Ухвала суду № 56576406, 18.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1743/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря : Жукової Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт Очаків" до Очаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом, та посилаючись на те, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є помилковими та здійснені з перевищенням повноважень відповідача, спростовуються наявними у позивача первинними документами, які містять всі передбаченні чинними законодавством обов'язкові реквізити. Актом перевірки не встановлено фактичного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Порт-Очаків" (надалі - Товариство) вимог податкового законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій, просив: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ОДПІ) від 10 лютого 2015 року №0000112200, №0000102200 в сумі, що не погоджені для застосування процедури податкового компромісу, №0000092200, №0000122200, №0000721700 та від 30 квітня 2015 року №0000651700 у повному обсязі.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 13 липня 2015 року прийнято постанову про часткове задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції: визнав протиправним та скасував частково податкове повідомлення-рішення ОДПІ №0000112200 від 10 лютого 2015 в частині визначення 63411 гривень основного зобов'язання та 15853 гривень штрафу; визнав частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ №0000102200 від 10 лютого 2015 в частині визначення 183418 гривень основного зобов'язання та 91709 гривень штрафу; визнав протиправним і частково скасував податкове повідомлення-рішення ОДПІ №0000092200 від 10 лютого 2015 в частині зменшення розміру від'ємного значення на суму 140970 гривень; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000122200 від 10 лютого 2015; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ОДПІ №0000721700 від 10 лютого 2015, №0000651700 від 30 квітня 2015. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення №0000112200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 545534 гривень та штрафу в сумі 136384 гривень; №0000102200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 413116 гривень та штрафу в сумі 206558 гривень; №0000092200 про зменшення розміру від'ємного значення на суму 141303 гривень; №0000122200 про визначення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення в сумі 26826,59 гривень та 6706,65 гривень; №0000721700 визначено штраф з податку на доходи фізичних осіб в сумі 32600,21 гривень; №0000651700 визначено штраф з податку на доходи фізичних осіб в сумі 34490,44 гривень, є помилковими та здійснені з перевищенням повноважень і спростовуються наявними у позивача первинними документами доказової інформації щодо наявності документального підтвердження господарських операцій.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, де не обґрунтовуючи вимог та не зазначаючи того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження судом попередньої інстанції доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Повторюючи доводи, викладені в акті перевірки та запереченні на адміністративний позов (Т.1 а.с. 188-190) ОДПІ вказало на те, що Товариство: здійснювало продаж не оприбуткованого піску, який був видобутий під час випробування вантажного обладнання за період з 22 жовтня 2013 по 31 жовтня 2013, в наслідок чого занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, за 2013 рік на суму 333740 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ на суму 66748 грн.; занижено податкове зобов'язання по платі за користування надрами за IV квартал 2013 на суму 26826, 59 грн.; господарські операції з придбання паливно-мастильних матеріалів у підприємств: ТОВ «Келмер», ТОВ «Інвестнафтосервіс» не підтверджені належними первинними документами, а тому викликають сумній у їх реальності; несвоєчасно перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 130400 грн. 82 коп., у тому числі: за жовтень 2013 року - 45998 грн. 43 коп.; за листопад 2013 року - 30843 грн. 03 коп.; грудень 2013 року - 53559 грн. 36 коп., що є порушенням вимог п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи, в межах доводів апеляційної скарги, повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 24 листопада 2014 року по 06 січня 2015 року ОДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 по 31грудня 2013. За результатами даної перевірки ДПІ було складено акт від 16 січня 2015 № 2/22/24057648.

У висновках акту зазначено про порушення позивачем: - п. 135.1 ст. 135, п.137.1 ст.137, п 138.1, 138.2, 138.4, пп.138.6-138.9 ,п. 138.11 ст. 138 ПК України, в результаті чого визначено заниження суми податку на прибуток у розмірі 545534 грн. в тому числі: 209819 грн. за 2012 рік, 335715грн. за 2013 рік; - п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст. 188. п. 198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого визначено заниження суми податку на додатну вартість у розмірі 413116,00грн.; - пп. 263.2.1 ст.263 ПК України, в наслідок чого визначено податкове зобов'язання зі сплати за надра в сумі 26826 грн. 59 коп.; - перевіркою встановлено порушення п. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України.

Не погодившись з висновками акту перевірки, Товариство було заперечення. 10 лютого 2015 року ОДПІ видало податкові повідомлення-рішення: №0000112200 на суму податку на прибуток у розмірі 545534,00грн. та штрафної санкції в розмірі 136384 грн.; № 0000102200 на суму податку на додану вартість у розмірі 413116 грн. та штрафної санкції в розмірі 206558 грн.; №0000092200 на суму завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 141303 грн.

25 березня 2015р. відповідач прийняв рішення №5/22/24057648 щодо погодження осування процедури податкового компромісу та визначено суми заниження податкових зобов'язань, що підлягають сплаті Товариством.

Сума податкових зобов'язань, яка залишається на оскаржені та визначена в рішенні про результати розгляду скарги:

- 63411 грн. - податок на прибуток та 15852,75 грн. штрафна санкція по податковому повідомленню-рішенню від 10 лютого 2015. №0000112200;

-183418 грн. - ПДВ та 91709 грн. штрафна санкція по податковому повідомленню-рішенню від 10 лютого 2015р. №0000102200;

- 141303 грн. - зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2013 по повідомленню - рішенню від 10 лютого 2015 року №0000092200.;

- № 0000122200 на суму плати за користування надрами в розмірі 26826 грн. 59 коп. та штрафна санкція в сумі 6706 грн. 65коп.;

- № 0000721700 з податку з доходів фізичних осіб на суму штрафу в розмірі 32600 грн. 21коп.

В рішенні про результати розгляду первинної скарги Головне управління ДФС у Миколаївській області збільшило штрафні санкції з податку з доходів фізичних осіб на суму 34490 грн. 44 коп. - додаткове податкове повідомлення-рішення № 0000651700 від 30 квітня 2015.

Що стосується заниження показників доходу за 2013 рік від продажу видобутого теплоходом «Кінбурн» піску на суму 337740,0 грн..

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наказу №79 від 22 жовтня 2013 де вказано про необхідність проведення видобутку гранту з вивантаженням піщано-глинистої суміші на майданчику тимчасового збереження вантажів, в період з 22 жовтня 2013 по 31 жовтня 2013 року було проведено випробувальні роботи, встановленого в ході ремонтних робіт на Чорно суднобудівельному заводі в червні - вересні 2013 року на теплоході «Кінбурн», вантажного обладнання. Так в вахтовому журнал т/х «Кінбурн» зазначено про вивантаження в період з 22 жовтня 2013 по 31 жовтня 2013 піщано-глинистого гранту на майданчику для тимчасового зберігання причалу №3, куди було здійснено 22 рейси.

Податковий орган стверджує, що Товариством не було проведено оприбуткування добутого під час випробування теплоходу піску у бухгалтерському обліку на 201 рахунку за кількістю та виробничою собівартістю.

При цьому, ДПІ не спростовує наданих пояснень капітана теплоходу «Кінбурн» про те, що суміш була вивантажена у відвал та не була піском, а лише, сумішшю глини, піску і ракушки, яка до теперішнього часу, знаходиться на цьому майданчику.

Крім того, на підтвердження своїх висновків податковий орган вказує на дані в рахунку №201 (матеріали) де станом на 01 грудня 2013 знаходився пісок на суму 0,10 грн., і на накладну на внутрішнє переміщення саме 6,159 тис тон. піску, а не піщано-глинистої суміші, як то було зазначено в поясненні капітана. Тим більше, що під час перевірки вахтового журналу т/х «Кінбурн» не встановлено інших випадків видобутку Товариством піску.

Також ДПІ встановлено факти продажу піску за період коли на балансі підприємства, до 11 грудня 2013, його в наявності не було: ТОВ «Колос-2011» 02.12.2013 року - видаткова накладна №1125 24,63 т. за ціною 45,00 грн. за тонну на суму 1108,35 грн., за довіреністю №314 від 26.11.2013 виданої ОСОБА_1; 02.12.2013 року - видаткова накладна №1127 27,4 т. за ціною 39,00 грн. за тонну на суму 1068,60 грн. за довіреністю №321 від 29.11.2013 виданої ОСОБА_1 ; Гніванський гранітний кар'єр 02.12.2013 - видаткова накладна №1141 20,2 т. за ціною 48,00 грн. за тонну на суму 969,60 грн., водій ОСОБА_2 автомобіль № НОМЕР_1 (марка не вказана); 02.12.2013 - видаткова накладна №1142 20,3 т. за ціною 48,00 грн. за тонну на суму 974,40 грн., водій ОСОБА_3 автомобіль № НОМЕР_2 (марка не вказана); 02.12.2013 - видаткова накладна №1130 20,3 т. за ціною 48,00 грн. за тонну на суму 974,40 грн., водій ОСОБА_2 автомобіль № НОМЕР_1 (марка не вказана); 02.12.2013 року - видаткова накладна №1131 20,1 т. за ціною 48,00 грн. за тонну на суму 964,80 грн., водій ОСОБА_4 автомобіль № НОМЕР_3 (марка не вказана); 02.12.2013 - видаткова накладна №1140 20,5 т. за ціною 48,00 грн. за тонну на суму 984,00 грн., водій ОСОБА_4 автомобіль № НОМЕР_3 (марка не вказана); ТОВ «Санаторій Борісфен» 06.12.2013 року - видаткова накладна №1176 20 т. за ціною 63,00 грн. за тонну на суму 1260,00 грн., за довіреністю №108 від 06.12.2013 виданої ОСОБА_5.

Зважаючи на викладені обставини, відповідно до наданих до перевірки актів вивантаження піску, відповідач зробив розрахунки кількості видобутого піску теплоходом «Кінбурн» та отриманого від цього доходу (22 рейси х 410 т. = 9020 т. х 44 грн. 40 коп за тону = 400488 грн.).

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з вказаними висновками податкового органу та розрахунками кількості видобутого теплоходом «Кімбурн» піску і отриманого від цього доходу з огляду на наступне.

Так, Товариством до перевірки надано паливний звіт за жовтень 2013 року з якого вбачається, що за період з 22 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року теплохід «Кімбурн» готувався до ходових іспитів та проводив іспит вантажного обладнання на що використав 3467 тон дизельного палива. При цьому, відповідно до технічних характеристик згаданого теплоходу для видобутку 410 тон піску витрачається більш ніж 400 літрів дизельного палива. Тобто, фактично, для видобутку 9020 тон піску необхідно витратити не менше ніж 13000 тон дизельного палива. 3467 тон дизельного палива достатньо для видобутку тільки 3554 тон піску.

Що стосується тверджень про продаж в жовтні 2013 піску в кількості 173,423 тон. при фактичній відсутності на 01 грудня 2013 в бухгалтерському обліку (201 рахунок) піску, суд апеляційної інстанції визнає переконливими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, пояснення позивача про наявність залишків піску, які були видобуті попередньо і утворилися при завантажені піску на судно, так як маса підтверджується не фактичним важенням, а методом «драфт-сюрвей» - просідання судна до певної відмітки та має похибку.

Більш того, дохід від проданого в жовтні 2013 року пісок у кількості 173,423 тон увійшов до податкової звітності Товариства, про що, в акті перевірки, наведено кількісні показники та контрагенти, які придбали цей пісок.

Крім того, відповідно до п.135.2 ст. 135 ПК України: «Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу».

На противагу вимогам Закону, ДПІ встановив доходи Товариства від продажу піску не на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, а шляхом порівняння середніх показників видобутого піску, середньої ціни піску, це є припущенням, а не встановленим фактом. Такий спосіб визначення податкових зобов'язань не передбачений нормами ПК України.

Оскільки твердження ДПІ про заниження Товариством податкового зобов'язання по платі користування надрами за IV квартал 2013 року на суму 26826 грн. 59 коп. пов'язане з вище спростованим висновком про неоприбуткування добутого під час випробування теплоходу піску у бухгалтерському обліку на 201 рахунку за кількістю та виробничою собівартістю, рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п. 123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 6706 грн. 65 коп (податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2015 року №0000122200) - є помилковим.

Під час перевірки ДПІ було встановлено та зафіксовано в акті перевірки факт декларування позивачем господарських операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів у підприємств постачальників: ТОВ «Келмер», ТОВ «Інвестнафтосервіс». На підтвердження реальності господарських операцій з названими постачальниками дизельного пального ДПІ було перевірено: договори постачання цього товару, видаткові накладні, 1-ТТН нафтопродукт. З цих документів вбачалося, що все отримане дизельне пальне перевозилося власними силами підприємства, а саме автомобілем ГАЗ 3309 під керуванням водія ОСОБА_6 Однак, згідно до балансової відомості, такий автомобіль на підприємстві не обліковується, а водій з таким прізвищем в штатному розкладі не значився.

З цього приводу позивачем надано листи ТОВ «Інвестнафтосервіс» та ТОВ «Келмер» де зазначено про допущені помилки в заповнених товарно-транспортних накладних, а саме:помилково вказані номери автомобілів та прізвище, ім'я та по батькові водія (т.2 ст. 220, 221). Господарські ж відносини з контрагентами Товариства підтверджуються наданими до перевірки та до суду першої інстанції розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Щодо несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб.

У висновках акту перевірки ДПІ зазначає про порушення Товариством п. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України з причини несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб. З цих підстав прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000721700 де нараховано штрафну санкцію в сумі 32600 грн.21 коп., яка розрахована в розмірі 25 % від суми податку з доходів фізичних в розмірі 130400 грн. 82 коп., що, на погляд податкового органу, була невчасно сплачена до бюджету, а саме: у розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті бюджету за порушення строків перерахування податку за жовтень 2013 року; у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті бюджету за порушення строків перерахування податку за листопад 2013 року; у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті бюджету за порушення перерахування податку за грудень 2013 року.

Відповідно до п. 168.1.5. ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, гає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

Суд апеляційної інстанції визнає правильною та такою, що погоджується з вимогами Закону, позицію позивача, який визнає право податкового органу, згідно до пп. 129.1.3 п. .1 ст. 129 ПК України, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента, нараховувати пеню в сумі 1808,97грн.

Однак, штраф, визначений п. 127.1. ст. 127 ПК України, може бути накладений лише за умови ненарахування, неутримання або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника датків.

У випадку, що розглядається, податки з доходів фізичних осіб за відповідні періоди позивачем нараховано, утримано та сплачено одночасно з отриманням доходів фізичними особами. Штраф, нарахований ДПІ, відповідно до абз. 3 та.4 п. 127.1.ст.127 ПК України у розмірі 50% за ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів та у розмірі 75% за вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, застосовується у випадку виявлення того ж самого порушення норм Кодексу, при проведені наступних перевірок протягом 1095 днів.

Зважаючи на це, висновок суду першої інстанції щодо протиправності нарахування Товариству штрафної (фінансової) санкції в сумі 67090,65грн. (32600,21+34490,44) від суми податку з дів фізичних осіб, який було сплачено до бюджету, є правильним та обґрунтованим.

Отже, при розгляді справи Миколаївським окружним адміністративним судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Л.П. Шеметенко