Номер провадження: 22-ц/785/1694/16
Головуючий у першій інстанції Матяш Т. Л.
Доповідач Комаровська Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Комаровської Н.В.,
Суддів -Гончаренко В.М., Короткова В.Д.,
З участю секретаря - Ярахмедова Є.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача банківських послуг та стягнення збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 14.07.2014р.,-
в с т а н о в и л а :
12.08.2013р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ«Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача банківських послуг та стягнення збитків.
В обгрунтування своїх вимог після їх уточнення посилався на те,що 06.11.2007р. між ним та АТ « Банк «Фінанси та кредит» був укладений договір про банківський депозитний вклад,згідно умов якого він вніс на депозит 14200 євро,який знаходиться на рахунку № НОМЕР_1.
Відповідно до додаткової угоди від 03.12.2007р. він поповнив рахунок на 100 євро.
12.11.2008р. між сторонами був укладений договір банківського вкладу на суму 28550 євро.
06.04.2010р. між сторонами був укладений договір банківського вкладу на суму 8833 євро строком до 06.05.2010р.
З врахуванням того,що частина сум по вкладам була повернена, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 51683 євро,що еквівалентно 831579.47 грн. та 12780 доларів США,що еквівалентно 150165 грн. та 46000 грн. як компенсацію моральної шкоди.
Представник відповідач позов не визнав.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 14.07.2014р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування рішення в частині відмови в поверненні вкладу на суму 8833 євро,мотивуючи тим,що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову,суд виходив з того,що позивач не довів факт внесення ним 8833 євро на депозит.
З таким висновком погодитись неможна,виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається,що 06.04.2010р. позивач уклав з Банком «Фінанси та Кредит», «Відділення №9», від імені якого діяла начальник відділення Шаф І.Л., договір №1-1/103029 «Про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К «Пенсійний»,за п. 1.1 якого позивач повинен був внести, а банк прийняти грошові кошти в іноземній валюті на депозитний рахунок НОМЕР_2 у сумі 8833,00 євро на строк з 06.04.2010 р. по 06.05.2010р.. За час користування коштами банк мав нараховувати і виплачувати прості проценти за ставкою 13%.
На виконання умов договору 06.04.2010р. на рахунок НОМЕР_2 позивачем була внесена сума 8833,00 євро, що підтверджується заявою на внесення готівки №1 (Примірник №2) від 06.04.2010р. (а.с.114).
Оригінали вказаних документів були пред*явлені представником ОСОБА_2 в засіданні судової колегії.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд зазначив про те,що заява про внесення готівки не відповідає вимогам Інструкції про проведення касових операцій банками України,затвердженої постановою правління НБУ № 174 від 01.06.2011р.,тому не може вважатись документом,який свідчить про внесення коштів на депозит.
Разом з тим,суд не врахував,що відповідно до абз.2 ч.І ст.1059 ЦК України письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Крім того,посилавшись на Інструкцію про проведення касових операцій банками України,затверджену постановою правління НБУ № 174 від 01.06.2011р.,суд не звернув увагу на те,що на час укладення договору між сторонами від 06.04.2010р. касові операції в банках України станом на 06.04.2010 регулювалися Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ від 14 серпня 2003 року №337, в редакції станом на 02.04.2007 р.
Згідно п.8 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14 серпня 2003 року №337 в редакції станом на 02.04.2007, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
Таким чином, діюча на той час Інструкція про касові операції в банках України передбачала можливість видачі заяви на внесення готівки (Примірник2) як документа, що підтверджує внесення готівки.
Крім того, згідно п. 1.10. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національних та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492 письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно- правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.
Документ,який був виданий ОСОБА_4 як заява на внесення готівки № 1 з підписом начальника відділення Шаф І.Л. , зазначенням виду касової операції- «внесення коштів на депозит зг.дог.1/1-103029 від 06.04.2010» та печаткою банку відповідає вимогам,передбаченим вищеназваною Інструкцією, і може вважатись іншим документом, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно- правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.
З огляду на зазначене, примірник 2 заяви на внесення готівки №1 є належним та допустимим доказом внесення позивачем грошових коштів та їх прийняття банком. А тому саме банк є відповідальним за виконання умов договору №1-1/103029 від 06.04.20-10, в тому числі щодо повернення вкладу.
Таким чином,помилковим є висновок суду про нікчемність договору банківського вкладу з підстав відсутності ощадної книжки.
Судова колегія не погоджується з судженням суду про те,що виявлення інвентаризаційною комісією банку відсутності внесених ОСОБА_2 коштів є підставою для звільнення відповідача від обов*язку повернути банківський вклад,оскільки договір банківського вкладу укладався завідуючою відділенням №9 Шаф І.Л.,яка була посадовою особою банку,діяла від імені банку,засвідчувала договір та заяву про внесення готівки печаткою банку, а ОСОБА_2 сприймав дії представника банку як правомірні, і крім того, юридична особа несе відповідальність за дії своїх працівників.
При таких обставинах колегія суддів вважає вимоги ОСОБА_2 обгрунтованими і такими,що підлягають задоволенню.
При цьому судова колегія зазначає про те,що в матеріалах справи є постанова Правління НБУ від 17.12. 2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» і виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12. 2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду Україні ,викладену в постанові від 20.01.2016р. по справі № 6-2001цс15,згідно якої норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено,що під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Разом з тим, за ч.6 статті 36 вказаного Закону обмеження, встановлене пунктом 1 частини п*ятої цієї статті, не поширюється на зобов*язання банку щодо:
1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Враховуючи,що строк дії договору з ОСОБА_2 закінчився ще в 2010 році, дія тимчасової адміністрації припинена,позов пред*явлений до прийняття постанови Правління НБУ від 17.12. 2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12. 2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку», у виплаті коштів ОСОБА_2 відмовлено,порушене право ОСОБА_2 підлягає судовом захисту.
Колегія суддів вважає,що стягнення суми вкладу на користь ОСОБА_2 буде відповідати вищевказаним нормам матеріального правва,оскільки повернення коштів буде відбуватися в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: 200000,00грн буде виплачено як сума, що гарантована державою, і відшкодована Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» шляхом включення до Реєстру вкладників Банку «Фінанси та Кредит», а решта - 16408,50грн - в порядку черговості шляхом включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів також в порядку, також визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Станом на 18.09.2015р. курс становив 24,50 грн. за 1 євро,тобто 8833 євро дорівнювали 216408,50 грн.
Законність та обгрунтованість рішення в іншій, не оскаржуваній частині, судовою колегією не перевіряється.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення з ухваленням нового рішення є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права,а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права,рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2,309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 14.07.2014р. скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягненні 8833 євро і в цій частині ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити частково.
Стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 8833 євро,що еквівалентно 216408,50 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В.Комаровська
Судді: В.М.Гончаренко
В.Д.Коротков
Судове рішення № 56573557, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 16.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 495/6327/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: