Ухвала суду № 56568517, 15.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/231/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

15.03.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Єгорової С.М., Письменного О.А.

за участю секретаря: Лазаренко-Шаповалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір KGMDAN08631360 від 14.02.2008 року.

Відповідно до договору ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 63109 грн. із строком користування до 13.02.2015 року із сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

В порушення умов кредитного договору та ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобовязання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом. У разі порушення зобовязання за кредитним договором, ОСОБА_3 повинна була сплачувати банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, які нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що станом на 19.05.2015 року відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 246448,89 грн., яка складається з наступного:

-92046,90 грн. заборгованість за кредитом;

-27216,91 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

-2684,32 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;

-112527,00 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором;

-250,00 грн. штраф (фіксована частина);

-11723,76 грн. штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобовязання за Договором KGMDAN08631360 від 14.02.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

Відповідно до положень ст. ст. 610, 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Згідно п. 5 Договору поруки, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобовязань за Договором KGMDAN08631360.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № KGMDAN08631360 від 14 лютого 2008 року у розмірі 246448 грн. 89 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, понесені судові витрати у розмірі по 821 грн. 50 коп. з кожного.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи заочне рішення не повно зясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачі взяли на себе зобовязання за кредитним договором не виконали та не забезпечили повернення кредиту та комісії за користування кредитом в терміни передбачені договором.

Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ПриватБанк», правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитно-заставний договір № KGMDAN08631360.

Відповідно до умов договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 63109 грн. на термін до 13.02.2015 року, а в свою чергу ОСОБА_3 зобовязалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Пунктом 14.2 Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником зобовязань, передбачених статтями 6.2.2 та 6.2.3 Договору, щодо сплати винагороди та процентів, Позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї) гривні за кожен день прострочки.

Згідно п. 14.9 Договору при порушенні Позичальником будь-якого грошового зобовязання за Договором понад 30 календарних днів, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобовязується сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн., плюс 5% від суми невиконаного зобовязання.

З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитно - заставного договору № KGMDAN08631360 від 14.02.2008 року.

Відповідно до умов Додаткової угоди, Позичальник зобовязується надавати грошові кошти (щомісячний платіж в період сплати починаючи з 13.04.2012 року) у сумі 3487,46 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно умов Додаткової угоди з метою виконання зобовязань позичальнику відкривається кредитна лінія у розмірі 47299,60 грн.

Пунктом 6 Договорів поруки передбачено, що поручитель зобовязаний виконувати зобовязання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі 5 (пяти ) календарних днів з моменту отримання вимоги.

У відповідності до умов Договору ПАТ КБ «ПриватБанк» 21.05.2015 року направив позичальнику ОСОБА_3 та поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повідомлення про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором (а.с 7-9), однак вимоги Банку відповідачами виконано не було.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обовязок відповідача виконувати належним чином умови укладеного з банком кредитного договору у встановлений цим договором строк передбачено статтями 525, 526, 530, 1048, 1049,1054 ЦК України, на які банк обґрунтовано посилався на підтвердження своїх вимог.

Згідно зі ст. 553 ЦК України порука - це договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено самим договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків. Боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідачі повинні відповідати перед позивачем солідарно включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки та штрафу.

Суд ухвалив рішення відповідно до наданих сторонами доказів, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 312, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Судді: