Рішення № 56569467, 16.03.2016, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/153/16-ц

Провадження № 2/626/148/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.03.2016 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

при секретарі Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ ПРИВАТБАНК звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором б/н від 15.10.2008 року у сумі 19059,83 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн.

В позовній заяві в підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов кредитного договору б/н від 24.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідачу банком був наданий кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачем було порушено зобов'язання, встановлені умовами кредитного договору, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, тобто умови кредитного договору щодо погашення кредиту, процентів відповідачем не виконуються.

Заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 30.11.2015 року становить:

- заборгованість за кредитом 12248,17 грн.;

- заборгованість за процентами за користування кредитом 5330,65 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією 335,30 грн.;

А також штрафи відповідно до пункту 8.6 умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) 250,00 грн.;

- штраф (процентна складова) 895,71 грн.

Тобто, загальна сума грошових зобов'язань, що підлягає сплаті за кредитним договором станом на 30.11.2015 року загалом складає 19059,83 грн.

Від представника позивача до суду надійшла письмова заява в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідача до суду надійшла письмова заява, в якій позов не визнає, просить розглянути справу за її відсутності та надала до суду письмові заперечення проти позову. Відповідно до заперечення на позов, ОСОБА_2 дійсно уклала договір з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» б/н від 15.10.2008 року про отримання кредиту в розмірі 13000 грн. Картка «ПРИВАТБАНКУ» на отримання кредиту дійсно знаходилась у ОСОБА_2, але з дня укладення даного договору гроші з картки вона не знімала, оскільки не було такої потреби. Крім того у неї були інші картки «ПРИВАТБАНКУ» для отримання заробітної плати, аліментів на утримання дитини.

29.08.2014 року ОСОБА_2 прокинулась приблизно о 5 годині ранку від того, що їй на мобільний телефон надходять повідомлення від «ПРИВАТБАНКУ» про зняття її коштів з різних карток «ПРИВАТБАНКУ», в тому числі й кредит на 13000 грн.

Зайшовши до кімнати, відповідач помітила, що відсутня її сумка, де знаходились її особисті речі, гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 800 грн. та чотири картки «ПРИВАТБАНК», після чого вона зрозуміла, що вночі хтось скоїв крадіжку з її помешкання. ОСОБА_2 відразу зателефонувала до Красноградського РВ та повідомила про факт крадіжки з її помешкання. Співробітники Красноградського РВ зафіксували дані обставини та поїхали до Красноградської філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» для встановлення обставин даної крадіжки та осіб причетних до неї. Після чого її було допитано в якості потерпілої по факту крадіжки. Їй видали витяг з кримінального провадження № 12014220350000628 від 29.08.2014 року. Крім того, перебуваючи з працівниками Красноградського РВ в Красноградській філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_2 повідомила працівників даної фінансової установи про факт крадіжки карток з її помешкання та було зафіксовано факт зняття коштів з її карток та роздруковано фото особи (чоловіка), який зняв кошти з її банківських карток. Даного чоловіка вона не впізнала.

Приблизно через місяць працівники Красноградського РВ повідомили, що дану особу, яка скоїла крадіжку сумки з її помешкання встановлено та затримано. В даний час по даному кримінальному провадженню триває досудове розслідування.

В звязку з вище викладеним відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Перевіривши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню в звязку з недоведеністю позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 ПРИВАТБАНК, було укладено кредитний договір б/н від 15.10.2008 року, відповідачу банком був наданий кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Статті 526, 527, 530 ЦК України передбачають, що зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

Стаття 623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до п.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до наданої відповіді на запит суду, старший слідчий СВ Красногрдського відділу поліції ГУ НП в Харківській області С.В. ОСОБА_3 повідомив, що в провадженні СВ Красноградського відділу поліції ГУ НП в Харківській області дійсно перебувають матеріали кримінального провадження №12014220350000628 від 29.08.2014 року за заявою ОСОБА_2 про вчинення крадіжки її майна, поєднаної з проникненням до житла, а саме її коштів готівкою та тих, що знаходились на її банківських картках, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Наразі досудове розслідування за даним фактом здійснюється, воно не є закритим або зупиненим.

При цьому, згідно п. 6.11. Умов та правил надання банківських послуг, які діяли в 2008 році, клієнт повинен інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, ПІНа, або отримання відомостей про їх незаконне використання. При настанні вказаних випадків необхідно звернутися у відділення банка, в якому обслуговується карта або за телефонами (0562) 39-00-00, 8-800-500-00-30 (безкоштовно).

Пунктом 6.12. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт повинен в триденний строк після усного повідомлення про втрату карти, ПІНа надати письмову заяву в банк, в якій потрібно детально викласти обставини втрати карти та/або ПІНа або відомі держателю відомості про їх незаконне використання.

П. 6.13 встановлено, що клієнт повинен письмово доручать банку постановку картки в СТОП-ЛИСТ Платіжної системи.

В даному випадку відповідач виконала покладені на неї обовязки щодо належного повідомлення позивача про обставини викрадення кредитної картки, що робила це неодноразово, що підтверджується зворотним повідомленням надіслання ОСОБА_2 листа до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Вказані обставини позивачем не спростовані, на неодноразові виклики в судове засідання, представник банку так і не зявився.

Крім того згідно розрахунку заборгованості, який є в матеріалах справи, за договором б/н від 15.10.2008 року, укладеного між сторонами станом на 30.11.2015 року, кошти в сумі 12480 грн. були зняті саме 29.08.2014 року в день крадіжки особистих речей, в тому числі і кредитної картки, у ОСОБА_2

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відео записів, висновків експертів.

Згідно вимог ст. ст. 58, 59цього ж Кодексуналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог і заперечень. Суд не бере до уваги доказів, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10,ч.1 ч.3 ст.60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

В свою чергу позивач ані в позовній заяві, ні в розрахунку не зазначив про факт крадіжки кредитної картки та проведення в звязку з цим відповідних дій з кредитною карткою. Після надіслання позивачу копії заперечення на позовну заяву ОСОБА_2, позивач не зявився в судове засідання та не надіслав ніяких пояснень щодо даних заперечень відповідача за фактом крадіжки кредитної картки у ОСОБА_2 і що вона зверталась з відповідними заявами до «ПРИВАТБАНКУ».

Представник позивачане довівті обставинна які посилавсяяк на підставу позову,не надав докази в обґрунтування позовнихвимог, не спростував тих обставин на які посилався відповідачв обґрунтування своїх заперечень,що є його обовязком. При цьому суд створив всі умови длязмагального процесу, але представник позивача в жодне судове засідання не зявився та не надіслав своїх заперечень на заперечення відповідача, а лише відповідно до клопотання, надісланого разом з позовною заявою, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки в судовому засіданні не доведено, що кошти з кредитної картки були зняті саме відповідачем ОСОБА_2. Всі необхідні вимоги п.п.6.11, 6.12, 6,13 Умов та правил надання банківських послуг позивач виконала належним чином, оскільки протилежного представником банку в судовому засіданні не доведено.

При цьому, відмова у задоволенні позову з вказаних підстав не перешкоджає позивачу звернутись повторно до суду, обравши у відповідності до ст.16 ЦК України належний спосіб захисту прав та інтересів, які вони вважають порушеними та доводити свої вимоги у відповідності до положення ст.ст.10, 60 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 16, 60, 526, 527, 530, 554, 623, 1049, 1050 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 3,4, 10, 57-60 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя