Постанова № 56565849, 15.03.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 рокум. Ужгород№ 807/691/13-а Закарпатський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді Шешеня О.М.;

Суддів: Гаврилко С.Є., Луцович М.М.;

при секретарі Куля Т.Т.

за участю:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача 1: Міністерство оборони України, представник - Гудима В.О.;

відповідача 2: Військова частина А0780, представник - Борисов В.С.;

відповідача 3: Військова частина А4604, представник - Аносов О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини А0780, Військової частини А4604 про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щомісячної додаткової грошової винагороди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Військової частини А0780 (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України, визнання діяльності позивача на посаді "штурман наведення" пункту наведення авіації військової частини А0780 такою, що відноситься до категорії військовослужбовців, до якої застосовується Постанова КМУ "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" від 08.10.2012 № 956 та зобов'язання включити позивача до наказу на рівних умовах з військовослужбовцями, зазначеними в п.2.3 "Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України", затвердженої наказом Міністра Оборони України № 825 від 05.12.2012 "Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди".

22.12.2015 року в судовому засіданні було залучено в якості відповідача 3 - Військову частину А4604 (далі - відповідач 3).

В судовому засіданні позивач неодноразово збільшував та уточнював позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні 15.03.2016 року надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щомісячної додаткової грошової винагороди (а.с. 102, Т.3).

В судовому засіданні позивач підтримав уточнений позов та просив задовольнити уточнені вимоги з підстав, мотивуючи наступним. Позивач з 28 грудня 2001 року проходить військову службу у відповідача 2 на посаді штурмана наведення пункту наведення авіації та відноситься до категорії військовослужбовців офіцерів-наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів. Тому, у відповідності до наказу Міністерства Оборони України №825 від 05.12.2012 року мав право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, але не отримував її. Позивач наголошував, що виконує свої службові обов'язки на одному рівні з особами, які забезпечуються щомісячною додатковою грошовою винагородою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року №956, але такої грошової винагороди останній не отримує. Так, позивач в судовому засіданні зазначав, що він, як штурман наведення виконує функціональні обов'язки із забезпечення безпеки польотів літаків та вертольотів на рівних умовах з військовослужбовцями категорії посад наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів. Відтак, посада "штурман наведення ВОС 0627", яку обіймав позивач, відноситься до категорії наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів. Отже, позивач в судовому засіданні зазначав, що поняття "посад наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів" є джерелом для змісту постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року №956. Тому, ігнорування посади "штурмана наведення ВОС 0627" при внесенні цієї посади в перелік посад визначених наказом Міністерства Оборони України №825 від 05.12.2012 року на виконання п.1 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року №956, порушує норми Конституції України та законодавства України і є неправомірною бездіяльністю відповідачів. Відтак, позивач просив уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача 1 заперечив щодо задоволення уточненого позову в повному обсязі, з підстав викладених в наявних в матеріалах справи письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог, мотивуючи наступним. Представник відповідача 1 наголошував на відсутність підстав для виплати позивачеві додаткової грошової винагороди в розмірі до 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Так, представник відповідача 1 зазначав, що посада, яку обіймає позивач не визначена у Переліку посад військовослужбовців-наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України (затверджених Додатком до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової допомоги). Відтак, відсутні обов'язкові умов для виплати позивачеві додаткової грошової винагороди.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення уточненого позову в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог, наголошуючи на тому, що посада "штурман наведення" до посад наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів не відноситься, відтак, у останнього відсутня правова підстава отримання щомісячної додаткової грошової винагороди.

В судовому засіданні представник відповідача 3 заперечив щодо задоволення уточненого позову в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог, наголошуючи на їх безпідставності.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні уточнених позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з посвідченням офіцера УК № 070375 позивач перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та призначений на посаду штурман наведення 1607 пункту наведення авіації з 28.12.2001 року на підставі наказу Першого Заступника Міністра оборони України № 211 від 28.12.2001 року (а.с. 70, Т.1).

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України до від 22 вересня 2010 року № 889 затверджено "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій".

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року № 956 були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова №889).

Так, позивач 23 січня 2013 року звертався до відповідача 2 з рапортом, в якому просив клопотання останнього перед вищим командуванням щодо включення позивача до наказу "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди особовому складу військової частини А0780, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів" з 24 жовтня 2012 року, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил..." (із чинними змінами), у зв'язку з тим, що посада штурмана наведення пункту наведення авіації відноситься до категорії "посад наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів" згідно з наказом Міністра оборони України від 08.01.2008 № 2 "Про внесення змін до наказу Міністра оборони України № 431 від 27.12.2001", п.3.3 наказу Командувача Повітряних Сил України від 28 вересня 2006 року № 154 "Про затвердження Інструкції із забезпечення безпеки польотів (перельотів) авіації Повітряних Сил Збройних Сил України" та наказу Командувача Повітряних Сил України від 18 лютого 2008 року № 02 (а.с. 28, Т.1).

Однак, позивачем не було отримано відповідь на рапорт від 23 січня 2013 року. Також, позивача не було включено до наказу "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди особовому складу військової частини А0780, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів", відтак, останньому не здійснювалися виплати щомісячної додаткової грошової винагороди.

Так, у відповідності до п.1 ч. 1 Постанови №889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Дана норма Постанови №889 вступила в силу з 24.10.2012 року.

Відтак, згідно до п. 1 Постанови №889 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, була встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Разом з тим, п. 2 Постанови №889 закріплено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

У відповідності до п.1.1.1 Витягу з Курсу бойової підготовки пунктів управління авіації Збройних Сил України 2008 року (далі - Курс) вбачається, що дійсний Курс визначає обсяг, зміст і послідовність підготовки штатних посадових осіб управління авіацією до управління екіпажами літаків, авіаційними підрозділами і військовими частинами (з'єднаннями) під час виконання ними бойових завдань, завдань бойової підготовки та забезпечення безпеки польотів (а.с. 128-131, Т.1). Курс передбачає підготовку офіцерів бойового управління командних пунктів авіаційних військових частин (з'єднань), пунктів наведення авіації та авіанавідників (офіцерів груп бойового управління), груп авіанавідників до управління екіпажами (підрозділами) у повітряному просторі (повітрі).

У розумінні Курсу до "офіцерів бойового управління" відноситься, в тому числі, і посада "штурман наведення". Даний Курс визначає функціональні обов'язки, зокрема, офіцерів бойового управління, з яких вбачається, що такі зобов'язані, серед іншого, забезпечувати керівництво польотами авіації та забезпечувати безпеку польотів літаків, вертольотів.

Згідно до п.3.3 Розділу 3 Інструкції із забезпечення безпеки польотів (перельотів) авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 154 від 25.05.2006 року (далі - Інструкція № 154), роботу з обслуг КЦ ПС ЗС України, КП (ПНА) всіх рівнів по контролю за польотами (перельотами) і забезпеченню їх безпеки організовують відповідні оперативні чергові (старші обслуг), які у всіх випадках, коли не гарантується безпека польотів, негайно вживають заходів, щодо запобігання авіаційних подій (а.с. 51, Т.1).

Відповідно до п. 3.8 Інструкції № 154 старші обслуг командного пункту (черговий штурман) зобов'язані організовувати проводку літаків (вертольотів в межах зони виявлення радіолокаційних станцій (а.с. 51, Т.1).

Таким чином, виконуючи обов'язки чергового штурмана позивач забезпечує контроль за польотами літаків і вертольотів.

Старші обслуг КП (керівник дальньої зони КП, черговий штурман ПНА, офіцер бойового управління КП), що забезпечують переліт літаків (вертольотів), зобов'язані організувати проводку літаків (вертольотів) в межах зони виявлення радіолокаційних станцій (п.3.8 Інструкції № 154) (а.с. 52, Т.1).

Відповідно до листа відповідача 2 за №173/205 від 19.03.2013 року, у відповідності до наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 18.02.2008 року №2 та на підставі наказів командира військової частини А0780 № 31 від 25.12.2011 року та № 33 від 25.12.2011 року, позивач був допущений до самостійного несення бойового чергування на 1607 ПНА у 2012, 2013, 2014 рр., здійснює бойове чергування згідно функціональних обов'язків "штурман наведення" в якості "чергового штурмана наведення", який є старшим обслуги 1607 ПНА під час несення бойового чергування у 2012, 2013, 2014 роках, а також підтверджено, що при виконанні функціональних обов'язків "штурмана наведення" позивач здійснює контроль за польотами (перельотами) літаків та вертольотів і забезпечує їх безпеку в 2012, 2013, 2014 роках (а. с. 40, Т.1, а.с. 84-91, Т.3).

Відтак, позивач під час несення бойового чергування забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів.

У відповідності до пп.2.3 п.2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 15 листопада 2010 року №595 (зі змінами внесеними Наказом Міністра Оборони України від 05.12.2012 року №825) (далі - Інструкція №595) (а.с. 17-24, Т.1), виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України (додаток 1) (а.с. 18, Т.1).

Так, суд констатує, що серед переліку посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, визначених у Додатку 1 до Інструкція №595,посада "штурман наведення", яку обіймав позивач - відсутня.

З аналізу Постанови №889 вбачається, що п. 1 даної Постанови не містить правової норми, яка визначає розмір, порядок та умови виплати винагороди військовослужбовцям, а п. 2 містить правову норму, яка зобов'язує інший орган державної влади врегулювати розмір, порядок та умови виплати винагороди військовослужбовцям. Відтак, норми Постанова №889

застосовуються в сукупності з нормами Інструкції №595, якою безпосередньо визначено розмір, порядок та умови виплати винагороди військовослужбовцям.

Разом з тим, у відповідності до Примітки Інструкції №595 встановлені, також, певні умови для виплати даної щомісячної додаткової грошової винагороди, зокрема: 1) якщо передбачені в штаті військової частини за посадою, що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначених у цьому Переліку; 2) якщо посади, перераховані у цьому Переліку, наявні: в авіаційних бригадах, полках, базах, базах (експериментальних, навчальних), ескадрильях, загонах, ланках; у льотно-випробувальних підрозділах науково-дослідних організацій, випробувальних полігонів (центрів); у літаючих авіаційно-технічних лабораторіях, авіаційно-ремонтних майстернях; на диспетчерських, командних (головних командних) пунктах (центрах), пунктах наведення авіації; у центрах пошуково-рятувального та аеронавігаційного забезпечення польотів авіації, відділах (групах) оперативних чергових, штурманських управліннях та службах; у військових частинах та підрозділах зв'язку, автоматизованого управління, радіотехнічного, аеродромно-технічного забезпечення, в авіаційних комендатурах та на авіаційних полігонах, які безпосередньо забезпечують польоти літаків та вертольотів; 3) якщо особи офіцерського складу, які займають посади з групою військово-облікової спеціальності 06, 12, 20, 60, 62 цього Переліку, фактично забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів.

Згідно до ст. 9 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вище викладеного Постановою №889 було делеговано відповідачеві 1 повноваження самостійно визначати граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди у межах затвердженого фонду грошового забезпечення, що і знайшло свого відображення в Інструкції №595.

Відтак, на виконання вимог Постанови №889, відповідачем 1 на підставі, у межах наданих повноважень та у визначений чинним законодавством спосіб, згідно до Наказу від 05.12.2012 року №825 було внесено зміни до Інструкції №595 та затверджено перелік посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів і мають право на виплату винагороди в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Отже, у відповідності до Інструкції №595 правовою підставою для встановлення винагороди військовослужбовцю є зайняття ним посади наземного авіаційного спеціаліста, що забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів, за переліком посад наведених в даній Інструкції. Відтак, правових підстав для виплати винагороди за посадою, яка не зазначена у переліку посад Інструкції №595 не має.

Таким чином, суд приходить висновку, що хоча до посадових обов'язків позивача і відноситься обов'язок щодо забезпечення безпеки польотів літаків та вертольотів, однак, посада позивача "штурман наведення", у відповідності Додатку 1 до Інструкції №595 не відноситься до посад, які у відповідності до Постанови №889 надають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди.

Враховуючи вище зазначене, у позивача відсутнє законодавчо визначене право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди, передбачене Постановою №889 та Інструкцією №595.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, позивач не надав до суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його уточнені позовні вимоги, отже у задоволенні уточнених позовних вимог слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини А0780, Військової частини А4604 про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щомісячної додаткової грошової винагороди - відмовити.

2.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Головуючий суддяО.М. Шешеня Судді: С.Є. Гаврилко

М.М. Луцович

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 15 березня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 березня 2016 року.