Ухвала суду № 56576133, 16.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Демидова В.К.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року справа №234/2119/16-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Сіваченко І.В., Міронової Г.М.

секретар Челахова О.О.

за участю: позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Яресько К.В., довіреність № 2231/11 від 27.01.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року у справі № 234/2119/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про перерахунок та виплату пенсії, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про поновлення строку звернення до адміністративного суду, перерахунок та виплату пенсії з 25 липня 2001 року відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне страхування», Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та відшкодування моральної шкоди в сумі 15000 грн. (а.с.2)

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року справу за зазначеним адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду. (а.с.5)

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та розглянути справу за змістом позовних вимог.

Вважає, що судом першої інстанції не враховані фактичні обставини справи та неправомірно не розглянуті заявлені позовні вимоги. (а.с.7)

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наголошуючи на законності прийнятого судового рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач 10 лютого 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про поновлення строку звернення до адміністративного суду, перерахунок та виплату пенсії з 25 липня 2001 року відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне страхування», Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та відшкодування моральної шкоди в сумі 15000 грн.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом ставить питання про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушеного права, однак не зазначає поважні причини його пропуску, тобто позивачем пропущений строк звернення до суду та не знайдено підстав для його поновлення.

Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду.

Суд, керуючись нормами процесуального закону передчасно постановив ухвалу про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про перерахунок та виплату пенсії, відшкодування моральної шкоди.

При постановлені зазначеної ухвали судом першої інстанції достеменно не з'ясовані причини пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав та не було достовірно встановлений день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, не враховано, що позивач звертався до суду за захистом своїх прав щодо перерахунку та виплати пенсії не вказуючи у позовних вимогах кінцевий термін періоду, коли на його думку відбувалося порушення прав.

Аналізуючи встановлені обставини та процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства, які врегульовують питання строку звернення з адміністративним позовом до суду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов передчасно до помилкового висновку про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском звернення до адміністративного суду, помилково застосувавши приведені норми Кодексу адміністративного судочинства України, які врегульовують спірне питання, оскільки як вбачається з позовних вимог предметом позову є пенсійні виплати позивачу, які носять щомісячний характер, тобто, у разі встановлення судом першої інстанції дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, з урахуванням кінцевої дати періоду, коли відбулося таке порушення, та часу звернення до суду із зазначеним позовом, суд першої інстанції повинен був залишити частину позовних вимог (у разі відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду, які взагалі не були з'ясовані) без розгляду, а позовні вимоги за шість місяців до звернення з цим позовом підлягали розгляду по суті.

Щодо вимог апелянта стосовно вирішення адміністративного позову судом апеляційної інстанції по суті, то вони задоволенню не підлягають, оскільки суд другої інстанції не може підмінювати собою суд першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга позивача задоволена, від сплати судового збору за її подання останній був звільнений, відсутні підстави для стягнення такого збору з позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з грубим порушенням норм процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідно до вимог статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в ході якого потрібно перевірити встановлені обставини та вирішити питання щодо строку звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Керуючись статтями 99-102, 195, 196, пунктом третім частини першої статті 199, статтею 204, пунктом шостим частини першої статті 205, статтями 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року у справі № 234/2119/16-а - задовольнити частково.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 11 лютого 2016 року у справі № 234/2119/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про перерахунок та виплату пенсії, відшкодування моральної шкоди - скасувати.

Адміністративну справу № 239/595/15-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 березня 2016 року.

Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 21 березня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

І.В. Сіваченко