Вирок № 56568374, 18.03.2016, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/847/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року Новгородківський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

за участю: секретаря Шуліки Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

прокурорів Сидоренка А.А., Апостолова В.С.,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новгородка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014120260000404 від 19.08.2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: - 11.09.2012 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.296, ч.2 ст.185, ст.395, ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 1 року та 6 місяців позбавлення волі; - 17.12.2013 року постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда умовно-достроково звільнено від відбування покарання на невідбутий термін 2 місяці 17 днів. Звільнений 25.12.2013 року по відбуттю строку покарання; - 04.03.2015 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; - 08.04.2015 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років та 3-х місяців позбавлення волі; - вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.07.2015 року, який змінено ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 08.10.2015 року за ч.2 ст.186 КК України ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, а також відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, тобто кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.190 та ч.2 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 13.08.2014 року близько 23:00 години прийшов до квартири своєї знайомої ОСОБА_3, за адресою АДРЕСА_1. Остання впустила ОСОБА_1 до себе в квартиру та завела до кухні. В ході спілкування з власницею квартири ОСОБА_1 попрохав у неї її мобільний телефон, щоб зателефонувати по справах. В свою чергу ОСОБА_3 надала йому власний мобільний телефон «Nokia Asha 300» та у господарських справах вийшла із приміщення квартири. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення таємного викрадення мобільного телефону «Nokia Asha 300», який належить ОСОБА_3 Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю ОСОБА_3 в приміщенні квартири, діючи повторно, умисно, цілеспрямовано, керуючись при цьому корисливим мотивом, перевіривши, що у приміщенні квартири нікого не має, розуміючи злочинний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Nokia Asha 300», який належить ОСОБА_3 та вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 787 від 28.08.2014 року складає 499 гривень 58 копійок. Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 499 гривень 58 копійок.

Крім того, ОСОБА_1 повторно, разом з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який не був проінформований про злочинні наміри ОСОБА_1, а також про те, що металевий лист не належить останньому, 24.04.2015 року близько 11:00 години перебуваючи на території двору домоволодіння № 9, яке розташоване по вул..Літвінова в смт.Петрове Петрівського району Кіровоградської області, побачив металевий лист заліза, який слугував навісом до входу у підвал і в нього виник умисел на заволодіння майном, реалізовуючи його з метою самозбагачення за рахунок заволодіння майном, яке належить комунальному підприємству «Петрівське» шляхом вільного доступу, відкрито демонтував вказаний лист з навісу підвалу та в цей час був помічений громадянкою ОСОБА_6, яка зробила ОСОБА_1 зауваження. Не реагуючи на прохання припинити незаконні дії, ОСОБА_1 на очах у очевидців даної події, зняв металевий лист, вартість якого згідно висновку експерта № 846 складає 38 гривень 19 копійок, та склав його в декілька разів. Після чого взяв складений лист металу в руки та направився по вул.Літвінова в сторону вул..Жовтнева, де в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, суду дав показання , що 13.08.2014 року він прийшов до потерпілої, яка є його сусідкою і живе поверхом вище в АДРЕСА_2 та попросив у неї телефон, щоб зателефонувати. Потерпіла дала телефон і десь вийшла у власних справах, він взяв його та почав розмовляти, під час розмови вийшов у підїзд на перший поверх, в ході розмови він його розбив, потім викликав таксі і поїхав в м. Кривий Ріг в особистих справах, коли повернувся ввечері, то поговорив із потерпілою, сказав , що не навмисно виніс телефон із квартири, вона пішла забирати заяву з міліції, але їй її не віддали та сказали, що справа розглядатиметься в суді. На даний час він з потерпілою примирився і претензій вона до нього не має. У скоєному щиро розкаявся, корисливих мотивів викрадати телефон не мав. Вину за ч. 2 ст. 186 КК України не визнав повністю, суду дав показання, що 24.04.2015 року, близько 10 год. ранку, він зустрівся із ОСОБА_5, який по справі проходить як свідок та ОСОБА_7, прізвища якого він не памятає та пішли до будинку № 9 що по вулиці Літвінова в смт. Петрове, де ОСОБА_7 когось чекав разом з ними, але кого він не знає. Потім він пішов вниз до 5-го підїзду та чекав з ОСОБА_5 на ОСОБА_7 на лавці приблизно хвилин 20 та випив пляшку пива. Потім він також спустився вниз і пішов додому, а ОСОБА_5 залишився на лавочці біля 3- го підїзду. Ніхто їм зауважень ніяких не робив, оскільки нікого не було. Він пішов додому, де була його мама, поїв, покупався і пішов знову до ОСОБА_5, де вони вживали горілку, яку він купив по дорозі до нього. ОСОБА_8 він знає, проте того дня її не бачив. Про крадіжку металевого листа він нічого не знає. Під час судових дебатів та в останньому слові обвинувачений вину визнав у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, у скоєному щиро розкаявся.

Вина обвинуваченого у скоєних кримінальних правопорушеннях повністю доведена в судовому засіданні показами потерпілих, свідків та письмовими доказами по справі.

Представник потерпілого ОСОБА_4 суду дав показання що він працює майстром ЖЕКу в смт.Петрове Кіровоградської області. З обвинуваченим він не знайомий. В квітні 2015 року йому зателефонувала одна з його співробітниць, ОСОБА_9, яка працює двірником та повідомила, що свідки бачили, як з території будинку № 9 по вул..Літвінова викрадено металевий лист. Хто саме його викрав, вона не повідомила, прізвищ не називала. Він їй сказав щоб вона викликала працівників міліції. Коли вони приїхали він працівникам міліції просто показав біля якого підїзду викрали металевий лист та де він стояв. Потім був складений акт, допитувалися свідки вже без нього. Згодом працівники міліції повідомили, що викрадений лист знаходиться в пункті прийому металобрухту по вул. Жовтневій, вони поїхали забрали його та використали по призначенню, хоча він був помятий, в неналежному стані. Працівники прийому металобрухту не повідомляли, хто їм його здавав.

Потерпіла ОСОБА_3 суду дала показання, що 13 серпня 2014 року близько 22:30 год. до неї в квартиру постукав сусід по квартирі поверхом нижче ОСОБА_1 і запитав чи не її кошеня вибігло. В той час у неї були гості, на її запрошення зайшов в коридор і ОСОБА_1,вона зробила йому кави і він попросив у неї телефон зателефонувати. Давши ОСОБА_1 мобільний телефон так як причин недовіряти йому не було через те що їхні мами добре спілкувалися і вони проживали по сусідству. З почутого що говорив по телефону ОСОБА_1 вона зрозуміла що він говорив зі своєю дівчиною, щоб не заважати вона вийшла близько 23:00 години на вулицю набрати кошенятам піску. Дозволу обвинуваченому забирати з собою телефон вона не надавала, а він не просив. Повернувшись вона помітила що ОСОБА_1 не має і телефона не має, тому вона спустилася поверхом нижче і запитала у його мами де її син, вона відповіла, що він не приходив. Після того піднялася на пятий поверх та попросила у сусідів телефон, щоб набрати свій номер, але ніхто не знімав слухавку телефона. Після чого близько 24:00 години вона пішла до свого брата, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, брат набирав її номер, виклики йшли але ніхто не знімав слухавку. Вона знову повернулася до квартири мами ОСОБА_1, на що остання повідомила, що син приходив додому і вона сказала що ж ти не повернув телефон, на що він її відштовхнув зібрав свої речі і пішов до машини, яка його чекала і поїхав. Вона неодноразово телефонувала на свій номер телефону, але ніхто не відповідав, потім вона відправила смс-повідомлення, що вона звернеться до працівників міліції, після чого телефон був виключений, так як відповідало що абонент перебуває поза зоною досяжності. Десь через місяць ОСОБА_1 повернувся додому, про це повідомила його мати, та пішов до міліції через те що його туди викликали. В той час як вона перебувала в квартирі матері ОСОБА_1, останній зайшов та пояснив що її телефон він розбив коли сварився зі своєю дівчиною та пообіцяв купити такий же самий телефон, але не новий і потім вона напише заяву що не має до нього претензій. Через деякий час мати ОСОБА_1 повідомила, що останній пошкодив хребет, не рухається кошти заробити не може, тому вона вже зрозуміла, що вартість телефону їй ніхто не відшкодує. Мати обвинуваченого їй говорила, що телефон ОСОБА_1 розбив у м. Кривому Розі коли приїхав до своєї дівчини, в якої побачив іншого чоловіка.

Свідок ОСОБА_9 суду дала показання, що вона працює двірником місцевого ЖЕКУ будинків № 6 і 7 по вул..Літвінова . Коли вона поверталася з обіду то побачила ОСОБА_10 та ОСОБА_6, ті повідомили їй, що бачили як з 9-го будинку вкрали залізну жерстину, і наче це зробив ОСОБА_1 ОСОБА_11 вона цього не бачила. Це було 24 квітня, приблизно о 11.30 год.

Свідок ОСОБА_6 суду дала показання, що вона працює продавцем на центральному ринку по вул. Жовтневій в смт.Петрове. В квітні 2015 року, після 20-го числа перед обідом, точної дати вона не памятає, вона була свідком того, як ОСОБА_1 із ОСОБА_5 проходили біля одного з підїздів 9-го будинку, де розташований підвал і там знаходився лист заліза. Вони посиділи хв. 10 на лавці, потім ОСОБА_1 встав, зняв залізо із підвалу, скрутив в рулон і пішов з ОСОБА_5. Вона зробила зауваження ОСОБА_1, що він робить, він почув, оглянувся та пішов далі. Про крадіжку та хто її здійснив вона повідомила працівника ЖЕКУ, показала звідки залізо було викрадене, після чого зателефонували в міліцію. З ОСОБА_5 вона знайома і ОСОБА_1 знає.

Свідок ОСОБА_7 суду дала показання, що квітні 2015 року близько обіду він знаходився в гаражі, ремонтував свій автомобіль. Прийшли працівники міліції та запитали в нього чи не бачив він чоловіка з листом заліза, він відповів, що не бачив. Хвилин через 15, прийшов обвинувачений та запропонував йому купити в нього лист заліза. Він в нього запитав, чи воно не крадене, на що той відповів, що ні. Він повідомив ОСОБА_1, що його шукає міліція, він сказав, що сходить в магазин і пішов, більше він його не бачив.

Свідок ОСОБА_11 суду дала показання, що 24 квітня 2015 року, близько 12-ї години вона вийшла на балкон і побачила чотирьох чоловіків, серед яких був ОСОБА_1 і ОСОБА_5. Потім вони почали сваритися, ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_5. Через пять хвилин вона вийшла до магазину, у який знаходиться біля 8 і 9 будинків і побачила, як ОСОБА_1 підійшов до другого підїзду зверху з підвалу зняв залізну жерстину. Жінки-продавці ринку почали робити йому зауваження, проте він скрутив залізо і пішов з ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_12 суду дала показання, що вона є сусідкою ОСОБА_5. Про крадіжку вона нічого не знає. Викликана для того, щоб охарактеризувати відносини ОСОБА_5 та ОСОБА_1. ОСОБА_1 знає зі слів ОСОБА_5. Він часто приходив до нього в гості, ображав ОСОБА_5, часто стукав у вікна, незаконно проникав до будинку. ОСОБА_5 часто втікав від нього до неї і ночував на лавці. Ігор є слабкою та беззахисною людиною.

Свідок ОСОБА_5 суду дав показання, що весною 2015 року близько 10-12 годин ранку він разом зі знайомим ОСОБА_1 сиділи на лавці в дворі будинку по вул..Літвінова в смт.Петрове. На підвальному приміщенні біля будинку лежав залізний лист, ОСОБА_1 сказав що там роблять ремонт зняв цей лист і вони пішли, коли жінки кричали їм в слід, обвинувачений сказав щоб він не звертав уваги.

-Заявою потерпілої ОСОБА_3 від 18.08.2014 року про викрадення мобільного телефону;

-Протоколом огляду місця події від 18.08.2014 року де за участі потерпілої ОСОБА_13 було проведено огляд квартири № 84, що по вул..Літвінова в смт.Петрове.

-Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 28.08.2014 року з інформацією яка знаходилися у оператора стільникового звязку ПрАТ «Київстар» щодо вхідних та вихідних дзвінків абонента користувача мобільного терміналу;

-Заявою ОСОБА_1 від 27.05.2015 року про визнання вини і відмови від проведення слідчого експерименту;

-Ухвалою слідчого судді Петрівського районного суду від 28.08.2014 року про надання тимчасового доступу до речей та документів;

-Висновком експерта № 787 від 28.08.2014 року, згідно якого залишкова вартість з урахуванням нормативного зносу станом цін на 18.08.2014 року не представленого на експертизу мобільного телефону «Nokia Asha 300» у справному стані, який був придбаний у грудні місяці 2012 року та використовувався за призначенням, може складати 499 грн. 28 коп.;

-Заявою ОСОБА_1 від 21.08.2014 року щодо факту забраного з собою телефону у ОСОБА_3;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.11.2014 року за участю потерпілої ОСОБА_3 з фото таблицею, де остання розказала та показала де знаходився її телефон та про передачу його ОСОБА_1;

-Рапортом оперативного чергового від 24.04.2015 року в якому було повідомлено про крадіжку одного металевого листа 1,50 х 1,50 метрів;

-Заявою начальника КП «Петрівське» про крадіжку покрівлі входу до підвального приміщення будинку № 9 по вул..Літвінова в смт.Петрове;

-Протоколом огляду місця події від 24.04.2015 року з фототаблицею, а саме житлового будинку № 9 , який розташований по вул..Літвінова, в смт.Петрове, де біля третього підїзду мається навіс який складається з металевих частин розмірами 1х 3 метри. Під балконом будинку виявлено металеві кутники, які між собою зварені, але покриття не мають;

-Протоколом огляду місця події від 24.04.2015 року, а саме колишньої території автомобільного парку, яка розташована по вулиці Ворошилова, 47 в смт.Петрове Кіровоградської області, де біля одного з приміщень виявлено металевий лист заліза коричневого кольору зі слідами іржі, складений в декілька разів (з фото таблицею).

-ОСОБА_4 зважування від 24.04.2015 року, де в результаті зважування загальна вага листа заліза зі слідами іржі склала 11,75 кг. (з фототаблицею).

-Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками, де ОСОБА_7, були предявлені зображенні особи на фотознімках, для встановлення чоловіка, який хотів продати йому металевий лист з навісу;

-Повідомлення начальника КП «Петрівське» про те що на балансі підприємства перебуває будинок № 9 по вул..Літвінова. Підвальне приміщення, яке покрите металевими листами є невідємною частиною будинку, тому вирахувати їх окрему вартість не можливо;

-Інвентарною карткою № 9 обліку основних засобів в бюджетних установах житлового будинку № 9 в смт.Петрове по вул..Літвінова;

-Висновком експерта № 846 від 15.05.2015 року проведеної судово-товарознавчої експертизи, згідно якого було встановлено, що ринкова вартість станом на 24.04.2015 року не представлених на експертизу 11,75 кг. брухту металу, складала 38,19 гривень.

-Протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 26.05.2015 року де останній розказав та показав де лежав металевий лист, який ним був викрадений (з додатком до протоколу).

-розпискою представника потерпілого якому передано на зберігання металевий лист.

Суд розцінює зміну показів обвинуваченого та невизнання вини з початку судового розгляду як спосіб захисту обвинуваченого від предявлених обвинувачень.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши показання потерпілої ОСОБА_3, суд вважає що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового слідства невірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України зі слідуючих підстав.

Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку спосіб вилучення такого майна таємність. Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Таємним викраденням є і у випадку, коли воно вчиняється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон,спяніння, малолітство, психічне захворювання) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна.

При встановлених обставинах суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 з ч.2 ст.185 КК України на ч.2 ст.190 КК України, так як згідно показань обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні було встановлено,що потерпіла як власник телефону «Nokia Asha 300» добровільно передала обвинуваченому ОСОБА_1 телефон, а останній заволодів ним шляхом зловживання довірою, оскільки між обвинуваченим та потерпілою були особливі довірчі стосунки, які склалися через сусідство та тривале знайомство їхніх сімей. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обовязковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений своїми умисними протиправними діями, вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, а також відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, тобто кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.190 та ч.2 ст.186 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченому.

Обвинувачений скоїв тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, позитивно характеризуються за місцем проживання, раніше судимий, вину в скоєному визнав, щиро розкаявся.

Обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України суд визнає:

- щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити за сукупністю злочинів відповідно до ч.1 ст.70 КК України. Приймаючи до уваги, що обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся, то відповідно до ст.70 КК України покарання необхідно призначити шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Так як після постановлення вироку Кіровського районного суду м.Кіровограда від 30.07.2015 року, який змінено ухвалою Апеляційного суду від 08.10.2015 року в частині призначеного покарання, було встановлено, що обвинувачений винен ще в інших злочинах, які вчинено до постановлення вироку, а саме в серпні 2014 року та в квітні 2015 року то остаточне покарання необхідно призначати за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Враховуючи що обвинувачений неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів проти власності, завдану шкоду не відшкодував суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки за умови ізоляції його від суспільства.

Речовий доказ по справі металевий лист вагою 11,75 кг., який передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4 необхідно повернути власнику КП «Петрівське»

Цивільні позови по справі не заявлені.

Судові витрати по справі складають 441,56 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи № 787 від 28.08.2014 року , № 846 від 15.05.2015 року та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як він винен у скоєнні злочинів з приводу яких проводилися експертизи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-368, 370-371, 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним по ч.2 ст.190 та ч.2 ст.186 КК України, призначивши покарання:

-за ч.2 ст.190 КК України 2 роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 30.07.2015 року, який змінено ухвалою Апеляційного суду від 08.10.2015 року та остаточно призначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 18 березня 2016 року, в строк відбуття покарання зарахувати попереднє увязнення з 24 листопада 2015 року по 18 березня 2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 залишити до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ по справі металевий лист вагою 11,75 кг., який передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4 - повернути власнику КП «Петрівське».

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 441 грн. 56 коп.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити (направити) обвинуваченому його захиснику, прокурору, потерпілим.

Головуючий суддя Ю. РАЧКЕЛЮК