Рішення № 56567348, 18.03.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1905/16-ц

Провадження № 2/344/2756/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

з участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання доказів неналежними та недостовірними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в лютому 2016 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання доказів у справі №0907/2-15/2011, зокрема довідкове повідомлення №22 від 20.02.2012 року ринкової вартості автомобілів ВАЗ 21063 та «НІССАН», як неналежними та недостовірними доказами.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач позов не визнав, зазначивши суду що в довідковому повідомленні вказувалась середньо-ринкова вартість продажу трьох автомобілів, без врахування фактичного технічного стану, за даними бюлетеня авто товарознавця.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є неналежність та недостовірність довідкового повідомлення експерта, який був доказом у іншій цивільній справі.

Судом встановлено, що до експерта ОСОБА_3 звернувся представник ОСОБА_4 про отримання даних щодо середньо-ринкової вартості продажу трьох автомобілів, на що видано довідкове повідомлення від 20.02.2012 року №22 (а.с.3).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06.11.2013р., скасованого рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.12.2013р. (а.с.7-12) про які зазначав позивач, розподілено майно подружжя, виділивши ОСОБА_2 споруди та будівельні матеріали, що розташовані на земельній ділянці для ведення садівництва площею 0.0938га на території Угринівської сільської ради, загальною вартістю 33308.58 грн.; визнано за ОСОБА_4 транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21063 вартістю 11413грн. та передано у власність рухоме майно на суму 9845грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію за частку у спільному майні 18094.79грн., у задоволенні решти вимог первісного та зустрічного позову відмовлено.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що дане довідкове повідомлення від 20.02.2012 року №22 на його думку є неправомірно враховане судом у іншій цивільній справі, не є результатом експертної оцінки ринкової вартості конкретних спірних автомобілів, з підстав зазначених в позові, суди не повинні були враховувати таке повідомлення як доказ.

Позивач звернувшись до суду про визнання доказів у справі №0907/2-15/2011, зокрема довідкове повідомлення №22 від 20.02.2012 року ринкової вартості автомобілів ВАЗ 21063 та «НІССАН», як неналежних та недостовірних доказів, не посилаючись на норми ЦК України, а виключно на норми ЦПК України, обрав не вірний спосіб захисту права до суду.

Так, за ст..57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст..58 ЦПК).

За ст..60 цього ж кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Отже, у цивільній справі про поділ майна кожна сторона вправі була подавати докази якими вона бажала підтвердити чи спростувати ті чи інші вимоги позову.

Експерти - це особи, які мають спеціальні знання в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла, та яких залучає суд до участі в цивільному процесі з метою з'ясування обставин, що мають значення для справи. При цьому, що надані документи експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. В спорі у справі №№0907/2-15/2011, таке повідомлення експерта повинно було оцінюватись судами в сукупності з іншими доказами

Незгода з наявними доказами у цивільній справі була викладена ОСОБА_2 у апеляційній скарзі до апеляційного суду, що розглядалась в 2013 році, і доводам апеляційної скарги оцінка судом апеляційної інстанції надавалась.

В обґрунтування позовних вимог, позивач надав суду лист Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.02.2014р. (а.с.2), однак даний лист також зазначає поняття середньої ринкової вартості автомобілів, та що довідкове повідомлення по своїй суті не є експертним висновком. Що не заперечує і відповідач.

П. 1 ст. 6 цієї Конвенції визнає право людини на доступ до правосуддя. Це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру пору¬шення, яке мало місце. Способи захисту обираються самим позивачем.

Позивач визначив спосіб захисту як визнання неналежним і достовірним доказу у іншій цивільній справі, що повинен був оцінюватись судом при розгляді іншої цивільної справи.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та безпідставні.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 16 ЦК України, ст..57,58,60 ЦПК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212- 215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання доказів у справі №0907/2-15/2011, зокрема довідкове повідомлення №22 від 20.02.2012 року ринкової вартості автомобілів ВАЗ 21063 та «НІССАН», як неналежними та недостовірними доказами відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Польська М.В.