Рішення № 56572407, 13.05.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2657/15-ц

Провадження № 2/520/2495/15

Заочне Рішення

іменем України

13 травня 2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Кудіновій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє інтересах ОСОБА_2, до ПАТ Українська страхова компанія Гарант-Авто в особі Одеської філії ПАТ Українська страхова компанія Гарант-Авто про стягнення страхової виплати, -

встановив:

Позивач, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернувся до Київського районного суду з позовом, у якому посилаючись на невиконання відповідачем його зобовязань за договором страхування, що полягає у затримці виплати страхового відшкодування, просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 таке відшкодування у розмірі 49000,00 грн., втрати від інфляції в розмірі 12593,00 грн., та три відсотки річних за час прострочення в розмірі 1695,53 грн.

Щодо заявлених вимог то представник ОСОБА_2 пояснив, що в наслідок ДТП, винним у якому є ОСОБА_3, відповідальність якого застрахована відповідачем у справі, приналежний ОСОБА_2 транспортний засіб отримав механічні ушкодження, вартість відновлення яких склала 141049,00 грн. При цьому відповідач визнав суму страхового відшкодування в межах 49000,00 грн. (в межах передбаченого договором страхування ліміту), однак фактично не сплатив її, чим, за переконанням представника позивача порушив права ОСОБА_2, та разом з тим у звязку з простроченням платежу його отримувачу було завдано додаткових збитків що виразилися у втратах від інфляції оскільки з часу належного виконання вказаного зобовязання минув значний термін та відбулось відповідне знецінення грошових коштів. Одночасно позивач посилався на те, що відповідач, не виконуючи своє грошове зобовязання продовжував використання зазначених грошових коштів в звязку з чим, відповідно до діючого законодавства, зобовязаний на вимогу сплатити 3% річних від суми простроченого платежу.

В судове засідання сторони не зявились, про час та місце вирішення справи повідомлені належним чином. Представник позивача звернувся до суду з заявою про вирішення справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав з викладених у позові підстав, проти ухвалення заочного рішення справи не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, жодних заяв, клопотань або заперечень не надав.

З огляду на викладене, суд, в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи, та за наслідками її розгляду постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Так виходячи з матеріалів справи належним чином обґрунтованими вбачається наступні обставини.

02 серпня 2013 року на 96 км. Автодороги Одеса-Рені відбулась ДТП за участю автомобіля ВАЗ 2107, д/н: А 089001, від керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Тойота-Ландкрузер, д/н: ВН 0045 АІ, в наслідок якої обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Згідно Постанови Саратського районного суду Одеської області по справі №513/1753/13-ц від 11 жовтня 2013 року, винним у вчиненні вказаного ДТП є ОСОБА_3

Цивільна відповідальність ОСОБА_3 за завдану ним шкоду на час вчинення ним ДТП була застрахована ПАТ УСК Гаран-Авто за полісом серії АЕ №1444459, що підтверджується долученим до матеріалів справи витягом та не суперечить іншим обставинам справи.

Відповідно до наданих до суду пояснень та долучених копій документів, після вказаного ДТП ОСОБА_1 було вжито передбачених законом та договором заходів що метою отримання страхового відшкодування завданої ОСОБА_2 шкоди.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку №821/0813, що було надано ФОП ОСОБА_4, вартість відновного ремонту автомобіля Тойота-Ландкрузер, д/н: ВН 0045 АІ, що отримав механічні ушкодження, складає 141049,63 грн.

Згідно листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №10569/13-12 від 08.10.2014 року, ПАТ УСК Гарант-Авто було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 49000,00 грн. (страховий акт №000012151/01).

Згідно долученої до матеріалів справи копії листа ПАТ УСК Гарант-Авто вих. №3501-1/14 від 01.09.2014 року проведення виплати вказаного страхового відшкодування планувалася товариством у строк до 15.12.2014 року, однак докази її проведення суду не надані, а позивач вказує на те, що вона взагалі не проводилась.

Разом з тим, згідно долучених до матеріалів справи копій документів, після вказаної ДТП, 05 серпня 2013 року представник позивача звернувся до страхової компанії ПАТ УСК ГАРАНТ - АВТО з письмовою заявою та поясненнями про здійснення страхового відшкодування.

Страховик (страхова компанія) зобовязана протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобовязаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик ) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

У відповідності до п. 36.2. ст. 36 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

При цьому, враховуючи, що передбачений законом строк на проведення виплати сплив 05 листопада 2013 року, та те, що відповідно до посилань позивача, які не були спростовані представником відповідача, до часу вирішення справи відповідач свої зобовязання з проведення страхової виплати не здійснив, суд доходить висновку про порушення відповідачем встановленого порядку виконання його зобовязань, у звязку з чим з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 49000,00 грн. та у звязку з такими висновкам, суд зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст.20 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно ст.37 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, зважаючи на вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь неустойки, суд, виходячи з фактичних обставин справи та зважаючи на період прострочення зобовязання з здійснення страхової виплати (за період з 06.05.2013 року по 25.02.2015 року), доходить висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі, визначеному відповідно до наступного розрахунку сума заборгованості * (облікова ставка*2/365, розрахункова кількість днів у році,) *кількість днів прострочення:

за період з 06.11.2013 року по 14.04.2014 року: 49000,00*(6,5*2/365)*160=2792,33;

за період з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року: 49000,00*(9,5*2/365)*93=2372,14;

за період з 16.07.2014 року по 12.11.2014 року: 49000,00*(12,5*2/365)*119=3993,84;

за період з 13.11.2014 року по 25.02.2015 року: 49000,00*(14,0*2/365)*105=3946,85;

а разом 2792,33+2372,14+3993,84+3946,85=13105,15 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України втрат від інфляції та 3% річних, то суд звертає увагу на наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" № 4 від 01.03.2013 року роз'яснено, що положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (ст. 992 ЦК України).

Таким чином положення ст. 625 ЦК України не розповсюджуються на правовідносини, які виникають в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, підстави для стягнення з ПАТ УСК Гарант Авто суми страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції та 3% річних відсутні.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 58, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи з наведених обставин, що підтверджуються доданими до матеріалів справи копіями відповідних документів, суд доходить висновку про те, що страховик прострочив виконання зобовязань з проведення погодженої між сторонами страхової виплати за вказаним страховим випадком, а тому така виплата та нарахована, відповідно до приведеного розрахунку, пеня - підлягають стягненню за рішенням суду, натомість у вимогах позивача про стягнення з відповідача сум, передбачених положеннями ч.2 ст. 625 ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 621,05 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 169, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 548, 549, 610, 611, 625, ЦК України, ст. ст. 20, 22, 26-1, 29, 34, 37 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, п. 3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів, п.2 постанови ПВСУ від 12.04.1996 року №5 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1, що діє інтересах ОСОБА_2, до ПАТ Українська страхова компанія Гарант-Авто в особі Одеської філії ПАТ Українська страхова компанія Гарант-Авто про стягнення страхової виплати задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ Українська страхова компанія Гарант-Авто, код ЄДРПОУ: 16467237, на користь ОСОБА_2 в особі ОСОБА_1 суму страхової виплати в розмірі 49000,00 грн.

Стягнути з ПАТ Українська страхова компанія Гарант-Авто, код ЄДРПОУ: 16467237, на користь ОСОБА_2 в особі ОСОБА_1 пеню в розмірі 13105,15 грн.

Стягнути з ПАТ Українська страхова компанія Гарант-Авто в дохід держави суму судового збору в розмірі 621,05 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя П. А. Прохоров