Постанова № 56573217, 18.03.2016, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/794/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Курочка В.М., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

4 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому зазначив, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі у звязку із встановленням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У травні 2008 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідач - Управління ПФУ в Овідіопольському районі, виконуючи постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 р. перерахував йому довічне грошове утримання в розмірі 90% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру.

У звязку з підвищенням розміру мінімальної зарплати з 01.09.2015 р. збільшилась і суддівська винагорода працюючого судді згідно ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 - VI від 07.07.2010 р.

Він знову звернувся до відповідача з письмовою заявою про здійснення чергового перерахунку та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Апеляційного суду Кіровоградської області № 152 від 29.11.2015 р. без обмеження граничного розміру.

11.02.2016 р. відповідач безпідставно відмовив йому у перерахунку щомісячного грошового утримання, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213.

Посилаючись, що відмова відповідача від перерахування щомісячного грошового утримання є неправомірною, суперечить Конституції України, позивач просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку розміру довічного грошового отримання судді у відставці; зобовязати Управління ПФУ в Овідіопольському районі здійснити перерахунок та виплачувати йому, щомісячне довічне грошове утримання працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки №152 від 29.11.2015 р., наданої Апеляційним судом Кіровоградської області, без обмеження граничого розміру з 1 вересня 2015 року, та виплатити різницю між нарахованим та фактично виплаченим грошовим утримання на дату виконання постанови суду; стягнути судові витрати.

Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі просило відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.(а.с. 26-27)

Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що позов підлягає задоволеню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Овідіопольському районі у звязку із встановленням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2014 р. задоволено позов ОСОБА_2 до Управління ПФУ в Овідіопольському районі. Зобовязано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки №152 від 29.11.2013 р., наданої апеляційним судом Кіровоградської області, без обмеження граничого розміру з 01.12.2013 р. до зміни розміру суддівської винагороди. (а.с. 12-18)

З 01.09.2015 р. збільшився розмір суддівської винагороди. Позивач 09.02.2016 р. звернувся до Управління ПФУ в Овідіопольському районі із заявою про здійснення чергового перерахунку та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці, надав довідку №152 апеляційного суду Кіровоградської області від 29.12.2015 р. про розмір суддівської винагороди.(а.с. 19-20)

11.02.2016 р. відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання. (а.с. 21)

Відповідно до ст. 126 Основного Закону України незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України.

В рішенні Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що ст. 126 Конституції України закріплено основні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканість суддів. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо) є гарантією забезпечення незалежності. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 р. частину третю, перше, друге, третє речення частини пятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-УІ від 07.07.2010 р. (в редакції Закону № 3668- VI від 08.07.2011 р.) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ухвалюючи зазначене Рішення, Конституційний Суд України врахував попередні позиції стосовно гарантій незалежності суддів, викладені ним у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, згідно з якими «визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невідємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя».

Конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у звязку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обовязків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Як зазначається в Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обовязки від 17 листопада 2010 року №(2010)12: «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обовязкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у звязку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).

У правовій позиції Конституційного Суду України, висловленій ним у рішенні у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 (справа про зупинення і про обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп 2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошує, що ч.З ст.22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод

Рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 8 ч. 4 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) незалежність суддів забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (частина шоста статті 48).

Згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

Посилання відповідача на ці Прикінцеві положення як на підставу правомірності його дій щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного утримання судом до уваги не приймаються тому, що вони суперечать наведеним вище положенням Конституції України, рішенням Конституційного Суду України в частині того, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Матеріальні та соціальні гарантії позивача як судді у відставці, які були встановлені на день його виходу у відставку, не можуть бути скасовані новими законами або внесенням змін до чинних законів.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 р., ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 158-163, 167, 1832 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання неправомірним дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки №152 від 29 грудня 2015 року наданої апеляційним судом Кіровоградської області, без обмеження граничного розміру з 1 вересня 2015 року до зміни розміру суддівської винагороди, та виплатити різницю між нарахованим та фактично виплаченим грошовим утриманням на дату виконання рішення суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір 551 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:ОСОБА_4