

Виконані за договором підряду від 24.03.2014 роботи були оплачені відповідачем повністю, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера: №51 від 02.04.2014 на суму 10 000,00грн., №53 від 04.04.2014 на суму 10 000,00грн., №54 від 07.04.2014 на суму 10 000,00грн., №55 від 09.04.2014 на суму 10 000,00грн., №57 від 11.04.2014 на суму 10 000,00грн., №58 від 15.04.2014 на суму 10 000,00грн., №59 від 17.04.2014 на суму 10 000,00грн., №60 від 18.04.2014 на суму 10 000,00грн., №62 від 23.04.2014 на суму 10 000,00грн., №63 від 24.04.2014 на суму 10 000,00грн., №64 від 25.04.2014 на суму 10 000,00грн., №68 від 29.04.2014 на суму 10 000,00грн., (а.с.17-19).

Згідно довідки за вих. №67 від 14.05.2015 станом на 15.01.2014 паливно-роздільна колонка обліковується на рахунку 10 - основні засоби (субрахунок 104) та відображені в рядку 010-первісна вартість форми №1м за 2013 рік (а.с.46, т.1).

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" отримало дозвіл №723384801-9 від 26.08.2014 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (а.с.49-52, т.1).

Дозвіл на викиди видано Волинською обласною державною адміністрацією.

Умовами, які встановлюються в дозволі на викиди, встановлено вимоги до неорганізованих джерел - до паливнороздавального обладнання, зокрема: застосовувати легко розривні розніми на заправних шлангах паливо роздавальної колонки (п.1.2.3.1.), не експлуатувати паливороздавальні колонки при наявності витоку нафтопродуктів (п.1.2.3.2.).

Згідно договору №33 на поставку і монтаж обладнання від 24.05.2007, який укладено між товариством з обмеженою відповідальністю "Априойл" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (покупець), постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця, ввести в експлуатацію обладнання для автозаправочних станцій, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити це обладнання (а.с.53-54, т.1).

Головне управління МНС України в Волинській області погодило під час будівництва АЗС в с. Римачі Любомльського району, протипожежну відстань 5,4 м від операторської з магазином та кафе до ПРК, за умови проведення страхування цивільної відповідальності перед третіми особами (лист від 26.03.2007, вих. №04/1817), а.с.56, т.1.

Також позивачем надані фото таблиці (а.с.58-64, т.1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 при розгляді справи №904/905/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль", приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача - ОСОБА_1 встановлено, що згідно з Витягом Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 24.06.2010р. №26524470 про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 172,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія".

Як вбачається з Технічного паспорту №4607, виготовленого Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" станом на 24.06.2010р. на об'єкт нерухомого майна - АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований за адресою: АДРЕСА_1, до складу приміщень об'єкту входять: - 1- кафе; - 2 - санвузол; - 3 - туалет; - 4 - туалет; - 5 - санвузол; - 6 - шиномонтаж; - 7 - котельня; - 8 - кабінет; - 9 - роздягальня; - 10 - коридор; - 11 - склад; - 12 - електрощитова; - 13 - кухня; - 14 - санвузол; - 15 - туалет; - 16 - душова; - 17 - душова; - 18 - коридор (а.с.101-107, т.1).

Відповідно до Дефектного акту від 24.03.2014, затвердженого підприємцем ОСОБА_3 та складеного без участі представника відповідача-1 та третьої особи, на АЗС по АДРЕСА_1, в результаті втручання (наїзду) було пошкоджено конструктивні елементи АЗС: повністю пошкоджена та зміщена зі свого місця паливно-роздавальна колонка (ПРК); деформовані знизу дві опори покриття; - погнута металева конструкція між опорами; освітлення навісу частково знеструмлене та деформоване; погнуті відбійники; деформовано фундамент острівця та частково пошкоджена обшивка острівця; частково зміщені складові частини фризу; зміщені металеві конструкції повітки, внаслідок чого було деформовано металевий дах.

З матеріалів справи не вбачається, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди пошкоджені споруди знаходилися у власності позивача, оскільки технічний паспорт №4607, виготовлений Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", не містить відповідних складових, а саме: паливно-роздавальної колонки (ПРК); опори покриття; відбійників; фундаменту острівця; повітки.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).

Також в рішенні суду зазначено, що:

- матеріали справи не містять доказів в підтвердження вини третьої особи, а відповідно і відповідача-1, у завданні пошкоджень спорудам, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідно до постанови Новомосковського міськрайонного суду від 31.03.2014р. у справі №183/1930/14 провадження №3/183/849/14 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди встановлено пошкодження тільки транспортних засобів;

- матеріали справи також не містять, а позивачем не надано довідки Державної автоінспекції, яка б містила відомості щодо того, які саме складові об'єкту нерухомого майна - АЗС "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а дефектний акт, наданий позивачем, складено особами без відповідних на те повноважень.

В судовому засіданні 17.03.2017 було оглянуто матеріали про адміністративне правопорушення (справа №183/1930/14 провадження №3/183/849/14), які надійшли до господарського суду Дніпропетровської області 25.02.2016 на виконання ухвали господарського суду від 10.02.2016.

Справа про адміністративне правопорушення містить протокол про адміністративне правопорушення від 15.01.2014, в якому зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Рено-Магнум", номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_3, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, здійснив наїзд на паливно-резервуарну колонку та опору-навісу. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Проте, переліку споруд, наявність на них пошкоджень внаслідок такого наїзду протокол про адміністративне правопорушення не містить.

Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частиною другою статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши надані докази, суд не вбачає вини третьої особи та, відповідно, відповідача-1, у завданні пошкоджень спорудам, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та які були відновлені позивачем.

Отже, позивачем не доведено, що на момент звернення з позовом до суду його права та охоронювані законом інтереси були порушені відповідачем-1.

Позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану майну позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до пункту 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах (п.4.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як в позовній заяві, що розглядається господарським судом, так і в клопотанні від 11 березня 2016 року, позивач наполягає на тому, що даний позов про стягнення 199 090,5грн. обґрунтовано іншими підставами, ніж ті, про які було зазначено у первинному позові (справа №904/905/15).

Позивач наполягає у позовній заяві, що підставою звернення до суду з позовом є довідка №9334315 про дорожньо-транспортну пригоду, якої не було в іншому провадженні.

У п.2.12 постанови пленуму від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищий господарський суд України зазначив, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права

Зі змісту наведеного вище вбачається, що обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі №904/10801/15 ідентичні обставинам, зазначеним у позовній заяві, яка розглядалась у справі 904/905/15 (а.с.126-128, т.1), подання ж додаткових доказів, не є зміною підстав позову.

Так, в позовній заяві від 10.12.2015 позивач зазначає, що факт понесених ним витрат внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 підтверджується:

- довідкою Міністерства внутрішніх справ України №9334315 про дорожньо-транспортну пригоду;

- платіжними дорученнями №43, №1, №63, №23, №3, №20, №22 - вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню роботи АЗС;

- договором про виконання робіт від 29.04.2014,

- договором поставки №14/80 від 28.01.2014 ТРК Quantium Tokheim 2- пістолетна,

- рахунком - фактурою від 05.02.2014,

- видатковими накладними від 10.02.2014, №204, №29,№48;

- квитанціями до прибуткового касового ордера №№ 51,53,54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63, 64, 68;

- схемою організації дорожнього руху в місці проведення робіт,

- дозволом №723384801-9 від 26.08.2014 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Господарським судом при розгляді справи №904/905/15 (матеріали цієї справи було оглянуто судом у судовому засіданні 09.02.2016) були досліджені, у тому числі, копії:

договору про виконання робіт від 29.04.2014, квитанції до прибуткового касового ордера №№ 51,53,54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63, 64, 68; договір поставки №14/80 від 28.01.2014 (поставка ТРК Quantium Tokheim 2- пістолетна); видаткові накладні від 10.02.2014, №204, №29,№48; акти здачі приймання-робіт (зазначені документи додавались позивачем до позовної заяви від 20.01.2015, а.с.126-128, т.1).

Таким чином, подання позивачем додаткових доказів, а саме: довідки Міністерства внутрішніх справ України №9334315 про дорожньо-транспортну пригоду без номера та дати її складання, дозволу №723384801-9 від 26.08.2014 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, схеми організації дорожнього руху в місці проведення робіт 2006 року не вважається зміною підстав позову, тобто зміною обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

За таких обставин, суд вважає клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач-1 вважає, що наданий позивачем до матеріалів справи договір на виконання робіт від 24.03.2014, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_3, є підроблений, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі №904/905/15 встановлена інша дата укладення цього договору - 29.04.2014. Наведене, на думку відповідача-1, свідчить про скоєння посадовими особами позивача злочину, передбаченого однією із статей Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

В межах розгляду даної справи господарський суд не надає оцінку договору на виконання робіт від 24.03.2014, суд не з'ясовував наявність у позивача з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 інших договірних відносин, тому не вбачає підстав вважати договір, на який посилається позивач підробленим та наявність підстав для відповідного реагування.

Разом з цим, відповідач-1 не позбавлений права самостійно звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Щодо судового збору суд зазначає таке.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 44 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною третьою статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним (п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п.5 ч.1 ст.7 Закону).

Тобто, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено можливість повернення сплаченої суми судового збору за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При зверненні із позовом до господарського суду позивачем сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №800 від 30.11.2015 у сумі 2 986,36грн. (а.с.10, т.1).

Однак, відповідне клопотання від позивача про повернення судового збору у зв'язку з припиненням провадження у справі не надходило.

Керуючись ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Припинити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 17 березня 2016 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Н.М. Євстигнеєва