Ухвала суду № 56576366, 21.03.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"21" березня 2016 р. Справа № 806/4943/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року визнано протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо повернення ОСОБА_4 без реалізації документів для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби. Зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат надати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю, який отримав інвалідність 2 групи внаслідок виконання обов'язків військової служби в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499. Стягнуто з Житомирського обласного військового комісаріату за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 сплачені ним судові витрати у розмірі 1000 грн.

В апеляційній скарзі Житомирський обласний військовий комісаріат посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в позові. Зазначає, що 27.10.2015 р. ЖОВК подав до Міністерства оборони України висновок про можливість виплати позивачеві одноразової грошової допомоги. Також вказує на помилкове покладення судових витрат на відповідача, які натомість мають відноситись на рахунок Державного бюджету.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан з грудня 1983 року по 24.10.1985 р., виконуючи обов'язки військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, отримав множинне осколкове поранення, ЗЧМТ, контузію.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.07.2009 р. №570, захворювання позивача пов'язано з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.

Згідно виписки із акта огляду МСЕК до довідки серії ЖИА №114609 позивачу з 01.02.2010 р. встановлено ІІ групу інвалідності з терміном до 01.03.2015 р. (дата чергового переогляду 22.02.2015), поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №206059 від 27.03.2015 р. ОСОБА_4 має другу групу інвалідності з 01.03.2015 р. через поранення, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, на строк до 01.04.2020 р.

В подальшому, з метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги позивач звернувся до Черняхівського РВК Житомирської області з відповідною заявою та надав копії необхідних документів.

Черняхівський РВК Житомирської області надіслав документи ОСОБА_4 до Житомирського обласного військового комісаріату, для вирішення питання щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги.

З листа Черняхівського РВК Житомирської області №4/1079 від 15.05.2015 року адресованого позивачу вбачається, що його документи Житомирським обласним військовим комісаріатом повернуті без реалізації, оскільки на день його звільнення не існувало норм щодо виплати компенсаційних сум.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Визнаючи неправомірною відмову відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що повернення позивачеві без реалізації документів порушує його права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

20 грудня 1991 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 16 вказаного Закону в первинній редакції передбачено, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті. Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 №328-V, який набрав чинності 01.01.2007, статтю 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції, зокрема, частина друга статті передбачала, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм даного Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа №21-446а14 та від 21.04.2015 справа №21-135а15.

Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 визначено, що перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі Постанова №975) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Оскільки інвалідність позивача настала 01 лютого 2010 року, то виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись на підставі нормативно - правових актів, які були чинні на момент встановлення позивачу інвалідності.

З метою реалізації положень статті 16 Закону №2011-ХІІ розроблено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Постанова № 499).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Постанови №499 (у редакції від 28.05.2008 року) одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Згідно п.7 Порядку №499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Отже, вказаний нормативний акт чітко розмежовує повноваження уповноваженого органу (військового комісаріату) та головного розпорядника бюджетних коштів, тобто Міністерства оборони України.

Виходячи з вимог вищезазначеного Порядку, Житомирський обласний військовий комісаріат мав направити до Міністерства оборони України заяву ОСОБА_4 з пакетом поданих документів разом з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, а Міністерство оборони України у встановленому законом порядку повинно прийняти рішення про виплату таких коштів або ж відмову у їх виплаті, що виключає правові підстави для самостійного повернення відповідачем позивачу документів без реалізації.

Відтак, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції з приводу визнання неправомірними дій Житомирського обласного військового комісаріату щодо повернення документів позивача без реалізації та зобов'язання направити до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності.

Посилання відповідача, щодо подання ним 27.10.2015 р. до Міністерства оборони України вказаного висновку про можливість виплати позивачеві одноразової грошової допомоги є безпідставним, оскільки вказана подія відбулась в часі поза межами судового розгляду справи по-суті.

Що стосується вимоги про стягнення судового збору та витрат на правову допомогу, то колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 ст.94 КАС України (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, що спростовує доводи апелянта з приводу неправомірного покладення на нього судом вказаних витрат у такий спосіб.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Є.В.Одемчук

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" березня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 вул.Енгельса,31,смт.Черняхів,Житомирська область,12300

3- відповідачу/відповідачам: Житомирський обласний військовий комісаріат вул.Баранова,4,м.Житомир,10000

4 - представнику позивача - ОСОБА_3, вул.Ольжича,1, смт.Черняхів, Житомирська область, - ,