Ухвала суду № 56571396, 17.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/22853/15-ц Провадження № 22-ц/772/802/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 48Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сала Т.Б., суддів: Денишенко Т.О., Зайцева А.Ю., секретар - Торбасюк О.І., за участі: представника Служби у справах дітей ОСОБА_2, представника органу опіки виконкому Вінницької міської ради ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2016 року про відмову у прийнятті зустрічного позову, постановлену у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, -

встановила:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває справа за вищевказаним позовом ОСОБА_4, у якому він просить зобовязати ОСОБА_6 усунути перешкоди ОСОБА_4 у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_8, шляхом виконання рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1849 від 20.08.2015 року.

05 січня 2016 року ОСОБА_6 звернулась із зустрічним позовом до Служби у справах дітей виконкому Вінницької міської ради та Виконавчого комітету Вінницької міської ради, в якому просить скасувати рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради «Про визначення порядку участі у вихованні малолітніх дітей» від 20.08.2015 року № 1849 в частині встановлення гр. ОСОБА_4, порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_8, а також скасувати протокол засідання комісії з питань захисту прав дитини №314 від 11.08.2015 року в частині встановлення гр. ОСОБА_4 порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_8

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2016 року у прийнятті вказаного зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано, що зустрічний позов та позов ОСОБА_4 є повязаними, а задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення позову ОСОБА_4 Крім того, суд хибно керувався положеннями КАС України в частині підсудності, оскільки вказаний спір не є публічно-правовим.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позови мають різну правову природу та різні правовідносини за ними. Також суд дійшов висновку, що вимоги за позовом ОСОБА_6 розглядаються в порядку адміністративного судочинства, що унеможливлює спільний розгляд з позовом ОСОБА_4, який розглядається в порядку цивільного процесуального законодавства.

Із таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства, крім інших, справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16ЦПКу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України(стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України(статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом УкраїниабоКодексом України про адміністративні правопорушеннявіднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно ст. 18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Зокрема, способом захисту сімейних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Рішення державних адміністрацій районів, районних державних адміністрацій у місті Києві та Севастополі, виконавчих комітетів районних у містах, сільських, селищних рад про встановлення опіки та піклування над дітьми стосується відносин, що регулюються цивільним (глава 6ЦК) та сімейним (глава 19СК) законодавством, і не належать до сфери публічно-правових відносин. Тому вимоги заінтересованих осіб про визнання таких рішень незаконними або визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (стаття 18 СК) є спорами про захист прав і інтересів і відповідно до статті 15ЦПКрозглядаються в порядку цивільного судочинства.

Така ж позиція висловлена у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року.

Проаналізувавши вказані норми права, колегія суддів вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_6 до Служби у справах дітей виконкому Вінницької міської ради та Виконавчого комітету Вінницької міської ради підлягає розгляду в порядку цивільного процесуального законодавства.

За таких обставин, ухвала ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2016 року підлягає скасуванню з підстав п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2016 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до Служби у справах дітей виконкому Вінницької міської ради та Виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позову ОСОБА_6 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: