Ухвала суду № 56571461, 16.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2-1450/11 Провадження № 22-ц/772/1068/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 39Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого судді ІванюкаМ.В, суддів КопаничукС.Г. та ОСОБА_2, з участю секретаря ТопольськоїВ.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду від 22 лютого 2016р. щодо відмови у задоволенні їх заяви про визнання виконавчих листів такими, що видані помилково і не підлягають виконанню, --

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 27.11.2013 року, ухваленим у справі №2-1450/11 за позовом ОСОБА_5. до ОСОБА_3. та ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру і поділ спадкового майна, було скасовано рішення Вінницького міського суду від 23.05.2012р. Цим же рішенням розподілено судові витрати і стягнуто солідарно з ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на користь ОСОБА_5. суму понесених судових витрат : на правову допомогу 3000 грн, на проведення експертизи 5372,64 грн, по сплаті державного мита 1700 грн, по сплаті ІТЗ 120 грн, по сплаті судового збору 224,10 грн (а.с. 259 т. 2).

У своїй заяві ОСОБА_3. і ОСОБА_4. зазначили, що у вказаній справі Вінницьким міським судом було видано два виконавчих листи і на підставі ухвали від 19.10.2015 року поновлено строк на пред`явлення цих виконавчих листів до виконання. Однак вказані виконавчі листи не відповідають вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», так як у них зазначено, що вони видані на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2013 року. Разом з тим такого рішення не існує. Крім того, у виконавчих листах боржники зазначені як «засуджені за вироком суду». Там же вказано, що «місце відбування покарання невідоме». Такі формулювання не відповідають дійсності і принижують їх. Також вказані виконавчі листи підписані не уповноваженим суддею, яким на думку заявників повинен бути суддя КашпрукГ.М, а іншою невідомою особою. У звязку з наведеним, посилаючись на ч. 2 ст. 369 ЦПК України просили визнати виконавчі листи такими, що видані помилково і не підлягають виконанню.

Ухвалою Вінницького міського суду від 22 лютого 2016р. у задоволенні заяви було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. і ОСОБА_4. просять вказану ухвалу скасувати і постановити нову, якою їх вимоги задовольнити. Вважають, що відмовляючи у задоволенні заяви, суд належним чином не взяв до уваги наведені ними доводи, порушив норми процесуального права, не врахував чинні положення Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3. і ОСОБА_4. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Стягувач ОСОБА_5. та його представник ОСОБА_6. просять відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

Скаржники посилаються на те, що наявність стосовно них двох фактично ідентичних виконавчих листів призведе до подвійного стягнення коштів на користь стягувача, і що у відділі ДВС відкрито два виконавчих провадження, за якими одним з державних виконавців вживаються заходи щодо накладення арешту на майно ОСОБА_4, у той час як за постановою іншого державного виконавця на користь ОСОБА_5. перераховується 20% пенсії ОСОБА_3. При цьому з обох боржників стягнуто виконавчий збір по 1041,67 грн. Вважають, що у виконавчих листах мало б бути зазначено, у якій частині слід виконувати рішення стосовно кожного боржника.Колегія суддів вважає безпідставним твердження заявників, що таке виконання призведе до подвійного стягнення коштів. Адже у даному випадку має місце солідарне стягнення. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Згідно п. 29.22 Інструкції, в разі, якщо відшкодування збитків покладено солідарно на декількох осіб, виконавчі листи видаються за кількістю боржників з обов`язковим зазначенням у кожному виконавчому листі загальної суми, що підлягає стягненню, та всіх осіб, які зобов`язані відшкодувати збитки. Враховуючи те, що виконавчі листи видані по кількості боржників і в них зазначена загальна сума, що підлягає стягненню солідарно, вони відповідають вимогам, визначеним ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вони підлягають виконанню.При цьому посилання апелянтів на те, що у даному випадку має місце не відшкодування збитків, а стягнення боргу, колегія суддів не бере до уваги, адже у даному випадку значення має закладений у цивільному судочинсттві сам принцип солідарного стягнення коштів. У даному випадку обставини справи вказаному принципу відповідають. При цьому ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.10.2015 року було виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа від 15.09.2015 року в частині написання по батькові боржника (а.с. 124-126 т. 3). У виконавчих листах, крім інших даних, які не спростовуються заявниками, зазначено найменування органу та прізвище і ініціали посадової особи, що його видали : Вінницький міський суд Вінницької області, суддя, дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ 27.11.2013 року № 2-1450/11. Виконавчі листи підписуються головуючим суддею, а за його відсутності (відпустка, тривале відрядження, хвороба та ін.) головою суду чи його заступниками. Враховуючи те, що виконавчі листи підписані заступником голови Вінницького міського суду Вінницької області, а підпис скріплено печаткою суду, то немає підстав вважати, що виконавчий лист видано не уповноваженою на це посадовою особою.

Відсутність у виконавчих листах відомостей про те, що 27.11.2013 року було постановлене рішення апеляційним судом Вінницької області у зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції, не є підставою для визнання їх такими, що видані помилково і не підлягають виконанню.Крім того, відповідно до п. 29.32 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом ДСА України № 173 від 17.12.2013 року, виконавчий лист за результатами судового розгляду, у тому числі в порядку апеляційного або касаційного провадження, видається судом першої інстанції. Рішення набрало законної сили 27.11.2013 року. Відповідно до п. 29.32 Інструкції виконавчі листи виписуються після набрання рішенням суду законної сили за заявою стягувача, а у справах, в яких рішення підлягає негайному виконанню у день постановлення рішення. Форма виконавчого листа відповідає додатку 22 до пункту 29.8 Інструкції, а тому зазначення загальних фраз «засудженого», «резолютивна частина вироку», «вирок набрав законної сили» поряд із відповідними назвами і статусом осіб у цивільному судочинстві, із викладенням конкретних дій, які їм слід вчинити за рішенням суду, не слід сприймати як неповагу до осіб та помилку в оформленні виконавчого листа.Також колегія суддів звертає увагу на те, що оцінка оформленню та правомірності видачі виконавчих листів вже надавалася Вінницьким міським судом при постановленні ним ухвали від 19.10.2015р. про виправлення помилки у виконавчому листі та про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, а також в ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 24.11.2015 року (а.с. 206, 207 т. 3).

Інші доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.303, 304, 307ч.2 п.1, 312ч.1, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду від 22 лютого 2016р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :