Постанова № 56562215, 17.03.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1219/16-а

2а/303/65/1

Номер рядка статистичного звіту - 21

Категорія - 3.7.1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Заболотного А.М.

при секретарі Штець І.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальона Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову, винесену інспектором роти № 6 батальйону УПП в містах Ужгород та Мукачево ОСОБА_2 серії ПС2 № 728735 від 15.02.2016 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що ОСОБА_1 15.022016 року близько 23 год. 20 хв. керував автомобілем «Opel Astra», д.н.з.SK MI 516 СС на вул. Ужгородській, 135 в м. Мукачево, з номерним знаком, що був неосвітлений у темну пору доби, у звязку з чим порушив п. 2.9.в Правил дорожнього руху. Крім цього також ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, у звязку з чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху. Постанову вважає протиправною та незаконною з тих підстав, що Правил дорожнього руху не порушував, оскільки під час руху фізично не мав можливості побачити чи освітлений у автомобіля задній номерний знак. Крім цього на вимогу працівника поліції, предявив інспектору посвідчення водія на, що останній, оглянувши предявлені документи, переписав його особисті дані із посвідчення водія в оскаржувану постанову, що підтверджує той факт, що посвідчення водія було предявлене. Також стверджує, що оскаржувана постанова інспектором є незаконною і з тих підстав, що була винесена без достатніх доказів наявності у його діях складу адміністративних правопорушень та без встановлення всіх обставин справи. Крім цього зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушене його право на отримання правової допомоги.

Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити з наведених у ньому підстав. Також пояснив, що дійсно задній номерний знак на його автомобілі не був освітлений, оскільки очевидно перегоріла лампочка. У звязку з тим, що він при собі мав запасні лампочки, відразу ж замінив такі і правопорушення ним було усунуто. Крім цього, показав, що мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом та на деякий час предявив його працівникам поліції, але не передавав його їм в руки. При цьому вважає, що предявив посвідчення водія працівникам поліції на достатній час, оскільки такі змогли встановити його особу та відобразити особисті дані в оскаржуваній постанові.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав. При цьому 17.03.2016 року до суду надійшла заява від Департаменту патрульної поліції з проханням про відкладення росудового розгляду. В той же час суд звертає увагу, що стороною у цій справі, а саме відповідачем, є інспектор Слободянюк А.С., а не Департамент патрульної поліції, у звязку з чим суд не буре до уваги таку зяву.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України з урахуванням того, що відповідач є субєктом владних повноважень.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені докази та зясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора роти № 6 батальйону УПП в містах Ужгород та Мукачево ОСОБА_2 серії ПС2 №728735 від 15.02.2016 року позивача притягнуто до адміністративної за ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що ОСОБА_1 15.022016 року близько 23 год. 20 хв. керував автомобілем «Opel Astra», д.н.з.SK MI 516 СС на вул. Ужгородській, 135 в м. Мукачево, з номерним знаком, що був неосвітлений у темну пору доби, у звязку з чим порушив п. 2.9.в Правил дорожнього руху. Крім цього також ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, у звязку з чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

Як показав допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, що 15.02.2016 року до нього ввечері мав заїхати його товариш ОСОБА_1 Через те, що його довго не було, він передзвонив йому та ОСОБА_1 повідомив, що його зупинили працівники поліції. Так як це було недалеко від його дому, він відразу прийшов на місце, де був зупинений ОСОБА_1 На місці він побачив працівників поліції. При цьому він допоміг ОСОБА_1 замінити лампочку, яка освітлює номерний знак. Також показав, що ОСОБА_1 показував працівникам поліції посвідчення водія, але чи передавав він його безпосередньо в руки працівникам поліції, він не бачив. Додатково показав, що все це відбувалося до того, як була винесена постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як передбачено ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. При цьому в ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Диспозицією ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не предявила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка».

Таким чином законодавець в ч. 1 ст. 126 КУпАП чітко передбачив адміністративну відповідальність за два окремих діяння як за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії так і за керування транспортним засобом особою, яка не предявила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії і такі окремі діяння становлять собою окремий склад двох різних адміністративних правопорушень.

Як вже було зазначено вище, що позивача притягнуто до адміністративної за ч. 1 ст. 126 КУпАП у звязку з тим, що такий не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, у звязку з чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

В той же час, позивач в судовому засіданні стверджував, мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом та на деякий час предявив його працівникам поліції, але не передавав його їм в руки. Зазначене також підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 Факт того, що позивач мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом підтверджується і тим, що реквізити посвідчення водія безпосередньо вписані в оскаржувану постанову працівником поліції при її винесенні.

З огляду на зазначене вище оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного належного доказу стосовно правомірності оскаржуваної постанови в цій частині, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено той факт, що позивач мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а тому постанову серії ПС2 № 728735 від 15.02.2016 року, винесену інспектором роти № 6 батальона Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. в частині про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП слід визнати протиправною та скасувати, а провадження слід закрити згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП.

Одночасно в судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора роти № 6 батальйону УПП в містах Ужгород та Мукачево ОСОБА_2 серії ПС2 №728735 від 15.02.2016 року позивача також було притягнуто до адміністративної за ч. 6 ст. 121 КУпАП з тих підстав, що ОСОБА_1 15.02.2016 року близько 23 год. 20 хв. керував автомобілем «Opel Astra», д.н.з.SK MI 516 СС на вул. Ужгородській, 135 в м. Мукачево, з номерним знаком, що був неосвітлений у темну пору доби, у звязку з чим порушив п. 2.9.в Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.9.в Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом зокрема з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1, що дійсно задній номерний знак на його автомобілі не був освітлений, оскільки перегоріла лампочка. У звязку з тим, що він при собі мав запасні лампочки, відразу ж замінив таку і правопорушення ним було усунуто на місці. Аналогічне показав в допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, що допоміг ОСОБА_1 на місці замінити лампочку, яка освітлює номерний знак.

Таким чином судом встановлено позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6. ст. 121 КУпАП про, що безпосередньо ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що інспектор роти № 6 батальйону УПП в містах Ужгород та Мукачево ОСОБА_2 правомірно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП.

Разом з тим, при прийнятті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 інспектором не було враховано обставини, зазначені у ст. 33 КУпАП, а саме характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи наведене вище, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності та те, що його дії не заподіяли шкоди суспільним інтересам та державі, відсутність обставини, які б обтяжували його відповідальність, а також зважаючи, на те, що ОСОБА_1 усунув правопорушення (замінив лампочку) безпосередньо після виявлення такого, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити позивача від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень як змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Як передбачено ст. 162 КАС України, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У звязку з цим постанова серії ПС2 № 728735 від 15.02.2016 року, винесена інспектором роти № 6 батальона Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП підлягає зміні, а ОСОБА_1 звільненню від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, з оголошенням йому усного зауваження.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З урахуванням того, що позов підлягає задоволенню частково, на користь ОСОБА_1 слід стягнути з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17-19, 69-71, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 9, 17, 18, 33, 121, 126, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Постанову серії ПС2 № 728735 від 15.02.2016 року, винесену інспектором роти № 6 батальона Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. в частині про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити у звязку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову серії ПС2 № 728735 від 15.02.2016 року, винесену інспектором роти № 6 батальона Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП змінити.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, з оголошенням йому усного зауваження, закривши провадження в справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 284 КУпАП.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 275,60 грн.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд в порядок і строки передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.М.Заболотний