Рішення № 56573435, 03.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/147/16

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Філія Одеського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України», та Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту за апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 червня 2015 року,-

встановила:

31.03.2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, посилаючись на те, що 20 травня 2014 року він придбав у відповідача автомобіль марки «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2006 року випуску, сірого кольору, тип ТЗ легковий пасажирський та передав відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 14 500 доларів СІЛА, який передав йому технічний паспорт на автомобіль та оформив довіреність, посвідчену приватним нотаріусом на розпорядження вищевказаним автомобілем, с правом керування, розпорядження, відчуження на умовах за своїм розсудом та знімати (ставити) на облік вище вказаний автомобіль

В червні та липні 2014 року він звертався до відповідача з приводу нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, але відповідач повідомив йому, що у зв'язку із сімейними обставинами у нього немає такої можливості, в подальшому став уникати зустрічі.

У вересні 2014 року він власними силами намагався переоформити автомобіль на своє ім'я, але при спробі зняти авто з обліку, стало відомо, що на вказаний автомобіль постановою головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 10 серпня 2014 року накладено арешт за виконавчим провадженням по стягненню Філією Одеського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" боргу з ОСОБА_3 у розмірі 31 119, 90 гри.

Представник третьої особи - філії Одеського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України» позовні вимоги не визнав.

Справа розглянута у відсутність відповідача та представника третьої особи першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2015 року позов задоволено.

ПАТ "Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України», вважаючи рішення суду незаконним та таким, що порушує інтереси банку, 20.08.2015 року надав до суду апеляційну скаргу про скасування рішення та постановлення нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, заперечення на доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.05.2014 р. ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 довіреність, якою останній уповноважив його керувати, розпоряджатись, відчужувати на умовах за своїм розсудом та знімати (ставити) на облік автомобіль марки «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2006 року випуску, сірого кольору, тип ТЗ легковий пасажирський, про що складено письмову розписку про отримання від позивача коштів в сумі 14 500.00 доларів США за вищевказаний автомобіль.

Порядок набуття права власності на автомобіль встановлено Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правил. затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388.

Відповідно до п. п. 7, 8 Правил, власники транспортних засобів - юридичні фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів, з наданням визначених Правилами документів. До відчуження транспортний засіб повинен має бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний автомобіль не знято з обліку в органах ДАІ, та зареєстрований за відповідачем ОСОБА_3

З заявою останній про зняття з обліку автомобіля до органів ДАІ не звертався. Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена Правилами, які є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що надана позивачем розписка від 20.05.2014 року про отримання за вищевказаний автомобіль коштів не може вважатись договором купівлі продажу і не допускає перехід права власності до інших осіб.

Окрім цього, заслуговують на увагу доводи ПАТ "Державний ощадний банк України», про те, що довіреність на ім»я ОСОБА_2 на право керувати автомобілем та представляти інтереси ОСОБА_3 в державних та інших підприємствах, установах, організаціях, в тому числі в органах Державтоінспекції, органів нотаріату, не є підставою для визнання права власності за позивачем.

При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги, що постановою Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 10.08.2014 р. накладено арешт на автомобіль марки «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2006 року випуску, сірого кольору, тип ТЗ легковий пасажирський.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2015 року звільнено з-під арешту майно боржника у зв»язку з виконанням рішення суду.

Отже, у зв»язку з тим, що арешт було накладено в рамках іншої цивільної справи, колегія суддів вважає неможливим зняти арешт зазначеного автомобіля в даній цивільній справі.

Крім цього, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково визнав право власності за позивачем на автомобіль, оскільки, сторони у належній формі не уклали договір купівлі-продажу автомобіля, а тому між ними не виникли договірні правовідносини та правові наслідки не наступили.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати з вищезазначених підстав та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 307, п.1, 3, 4 ст.309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:?

Апеляційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 червня 2015 року скасувати, постановити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

В.Д.Коротков