Постанова № 56565914, 16.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року №813/8306/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Яцук Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу у розмірі 203 734,04 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до суду з позовною заявою до Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго», у якій просила стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках для погашення податкового боргу в сумі 482 353,21 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року, було частково задоволено клопотання представника відповідача та залишено без розгляду позовну заяву Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» в частині позовних вимог щодо стягнення до бюджету штрафних (фінансових) санкцій сумі 203 734,04 грн., нарахованих на підставі податкового повідомлення-рішення №0001451650 від 20.12.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року, позовні вимоги Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області було задоволено повністю та стягнуто з рахунків Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» у банках, обслуговуючих такого платника податків до бюджету кошти у сумі 278 619,17 грн. для погашення податкового боргу.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.01.2016 року було частково задоволено касаційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року, а справу в частині залишення позовної заяви без розгляду про стягнення податкового боргу в розмірі 203 734,04 грн. направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

08 лютого 2016 року справа була надіслана Вищим адміністративним судом України до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду та надійшла до суду 29 лютого 2016 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою судді від 01.03.2016 року було продовжено розгляд адміністративної справи в частині стягнення із відповідача податкового боргу в розмірі 203 734,04 грн.

У судовому засіданні судом, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, було здійснено заміну позивача - Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на правонаступника - Миколаївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях й просила суд позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання із невідомих суду причин не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - судової повістки.

Судом, із врахуванням положень ст.128 КАС України, було ухвалено здійснювати розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що Міське державне комунальне підприємство «Розділтеплокомуненерго» 25.07.2000 року зареєстроване Новороздільською міською радою як юридична особа.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 14.11.2013 року №70, відповідач узятий на податковий облік в органах ДПС 25.07.2000 року за №02100926.

Довідкою Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 29.10.2013 року №4050/9/1820-010 підтверджено, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Відповідно до уточненої довідки Миколаївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області №4068/10/2030-017 від 30.10.2013 року про заборгованість по платежах до бюджету, по відповідачу обліковувалася станом на 30.10.2013 року заборгованість у загальному розмірі 482 353,21 грн., у тому числі, з податку на додану вартість у сумі 203 734,04 грн. (за штрафними санкціями, нарахованими відповідачу, згідно акта перевірки «Про результати перевірки дотримання вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за період з 30.06.2006 року по 25.09.2012 року).

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом й законами з питань митної справи.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загалом, як з'ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем 20.12.2012 року було проведено перевірку дотримання МДКП «Розділтеплокомуненерго» вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за період з 30.06.2006 року по 25.09.2012 року.

За результатами перевірки позивачем було складено акт від 20.12.2012 року №361/150/30568470. Так, із акта перевірки вбачається, що податковим органом було встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст.57 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755 від 02.12.2010 року та ст.9 Закону України «Про систему оподаткування». Окрім того, в акті зафіксовано, що відповідачем в порушення п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання, визначеного у декларації по податку на додану вартість №7703 від 20.06.2006 року із затримкою понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1 018 670,15 грн.

У подальшому, на підставі акта перевірки від 20.12.2012 року №361/150/30568470 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 року №0001451650, яким до МДКП «Розділтеплокомуненерго» застосовані штрафні санкції у розмірі 203 734,04 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було вручено уповноваженій особі відповідача - головному бухгалтеру МДКП «Розділтеплокомуненерго» 20.12.2012 року, про що є відповідна відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи судом з'ясовано, що вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось відповідачем ні в адміністративному, ні у судовому порядках, а відтак, сума штрафу, що визначена позивачем набула статусу податкового боргу, оскільки не сплачена платником у добровільному порядку.

Водночас, як вбачається із розрахунку штрафних санкцій, сплата узгодженої суми податкового зобов'язання відбувалась відповідачем частково впродовж 2009-2012 р.р. Тож, податковим органом було визначено суму податкового зобов'язання по факту проведення сплати.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформовано та направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/11 від 15.10.2001 року на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями - 2 622,00 грн., яка отримана уповноваженою особою Підприємства 06.11.2001 року та другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/162 від 10.12.2001 року на суму 229 534,55 грн., яка отримана уповноваженою особою Підприємства 17.12.2001 року.

Дані податкові вимоги були направлені відповідачу на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Водночас, сторонами у справі доказів оскарження зазначених податкових вимог у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На день розгляду справи, як повідомила у судовому засіданні представник відповідача, податковий борг у розмірі 203 734,04 грн. у добровільному порядку МДКП «Розділтеплокомуненерго» не сплачений, при цьому, останнім доказів самостійної сплати суми податкового боргу до суду також не надано. Окрім того, з огляду на встановлені обставини справи та наведені приписи нормативно-правових актів, суд зазначає, що відповідачем не повідомлено суду про наявність обставин, що спростовували б існування у Підприємства податкового боргу у вищевказаній сумі.

Отже, на підставі викладеного суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 30568470) у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь бюджету кошти у сумі 203 734 (двісті три тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 04 коп. для погашення податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 березня 2016 року.