Постанова № 56576728, 15.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 876/13679/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Святецького В.В., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «ОВ» до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ фірма «ОВ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області), яким з врахуванням уточнення позовних вимог просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ фірми «ОВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з суб'єктами господарювання за період з 01.01.2010 року до 31.01.2013 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2013 року № 438/22-10/20767784; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладенні в даному акті протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій, вчинених з контрагентами - покупцями і продавцями за вказаний в акті період; зобов'язати відповідача не вчиняти дій по внесенню в Автоматизовану систему «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, які викладені в даному акті перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ фірми «ОВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з суб'єктами господарювання за період з 01.01.2010 року до 31.01.2013 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2013 року № 438/22-10/20767784; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки від 22.03.2013 року № 438/22-10/20767784 висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій, вчинених ТзОВ фірма «ОВ» та контрагентами - покупцями і продавцями за вказаний в акті період; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідач не надав доказів скерування на адресу позивача копії наказу та повідомлення про проведення перевірки до її проведення, а не в день проведення перевірки. Наказ про проведення перевірки позивач отримав вже після початку її проведення, а повідомлення про проведення не отримував взагалі. Факт допуску платником податків посадових осіб податкового органу до проведення перевірки не може розглядатись як беззаперечне свідчення законності її проведення. Посилання податкового органу на акт перевірки контрагента ТзОВ «Ривс» від 21.12.2012 року № 7211/224/34914473, складений Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, на думку суду, не може бути взятий до уваги при проведенні перевірки позивача, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено такої можливості. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року, було визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Ривс», за результатами якої був складений цей акт. Також законодавством на сторону цивільно-правової угоди не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товарів (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Водночас суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача не вчиняти дій по внесенню в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, які викладені в зазначеному вище акті перевірки, оскільки цей акт не відображений у зазначеній базі даних.

Постанову в частині задоволення позовних вимог в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову в цій частині скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що перевірка позивача була проведена, а її результати оформлені на підставі, в порядку та у спосіб, встановлені законодавством. Також всі висновки, наведені в акті перевірки, відповідають встановленим фактичним обставинам. Крім того, на думку апелянта, складання акту перевірки жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів платника податків, оскільки акт перевірки - це лише службовий документ, в якому викладена думка (позиція) ревізорів щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Отже, акт перевірки не впливає на права позивача як платника податків та не покладає на нього жодних додаткових обов'язків, а містить лише судження податкового органу з приводу обставин, викладених в ньому.

Постанова в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена і під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, не встановлено, тому відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку не переглядається.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 06-13.03.2013 року працівники Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Державної податкової служби Борисенка В.М. від 31.01.2013 року у кримінальному провадженні № 32013180000000005, наказу керівника Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 06.03.2013 року № 126, виданого на виконання цієї постанови, та направлення на перевірку від 06.03.2013 року №115, провели документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ фірми «ОВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з ТзОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТзОВ «ВК Віконні системи», ТзОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТзОВ «Ангстрем Континенталь», ТзОВ «Дидактика», ТзОВ «Ліга», ТзОВ «Лігран», ТзОВ «Матадор», ТзОВ «Ривс», ТзОВ «Старт Д», ТзОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТзОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТзОВ «Техніка» за період з 01.01.2010 року до 31.01.2013 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2013 року № 438/22-10/20767784.

В акті зазначено про порушення ТзОВ фірма «ОВ»: п. п. 135.1, 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення доходів на загальну суму 2123557,00 грн. та завищення витрат на загальну суму 2123557,00 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 424711,00 грн. та завищення суми податкового кредиту на 424711,00 грн.

Як встановив суд і не заперечується сторонами, податкові повідомлення-рішення за наслідками даної перевірки Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби не приймала.

Колегія суддів вважає помилковим і необґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання органом державної податкової служби судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п. п. 78.4, 78.5, 78.8 цієї статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 цього Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 цього Кодексу посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктами 86.1, 86.3 ст. 86 цього Кодексу передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Враховуючи положення наведених вище норм та встановлені судом фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що при призначенні, проведенні та оформленні результатів документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ фірми «ОВ», за результатами якої був складений акт від 22.03.2013 року № 438/22-10/20767784, Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби діяла виключно на підставі, в порядку та у спосіб, встановлені законодавством, оскільки: була наявна передбачена Податковим кодексом України підстава проведення перевірки (постанова слідчого); керівник органу державної податкової служби виніс відповідний наказ і виписав направлення на перевірку, які до початку проведення перевірки були вручені під розписку уповноваженому представнику позивача; також посадова особа податкового органу, зазначена в направленні на проведення перевірки, пред'явила своє службове посвідчення; результати перевірки були оформлені актом, який за формою і змістом повністю відповідає відповідним вимогам законодавства.

Твердження суду першої інстанції про те, що копію наказу про проведення перевірки позивач отримав вже після початку її проведення, на думку колегії суддів, є безпідставним, оскільки, як встановлено судом та описано вище, копію наказу керівника Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 06.03.2013 року № 126 та направлення на перевірку від 06.03.2013 року №115 отримав особисто директор ТзОВ фірма «ОВ» ОСОБА_2, що підтверджується його підписами на цих документах і це стало підставою для допуску податкового інспектора-ревізора до проведення перевірки.

При цьому, нормами Податкового кодексу України передбачено обов'язок органу державної податкової служби лише у випадку призначення планової перевірки вручити під розписку платнику податків або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що податковий орган не скерував на адресу позивача письмового повідомленням про дату початку та місце проведення перевірки, на думку колегії суддів, також не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зазначеної вище перевірки, оскільки таке повідомлення не є обов'язковим у разі проведення позапланової перевірки, а також у випадку, коли, на думку платника податків, податковий орган не надав всіх визначених законодавством документів, необхідних для проведення перевірки, такий платник має право не допускати посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як зазначено вище, відповідно до п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та у відповідній редакції) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Згідно з п. п. 4-6 розділу І цього Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Оскільки під час проведення перевірки, на думку перевіряючих, було встановлено, що ТзОВ фірма «ОВ» порушило вимоги податкового законодавства, був складений акт перевірки.

Отже, відповідач, складаючи акт документальної перевірки, реалізував свою функцію - контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків у спосіб, що встановлений Законом, а саме шляхом проведення перевірок та з метою встановлення правильності визначення об'єкта оподаткування. Тобто дії відповідача щодо складання актів перевірок є правомірними.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 6 розділу ІV даного Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які, у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Крім того, висновки акта перевірки не є остаточними, оскільки платник податків має право надати свої зауваження до відповідного акта, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків.

Згідно з п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

При цьому, питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

Відповідно до викладеного, діяльність зі складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому акт перевірки і дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акта перевірки. Водночас таке право виникає у зв'язку із самим фактом складення акта безвідносно до його конкретного змісту.

Таким чином, акт перевірки і дії посадових осіб із включення до такого акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків.

Висновки, викладені працівниками відповідача в акті перевірки, є лише думкою відповідних осіб, які не є обов'язковими і безумовними для позивача чи для контролюючого органу, а тому не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав позивача, крім права на надання зауважень до акта перевірки. При цьому, в процесі судового розгляду позивачем не доведено, а судом не встановлено факту вчинення відповідачем дій чи прийняття податкового повідомлення-рішення, які б змінювали стан суб'єктивних прав позивача чи створювали для нього якісь додаткові обов'язки.

В силу змісту позовних вимог та відсутності рішення чи дій суб'єкта владних повноважень, які б створювали певні правові наслідки для позивача чи порушували його права, суд позбавлений можливості перевіряти первинні документи щодо тих чи інших господарських правовідносин позивача і його контрагентів та давати їм правову оцінку щодо їх реальності чи нікчемності.

Дане питання може вирішуватися судом в подальшому, у разі прийняття контролюючим органом рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання та оскарження його в судовому порядку.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню, оскільки в частині задоволення позову вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, а його висновки не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013року у справі № 813/3085/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «ОВ» до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - скасувати в частині задоволення позовних вимог і прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді В. В. Святецький

Т. І. Шинкар

Постанова складена в повному обсязі 21.03.2016 року