Ухвала суду № 56576837, 16.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 876/808/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У жовтні 2014 року позивач ТзОВ «БК «Білдерпоінт» звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (на даний час ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області), у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0002132211 від 05.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 36600 грн., в тому числі 24400 грн. за основним платежем та 12200 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач позову не визнав, подав у суді першої інстанції заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 05.08.2014 року № 0002132211.

З цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду винесена з невідповідністю висновків обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача ТзОВ «БК «Білдерпоінт» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування ПДВ за березень, квітень 2014 року. За результатами перевірки було складено акт № 772/13-50-22-11-06/35943421 від 23.07.2014 року, у якому зафіксовано порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТзОВ «БК «Білдерпоінт» занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2014 року в розмірі 24400 грн.. Вказує апелянт, що на формування показників позивача відображених у податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 року мали вплив операції з придбання будівельних робіт та матеріалів в контрагентів ТОВ «Інженерно-виробничий центр», ТОВ «БК «Будпрестиж», ФОП ОСОБА_2, МКП «Жидачівводоканал», ТОВ «Лорелея», однак оплата за поставлений товар та надані послуги за договорами з цими контрагентами не відбулася, а тому позивач безпідставно сформував податковий кредит з урахуванням господарських взаємовідносин із цими контрагентами. Зазначає апелянт, що оскільки позивач обрав касовий метод податкового обліку по взаємовідносинах із замовниками робіт (послуг) Новояворівською міською радою, Жидачівським МВУКГ, Великолюбінська сільська ради Городоцького району, тому суми податку по взаємовідносинах із виконавцями робіт ТОВ «Інженерно-виробничий центр», ТОВ «БК «Будпрестиж», ФОП ОСОБА_2, МКП «Жидачівводоканал», ТОВ «Лорелея» повинні включатись до податкового кредиту також за касовим методом, а не за методом події, що сталася раніше. Таким чином, вважає апелянт, висновки акту перевірки від 23.07.2014 року обґрунтованими, а винесене на їх підставі оскаржене податкове повідомлення-рішення вірним і таким, що не підлягає скасуванню.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 17.12.2014 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить постанову суду першої інстанції від 17.12.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що в період з 10.07.2014 року по 16.07.2014 року відповідачем ДПІ у Сихівському районі м.Львова було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача ТзОВ «БК «Білдерпоінт» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за березень, квітень 2014 року. За наслідками перевірки складено Акт № 772/13-50-22-11-06/35943421 від 23.07.2014 року (а.с. 8-24).

У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п.198.6 ст.198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2014 року у розмірі 24400 грн.. Завищення суми податкового кредиту за квітень, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ стосується взаєморозрахунків із контрагентами: ТОВ «Інженерно-виробничий центр» в розмірі 6428 грн., ТОВ «БК «Будпрестиж» у розмірі 738,02 грн., ФОП ОСОБА_2 у розмірі 14896,02 грн., МКП «Жидачівводоканал» у розмірі 1470,80 грн., ТОВ «Лорелея» у розмірі 866,67 грн..

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на твердженнях про те, що порушення щодо заниження ПДВ пов'язане із тим, що оскільки позивачем ТзОВ «БК «Білдерпоінт» обрано касовий метод податкового обліку, тому формування податкового кредиту по взаємовідносинах із придбання робіт (послуг) у контрагентів ТОВ «Інженерно-виробничий центр», ТОВ «БК «Будпрестиж», ФОП ОСОБА_2, МКП «Жидачівводоканал», ТОВ «Лорелея» також повинно здійснюватись за касовим методом.

На підставі вказаного вище Акта перевірки від 23.07.2014 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення №0002132211 від 05.08.2014 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на суму 36600 грн., в тому числі 24400 грн. за основним платежем та 12200 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 7).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами по справі, що питання реальності, товарності та відповідності законодавству правочинів із ТОВ «Інженерно-виробничий центр», ТОВ «БК «Будпрестиж», ФОП ОСОБА_2, МКП «Жидачівводоканал», ТОВ «Лорелея», за рахунок яких було позивачем сформовано спірний податковий кредит на суму 24400 грн., податковим органом не ставиться під сумнів.

Відповідно до п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України.

З наведених вище норм випливає, що суб'єкт підприємницької діяльності сам вправі вибирати метод податкового обліку, тобто даною статтею не передбачено зобов'язання застосовувати саме касовий метод податкового обліку.

Відповідно до п.187.10 ст.187 ПК України, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

З матеріалів справи видно, що основними видами діяльності позивача є: 42.99 - будівництво інших споруд; 74.90 - інша професійна, наукова та технічна діяльність; 42.11 - будівництво доріг і автострад; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено та взято до уваги, позивач не надає послуг, які перераховані в п.187.10 ст.187 ПК, а також жодних заяв щодо добровільного обрання касового методу податкового обліку не подавав, тому обов'язкове застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту на нього не розповсюджується.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, яку позивач і застосував.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо необхідності формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг у контрагентів ТОВ «Інженерно-виробничий центр», ТОВ «БК «Будпрестиж», ФОП ОСОБА_2, МКП «Жидачівводоканал», ТОВ «Лорелея» за касовим методом податкового обліку у періодах виконання позивачем своїх договірних зобов'язань з іншими контрагентами Новояворівською міською радою, Жидачівським МВУКГ, Великолюбінська сільська ради Городоцького району.

При цьому, відповідачем не надано доказів про відсутність у позивача підстав на формування податкового кредиту за вказаними вище господарськими взаємовідносинами із ТОВ «Інженерно-виробничий центр», ТОВ «БК «Будпрестиж», ФОП ОСОБА_2, МКП «Жидачівводоканал», ТОВ «Лорелея» за датою тієї події, що відбулася раніше - дата отримання платником податку товарів/послуг, тобто із застосуванням методу події, що сталася раніше.

Положення Податкового кодексу України не зобов'язують платника податку формувати податковий кредит за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) за тим же методом податкового обліку, зокрема касовим методом, який застосовується ним у взаємовідносинах з іншими контрагентами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає об'єктивними висновки суду першої інстанції щодо правильності визначення позивачем податкового кредиту у перевірений період.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.03.2016 року.