Постанова № 56576422, 14.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/823/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т. І.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М. І.,

за участю сторін:

представника позивача - Джунь С. В.,

представника відповідача - Немчілової Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (ПРАТ "Линік") до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" ( далі - ПРАТ "ЛИНІК", позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 03.02.2014 отримано податкові повідомлення-рішення №0000031702, 0000041702, 0000051702 від 30.01.2014, видані за висновками акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2013" за №2/28-05-17-02/32292929 від 14.01.2014. Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міжрегіонального головного управління Міндоходів України та 13.03.2014 до Міністерства доходів та зборів України, втім обидві скарги були залишені без задоволення.

Підставами винесення ППР згідно з акта перевірки зводяться до наступного:

- операції підприємства не спрямовані на отримання економічного ефекту від господарської діяльності, однак операції поставки товарів і послуг від контрагентів пов'язанні з господарською діяльністю, мають ділову мету та спрямовані на виконання трудового, екологічного, адміністративного законодавства та законодавства щодо цивільної безпеки;

- позивач не має права формувати податковий кредит ПДВ, оскільки його основна діяльність (реалізація нафтопродуктів) призупинена, однак, право на формування податкового кредиту ПДВ не залежить від виду (основного чи іншого) господарської діяльності, яку здійснює платник податків та яка відповідає чинному законодавству України з огляду в т.ч. на свободу підприємницької діяльності;

Позивач із доводами податкового органу не погоджується та вважає їх незаконними з огляду на таке.

Здійснення платником податків необхідних господарських операцій, які є об'єктами оподаткування податку на додану вартість, та реалізація свого права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, є законним правом платника податків та не може суперечити фіскальним інтересам держави. Суть податку н6а додану вартість полягає в тому, що підприємством оподатковуються не одержані доходи, а його витрати, при цьому в кінцевому варіанті суб'єкт господарювання сплачує різницю між сплаченим та одержаними сумами ПДВ, а решту платять покупці, які є кінцевими споживачами. Таким чином, усі господарські операції щодо постачання товарів та послуг, крім виключень, встановлених Податковим кодексом України, є об'єктом оподаткування податку на додану вартість. Отже, придбання товарів та послуг платником податку на додану вартість для здійснення своєї господарської діяльності дає право на формування податкового кредиту.

Розумною економічною причиною отримання кредитів підприємством і закупки товарів та послуг є обґрунтована термінова потреба підприємства в оборотних коштах для забезпечення схоронності та справності обладнання, його обслуговування, утримання персоналу та виплата йому заробітної плати, проведення ремонту обладнання з метою отримання в подальшому доходу від здійснення нафтопереробки.

Діяльність позивача пов'язана з нафтопереробкою та віднесена до такої, яка становить підвищену екологічну небезпеку (з огляду на Постанову Кабінету Міністрів України № 808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів"), а також підприємство ідентифікується як об'єкт підвищеної небезпеки (статті 1 та 9 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки").

Більше того, з огляду на особливий статус позивача, останній зобов'язаний з огляду на ст. 93 Кодексу цивільного захисту України, п. З р. V Положення про Цивільну оборону України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1994 р. №299 здійснювати фінансування заходів цивільного захисту в об'ємі не меншому ніж 0,5 відсотка обсягу валового доходу об'єкта підвищеної небезпеки.

Відтак, заходи щодо охорони майна, справності та підтримки у безпечному стані всього обладнання є законодавчо обумовленим обов'язком у зв'язку з вибухонебезпечністю підприємства, яким є позивач. Обов'язок щодо підтримання технологічного обладнання в безпечному для навколишнього середовища та населення стані зобов'язує Позивача утримувати певну чисельність персоналу з виплатою йому заробітної плати, дотримання державних стандартів щодо забезпечення персоналу питною водою, належних санітарних умов праці (тепло, електропостачання, санітарні приміщення для зберігання одягу, миття, прання спецодягу, видача молока за шкідливі умови праці тощо), а тому придбання таких послуг має відбуватися незалежно від того чи виробляє підприємство нафтопродукти, чи тимчасово зупинилося для проведення ремонтних робіт.

Щодо операцій поставки від контрагентів послуг з придбання ТМЦ для здійснення ремонтно-будівельних робіт, а також з проведення самих ремонтно-будівельних робіт також мають очевидний економічний ефект та спрямовані на підтримання в належному стані підприємства, а також на відновлення основної статутної діяльності в майбутньому.

Позивач має власну теплоелектроцентраль, яка виробляє пару та електричну енергію та відповідно до законодавства зобов'язане надавати послуги субабонентам незалежно від того виробляються чи ні нафтопродукти. Відмова у наданні таких послуг тягне відповідальність за зловживання монопольним становищем, а це потребує придбання сировини (газу, реагентів) для підтримки виробничої діяльності ТЕЦ. Відповідач безпідставно не враховує, що у ПрАТ "Линік" існує обов'язок щодо підтримки технологічного обладнання в належному стані для чого в холодний період використовуються теплоносії на більшості установок навіть в період, коли виготовлення нафтопродуктів зупинено. На період зупиночного ремонту підприємство також використовує пар для технологічних процесів ремонту (пропарювання) технологічних трубопроводів та ємкостей.

Податкове законодавство не пов'язує виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ з отриманням негайного економічного ефекту від операцій поставки чи спрямованості кожної конкретної операції на отримання доходу.

Суд першої інстанції правильно вказує, що "Посилання перевіряючих на п.п. 14.1.231 ПК України як підставу для невизнання права на формування бюджетного відшкодування є непереконливим, оскільки цей пункт несе лише функцію терміну, що наводиться в ПК України довідково, розкриває поняття розумної економічної причини і ділової мети і більше ніде не зустрічається, і не є обов'язковою нормою, недотримання якої передбачало б відповідальність".

Додатково з цього питання слід звернутись до практики Вищого адміністративного суду України (надалі - "ВАСУ"). Відповідно до його Листа № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів ПК України та КАСУ" від 02.06.2011 р.: "Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Крім того, неотримання економічного ефекту від придбання товарів та послуг у періоді, коли вони придбані, само собою не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект не обов'язково має настати одразу після придбання послуг, а мета його отримання може мати довгострокову перспективу".

Право на формування податкового кредиту ПДВ не залежить від виду (основного чи іншого) господарської діяльності, яку здійснює платник податків та яка відповідає чинному законодавству України. Жодна норма податкового законодавства не ставить в залежність операції поставки з різновидами господарської діяльності, не забороненими законом, для формування податкового кредиту чи податкового зобов'язання з ПДВ.

Податковий кодекс України (надалі - "ПК України") встановлює порядок та вимоги до формування податкового кредиту та заявлення до відшкодування відповідних сум ПДВ. Зокрема, п.п. а) п. 198.1 та п. 198.3 ПК України чітко вказує, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

В свою чергу п.п. а) п. 200.4 ПК України якщо в наступному податковому періоді різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, позивач виконав вимоги ПК України, які надають право для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ: 1) здійснив операції з придбання товарів та послуг; 2) заявив суму від'ємного значення ПДВ фактично сплачених контрагентам в ціні товарів та послуг до бюджетного відшкодування.

На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000031702, 0000041702, 0000051702 від 30.01.2014.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові та додатково пояснив, що всі операції поставки підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, зокрема договорами поставки, податковими накладними, платіжними документами та іншими. Відповідач дослідив ці документи під час податкової перевірки та жодних претензії не мав. Також податковий орган не ставить під сумнів правомірність господарських операцій позивача з контрагентами.

Не змінюючи суті та розміру позовних вимог, Позивач надав уточнення до позовної заяви щодо неправомірності розрахунку контролюючим органом визначених платнику зобов'язань (т.23 а.с.15-19).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, про що подав письмові заперечення, які були долучені до матеріалів справи (т. 22 а. с. 156-165).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що ПРАТ „ЛИНІК" є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 93113, Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, взято на податковий облік в органах державної податкової служби у м. Лисичанську, 24.12.2002р. за № 637, станом на момент перевірки перебував на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську (взято на облік від 04.10.2010р. № 67/29-011) (том 1 а. с. 25).

У період з 19.12.2013 по 08.01.2014 головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту управління податкового супроводження підприємств нафтопереробної газулі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів Оскотським Антоном Ігоревичем та головним державним ревізором - інспектором відділу податкового аудиту управління податкового супроводження підприємств нафтопереробної газулі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів Бередун Іриною Сергіївною на підставі п.п.78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та пп.2.2 п.2, п.3, пп.5.3 п.5 постанови КМУ від 27.12.2010 №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до п.200.11 ст.200 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПРАТ "ЛИНІК" з питань: достовірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за жовтень 2013 року, згідно із затвердженим планом перевірки, наведеним у додатку до акта перевірки, результати якої оформлені актом від 14.01.2014 № 2/28-05-17-02/32292929 та встановлено такі порушення:

- п.198.3, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), завищено податковий кредит на 7 965 968 грн. в т.ч. жовтень 2013 року - 7 965 968 грн.

- п. 200.1 п. 200.3 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 7 576 421 грн., в т.ч. за жовтень 2013 року на 7 576 421 грн.

- п. 200.1 п. 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 389 547 грн., в т.ч. жовтень 2013 - 389 547 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає перерахування до бюджету у розмірі 398 035 грн., в т.ч. за жовтень 2013 року 398 035 грн.

- п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2 918 419 грн., в т.ч. :жовтень 2013 року на 2 918 419 грн. (т.1 а. с. 33-54).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми форми "Р" № 0000041702 від 30.01.14 на суму 584 320 грн., та форми "В 1" № 0000031702 від 30.01.2014 про завищення розміру бюджетного відшкодування на суму 2 918 419 грн., штрафних санкцій на суму 1 459 209,50 грн. (т. 1 а. с. 28, 30).

Позивачем в адміністративному порядку було оскаржено акт перевірки та податкові повідомлення-рішення, скарги на висновки акту перевірки були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін (т. 1 а. с. 55-103).

Зі змісту поданої декларації вбачається, що у жовтні 2013 року реалізації нафтопродуктів ПРАТ "ЛИНІК" не здійснювало. Підприємство надавало послуги з оренди приміщення, обладнання, автотранспорту, водопостачання, електроенергії, теплоенергії та інші послуги не пов'язані з основним видом діяльності ПРАТ "ЛИНІК".

Рядок 1 (Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів) задекларовано у сумі 1 339 605 грн., крім того ПДВ - 267 921 грн. (том 1 а. с. 104-105).

Рядок 9 Загальна сума податкових зобов'язань складає 393 791 грн., за результатами перевірки - 393 791 грн.

Згідно наданих до перевірки документів, фактична сума податкових зобов'язань за жовтень 2013 року, яка нарахована відповідно до ст. 187 Податкового Кодексу України, встановлена в розмірі - 393 791 грн.

Під час розгляду справи відповідачами не заперечувався той факт, що проведеною перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 1 - 9 Декларації та те, що до перевірки було надано первинні документи в повному обсязі.

Основним видом діяльності ПрАТ "ЛИНІК", згідно довідки АБ №684049 з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Управлінням статистики у місті Лисичанську 23.12.2014 року є 19.20 - виробництво продуктів нафтоперероблення (т. 1 а. с. 26).

За період, який підлягав перевірці було встановлено, що підприємство не здійснювало переробку нафти та виробництво і реалізацію нафтопродуктів. З березня 2012 року завод зупинив виробництво нафтопродуктів у зв'язку з нерентабельністю виробництва.

Листом від 12.06.2012 року № Д011471 (вх. від 14.06.2012 № 1601/10) ПРАТ "ЛИНІК повідомлено, що відповідно до рішення Наглядової ради ПРАТ "ЛИНІК" від 01.03.2012 року діяльність ПРАТ "ЛИНІК" з виробництва нафтопродуктів зупинена на період проведення позапланового ремонту.

Представником позивача до матеріалів справи булі надані первинні документи, а саме: договори, акти прийому виконаних робіт, акти фактичної поставки, акти надання послуг, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні (том 2 - 22).

З метою підтримки обладнання в робочому стані, здійснення ремонту власними силами та сторонніми організаціями, для поповнення оборотних коштів, та для фінансування господарської діяльності підприємство отримує кредити та фінансову зворотню допомогу, а саме відповідно наступних договорів:

- договору Займу № 01-03/12 від 01.03.2012 року. TNK SH SH Investments Limited надає ПРАТ "ЛИНІК" займ для поповнення оборотних коштів та для фінансування господарської діяльності передбаченої Статутом ПРАТ "ЛИНІК". Максимальний ліміт заборгованості складає 80 000 000,00 (вісімдесяти мільйонів доларів США). Відсоткова ставка за користування Займом встановлюється в розмірі 7,3% річних;

- кредитний договір № 21-180-1 від 03.09.2004р. Skilton Limited, Кіпр надає ПРАТ "ЛИНІК" грошові кошти в позику в мережах Револьверної кредитної лінії, що далі іменується "Кредитна лінія", з максимальним лімітом заборгованості до 28 200 000,00 (Двадцять вісім мільйонів двісті тисяч ) доларів США.

Відсоткова ставка за користування грошовими коштами в рамках Револьверної кредитної лінії, встановлюється у розмірі 11% (Одинадцять відсотків) річних.

Кредит надається ПРАТ "ЛИНІК" для поповнення оборотних коштів, здійснення інвестицій та оплата будь-яких видатків, пов'язаних із здійсненням інвестиційної діяльності:

- договору №01Ф від 08.02.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" надає ПРАТ "ЛИНІК" поворотну фінансову допомогу,сума Допомоги за Договором становить 136 000 000,00 (сто тридцять шість мільйонів) грн.. За цим Договором проценти чи будь-яка інша винагорода за користування Допомогою не нараховуються.

Відповідно умов вищевказаних договорів вбачається, що за рахунок отриманих кредитів та фінансової допомоги ПРАТ "ЛИНІК" поповнює власні оборотні кошти, в результаті чого сплачує за отримані товари (роботи, послуги) та формує податковий кредит, без наявної на те розумної економічної причини (ділової мети), що складає передумови вподальшому декларувати від'ємне значення з ПДВ та відповідно бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, за рахунок яких в майбутньому буде погашено отриману фінансову допомогу та отримані кредити.

Оглядом показників, відображених в рядках 10 - 17 декларації за жовтень 2013 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з придбанням товарів (робіт, послуг) та послуг отриманих від нерезидента, місце постачання знаходиться на митній території України.

До складу податкового кредиту жовтня 2013 року включено: обсяг придбання товарів (робіт, послуг), відображений у рядку 10.1 декларації з ПДВ за жовтень 2013 р. складає 40 068 447 грн., крім того сума ПДВ 8 013 689 грн., сума податкового кредиту у рядку 17 декларації складає - 7 970 212 грн.

Судом встановлено, що основними постачальниками ПРАТ "ЛИНІК" у жовтні 2013 року були: ТОВ "Інспекторат Україна" відповідно до укладених договорів від 30.06.2011 № 100 про відбір та доставку проб нафтопродуктів, надання послуг по контролю якості у червні 2013 року; ТОВ "РН Коммерс" відповідно до укладених договорів від 01.01.2013 № 0001ПЦ, "Другий загін державної охорони " відповідно до укладеного договору від 01.01.2013 № 3 про послуги з забезпечення пожежної охорони за жовтень 2013 року; ТОВ «Мединський і К» відповідно до укладеного договору від 29.12.2012 № 020203-0528 про пасажирські перевезення; ДП "Лисичанське СУ 10" відповідно до укладеного договору від 06.09.13 №020201-0326, від 17.09.13 №020202-0376, від 01.01.2012 № 1Р/12 про виконання роботи з ремонту (том 3 а. с. 12-63); ТОВ "Сєвєродонецький котельно-механічний завод" відповідно до укладеного договору від 17.05.13 №020102-0183; ТОВ «Уніхімтек-Україна» відповідно до договору від 12.09.13 №020101-0355 (том 4 а. с. 203-213); ТОВ «Торгівельна компанія Інтехресурс» відповідно до договору від 23.05.13 №020101-0213; ТОВ «Тара-Маркет» відповідно до договору від 04.07.2013 №020203-0261.

Податковий кредит ПРАТ "ЛИНІК" було сформовано за рахунок взаємовідносин з наступними контрагентами:

Згідно договору від 01.01.2013р. № 000-1 ПЦ на постачання електричної енергії, укладеного з ТОВ "ТНК - РН Коммерс", ПРАТ "ЛИНІК" придбавало електроенергію через мережі ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання (т. 8 а. с. 41-53), та до складу податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2013 року було включено податкові накладні отримані від ТОВ "ТНК-РН Коммерс" а саме: від 31.10.2013 № 75. Оприбуткування здійснювалось згідно акту фактичного постачання електричної енергії від 31.10.2013.

Крім ТОВ "ТНК - РН Коммерс", постачальником електроенергії та наданням послуг з перетікань електроенергії у жовтні 2013 було ТОВ "ЛЕО". Постачання електроенергії та надання послуг з перетікань електроенергії відбувалось згідно договору від 01.01.2007 №100.

Згідно умов вищенаведених договорів постачальник - ТОВ "ЛЕО" продає електричну енергію споживачу - ПРАТ "ЛИНІК" для забезпечення потреб електричних установок споживача.

До складу податкових зобов'язань ПРАТ "ЛИНІК" за жовтень 2013 року було включено податкові накладні на реалізацію електроенергії та послуг з перетікань електроенергії, а саме: ПАТ "Київстар" від 01.01.2013 № 172; ТОВ "Ман Ойл Групп Україна" від 02.04.2012 № 050104-0575; ТОВ "Мединсьий і К" від 01.01.2013 № 3; ТОВ "ТНК-РН Коммерс" від 29.12.2012 № 2; Луганська дирекція УГППС "Укрпошта" від 29.12.2012 № 4; ТОВ "Інспекторат Україна" від 01.07.2011 № 102, ПАТ "ЛНП" від 25.08.2009 № 803/2009/ах, ТОВ "ТНК-РН Бізнессервіс-Україна" від 29.12.2012 №ТБС-216, ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" від 30.04.2010 № є-10; КП Лисичанський з-д ЗБВ від 30.04.2010 № 56; БО "Домобудівельник" від 21.01.2012 № 030501-0038; ФОП Подкуйко від 30.04.2010 №3-єл, ДП «ЛСУ 10» від 01.10.2009 №1-2009є, ПАТ "Лисичанськнафтопродукт" від 29.12.2012 №383, МТС Україна від 0101.2011 №5, Кардакова Е. А. від 10.10.2013 №3.

Судом встановлено, що 01.00.2013 між позивачем та ТОВ "Луганськвода" було укладено договір № 51-13 про постачання питної води та додаткова угода № 1а до договору про постачання питної води.

До складу податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2013 року також було включено податкові накладні отримані від ТОВ "Луганськвода", а саме: від 24.10.2013 №8/410 оприбуткування здійснювалось на підставі актів приймання - передачі, факт оплати підтверджено платіжними дорученнями.

До складу податкових зобов'язань ПРАТ "ЛИНІК" за жовтень 2013 року було включено податкові накладні на реалізацію послуг з водопостачання за рахунок придбаної питної води у ТОВ "Луганськвода", а саме: КП "Термоізоляція-52" від 05.12.2009 № И-05/1, ДП Донецька залізниця від 10.02.2009 № Д/БМЕС-09100/НЮ, Луганська дирекція УГППС "Укрпошта" від 29.12.2012 № 4, ТОВ "Мединсьий і К" від 01.01.2013 № 3, ДП ЛСУ №10 від 01.07.2009 № 19, ПАТ "ЛНП" від 12.12.2009 № 176/09/ах, ТОВ "Інспекторат Україна" від 01.07.2011 № 102, ВО "Домобудівельник" від 30.12.2008 № Д-38-2008, ПАТ "Укртранснафта" від 01.01.2010 № 3052-10/058-00, Трест "Рубіжанськхімбуд" від 30.12.2008 №Д-40-2008, ТОВ "ТНК-РН Бізнессервіс-Україна" від 29.12.2012 №ТБС-216.

28.08.12 між позивачем та ПАТ "Укртелеком" було укладено договір № 888311 про постачання телекомунікаційних послуг. Згідно умов цього договору є технічеі, організаційні та економічні умови зваємозеднання телекомунікаційних мереж оператора и телекомунікаційною мережою Укртелекому у точках взаємозєднання мереж, організованих для пропуску трафіка.

До складу податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2013 року було включено податкові накладні отримані від ПАТ "Укртелеком" , а саме: від 30.09.2013 №№9584/440, 2848/440, 9583/440, 366/880, 865/440, від 31.07.2013 №3189/4400, факт оплати підтверджується платіжними дорученнями.

Крім того, встановлено, що згідно договору від 29.08.2011№ 937ОР Замовник - ПРАТ "ЛИНІК" доручає, а Виконавець - ТОВ "Інспекторат Україна" приймає зобов'язання по виконанню наступних послуг:відбір Виконавцем проб нафти, нафтопродуктів, реагентів та інш. з вагоно-цистерн, резервуарів та інших тар та їх постачання в лабораторію для аналітичного контролю; постачання виконавцем відібраних Замовником проб нафти, нафтопродуктів, реагентів та інші з технологічних об'єктів в лабораторію для аналітичного контролю.

ПРАТ "ЛИНІК сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Інспекторат Україна" у жовтні 2013 року на суму ПДВ 1 460 696,66 грн., а саме згідно наступних податкових накладних: від 31.05.2013 №№366, 373.

Також встановлено, що ПРАТ "ЛИНІК" у жовтні 2013 року отримувало послуги з пасажирських перевезень від ТОВ "Мединський і К" (і.п.н. 322769705) договір від 29.12.2012 року № 020203-0528. До складу податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2013 року було включено податкові накладні, отримані від ТОВ "Мединський і К", а саме:від 10.10.2013 №169, від 20.10.2013 №373, від 10.05.2013 №117.

До складу податкового кредиту згідно декларації за травень 2013 року було включено податкові накладні отримані від ТОВ "Другий загін державної пожежної охорони" та Управління державної служби охорони при ГУМВ України в Луганській області, а саме: від 31.05.2013 № 7236, від 31.05.2013 № 7211, від 31.10.2013 № 667.

Податковий кредит по декларації за жовтень 2013 року складає - 7 970 212 грн., за результатами перевірки - 4 244 грн.

Висновок про завищення податкового кредиту на 7 965 968 грн. в т.ч. жовтень 2013 року - 7 965 968 грн., завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 7 576 421 грн., в т.ч. за жовтень 2013 року на 7 576 421 грн., заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 389 547 грн., в т.ч. жовтень 2013 - 389 547 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає перерахування до бюджету у розмірі 398 035 грн., в т.ч. за жовтень 2013 року 398 035 грн., завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2 918 419 грн., в т.ч. :жовтень 2013 року на 2 918 419 грн., податковим органом зроблено на підставі того, що господарська діяльність ПРАТ "ЛИНІК" у перевіряємому періоді не направлена на отримання доходу, оскільки не здійснює виробництво нафтопродуктів, а лише надає послуги вартісного характеру з оренди приміщень, обладнання, земельної ділянки, вартість придбаних товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим може бути віднесена до податкового кредиту за жовтень 2013 року лише в межах господарської діяльності, яку ПРАТ "ЛИНІК" здійснював протягом перевіряємого періоду, тобто в частині послуг, які було перевиставлено та виставлено покупцям послуг за рахунок яких було сформовано податкові зобов'язання з ПДВ (отримано доходи) у жовтні 2013 року. Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено відсутність підстав для формування податкового кредиту у жовтні 2013 року за рахунок придбаних матеріалів та послуг, прямо непов'язаних з господарською діяльністю, яку ПРАТ "ЛИНІК" здійснював у жовтні 2013 року.

Вирішуючи питання правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Постановою КМУ від 05.06.2013 р. № 397 було затверджено перелік суб'єктів господарювання, в яких обов'язково створюється відомча пожежна охорона і позивача віднесено до таких суб'єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Кодексу цивільного захисту України (далі-КЦЗУ) фінансування заходів цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел. Аналогічні норми містить і Положення про Цивільну оборону України, затверджене постановою КМУ від 10.05.94 р. № 299 (далі - Положення № 299 в редакції, яка діяла на час проведення перевірки). А саме, відповідно до п. 3 р. V Положення № 299 заходи цивільної оборони на підприємствах, в установах і організаціях, які перебувають на господарському розрахунку, проводяться за рахунок коштів, що виділяються на загальновиробничі, адміністративно-управлінські та експлуатаційні витрати. Частиною 2 ст. 93 КЦЗУ передбачено, що обсяг фінансування, який виділяється потенційно небезпечними об'єктами та об'єктами підвищеної безпеки для проведення необхідних заходів цивільного захисту, має становити не менше ніж 0,5 відсотка обсягу валового доходу такого об'єкта.

Крім того, ПРАТ "ЛИНІК" згідно з нормами Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ідентифікується як об'єкт підвищеної небезпеки (ст. ст. 1, 9 Закону). Так, об'єктом підвищеної небезпеки розуміється об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Безпечна експлуатація таких об'єктів потребує постійних витрат на забезпечення захисту людей та довкілля, утримання засобів ліквідації аварій у постійній готовності та технічно належному стані. Загальний перелік обов'язків суб'єктів господарювання щодо експлуатації об'єктів підвищеної безпеки викладено в ст. 8 Закону № 2245.

Оскільки забезпечення заходів цивільного захисту віднесено до обов'язків суб'єкта господарювання, то, такі витрати можуть включатись до складу витрат згідно з пп. 138.12.2 ПКУ як інші витрати господарської діяльності, стосовно яких р. ІІІ ПКУ прямо не встановлено обмежень на віднесення до складу витрат.

Обов'язок щодо підтримання технологічного обладнання в безпечному для навколишнього середовища та населення зобов'язує позивача утримувати певну чисельність персоналу з виплатою йому заробітної плати, дотримання державних стандартів щодо забезпечення персоналу питною водою, належних санітарних умов праці (тепло, електропостачання, санітарні приміщення для зберігання одягу, миття, прання спецодягу, видача молока за шкідливі умови праці тощо), а тому придбання таких послуг має відбуватися незалежно від того чи виробляє підприємство нафтопродукти, чи тимчасово зупинилося для проведення ремонтних робіт.

Тому висновки акту що містять посилання на відсутність у ПРАТ "ЛИНІК" права на формування податкового кредиту за операціями з придбання питної води, молока, послуг з хімчистки та прибирання приміщень послуг з доставляння працівників ПРАТ "ЛИНІК" на підприємство транспортом, забезпечення теплом є незмістовним. Зазначені обов'язки передбачені для ПРАТ "ЛИНІК" ще й Колективним договором, невиконання якого тягне для підприємства адміністративну відповідальність та штрафні санкції.

Постановою КМУ № 808 від 28.12.2013 «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів» затверджено перелік видів та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку діяльність.

Так, відповідно до зазначеної постанови, діяльність ПРАТ ЛИНІК", пов'язана з нафтопереробкою та віднесена до такої, яка становить підвищену екологічну небезпеку.

Обов'язок щодо підтримки в належному стані кореспондує з іншими нормативними та локальними актами.

Зокрема, виробнича діяльність позивача передбачає під час експлуатації обладнання проведення обов'язкових регламентних операцій навіть при зупиненому технологічному процесі, тобто вчасний ремонт та технічна підтримка якого регламентується певними локальними нормативними актами, а також обов'язковими нормами, встановленими законодавством та є фактично складовою функції єксплуатаціі. Недотримання таких правил та приписів тягне за собою небезпеку руйнування, пожеж, вибухів та як наслідок, встановлену законодавством адміністративну, кримінальну, цивільну відповідальність .

Під час розгляду справи встановлено, що для проведення періодичних капітальних та поточних ремонтів, реконструкцій підприємство закуповує товарно-матеріальні цінності в одному податковому періоді, а використовує їх в інших, оскільки ремонт або реконструкція може тривати достатньо великий час. Але відповідач не довів належними доказами того, що купівля тих ТМЦ, що придбані у жовтні 2013, здійснена без мети використання у подальшій господарській діяльності.

Також для проведення аварійних та непередбачуваних робіт позивач вимушений відповідно до існуючих вимог мати резерв запасних частин, запірної арматури, пакувальних матеріалів, приладів, тощо які зберігаються певний час у складських приміщеннях на випадок аварій та зупинок. Недотримання цього правила також тягне встановлену законодавством відповідальність.

Таким чином, перевіряючими в акті перевірки зроблено висновки, які не враховують ці обов'язки платника податку.

Крім того, ПРАТ "ЛИНІК" має власну теплоелектроцентраль, яка виробляє парову та електричну енергію та відповідно до законодавства зобов'язане надавати послуги субабонентам незалежно від того чи виробляються нафтопродукти. Відмова у наданні таких послуг тягне відповідальність за зловживання монопольним становищем, а це потребує придбання сировини (газу, реагентів) для підтримки виробничої діяльності ТЕЦ.

Відповідачем безпідставно не враховано, що у ПРАТ "ЛИНІК" існує обов'язок щодо підтримки технологічного обладнання в належному стані для чого в холодний період використовуються теплоносії на більшості установок навіть в період, коли виготовлення нафтопродуктів зупинено. На період ремонту підприємство також використовує пар для технологічних процесів ремонту (пропарювання) технологічних трубопроводів та ємкостей.

Неможливим є безпечне функціонування технологічного підприємства без енергоресурсів (води, газу, електричної енергії), що не піддається сумніву, тому виключення з податкового кредиту господарських операцій щодо їх придбання є протиправним.

На постійній основі на ПРАТ "ЛИНІК" працюють очисні захисні споруди для зменшення негативного впливу на оточуюче природне середовище робота цеху потребує придбання реагентів для стаціонарних та пересувних лабораторій, тощо, а отже виключення з податкового кредиту таких операцій є неправомірним.

За технічними нормами та правилами в постійній роботі також перебуває азотна станція, що виробляє інертний газ (азот) для заповнення трубопроводів та ємкостей для попередження пожеж та вибухів.

Для проведення постійного моніторингу за герметичним станом трубопроводів та ємкостей на постійній основі відбувається робота компресорної, що подає очищене та підготовлене повітря під тиском на прибори та прилади.

Для забезпечення постійних робіт, проведення ремонтних робіт задіяним є весь персонал підприємства, для якого в виробничих цехах створюються належні побутові умови, здійснюється його доставка на підприємство.

Також встановлено, що на зберіганні у ПРАТ "ЛИНІК" є залишок товарних продуктів нафтопереробки та між позивачем і ТОВ "Інспекторат "Україна" укладено угоду на проведення аналізу нафтопродуктів перед іх відвантаженням, що є обов'язковою законодавчою умовою реалізації нафтопродуктів. В акті перевірки (стор.36) зазначається про відсутність операцій з продажу нафтопродуктів у жовтні 2013 року, що на думку ревізора, є підставою для дострокового розірвання договору, проте такий висновок судом визнається незмістовним, з огляду на таке.

Дострокове припинення договору в односторонньому порядку не передбачено його умовами і тягне для ПРАТ "ЛИНІК" господарські санкції. Так, відповідно до пункту 2.14 цього договору, у разі дострокового його розірвання ПРАТ "ЛИНІК" зобов'язано буде працевлаштувати 132 штатних працівників, які раніше були виведені (в аутсорсинг) зі штату за умовами цього договору на термін до червня 2014 року. До того ж, цей контрагент продовжує надавати послуги з проведення аналізів не лише тих нафтопродуктів, що продає підприємство, але й на установках, що перебувають в роботі - ТЕЦ, азотна станція, станція підготовки повітря тощо, які є обов'язковими для ведення технологічного процесу.

Відповідачем під час перевірки не враховано факту неможливості з технічних причин відновити нафтопереробку. З пояснень, наданих представником позивача під час розгляду справи, встановлено, що у ПРАТ "ЛИНІК" на початок 2013 вийшли з ладу та потребували капітального ремонту частина технологічного обладнання, без якого відновлення роботи було неможливим, а тому відбувався їх ремонт, тому за будь-яких умов тимчасова зупинка технологічного процесу з переробки нафти не е остаточною і не може позбавляти платника права на формування податкового кредиту, оскільки протягом всього часу зупинки проводиться поточний та капітальний ремонти технологічного обладнання з метою його відновлення. Листом начальника Теруправління Держгірпромнагляду в Луганській області від 11.11.2013 заборонено здійснення пуску заводу без завершення робіт з проведення ремонту обладнання.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності права у позивача на податковий кредит за окремими господарськими операціями, у зв'язку із тимчасовою зупинкою окремого виду діяльності (переробки нафтопродуктів), судом визнаються необґрунтованими та незмістовними.

Твердження податкового органу щодо відсутності права позивача на бюджетне відшкодування, оскільки платником податків у жовтні 2013 року не здійснювався основний вид господарської діяльності, судом визнається також необґрунтованим, з огляду на наступне.

Статтею 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Право підприємців самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, охоплюється поняттям свободи підприємницької діяльності, яка гарантованастаттею 42 Конституції України.

При цьому, свобода підприємницької діяльності може обмежуватися лише у прямо передбачених законом випадках шляхом встановлення заборони здійснювати підприємництво у певних видах господарської діяльності та визначення видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

З цього слідує, що кожен суб'єкт господарювання має право вільно обирати види господарської діяльності для здійснення підприємництва, враховуючи встановлені законами вимоги та заборони.

Однією із найважливіших ознак підприємництва є здійснення господарської діяльності на власний ризик, що передбачає економічну самостійність підприємця і тісно пов'язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності.

Види господарської діяльності, які здійснює (може здійснювати) ПРАТ "ЛИНІК", визначені статутом При цьому, статутом передбачене здійснення як господарської діяльності, яка підлягає обов'язковому ліцензуванню, відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", так й інших видів господарської діяльності.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати виключно той вид господарської діяльності, який визначений ним в установчих документах як основний. Так само, як і не встановлено обмеження щодо здійснення інших видів господарської діяльності, для здійснення яких такий суб'єкт створювався.

У зв'язку з цим, право суб'єкта господарювання на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та відповідне право на отримання бюджетного відшкодування, не може обумовлюватися здійсненням таким суб'єктом виключно основного виду господарської діяльності.

Крім того, здійснення платником податків необхідних господарських операцій, які є об'єктами оподаткування податку на додану вартість, та реалізація свого права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, є законним правом платника податків та не може суперечити інтересам держави.

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який є частиною новоствореної вартості товарів (робіт, послуг), яка формується на кожному етапі виробництва, обігу та включається до ціни товару і сплачується кінцевим споживачем. ПДВ представляє собою податок на внутрішнє споживання продукції, являючи при цьому надбавку до ціни товарів (робіт, послуг), які споживаються на митній території України.

Сутність ПДВ полягає у сплаті податку продавцем (виробником, постачальником) товарів, робіт, послуг з тієї частини вартості, яку він додає до вартості своїх товарів (робіт, послуг) до стадії реалізації їх. Додана вартість створюється в процесі всього циклу виробництва і обігу товарів, починаючи із стадії виготовлення їх і закінчуючи реалізацією кінцевому споживачеві. Відповідно податок сплачується на кожній стадії виробництва та обігу. Продавець включає податок на додану вартість у вартість товарів та наданих послуг. Але й сам він сплачує ПДВ за придбані ним товари (роботи, послуги).

Таким чином, суть податку на додану вартість полягає у тому, що підприємством оподатковуються не одержані доходи, а його витрати, при цьому суб'єкт господарювання сплачує різницю між сплаченим та одержаними сумами ПДВ, а решту платять покупці, які є кінцевими споживачами.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування для податку на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

При цьому, оподатковуються за відповідною ставкою усі операції, перелічені у пункті 185.1 статті 185 Податкового кодексу, крім тих, що не є об'єктом оподаткування, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовуються нульова ставка.

Таким чином, усі господарські операції щодо постачання товарів та послуг, крім виключень, встановлених Податковим кодексом України, є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

За приписами пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Системний аналіз наведених вище положень Податкового кодексу України свідчить про те, що податкове законодавство дає право платнику податку на додану вартість на податковий кредит у разі придбання товарів та послуг, які будуть використовуватися ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Отже, придбання товарів та послуг платником податку на додану вартість для здійснення своєї господарської діяльності дає право на формування податкового кредиту.

Враховуючи наведене, висновок відповідача, згідно з яким ПРАТ "ЛИНІК" не має права на бюджетне відшкодування, оскільки ним сформований податковий кредит за господарськими операціями, які не пов'язані з основною господарською діяльністю, є незмістовним.

Стосовно тверджень представників відповідача щодо операцій, які здійснені ПРАТ "ЛИНІК", не є господарськими, оскільки відсутня у кожній господарській операції економічна мета - отримання прибутку, судом визнаються необгрунтованими, з огляду на таке.

Нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку, яка поширюється також на кваліфікацію господарських операцій для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

За змістом указаної норми відповідний податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

За приписами Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку. Для підтвердження права платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Крім того, неотримання економічного ефекту від придбання товарів та послуг у періоді, коли вони придбані, само собою не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект не обов'язково має настати одразу після придбання послуг, а мета його отримання може мати довгострокову перспективу.

Наведена правова позиція підтверджується ухвалою ВАСУ від 29.07.2013 у справі № К/800/17880/13 .

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що суть податку на додану вартість полягає у тому, що підприємством оподатковуються не одержані доходи, а його витрати, при цьому суб'єкт господарювання сплачує різницю між сплаченим та одержаними сумами ПДВ, а решту платять покупці, які є кінцевими споживачами, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником позивача, дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію представника відповідача, а останніми не доведено суду обставин та доказів, на яких ґрунтуються заперечення проти адміністративного позову, відтак, адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (ПРАТ "Линік") у сумі 1461,60 грн.,суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (ПРАТ "Линік") до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС податкові повідомлення-рішення від 30.01.16 року:

- форми "В4" №0000051702 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в сумі 7 576 421 грн. (сім мільйонів п'ятсот сімдесят шість тисяч сто чотириста двадцять одна гривень 00 коп.);

- форми "В1" №0000031702 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 2 918 419 грн. (два мільйони дев'ятсот вісімнадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять гривні 00 коп.), штрафних санкцій в сумі 1 459 209,50 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч двісті дев'ять гривень 50 коп.);

- форми "Р" №0000041702 про збільшення суми грошового зобов'язання у сумі 389 547 грн. (триста вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок сім гривень 00 коп.), штрафних санкцій в сумі 194 773,50 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі сімсот сімдесят три грн. 50 коп.), виданих Приватному акціонерному товариству "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія".

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 38762600, адреса: вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) на користь приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (ПРАТ "Линік") (ЄДРПОУ 32292929, адреса: вул. Свердлова, 371, оф.1а, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень у розмірі 1461,60 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят одна грн. 60 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 21 березня 2016 року

Суддя Т.І. Ковальова