Рішення № 56565438, 16.03.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 671/1229/15-ц

Провадження № 22-ц/792/403/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Юзюка О.М.,

суддів: Ярмолюка О.І., Власенка О.В.,

при секретарі: Шевчук Ю.Г.,

з участю: сторін і їх представників,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-ц/792/403/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди посилалась на те, що ОСОБА_1 на сході жителів сіл Холодецької сільської ради, який відбувсь в сільському клубі 13 травня 2015 року безпідставно звинуватила її в шахрайстві земельними ділянками під час перебування на посаді сільського голови, говорила, що вона злодійка, при цьому нецензурно її облаяла принизивши честь і гідність. У зв'язку з цим, просила суд зобов'язати ОСОБА_1 вибачитись перед нею та спростувати поширену неправдиву інформацію на сході села, а також стягнути 10000 грн. моральної шкоди.

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувшись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди посилалась на те, що на цьому ж сході села ОСОБА_2 нецензурно висловлювалась в її адресу принижуючи її честь і гідність. Просила визнати це висловлювання таким, що порушує її честь і гідність та стягнути 10000 грн. моральної шкоди.

________________

Головуючий у першій інстанції - Намистюк В.П. Категорія № 30, 40, 41

Доповідач - Юзюк О.М.

Рішенням Волочиського районного суду від 25 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 спростувати протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили на сході жителів сіл Холодецької сільської ради інформацію про те, що ОСОБА_2 є злодійкою і шахрайським способом заволоділа земельними ділянками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням стверджувала, що підстав для задоволення позову не було, оскільки висловлювання сказане нею стосувалось ОСОБА_2 безпосередньо як сільському голові і пов'язане з цією її діяльністю, що висновки райсуду протирічать судовій практиці.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

За змістом ч. 3 ст. 208, п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду. Рішення суду складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням висновку суду про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково, висновку суду по суті позовних вимог.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК).

З матеріалів справи видно, що частково задовольняючи позов ОСОБА_2 та відмовляючи в позові ОСОБА_1 у резолютивній частині висновку по суті позовних вимог суд вказав про зобов'язання спростувати інформацію лише про те, що ОСОБА_2 є злодійкою і шахрайським способом заволоділа земельними ділянками.

Щодо тверджень ОСОБА_2 про обзивання її нецензурними словами у резолютивній частині не зазначено, апеляційна скарга ОСОБА_2 на це судове рішення не подавалась, тому апеляційний суд перевіряє відповідність закону висновку викладеного судом у вказаній частині рішення.

Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови від 27 лютого 2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз'яснив, що суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Кабінету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодились „виставити" себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у засіданні апеляційного суду визнали, що конфлікт між ними стосувавсь діяльності ОСОБА_2 на посаді сільського голови. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У процесі аналізу доказів і обставин справи колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати а в задоволенні позову відмовити через відсутність необхідних правових підстав.

Вислови однієї особи до іншої стосувались її діяльності як публічної особи на місцевому рівні, у зв'язку з цим межа стосовно неї допустимої критики, переконань, суджень значно ширша, ніж окремої пересічної особи.

У даній справі ця межа допустимого у формі певних висловів не перевищена.

Матеріали справи, правоохоронних органів, матеріали Волочиської райдержадміністрації про те, що розподіл земельних ділянок стосовно яких була обвинувачена ОСОБА_2 на сході села ОСОБА_1 не відносилось до компетенції Холодецької сільської ради, не дає також підстав для задоволення позову, так як правомірність цих дій ОСОБА_1 оцінюється судом у цих правовідносинах по інших вищевикладених критеріях.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Волочиського районного суду від 25 грудня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

У решті рішення районного суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк