Ухвала суду № 56574673, 21.03.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/2245/15-к

Провадження № 1-кп/653/72/16

У Х В А Л А

іменем України

21.03.2016 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Крапівіна О.П.

при секретарі Пшенична В.М.

за участю прокурора Циганкова Р.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Приозерне Кілійського району Одеської області, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 військовослужбовця військової служби за мобілізацією, призваного 19.02.2015 року Кілійським РВК Одеської області, водія польової лазні взводу технічного забезпечення роти забезпечення військової частини - польова пошта В2262, солдата,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 426-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Генічеського районного суду Херсонської області знаходиться вказане кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.4 ст. 426-1 КК України.

Стосовно ОСОБА_1 був продовжений строк тримання під вартою до 28 березня 2016 року включно.

Прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжний захід, зазначивши, що необхідність продовження застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладених на нього обов'язків обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Потерпіла та її представник були відсутні під час судового засідання. Ними була надана телефонограма, в якій просять розгляд справи провести без їх участі.

Обвинувачений та його захисник вважають, що не має підстав для продовження тримання ОСОБА_1 під вартою. Просять відмовити у цьому клопотанні.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог п.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого відповідно до санкцій ч.4 ст.426-1 КК України, передбачене покарання в вигляді позбавлення волі на строк понад 7 років. Встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується різно. Враховуючи, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може ухилитися від слідства і суду, та що крім того, у вказаному випадку ОСОБА_1, являючись військовослужбовцем буде зобов'язаний повернутися до польового табору військової частини, особливий склад якої на теперішній час виконує завдання за призначенням у зоні проведення АТО. Також судом враховується, що зазначений ризик підтверджується тим, що всі військовослужбовці військової частини - польова пошта В2262, які виконують бойове завдання в зоні проведення АТО, озброєні штатною та груповою зброєю і боєприпасами, що сприяє безперешкодному доступу до них з боку ОСОБА_1, який на теперішній час обвинувачується у вчиненні насильства до підлеглого, вчиненого в умовах особливого періоду, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, а згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Оскільки, існують мотивовані підстави вважати про наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема наявністю ризиків, що ОСОБА_1 буде переховуватися від суду, не має постійного місця проживання в Херсонській області, також втрачені соціальні зв'язки з родиною за місцем реєстрації, а саме з родиною не проживає, також те що відсутні відомості щодо знаходження військової частини польова пошта В2262, будь-які гарантії командування такої частини щодо явки обвинуваченого до суду , що може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, то за таких обставин суд вважає, що необхідність в раніше обраному запобіжному заході у вигляді утримання під вартою в даний час зберігається.

Крім того судом 26.02.2015 року було розглянуто клопотання про зміну запобіжного заходу, та вирішено визначити розмір застави (тобто застосовано альтернативний запобіжний захід), тому суд вважає, що ризики, які визначені попередніми ухвалами суду не відпали та є підстави для продовження терміну тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 331, 314 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у межах строку встановленого чинним законодавством до 2 місяців, тобто до 19.05.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Генічеського районного суду О. П. Крапівіна