Вирок № 56562620, 21.03.2016, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/574/13-к

Номер провадження № 1-кп/315/1/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2016 рокум. Гуляйполе

у складі головуючого: судді Телегуз С.М.,

за участю секретаря Дмитренко В.В.,

прокурора Нєфьодова В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області кримінальне провадження за № 12013080220000175 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 20.11.2003 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч.1 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 357 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

2) 23.01.2006 року Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 с. 75 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 1 рік;

3) 24.02.2006 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ст.75 КК України до 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки;

4) 05.12.2006 року Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 296, ст. ст. 71, 72 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18.12.2009 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий термін 9 місяців 18 днів,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, знову скоїв корисливе кримінальне правопорушення.

Так, 04 березня 2013 року близько 01-00 год. в м. Гуляйполе, Запорізької області, ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом розбиття віконного скла, проник в квартиру № 3 будинку № 36, який розташований по вул.Петровського, що належить ОСОБА_3, звідки таємно викрав: перукальну машинку «SCARLETT» вартістю 140 грн.; праску «PREMIER» вартістю 230 грн.; фотоапарат «WIZEN» в чохлі чорного кольору вартістю 60грн.; шкіряну куртку вартістю 100 грн.; чотири жіночих сумочки вартістю по 50 грн. кожна, на загальну суму 200 грн.; одну пару жіночих туфель дермонтинових чорного кольору вартістю 60 грн.; бриджі джинсові синього кольору вартістю 40 грн.; бриджі чорного кольору вартістю 40 грн.; бриджі світло-синього кольору джинсові вартістю 40 грн.; стрейчеві бриджі синього кольору вартістю 40 грн.; джинсові шорти синього кольору вартістю 40 грн.; штани сірого кольору (світлі) вартістю 40 грн.; гамаші чорного кольору вартістю 40 грн.; спортивні штани синього кольору вартістю 40 грн.; шерстяні штани чорного кольору вартістю 40 грн.; двоє джинсових штанів чорного та сірого кольору вартістю по 90 грн. кожні на суму 180 грн.; шерстяні штани чорного кольору вартістю 170 грн.; джинсові штани синього кольору вартістю 80 грн.; светр блакитного кольору спереду різнокольоровий вартістю 100 грн.; светр коричневого кольору вартістю 100 грн.; кофта велюрова з капюшоном чорного кольору вартістю 35грн.; спортивна кофта з капюшоном синього кольору вартістю 35 грн.; кофта з капюшоном сіро-коричневого кольору вартістю 35 грн.; сарафан чорного кольору (стрейч) вартістю 60грн.; сарафан синього кольору (велюровий) вартістю 60 грн.; чотири спідниці зеленого, жовтого, сірого, чорного кольору вартістю по 70 грн. кожна на суму 280 грн.; спортивну спідницю синього кольору вартістю 50 грн.; спідницю чорного кольору з червоними квітками вартістю 35 грн.; блузку тонального кольору вартістю 35 грн.; дві майки зеленого та білого кольору вартістю по 35 грн. кожна на загальну сум 70 грн.; футболку біло-рожевого кольору вартістю 35 грн.; різнокольорову майку із зображенням жінки вартістю 35 грн.; зарядний пристрій для мобільного телефону «NOKIA» вартістю 25грн., чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2570 грн.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, давши суду показання про те, що 03 березня 2013 року він перебував на автовокзалі в м. Гуляйполі, було холодно, і він вирішив зайти до своєї знайомої ОСОБА_3 погрітися. Коли прийшов до її будинку, виявилося, що її вдома не було, він повернувся на вокзал. Пізніше, вночі, повернувся, побачив, що у вікні горить світло. Він вирішив, що ОСОБА_3 вже вдома, та, коли підійшов ближче, у дворі побачив двох невідомих осіб, які, злякавшись, перелізли через паркан і зникли. На подвірї стояли пакети з речами. Він вирішив забрати їх на зберігання. Зранку поїхав на маршрутці в с. Дорожнянка, Гуляйпільського району до свого друга ОСОБА_4, залишив у нього пакети з речами, пояснивши останньому, що потім має намір повернути їх власниці. У скоєному щиро розкаюється.

Не дивлячись на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 03 березня 2013 року вона перебувала в Полтавській області по роботі, так як на той час працювала експедитором у приватному підприємстві. Коли повернулась додому 04.03.2013 року, зайшовши до свого будинку, виявила розкидані речі та розбите скло у віконній рамі. ЇЇ колишні сусіди ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_6 розповіли їй, що бачили біля її будинку ОСОБА_1, який ходив у дворі та заглядав у вікна. Пізніше, на слідстві, обвинувачений ОСОБА_1 добровільно розповів все, як розбив скло, як скоїв крадіжку, куди відвіз речі. Більшу половину речей її повернули на слідстві, претензій матеріального характеру до обвинуваченого вона не має. В подальшому подала суду заяву про розгляд справи без її участі, з приводу призначення покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що в березні 2013 року до нього приїхав його знайомий ОСОБА_1, при ньому були пакети з речами. Як пояснив йому ОСОБА_5, ці речі його власні. ОСОБА_1 пробув у нього декілька днів, потім поїхав в м.Гуляйполе, повинен був повернутися ввечері, але не повернувся. Коли він (свідок) оглянув пакети з речами, побачив що речі жіночі і зрозумів, що вони крадені, подзвонив в міліцію. Працівники міліції приїхали та забрали речі.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що була понятою при проведення слідчого експерименту. ОСОБА_1 добровільно, без ніякого примусу, вказував як заліз через вікно, як виліз через нього.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що також була понятою при проведенні слідчого експерименту, ОСОБА_1 рукою показував на вікно з розбитим склом. Що розповідав не памятає, бо це було давно.

Крім наданих суду пояснень винуватість ОСОБА_1 підтверджується також доказами, зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження, дослідженими судом, та які узгоджуються з поясненнями, наданими суду і між собою:

- витягом з кримінального провадження про внесення до ЄРДР відомостей про скоєння злочину;

- протоколом від 04.03.2013 року приймання заяви потерпілого про скоєння злочину;

- протоколом огляду місця події від 04.03.2013 року з фототаблицями, в ході якого оглянуто територію домоволодіння по вул.Петровського, 36/3 м.Гуляйполе;

- протоколом огляду предметів від 12.03.2013 року, згідно якого слідчим у присутності понятих і ОСОБА_4 були оглянуті викрадені речі, які передані на зберігання ОСОБА_3;

- постановою про визнання речовими доказами від 18.04.2013 року;

- довідкою про вартість майна;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю понятих свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 19.04.2013 року з фото таблицями.

За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною і його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникнення у житло.

Суд вважає необхідним виключити з предявленого обвинувачення ОСОБА_1 знаходження у стані алкогольного спяніння, оскільки прокурором не надано суду жодного підтверджуючого письмового доказу про знаходження обвинуваченого на час скоєння крадіжки у стані алкогольного спяніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, його особу, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставина, якаобтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України,є рецидив злочину.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує його відношення до вчиненого, часткове визнання своєї вини, дані про його особу, те що раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, знову скоїв корисливе кримінальне правопорушення, ніде не працює, по місцю своєї реєстрації за адресою:смт.Тернувате Новомиколаївського району, вул.Південна,9 не проживав, з листопада 2013року перебував у розшуку за ухвалою суду, за місцем реєстрації характеризується вкрай негативно. У зв'язку з чим, суд вважає, що обвинувачений схильний до стійкої злочинної діяльності, що характеризує його, як негативну особу, і його виправлення не можливе без ізолювання від суспільства. Однак, враховуючи, що обвинувачений є інвалідом ІІ групи, у скоєному щиро розкаявся, також враховує думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні для обвинуваченого, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання в мінімальних межах, передбачених санкцією статті.

Суд, вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат по справі не має.

Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 в ході судового розгляду була обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою. Судом обвинуваченому ОСОБА_1 призначається реальне покарання у вигляді позбавлення його волі, тому суд вирішує до вступу вироку в законну силу залишити йому запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою.

Крім того, суд вважає необхідним на підставі ч.5 ст.72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання з 04.01.2016 року, зарахувавши строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до положеньст.72 КК України в редакції Закону № 838- VIII від 26.11.2015 року.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Вільнянській УВП № 11 УДПтС України в Запорізькій області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання з 04.01.2016 року.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього увязнення - з 04.01.2016 року до дня набрання вироку законної сили з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження : мікрочастки, які поміщені в пакет експертної служби № 0600685, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_6