Рішення № 56575307, 16.03.2016, Коропський районний суд Чернігівської області

2/735/10/2016р.

735/916/15-цр.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Короп 16 березня 2016 року

Коропський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Грушко О.П.

при секретарі - Хілько Н.В.

з участю представника позивача, відповідачки та її представника

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» про захист прав споживачів та визнання договорів недійними, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ „Правекс-Банк звернулось до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором вказуючи на те, що 16.07.2007 року між АКБ „Правекс-Банк, правонаступником якого є ПАТ КБ „Правекс-Банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6119-001/07Р про надання кредиту в сумі 13822,00 доларів США зі сплатою 12,99 % річних для своєчасної оплати останньою вартості автомобіля та сплати страхових платежів за договорами страхування автомобіля. Позичальник, в порушення умов договору, кредит належним чином не погашав, в результаті чого станом на 04.06.2015 року наявна заборгованість по кредиту в сумі 24324,52 доларів США, яка складається з: заборгованість за кредитом 9561,99 доларів США, заборгованість за процентами - 3768,60 доларів США, неустойка (пеня) за кредитом - 8169,29 доларів США, неустойка (пеня) за процентами - 2824,64 доларів США. А тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 6119-001/07Р від 16.07.2007 року у розмірі 24324,52 доларів США та сплачений по цьому позову судовий збір в сумі 3654,00 грн.

02.11.2015 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» про захист прав споживачів та визнання договорів недійними, в якому просить визнати недійсним кредитний договір № 6119-001/07Р від 16.07.2007 року укладений між нею та ПАТ КБ „Правекс-Банк та договір від 10.02.2009 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 6119-001/07Р від 16.07.2007 року.

Представник первісного позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовну заяву підтримав і просить її задовольнити. Пояснив, що згідно умов кредитного договору, відсоткова ставка за кредитом складала 12,99%, але за кожне порушення умов договору з боку позичальника, банк мав право підвищувати її на 1%. Таких порушень з боку відповідача було багато, але банк скористався своїм правом лише двічі: у листопаді та в грудні 2007 року, підвищивши ставку до 13,99% та 14,99% відповідно. Вважає, що банк не пропустив строку позовної давності щодо основного зобовязання, так як строк дії договору до 2014 року. Питання позовної давності відносно пені залишає на розсуд суду. Всі інші заперечення сторони відповідача на позов вважає не суттєвими і такими, що не впливають на доведеність факту отримання відповідачем кредиту у позивача та наявності заборгованості по його сплаті. Зустрічного позову не визнає, вважаючи його безпідставним.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали. Вимоги зустрічного позову підтримали. Не заперечують факт придбання відповідачкою автомобіля за кредитні кошти, отримані в АКБ „Правекс-Банк. Але вважають, що при укладенні кредитного договору та видачі кредитних коштів банк допустив ряд порушень діючого законодавства як то: включив до договору несправедливі для споживача умови; розрахунок заборгованості здійснено у доларах США без зазначення гривневого еквіваленту; позивач не довів права на здійснення операцій з іноземною валютою; не повідомив споживача про сукупну вартість кредиту, кредитні умови, тарифи банку, тощо; після отримання кредиту курс долара США значно зріс, що ставить відповідача в тяжкі умови; кредитний договір укладався у м. Чернігові, але від імені банку виступала начальник Менського відділення; фактично, відповідачка не отримувала на руки 13822 долари США, про які йдеться у кредитному договорі. Все вказане, на думку сторони відповідача, позбавляє банк права вимоги до неї зазначеної у позові суми заборгованості та дає підстави про задоволення зустрічного позову про розірвання кредитного договору. В той же час, готові при згоді на це банку, погасити заборгованість по кредиту у гривневому еквіваленті на момент отримання кредиту 69801,10 грн.

Заслухавши учасників та вивчивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

16.07.2007 року між АКБ „Правекс-Банк, правонаступником якого є ПАТ КБ „Правекс-Банк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6119-001/07Р про надання кредиту в сумі 13822,00 доларів США зі сплатою 12,99% річних для своєчасної оплати останнім вартості автомобіля та сплати страхових платежів за договорами страхування автомобіля (а.с. 11-18, 81-84, 69-76). Пунктом 1.3 Договору передбачено право банку збільшувати відсоткову ставку на 1% у кожному випадку невиконання/неналежного виконання умов договору позичальником.

Право банку надавати кредити в іноземній валюті підтверджуються Банківською ліцензією № 7 (а.с. 121-124).

Свої зобовязання за договором банк виконав, надавши 16.07.2007 року ОСОБА_1 кредит у сумі 13822 долари США, які конвертував у гривню на суму 69110 грн. (а.с. 213-215).

В подальшому, вказані кошти використано на придбання автомобіля ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу автомобіля № 1647 від 12.07.2007 року, укладеного між ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» та ОСОБА_1 (а.с. 85-91).

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 здійснювала погашення кредиту протягом 2007-2013 р.р. Останній платіж здійснила 30.09.2013 року (а.с. 7-10).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України: За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України: Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України: Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 60 ЦПК України: Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позичальник, в порушення умов договору та вищевказаних нормативно-правових актів, кредит належним чином не погашав, в результаті чого виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості. Позичальник у судовому засіданні не спростував даних, зазначених у розрахунку заборгованості.

Вирішуючи по суті заяву сторони відповідача за первісним позовом про застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 256-258 ЦК України: Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Верховний Суд України у Постанові від 30.09.2015 року у справі № 6-154 цс15 висловив правову позицію, згідно з якою, оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Отже, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником частинами до 25 числа кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобовязання. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

В той же час, відповідно до ст. 264 ЦК України: Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 здійснила останній платіж на погашення кредиту 30.09.2013 року (а.с. 8). Отже, з вказаної дати перебіг позовної давності було перервано. Банк звернувся з позовом до суду у вересні 2015 року, таким чином строк позовної давності по зобов»язанням зі сплати заборгованості по кредиту і процентах не минув.

Верховний Суд України у Постанові від 19.11.2014 року у справі № 6-160 цс14 висловив правову позицію, згідно з якою стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Вирішуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, суд виходить з наступного.

Стороною позивача за зустрічним позовом не надано суду доказів того, що в момент вчинення правочину банк не додержався вимог закону. Зокрема, не було порушенням видача кредиту в іноземній валюті, як і вимога погасити заборгованість в іноземній валюті, бо як зазначалося вище, банк має ліцензію на здійснення валютних операцій. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України при вирішенні справ № 6-145цс14 та №6-190цс15.

Також, не надано доказів того, що кредитний договір містить несправедливі для споживача кредитних послуг умови, порушує його права, не містить усіх необхідних даних про вартість кредиту, реальну процентну ставку, тощо. Так, у п. 11.9 підписаного ОСОБА_1 кредитного договору вказано про те, що позичальник ознайомлений з усіма умовами кредитування, з якими банк був зобовязаний його ознайомити. Суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 укладала договір не добровільно, під впливом обману або помилки щодо дійсних умов договору, не розуміючи його умов або не маючи можливості обрати іншого контрагента, чи внаслідок збігу тяжких життєвих обставин. Предмет договору (грошові кошти) було витрачено на придбання легкового автомобіля. Протягом декількох років ОСОБА_1 виконувала умови договору, сплачуючи грошові кошти на його погашення, а позов про несправедливі умови договору подала у відповідь на позов банку про стягнення заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Отже, суд приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення первісного позову і стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитом у сумі 9561,99 доларів США, заборгованості за процентами у сумі 3768,60 доларів США, пені за кредитом за останні 12 місяців у сумі 2420,73 доларів США, пені за процентами за останні 12 місяців у сумі 954,07 долари США, а всього на суму 16705,39 доларів США.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути частину сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2521 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 256-258, 264, 526, 1048-1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 6119-001/07Р від 16.07.2007 року в сумі 16705 (шістнадцять тисяч сімсот пять) доларів США 39 центів США, яка складається з: заборгованість за кредитом 9561 (дев»ять тисяч п»ятсот шістдесят один) доларів США 99 центів США, заборгованість за процентами 3768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) доларів США 60 центів США, пеня за кредитом 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) доларів США 73 центи США, пеня за процентами 954 (девятсот пятдесят чотири) долари США 07 центів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» частину сплаченого останнім судового збору в сумі 2521 (дві тисячі пятсот двадцять одна) гривня.

В решті позову відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» про захист прав споживачів та визнання договорів недійними відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду виготовлено в повному обсязі 21 березня 2016 року.

Суддя: Грушко О. П.