Ухвала суду № 56576989, 21.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 березня 2016 року Справа № 914/3331/15 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Чернова Є.В. - головуючий, Корнілової Ж.О., Овечкіна В.Е.розглянув касаційну скаргуКомунального підприємства "Новояворівськжитло"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2016 р. у справі№914/3331/15 господарського суду Львівської областіза позовомПриватного підприємства "Компанія "Астра" доКомунального підприємства "Новояворівськжитло"простягнення заборгованості в сумі 109937,26грн.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга від 23.02.2016 №117 (вх. ВГСУ № 4117/2016 від 18.03.2016), що надіслана на адресу апеляційного господарського суду 24.02.2016, не відповідає вимогам процесуального закону та підлягає поверненню з таких підстав.

Статтею 110 ГПК України визначено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції винесено 03.02.2016, тому строк на її касаційне оскарження закінчився 23.02.2016р.

Як вбачається з відбитку календарного штемпелю на конверті, скаржником подано касаційну скаргу 24.02.2016р., тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку без відповідного клопотання про його поновлення.

За нормою п. 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, за наведеною нормою в касаційній скарзі слід наводити конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтовуванням суті їх порушення чи неправильного застосування.

Заявник доводить, що апеляційним судом при винесені постанови порушено норми матеріального права, проте по тексту скарги описує лише обставини справи та робить висновок, що акти-рахунки, надані позивачем, не є належними доказами у цій справі.

Суд вважає, що за змістом скарга містить доведення власних висновків заявника, що ґрунтуються на особистому сприйнятті та розумінні обставин.

Разом з тим, скаржник не наводить конкретних норм, в тому числі, які регулюють спірні правовідносини виникненню та виконанню зобов'язання, з вказівкою в чому полягає суть таких норм та з чого вбачається, що суд невірно їх застосував, не застосував чи порушив.

За таких обставин суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скарга не місить суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом, що визнається касаційною інстанцією як невиконання вимог ст. 111 Господарського процесуального кодексу України щодо необхідності зазначити суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту шостого частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, зокрема, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 86, 107, 108, п.п. 5, 6 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Новояворівськжитло" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2016 р. у справі №914/3331/15 господарського суду Львівської області не приймати до розгляду і повернути.

Головуючий, суддя Є. Чернов

судді Ж.Корнілова

В. Овечкін