Вирок № 56561142, 18.03.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 0511/986/2012

Вирок

Іменем України

18 березня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чернецький В. А.

при секретарі Купрєєнко А.С., Циганенко Ю.О.,

за участю прокурора Медянника С.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка Донецької області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 п. Луганське Артемівського району Донецької області, громадянина України, українця, з середньою професійною освітою, не працюючого, розлученого, проживає: АДРЕСА_1, раніше судимого 07.02.2008 Артемівським районним судом Донецької області за ст. ст. 122 ч. 1, 129 4.1 КК України до 2 років позбавлення волі, 01.04.2009 року звільнений умовно-достроково постановою Калінінського районного суду м. Горлівки від 24.03.2009 року, не відбутий строк 10 місяців 13 днів; 02.07.2014 року Дебальцевским міським суду Донецької області за ст.. 122 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при наступних обставинах: 16 червня 2010 року приблизно о 23 год. 50 хв., ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння між будинками № 14 та № 16 по вул. Леніна п. Миронівський, приймаючи ОСОБА_5 за встановлений в ході досудового слідства людини, з яким у ОСОБА_2, раніше був конфлікт на грунті особистих неприязних відносин, маючи на меті умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, умисно наніс один удар лезом кухонного ножа в область грудної клітини ОСОБА_5, в результаті чого спричинив колото-різане поранення грудної клітини зліва спереду, проникаюче в ліву плевральну порожнину і потім, після ушкодження діафрагми, проникаюче в черевну порожнину з пораненням круглої зв'язки печінки.. В результаті тампонади серця кров'ю, що вилилась в перикардіальну порожнину внаслідок зазначеного колото-різаного поранення грудної клітини, в ніч з 16 на 17 червня 2010 року, ближче до півночі, настала смерть потерпілого ОСОБА_6.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, визнав частково, пояснивши, що удар ножем потерпілому він наніс, захищаючись, що умислу на позбавлення життя у нього не було. За фактом заподіяння смерті ОСОБА_5 показав, що 14 червня 2010 року вони з ОСОБА_7 збиралися кудись разом йти, але, поки він відволікся, вона пішла. Він шукав її два дні 15 та 16 червня. 16.06.2010 року, близько 23 години, він пішов збирати порожні пляшки. І в парку в районі Палацу культури він її зустрів. Вона йшла йому назустріч з пакетом в руках, за нею йшли два хлопці, один з них високого зросту, а другий - невисокий. Коли вони порівнялися з нею, він сказав ОСОБА_7, щоб вона йшла з ним, що він шукає її два дні. ОСОБА_7, не зупиняючись, пішла далі, а за нею пішов чоловік високого зросту. Він знову почав говорити ОСОБА_8, щоб вона йшла додому, вона відповіла, що не піде. В той момент, коли він розмовляв з ОСОБА_8 ззаду до нього підійшов чоловік невисокого зросту і схопив

його за барки правою рукою, а також наніс удар лівою рукою в праву частину обличчя, у вилицю. Це був ОСОБА_6, бо добре його знав як сина його сусідки. Також він знав, що його співмешканка ОСОБА_8 йому змінює з ОСОБА_6. Між ними виникла сварка, у ході якої ОСОБА_6 тримав його за верхній одяг та кулаком вдарив його по обличчю. Він своєю правою рукою відбив праву руку ОСОБА_6, якою той тримав його. При цьому в лівій руці у нього була сумка з пляшками. Він вирвався і почав тікати з парку до двоповерхових домівок у двори. Потерпілий погнався за ним. Він продовжував бігти, а ОСОБА_6 його переслідував. Так вони пробігли близько 120-150 м., а потім останній наздогнав його та схопив його ззаду за комір піджака та став тягнути на себе, від чого він почав падати назад. При цьому він, ОСОБА_2, своєю правою рукою хотів дістати з сумки, яка знаходилась у нього в лівій руці, порожню пляшку для того, щоб вдарити нею нападника по руці, якою він тримав його за комір. У сумці ж, в якій були пляшки, зверху були поліетиленові пакети, сумки, а також ніж, який він знайшов раніше, приблизно за тиждень до цього в урні в парку біля ПК і який став використовувати, щоб обрізати фольгу з пляшок. Тоді з сумки, випадково, замість пляшки він схопив ніж. ОСОБА_6 тримав його ззаду правою рукою за відворот піджака і став кулаком лівої руки наносити йому удари в область обличчя зліва, стоячи за його лівим плечем. Після чого, продемонстрував механізм нанесення їм одного удару ножем, який витягнув з сумки, що висіла у нього на лівій руці. Удар він наносив не обертаючись правою рукою з-під своєї лівої руки в область тулуба потерпілого.

На запитання учасників процесу ОСОБА_2. показав, що ніж, яким завдавав удару хлопцю, він кинув за дверима в квартирі; в той день він був напідпитку, він вживав вино; осіб чоловіків, яких він зустрів у парку разом з ОСОБА_8, він не бачив; він був одягнений в світлий піджак, бейсболку, джинси, кросівки, футболку; ніж був довжиною близько 20 см., потерпілому він наніс один удар, при цьому він хотів нанести йому удар у верхню частину правої руки, щоб він відпустив його; під час нанесення удару сумка висіла у нього, ОСОБА_2., на лівій руці, і він ударив лезом ножа, з - під своєї лівої руки, який нападав на нього ззаду хлопця;

Аналогічні показання давав ОСОБА_2. і в ході досудового слідства при його допитах в якості підозрюваного 17.06.2010 року, обвинуваченого 20.06.2010 року та року, при проведенні очних ставок, а також в попередньому судовому засіданні. (Том 1 л.д.63-66, 100-102, 283-288, 258-259, 260-261).

Допитав підсудного та дослідивши наявні докази у справі, а саме показання потерпілої, свідків, протоколи оперативно-слідчих дій, висновки експертиз, а також інші здобуті на досудовому слідстві докази, суд знайшов наступне.

У зв'язку з проведенням Україною антитерористичної операції, свідки та потерпіла у справі залишилися проживати на тимчасово непідконтрольній Україні території так названої ДНР. Вказана обставина перешкодила суду їх визові належним чином у судове засідання, виконання приводу і прибуття до суду. Отже, суд вирішив вважати їх відсутність поважною причиною та оголосити їх показання, які вони давали на досудовому слідстві у порядку ст. 301 КПК України (1960р.).

При проведенні 17 червня 2010 року відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_2 вказав місце в сквері, розташованому за ДК с.м.т. Міроноскій, де він зустрів свою співмешканку ОСОБА_8 в компанії двох хлопців; пояснивши, що один з них, той який був невисокого зросту, став наносити йому удари кулаком по обличчю; пояснивши, що потім він почав тікати від хлопця. При цьому він продемонстрував маршрут по якому він тікав, а хлопець переслідував його. Вказавши на місце на алеї між будинками №14 і №16 по вул. Леніна, де його наздогнав хлопець, схопив ззаду правою рукою за відворот піджака і став кулаком лівої руки наносити йому удари в область обличчя зліва, стоячи за його лівим плечем. Після чого продемонстрував механізм нанесення їм удари ножем, який витягнув з сумки, що висіла у нього на лівій руці. Удар він наносив не обертаючись правою рукою з-під своєї лівої руки. Після чого ОСОБА_2. пояснив, що він попрямував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1. Учасники зазначеного слідчої дії попрямували за вказаною ОСОБА_2 за адресою, де в квартирі, з-під тумбочки, що стоїть в передпокої, ОСОБА_2. дістав кухонного ножа, пояснивши, що саме їм він завдав ножове поранення нападнику на нього хлопцеві. Також вказав місцезнаходження господарської сумки, яка була при ньому, під час

вчинення злочину щодо потерпілого ОСОБА_5. Зазначений ніж і сумка були вилучені (т.1, а.с.69-70).

При проведенні 14 серпня 2010 року відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_2. за допомогою макета кухонного ножа, статиста і сумки, наповненої пляшками, продемонстрував механізм нанесення потерпілому удар ножем. При цьому сумка з пляшками висіла на кисті його лівої руки, статист розташовувався ззаду з боку його лівого плеча. Ніж він дістав з сумки правою рукою і, не обертаючись в бік нападника, з-під своєї лівої руки завдав один удар. При такому механізмі нанесення удару місце для вкладання макета леза ножа при демонстрації даного удару ножем довелося в район мечоподібного відростка грудини.

Проаналізувавши свідчення підсудного ОСОБА_2, дані їм в судовому засіданні, на досудовому слідстві при його допитах в якості підозрюваного, обвинуваченого, при проведенні відтворення обстановки і обставин події, очних ставок, зіставивши зазначені показання між собою і в сукупності з іншими дослідженими у справі доказами, суд при винесенні вироку бере до уваги ті свідчення підсудного, які відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом цим вироком. Показання ж ОСОБА_2., дані ним під час досудового слідства і в судовому засіданні в тій частині, що ОСОБА_5 він не переслідував, а навпаки ОСОБА_6 його переслідував, суд оцінює як правдиві, вони послідовні і не протиречат одне одному. Ці показання не спростовуються сукупністю доказів, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_6. показала, що 16.06.2010 року близько 23 год. 55 хв. вона перебувала за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2, коли їй по телефону її дочка ОСОБА_9 повідомила про вбивство сина. Вона пішла до місця, яке повідомила дочка, де знайшли її сина. Це було в центрі селища в районі селищної ради. За характером її син був спокійний, хороший хлопець, в бійки не ліз. Зі ОСОБА_2 її син знайомий не був; вона живе зі ОСОБА_2 в одному будинку; син проживав із співмешканкою ОСОБА_10 близько 3-х років, ніяких конфліктів і неприємностей у нього не було, ворогів у нього не було, алкогольними напоями він не зловживав; його зріст становив близько 1,7 м. Востаннє вона його бачила близько 17 год. 40 хв. 16.06.2010 року, коли він зайшов до неї, він брав у неї гроші на сигарети, при цьому він ні на що не скаржився, поведінка його була звичайною, сказав, що збирається з кумами ОСОБА_14 йти погуляти.

Показання потерпілої ОСОБА_12 підтверджують той факт, що про те, що трапилося, їй повідомила її дочка ОСОБА_9 по телефону близько 00 годин 17.06.2010 року, що труп ОСОБА_5 знаходився в районі селищної ради, і що будь-яких конфліктів, в тому числі і зі ОСОБА_2, якого раніше ОСОБА_5 не знав, у нього не було (т.1, а.с. 30-32).

Свідок ОСОБА_9 показала, що 16.06.2010 року о 23 год. 55 хв. їй зателефонувала співмешканка її брата ОСОБА_6 ОСОБА_10 і повідомила про те, що її брата зарізали. І сказала, що труп ОСОБА_6 знаходиться за Миронівським селищною радою. Вона і її чоловік пішли до того місця, на яке вказала ОСОБА_10 і по дорозі зателефонувала матері і повідомила про те, що трапилося. У селищної ради вже стояли машини швидкої допомоги і міліції, до трупа її не пустили (т.1, а.с. 34-36).

Свідок ОСОБА_10 на досудовому слідстві показала, що ОСОБА_6 її співмешканець, станом на червень 2010 року вони проживали за її місцем проживання. В день його вбивства вони з ОСОБА_6 посварилися і не розмовляли. Вона виходила на вулицю гуляти з донькою і бачила ОСОБА_6 в центрі пгт.Міроновскій. ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 гуляли в центрі смт. Миронівський, ввечері він їй дзвонив і кликав її, щоб і вона виходила з ними погуляти, але вона не пішла. Близько 00 годин їй зателефонувала ОСОБА_13, плакала і говорила, що ОСОБА_6 вмирає, сказала, що він лежить біля їхнього під'їзду. Коли вона прибігла до їхнього будинку, ОСОБА_6 уже не дихав, приїхали швидка допомога і міліція. Також там знаходилися ОСОБА_14 і ОСОБА_13, і ще двоє хлопців, який були очевидцями події. Подружжя ОСОБА_14 їй розповідали, що вони з ОСОБА_6 сиділи на лавочці, розташованої в центрі пгт. Міроновскій, ближче до міліції. Близько 00 годин вони розлучилися і ОСОБА_6 пішов додому. Хлопці (очевидці) бачили двох чоловіків, при цьому один наздоганяв іншого. Один чоловік, який був з сумкою гнався за другим, в районі аптеки вони чули дзвін б'ються пляшок, після чого вибіг ОСОБА_6, потім впав, піднявся, потім через кілька кроків знову впав. Вони підійшли до нього, при цьому вони думали, що хлопець був п'яним.

Підійшовши до нього, вони побачили кров в районі грудної клітки, вони перевернули його на спину, він ще дихав. Потім вони почали стукати в квартиру ОСОБА_14.На вопросы участников процесса показала, что ОСОБА_6 по характеру был заботлив, ответственен, алкогольными напитками не злоупотреблял; ОСОБА_2 и ОСОБА_8 ранее ни она, ни ОСОБА_6 не знали; труп ОСОБА_6 лежал на спине, ноги были согнуты под ним в коленях; на футболке в центре грудной клетке была кровь; одет он был в футболку, шорты, шлепанцы; о случившемся она сообщила сестре ОСОБА_6 ОСОБА_15 (т.1, а.с. 37-39).

Свідок ОСОБА_13 показала, що 16.06.2010 року ввечері ОСОБА_6 прийшов до них за місцем їх проживання: АДРЕСА_3. Вона, її чоловік ОСОБА_14 з ОСОБА_6 пішли гуляти в центр смт. Миронівський до ДК. ОСОБА_6 купив три пляшки пива, вони сіли на лавочку, пили пиво і спілкувалися. Після вони разом дійшли до магазину «Престиж», від якого вони пішли направо у двір свого будинку, а ОСОБА_6 пішов наліво в бік свого будинку. Додому вони зайшли о 23 год. 50 хв., Пройшло близько 5 хвилин, коли постукали в двері. Вона відкрила двері, на порозі стояли двоє хлопців і попросили викликати швидку допомогу, оскільки хлопцеві біля під'їзду було погано. Вони пояснили, що постукали в їх квартиру, так як тільки у них світилося. Вона побоялася вийти на вулицю одна, вона покликала чоловіка і вони удвох вийшли на вулицю і побачили ОСОБА_6 Він лежав приблизно в трьох метрах від під'їзду, ногами до під'їзду, головою - до крамниці, його ноги були зігнуті в колінних суглобах і лежали під ним. Вона подзвонила і повідомила про те, що трапилося співмешканці ОСОБА_6 ОСОБА_10, а чоловік почав викликати швидку допомогу. Вона чула як ОСОБА_6 видихнув. Вони дочекалися швидку допомогу і міліцію (т.1, а.с. 77-80).

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що 16.06.2010 року він, його дружина ОСОБА_13, з їхньою дитиною і з ОСОБА_6, який зайшов до них в гості, ввечері близько 20-21 години пішли гуляти у центр пгт. Міроновскій до ДК . Вони сиділи на лавочці, спілкувалися, випили по пляшці пива і близько 00 годин ночі вони всі разом дійшли до будівлі селищної ради та від магазину «Престиж» вони пішли направо, а ОСОБА_6 - вліво в бік свого будинку. Вони зайшли до себе у двір, на лавочці біля їхнього під'їзду сиділи двоє хлопців. Вони прийшли додому і приблизно через 5 хвилин після того як вони прийшли, в двері їхньої квартири хтось постукав. Це були ті двоє хлопців, які сиділи на лавочці, вони сказали, що якогось хлопця біля під'їзду погано. Вони вийшли на вулицю і побачили, що в трьох метрах від під'їзду лежав ОСОБА_6. Він лежав на спині ногами до під'їзду, ноги були зігнуті в колінах і були під ним, він сідлав подих. Вони викликали швидку допомогу і міліцію. Хлопці їм розповіли, що бачили як ОСОБА_6 тікав від чоловіка, в руках якого була сумка в клітку. Вони бігли в бік аптеки. Хлопці пішли за ними, але побачили, що хлопець йде їм назустріч, а чоловік, який був з сумкою, тікав у бік. Вони хотіли допомогти, так як думали, що він напідпитку, тому що він падав (т.1, ас.73-76).

Показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14 підтверджують ті обставини, що ввечері вони разом з дитиною і ОСОБА_5 гуляли в центрі пгт. Міроновскій. Розлучившись, близько 23:40 - 23:50 в районі магазину «Престиж», вони пішли направо до під'їзду свого будинку, а ОСОБА_6 - вліво в бік свого будинку. Підтвердили, що на лавочці біля їхнього під'їзду сиділи двоє хлопців, які приблизно через 5 хвилин, після того як вони (ОСОБА_14) зайшли в квартиру, постукали до них і звернулися з проханням про допомогу хлопцю, якому було погано. Вийшовши з під'їзду, вони виявили, що це був ОСОБА_6, з яким вони тільки що розсталися.

Свідок ОСОБА_17 показав, що влітку 2010 року він з ОСОБА_18 приїхали в пгт. Міроновскій. Вони хотіли купити пиво, сигарет, це було близько 20-21 години. У магазині «Олімп» вони купили пиво і сигарети, прийшли у двір виконкому і сіли на лавочці, де і стали пити пиво. Вони побачили чоловіка, це був підсудний, який зайшов в під'їзд будинку, у якого вони сиділи на лавочці, і через хвилину вийшов, потім підійшов до них і попросив цигарку. ОСОБА_19 дав йому сигарету, він взяв і пішов в сторону аптеки. Потім приблизно через 1,5-2 години вони почули крик. При цьому він сидів на лавочці обличчям до під'їзду, а ОСОБА_19 - до виконкому. Він чув, як хтось кричав: «Батьку, батьку, не чіпай». Це говорив молодий голос, потім вони почули інший голос, який належав чоловікові старшому за віком, чоловіки побігли в бік аптеки. При цьому він чув що чоловік, якому належав молодий голос біг першим, а за ним біг чоловік, якому належав голос по-старше. Через деякий час з боку, куди побігли чоловіки, вони почули дзенькіт

бою пляшок, почув шум в кущах і вони пішли туди. Але побачили, що назустріч їм йде хлопець і хитається з боку в бік, а в бік центру селища побіг інший чоловік з сумкою, вони ж пішли назад до столика. Хлопець, який хитався, кілька разів падав, робив кілька кроків і знову падав, вони подумали, що він п'яний. Вони вирішили підняти його і посадити на лавку, коли вони до нього підійшли, то побачили, що у нього на футболці було червона пляма в районі серця, вони підняли футболку, яка була на хлопця, і побачили маленьку рану, з якої йшла кров. Рана була схожа на ножове поранення. Він почав зі свого мобільного телефону викликати швидку допомогу, але потрапляв на станцію швидкої допомоги м.Дебальцеве, а не смт. Миронівський. Тоді, вони побачили, що в одному з вікон квартири будинку горіло світло, і вони побігли туди, щоб звернутися за допомогою і викликати швидку допомогу. Двері їм відкрила дівчина, вони пояснили їй, що потрібно викликати швидку допомогу (т.1, а.с. 86-89).

У ході очної ставки, проведеної між свідком ОСОБА_17 і обвинуваченим ОСОБА_2, що проводилася 26.08.2010 року свідок підтвердив раніше дані ним свідчення, докладно описав хронологію подій вечора 16 червня 2010 року, коли вона сиділи на лавочці у дворі будинку №14 по вул.Леніна, вказав, що ОСОБА_2 близько 23 години підходив до них за сигаретою, потім він заходив в перший під'їзд будинку №14, а потім пішов у бік аптеки. ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп'яніння, в руках у нього була господарська сумка.Через деякий час він почув як з боку дворів будинків по вул.Тельмана через двір в якому вони сиділи, по алеї між будинками №14 і №16 по вул. Леніна хтось пробіг. Людей він не бачив, так як сидів до того, що відбувається спиною, проте чув що пробігли дві особи чоловічої статі. Це він визначили по голосу, при цьому першим пробіг молодий чоловік, який крикнув «Батьку, батьку!», А за ним біг чоловік старшого віку, він щось говорив хрипким грубим голосом, сенс фраз котрого він не розібрав. Після чого, почувши дзвін скляних бутилок і шелест трави в районі алеї між будинками №14 і №16, він і ОСОБА_19 пішли в цьому напрямку. При цьому їм назустріч вибіг хитаючись молодий хлопець невисокого зросту, а в бік центру селища тікав чоловік на плечі котрого висіла господарська сумка і який за зовнішнім виглядом був схожий на «ОСОБА_2» (ОСОБА_2.). (Т.1 л.д.258-259).

В ході відтворення обстановки і обставин події 21.08.2010 року свідок ОСОБА_17 вказав місце, де саме ввечері 16.06.2010 року він разом з ОСОБА_19 пили пиво. Це було у дворі будинку №14 по вул. Леніна в пгт. Міроновском, вказав на стіл і дві лавки біля нього навпроти першого під'їзду. При цьому ОСОБА_17 вказав, що сидів за столиком на лавці обличчям до першого під'їзду зазначеному будинку, а ОСОБА_19 - Сидів на протилежному лавці обличчям до будинку №16 по вул.Леніна, розташованому навпроти будинку №16. При цьому було встановлено, що з того місця де розташовувався ОСОБА_19 двір №16 по вул.Леніна добре проглядається, а з місця розташування ОСОБА_17, за умови що він не обертається, не проглядається, а в його поле зору потрапляє ділянку двору будинку №14 в районі першого під'їзду.

Зазначені обставини узгоджуються з показаннями ОСОБА_19 про їх місце розташування за даними столиком, і ділянками огляду кожного з них, а також підтверджується і показами свідків ОСОБА_14 про те, що вони бачили двох хлопців на лавочці біля їхнього під'їзду (під'їзд №1) будинку №14 по вул.Леніна пгт.Міроновскій , коли близько 00 годин поверталися додому. Що переконує суд в тому, що у вечірній час 16.06.2010 року ОСОБА_17 і ОСОБА_19 знаходилися за столиком у дворі будинку №14 по вул. Леніна пгт. Міроновскій і були очевидцями події.

Показання свідка ОСОБА_17 підтверджує той факт, що по двору пробігли два чоловіка, що після того як вони опинилися поза поле їх зору, після дзвону пляшок і шелесту трави, ОСОБА_5 вийшов і рухався в їхньому напрямку, а чоловік з сумкою - тікав у протилежному напрямку. Після чого вони намагалися надати допомогу ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_19 на досудовому слідстві показав, що в червні 2010 року в вечірній час близько 21 години він разом з ОСОБА_17 приїхали в пгт.Міроновскій купити пиво і сигарети, так як в пгт. Луганское, де вони проживають у вечірній час магазини закриті. Вони купили сигарети і пиво і сіли на лавочці за магазином «Олімп». Потім ОСОБА_17 запропонував піти до нього в квартиру посидіти, яка розташована в сел. Миронівському, по вул. Радянської. Вони пішли через двори по

вул. Леніна і в районі колишньої аптеки і телеграфу на лавочці вони вирішили посидіти. Це було вже близько 23 год. Вони сиділи, пили пиво, спілкувалися, слухали музику. Вони бачили, що в під'їзд будинку напроти їх зайшла пара з коляскою. Через 10-15 хвилин підійшов чоловік на прізвисько «ОСОБА_6», він зайшов в той же під'їзд і вийшов. Потім він підійшов до них і попросив цигарку, він дав йому сигарету і він пішов. Вони залишилися сидіти на лавочці. Потім він побачив, що з боку міліції, гаражів біжить молодий хлопець невисокого зросту, близько 1,6-1,65 м., А за ним біжить чоловік з картатою господарської великою сумкою, в якій дзвеніли порожні пляшки. Він все добре роздивився, так як з боку аптеки був ліхтар і місцевість добре було видно. Так, хлопець тікав і кричав: «Батя, батя, батько, ти чого?», Після чого вони зникли в темряві. Минуло 10-20 сек., Була метушня в кущах, дзвін пляшок, скла і вони з ОСОБА_17 пішли подивитися що там відбувається. Але в той момент, як вони дійшли до рогу будинку, їм назустріч вийшов хлопець, а чоловік з сумкою тікав у бік пошти. Вони зупинилися, хлопець добіг трохи далі рогу будинку і впав, піднявся і знову почав бігти, через 3-4 м. Знову впав і вдарився обличчям об асфальт. Вони вирішили, що хлопець напідпитку і пішли допомогти йому піднятися. Коли він почав допомагати хлопцеві піднятися, то побачив, що той забруднився кров'ю, його футболка була в крові. Вони підняли футболку і в області верхньої лівої частини грудної клітки був поріз близько 2 см і пульсувала кров. Вони почали викликати швидку допомогу, але не додзвонилися. Тоді вони, побачивши, що у вікні однієї з квартир горіло світло, попрямували туди за допомогою. А хлопець вже впав біля під'їзду. Двері квартири їм відчинила дівчина, вони сказали, що хлопцеві погано і потрібно викликати швидку допомогу. Вона покликала чоловіка і вони разом вийшли з під'їзду. Хлопець лежав біля під'їзду і хрипів. Пара, яка вийшла з під'їзду, упізнала в ньому свого знайомого і зверталися до нього на на ім'я «ОСОБА_6». Вони викликали міліцію і швидку допомогу. Лікарі приїхалиі і повідомили, що хлопець помер (том 1 л.д.81-84).

Зазначені показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_17, а також з показаннями підсудного ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_8 про те, в чому саме був одягнений ОСОБА_2 в той вечір, а також про те, що при ОСОБА_2 була сумка, в яку він складав скляні пляшки, які збирав.

Суд вважає, що показання свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_19 достовірно відображають дійсність подій, що відбулися 16.06.2010 року між будинками №14 і №16 по вул. Леніна в пгт. Міроновскій про який нещодавно трапився конфлікт, про переслідування саме ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_5, що безпосередньо бачив ОСОБА_19, який сидів обличчям до ділянки місцевості, де пробігали зазначені особи, і який вказав, що першим біг молодий чоловік нижче ростом, а його переслідував чоловік вище ростом і старше за віком з господарською сумкою , в якій знаходилася скляна тара і який чув, що тікав звертався до його переслідує, молодим голосом з прохальною інтонацією говорив «Батьку, батьку», а також підтвердив і ОСОБА_17, який також чув те, що що пробігли дві особи чоловічої статі. Це він визначили по голосу, при цьому першим пробіг молодий чоловік, який крикнув «Батьку, батьку!», А за ним біг чоловік постарше, він щось говорив хрипким грубим голосом, сенс фраз котрого він не розібрав.

А також і про те, що ОСОБА_5 вибіг їм назустріч, а ОСОБА_2, в руках якого була сумка, тікав у бік центру смт. Миронівський.

Зазначені показання узгоджуються між собою, узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_14, а також з показаннями підсудного ОСОБА_2 про місце, час події, кількості осіб брали участь в конфлікті.

Свідок ОСОБА_8 показала, що зі ОСОБА_2 вона жила разом близько 6 років, за кілька днів до вбивства хлопця ОСОБА_2 її побив. 16 червня 2010 року, приблизно о 23.20 годині вона збирала порожні пляшки в сквері за ДК п. Миронівський. Вона була твереза. Проходячи по першій алеї скверу в бік селищної ради, вона почула за своєю спиною голос її співмешканця ОСОБА_2. Він був п'яний, став висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою, говорити, що тепер вона від нього не втече. Він був агресивно налаштований і ОСОБА_8 стала від нього тікати по алеї в бік вул. Тельмана п. Миронівський. Співмешканець погнався за нею,

висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою. При закінченні алеї з боку вул. Тельмана, стояли двоє раніше незнайомих їй два хлопця - один високий, нормальної статури з короткою стрижкою сивого волосся, другий маленький зріст худорлявої статури з темно-русявим волоссям. Вони були одягнені в світлий одяг, але яку саме ОСОБА_8 не запам'ятала. Хлопці стали говорити її співмешканцю, щоб він заспокоївся. У цей момент ОСОБА_8 стояла позаду цих хлопців при закінченні алеї, хлопці стояли на тротуарі перед нею, а її співмешканець стояв на проїжджій частині по вул. Тельмана. На співмешканеці був одягнений його сірий піджак, під яким нічого не було, і коричневі штани. В руках у нього була полімерна господарська сумка, мабуть з порожніми пляшками, тому що він поставив її на проїжджій частині, при цьому пролунав дзвін скла. Співмешканець відчинив поли піджака і звертаючись до хлопців, сказав: «Ідіть сюди, розберемося!». В руках у нього ОСОБА_8 нічого не помітила. Хлопці словесно стали заспокоювати її чоловіка, але він не заспокоювався і продовжував агресивно поводитися, кидаючись в сторону ОСОБА_8 Хлопці стояли між ними і не давали йому можливості наблизитися до ОСОБА_8 Щоб уникнути продовження подальшого конфлікту, ОСОБА_8 втекла за ДК в бік готелю і того, що відбувається далі не бачила. У той день ОСОБА_2 був одягнений в джинсах, в піджаку і «дитячої» бейсболці з полями, в рукаві він завжди носив з собою ніж (том 1 а.с. 90-92, 105).

А також свідок ОСОБА_8 підтвердила свої показання, дані нею в ході досудового слідства при проведення очної ставки, проведеної між нею і ОСОБА_2 і наполягали на них, в яких зокрема показала, що зустрівши ОСОБА_2 в сквері, який був в стані алкогольного сп'яніння і був агресивно налаштований, вона розпочата тікати від нього, так як побоювалася, що він в черговий раз поб'є її. Два хлопця заступилися за неї і стали словесно заспокоювати ОСОБА_2., який вів себе агресивно, і пропонував хлопцям розібратися, вона ж в цей момент втекла і не бачила подальших подій. (Том 1, а.с. 260).

Так, показання вказаного свідка підтверджують той факт, що при її конфлікті з ОСОБА_2 в сквері в районі Палацу культури в пгт.Міроновскій, за неї заступилися двоє хлопців, які сиділи там же на лавочці, при цьому ОСОБА_5 ні одним з них, що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_5 від них не відлучався, при цьому ні він самостійно, ні вони разом з ним ні за кого в той вечір не заступалися, конфлікту між ОСОБА_2 і ОСОБА_8 не спостерігали і взагалі вони сиділи на лавочці, розташованої на площі перед Палацом культури, а сквер, про який йде мова знаходиться за Палацом культури і спростовує свідчення підсудного про те, що потерпілий ОСОБА_5 був одним з хлопців, який слідував за ОСОБА_8 і який завдав йому, ОСОБА_2., удар, після чого він вирвався і втік, а хлопець став його переслідувати.

Згідно з протоколом огляду від 17 червня 2010 року було оглянуто територія двору будинку №14 по вул. Леніна в смт. Миронівський, де навпроти під'їзду №1 був виявлений труп ОСОБА_6 (т.1, а.с. 4-14).

Що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_17 про те, де саме впав ОСОБА_6 і свідків ОСОБА_14 про те, де саме вони, вийшовши з під'їзду на прохання ОСОБА_19 і ОСОБА_17 для надання допомоги хлопцю, виявили труп ОСОБА_6

Згідно з протоколом огляду від 17.06.2010 року були вилучені з місця події: мобільний телефон марки «Панасонік»; сонцезахисні окуляри; змиви речовини бурого кольору з бетонних покриттів у дворі будинку №14 по вул. Леніна, з асфальтового покриття тротуару навпроти кута будинку №16 по вул. Леніна, з асфальтового покриття тротуару в районі будинку №16 по вул. Леніна, а також бейсболка зеленого кольору. (т. 1, а.с. 18).

Бейсболка згідно з протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 19.06.2010 року була визнана ОСОБА_8 як така, що належить підсудному ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 95).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 1032 від 12 серпня 2010 року кров трупа ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемагглютінінов анти-В. Кров ОСОБА_2, відноситься до групи В з ізогемаглютініном анти-А. У змивах, вилучених з місця події, а також бурих плямах на піджаку ОСОБА_2, знайдена кров людини, яка містить антиген А, яка могла статися від ОСОБА_5 Також дана обставина підтверджується висновками цієї експертизи, згідно з якими на кепці-бейсболці виявлений піт, при визначенні групової

приналежності якого виявлено антиген В. Даний піт міг бути залишений самим ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 148-150).

Вказане узгоджується з показаннями підсудного ОСОБА_2. і свідка ОСОБА_8 в тій частині, що на ньому була одягнута зазначена бейсболка в той день, а також підтверджує свідчення свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_19 про те, що на ОСОБА_2. була надіта кепка-бейсболка зеленого кольору, що переконує суд в тому, що ОСОБА_2. був на місці події в ніч з 16 на 17 червня 2010 року.

Згідно з протоколом виїмки та огляду від 17.06.2010 року у ОСОБА_8 був вилучений піджак ОСОБА_2. з тканини сірого кольору, на якому є плями бурого кольору, схожі на кров: на лицьовій стороні піджака в районі верхньої петлі застібки лівого лацкана; на задній поверхні; а також на задніх поверхнях правого і лівого рукавів. (т.1, а.с. 40-а)

В ході відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_2., проведеного 19.06.2010 року за місцем проживання ОСОБА_2. було виявлено та вилучено: ніж загальною довжиною 21,5 см., має клинок завдовжки 12 см. і рукоятку довжиною 9,5 см .; а також господарська сумка з синтетичного полімерного матеріалу в чорно-біло-червону клітку з двома ручками і кишенею на лицьовій стороні: розмір сумки 40см х 32см х 17 см. (т. 1, л.д.85).

Згідно з постановою слідчого СВ Дебальцевського МВ від 26.08.2010 року солдатський ремінь, кухонний ніж, одяг ОСОБА_2 .; піджак, штани, сорочку, кросівки, бейсболку, господарська сумка, одяг ОСОБА_5: бриджі, футболка, плавки, сандалі, сонцезахисні окуляри; змиви речовини бурого кольору, нігтьові зрізи були визнані речовими доказами у справі.

(т.1, а.с. 266).

Ніж, вилучений в ході відтворення обстановки і обставин події злочину у ОСОБА_2., згідно з висновком експерта №472 від 31.07.2010 року виготовлений заводським способом, господарсько-побутового призначення і до категорії холодної зброї не відноситься. (т. 1, а.с. 133-134).

Згідно з висновками медико-криміналістичної експертизи № МК-456 від 18.08.2010 року на футболці ОСОБА_21 є одне колото-різане пошкодження, яке могло утворитися в результаті одного впливу, плоского колючо-ріжучої предмета, яким міг бути клинок ножа, який має обушок, вістря і лезо. Індивідуальні особливості травмуючого предмета у властивостях пошкодження на футболці не з'явиться. Колото-¬резаное пошкодження на футболці могло утворитися від дії клинка ножа, представленого на дослідження. (т.1, а.с. 138-139).

Висновки даної експертизи переконують суд в тому, що саме від впливу ножа ОСОБА_2., виявленого та вилученого за його місцем проживання, утворилися отвори на футболці, і відповідно і рана на тілі потерпілого ОСОБА_21. Тот факт, что саме даний ніж є засобом злочину також підтверджується висновками судово-медичної експертизи від №3 от 16.08.2010р., відповідно до яких поранення потерпілому було спричинено колюче-ріжучим предметом з ширіною клинка не більше 2.1 см при погружені клинка на глубину 11,5 см, що відповідає розміру ножа, віявленого за місцем мешкання ОСОБА_2.

Також згідно, з висновком судово-медичної експертизи №3 від 16.08.2010 року, потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні: колото-різане поранення грудної клітини зліва спереду, проникаюче в ліву плевральну порожнину і потім після ушкодження діафрагми, проникаюче в черевну порожнину з пораненням круглої зв'язки печінки. Дане колото-різане поранення з пошкодженням серця, діафрагми і круглої зв'язки печінки має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. В результаті тампонади серця кров'ю, що вилилася в перикардіальну порожнину внаслідок зазначеного колото-різаного поранення грудної клітини, в ніч з 16 на 17 червня 2010р., Ближче до півночі, наступила смерть потерпілого ОСОБА_5 Виявлені садина чола і лівої щоки, обох колінних суглобів і лівої гомілки, як в сукупності, так і окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень і давністю менше 3 діб до смерті, заподіяні від дії тупих предметів з шорсткою поверхнею і на причину смерті не вплинули. Після отримання колото-різаного поранення ОСОБА_5 міг йти або бігти, повзти на коротку дистанцію, розмовляти в межах не більше десятків хвилин. Рановий канал рани грудної клітини зліва довжиною до 11,5 см і рана шириною не більше 2,1 см. З огляду на розміри представленого на експертизу ножа, можна стверджувати, що з такими фізичними параметрами могло бути

причинно колото-різане поранення грудної клітки спереду зліва з пошкодженням серця, діафрагми і круглої зв'язки печінки. Дане колото-різане поранення могло бути заподіяно як за умови знаходження потерпілого і нападника стоячи обличчям до обличчя, так і за умов, коли потерпілий ззаду з боку спини нападника і останній правою рукою з ножем завдає удар назад в сторону потерпілого з-під своєї піднятою лівою руки. (т.1, а.с. 118-119).

Висновки зазначеної експертизи підтверджують той факт, що ОСОБА_5 було заподіяно колото-різане поранення грудної клітини зліва спереду, проникаюче в ліву плевральну порожнину і потім після ушкодження діафрагми, проникаюче в черевну порожнину з пораненням круглої зв'язки печінки. Зазначені ушкодження заподіяні від дії колючо-ріжучої предмета, яке складається в прямий причинно наслідкового зв'язку з його смертю. Також підтверджують і той факт, що після отриманого поранення потерпілий до 10 хвилин міг здійснювати активні дії, що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_19, які показали, що ОСОБА_5, після отриманого поранення вибіг їм назустріч, кілька разів падав, вставав і продовжував рух, після чого впав.

Про те, що ОСОБА_5 падав, свідчать і виявлені у нього садна чола і лівої щоки, обох колінних суглобів і лівої гомілки, що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_19 і ОСОБА_17 про те, що ОСОБА_5 падав на коліна, вдаряючись обличчям об асфальт.

Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи № Д-7 від 18.08.2010 року за показаннями ОСОБА_2, даними їм в процесі відтворення обстановки і обставин події від 14.08.2010 року, він завдав ножем, утримуваним правою рукою з-під своєї лівої руки, на якій висіла сумка з пляшками назад в напрямку стоїть за ним зліва ОСОБА_5 Місце програми леза ножа на статистів довелося в область мечоподібного відростка. З огляду на ці дані і розташування рани на тілі ОСОБА_5, і напрямок ранового каналу, можна вважати, що поранення ОСОБА_5 могло бути заподіяно при таких обставинах, що підтверджує свідчення підсудного про механізм нанесення їм удари ножем ОСОБА_5, про їх взаємне розташування один по відношенню до одного (том 1 а.с. 250)

Згідно з висновком судово-гістологічної експертизи № 547 від 18.08.2010 року в піднігтьове вмісті рук ОСОБА_2 кров не виявлено. (Том 1 а.с. 156-157).

Згідно з висновком криміналістичної експертизи від 20.08.2010 року №321 (ф/х), на представлених на дослідження предметах одягу ОСОБА_2 виявлено 54 сторонніх текстильних волокон, а на предметах одягу ОСОБА_5 - 31 сторонній 1 предмет. При цьому як на одязі ОСОБА_5 (Шортах-капрі, футболці) не виявлені волокна, що мають спільну родову належність з волокнами, що входять до складу одягу щ (штани, футболка, піджак) ОСОБА_2, так і на одязі ОСОБА_2 (Штани, футболка, піджак) не виявлені волокна, що мають спільну родову належність з волокнами, що входять до складу одягу ОСОБА_5 (шортах-капрі, футболці) (т. 1 а.с. 162-165).

Висновки зазначених експертиз переконують суд в тому, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 не було обопільної бійки, боротьби, про що свідчить відсутність сторонніх волокон на одязі один одного, крым тих, що мають особливості одягу, а також відсутність крові ОСОБА_2. як на місці злочину, так і на одязі ОСОБА_5

Згідно з протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 19.06.2010 року свідок ОСОБА_8 пояснила, що пред'явлені їй для впізнання по фотознімках особи не вступали в конфлікт з її співмешканцем ОСОБА_2 16.06.2010 року близько 23 години 30 хвилин в сквері за ДК в смт. Миронівський. (т. 1 а.с. 93).

Крім того, виходячи з досліджених в судовому засіданні вище перелічених доказів, встановлено, що ОСОБА_5 в період зазначених подій знаходився в компанії ОСОБА_14 і ОСОБА_13, які стверджували, що ОСОБА_5 від них нікуди не відлучався, що вони разом проводили час і разом прийшли до їхнього будинку, де розлучилися.

Суд критично ставиться до даних твердженням, оскільки свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_19 на досудовому слідстві пояснили, що вони бачили сім'ю ОСОБА_14, що заходять в під'їзд будинку з коляскою, але потерпілого ОСОБА_5 з ними не було. Дана обставина, як вважає суд, є наслідком бажання приховати конфлікт ОСОБА_5 з підсудним, тому що потерпілий є їхнім другом.

Крім того, суд частково критично ставиться до показань свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_19 в тій частині, що вони добре розгледіли двох людей, які гналися один за одним, оскільки у дворі недалеко від альтанки, де вони сиділи, було висвітлення, що вони бачили те, що підсудний гнався за потерпілий, а потім впав і вдарився обличчям об асфальт . Потім між потерпілим і підсудним сталася в кущах бійка, після чого потерпілий, падаючи і піднімаючись, вийшов в центр двору до під'їзду. Їх свідчення не узгоджуються з протоколом огляду місця події, в ході якого слідів боротьби і оборони на місці злочину не виявлено, освітлення у дворі відсутня. Крім того відповідно до проведеної судово-криміналістичної експертизи речових доказів на одязі підсудного виявлено понад 50 волокон різного походження, а на одязі потерпілого збіг сторонніх волокон з піджака ОСОБА_2 виявлені тільки на передній частині одягу останнього. Зазначене підтверджує, що саме потерпілий ОСОБА_5 гнався за підсудним і, схопивши його за комір, притягнув до себе і стикнувся своєю передньою частиною одягу до задньої частини одягу підсудного. На інших частинах одягу (рукавах і т.п.) збігу відсутні, що свідчить про відсутність боротьби або оборони. Зазначене підтверджує версію підсудного і свідчить на його користь.

Разом з тим, суд критично відноситься до тверджень підсудного у тому що він не бажав смерті потерпілому і захищався від нападу, виходячи з наступного. При скоєнні вбивства підсудний схопив ніж, який сам по себе є небезпечним предметом і за його допомогою можна спричинити людині різні тілесні ушкодження, навіть смерть. Потерпілий не виказував наміри спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень чи смерті. Але підсудний застосував ніж, при цьому йому було однаково, у якій частині тіла потерпілого станеться поранення і які наслідки це може призвести. У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що розумів, що може своїми діями спричинити смерть потерпілому, хоч настання якої не хотів.

Таким чином, суд не бере до уваги твердження підсудного про скоєння умисного вбивста на підставі необхідної оборони чи перевищення її меж, а розцінює його дії як скоєння вбивства по злочинній недбалості, бо він міг і мав передбачити наслідки поранення його ножем для потерпілого.

Також зазначена версія підсудного спростовується його поведінкою як у момент скоєння злочину, так і після нього. А саме: ОСОБА_2. на допомогу нікого не кликав, нічого не говорив і ні про що не просив потерпілого, після нанесення удару ножем відразу ж зник з місця скоєння злочину, при цьому допомогу хлопцеві не надав, не впевнився в якому стані він знаходиться, що свідчить про протиправність його дій щодо ОСОБА_5

Разом з тим, суд вважає, що пошкодження, які були виявлені у ОСОБА_2, а саме: синці нижніх повік обох очей і садно лоба, які згідно висновками судово-медичної експертизи № 16/176 від 17.06.2010 року (том 1 л. д.50) відносяться до легких тілесних ушкоджень, мають давність в межах трьох діб до моменту огляду, заподіяні від дії тупих предметів з шорсткою поверхнею, до яких відносяться кулаки рук людини, були результатом конфлікту, який переріс в бійку, яка мала місце між ним і невстановленими хлопцями в сквері в районі Палацу культури в пгт.Міроновскій. Що також узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_8 в тій частині, що до конфлікту з хлопцями і раніше у ОСОБА_2, не було будь-яких тілесних ушкоджень і з показаннями ОСОБА_2 про те, що один з хлопців наносив йому удари.

При цьому суд не приймає до уваги висновок службового розслідування за фактом виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкодження (том 1 л.д.181), згідно з яким виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження були ним отримані 17.06.2010 року в пгт.Міроновскій, оскільки такі висновки засновані тільки на поясненнях самого ОСОБА_2 (Том 1 л.д.183), який показав, що його побили 17.06.2010 року о 23 год. 30 хв., Що спростовується протоколом затримання ОСОБА_2 (т.1, а.с. 41), згідно з яким ОСОБА_2, був затриманий 17.06.2010 року о 15 годині, що виключає заподіяння йому тілесних ушкоджень о 23 годині 30 хвилин того ж дня в смт. Миронівському.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.115 ч.1 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про його особу та обставина, що обтяжують покарання.

Злочин, вчинений підсудним ОСОБА_2. відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.

Підсудний ОСОБА_2 раніше судимий; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т.1, а.с.303), за місцем проживання характеризується негативно, не працює.

Згідно з актом амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 839 від 27.07.2010 року (т. 1, а.с. 308-311), ОСОБА_2 страждає синдромом алкогольної залежності (хронічний алкоголізм); за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в період здійснення інкримінованого діяння не перебувала під тимчасово-хворобливому стані, яке б позбавило його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період здійснення інкримінованого діяння перебував у стані простого алкогольного сп'яніння. В даний час ОСОБА_2. може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, так як не є психічно хворим.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2 суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу підсудного ОСОБА_2 і та обставина, що обтяжує його відповідальність, суд приходить до висновку про призначення йому покарання необхідного і достатнього для виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ст. 115 ч.1 КК України.

Відповідно до протоколу затримання від 17.06.2010 року (т.1 л.д.41), підсудний ОСОБА_2 був затриманий 17.06.2010 року, тому суд вважає, що термін відбування покарання йому необхідно обчислювати з цього часу, зарахувавши йому в загальний термін відбування покарання, перебування під вартою, відповідно до вимог ст. 338 КПК України (в ред. 1960р.).

Згідно ст. 70 ч.4 КК України ОСОБА_2 за сукупністю злочинів та покаранням, визначеному вироком Дебальцевского міського суду Донецької області від 02.07.2014 року із знов призначеним покаранням за цим вироком слід остаточно призначити покарання шляхом їх часткового складання.

Строк покарання йому слід рахувати з моменту затримання та часу знаходження під вартою по день винесення вироку, тобто з 17 червня 2010 р., що складає 5 років 9 місяців і 1 день.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2. слід зарахувати у строк покарання строк знаходження його під вартою з часу затримання і попереднього ув'язнення до винесення вироку суду з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. На підставі вказаної норми закону слід вважати, що у рахунок відбуття покарання підсудному до винесення вироку слід зарахувати 11 років 6 місяців та 2 дні (5 р. 9 міс. 1 дн. х 2).

Запобіжний захід ОСОБА_2. у вигляді утримання під вартою в СІ № 6 Артемівська УДДУПВП в Донецькій області до вступу вироку в законну силу на підставі викладеного та ч.5 ст. 72 КК України слід скасувати і звільнити його з-під варти в залі суду негайно після проголошення вироку.

Речові докази: кухонний ніж, солдатський ремінь, змиви речовини бурого кольору, нігтьові зрізи потерпілого і обвинуваченого, долучені до матеріалів кримінальної справи відповідно до постанови слідчого від 26.08.2010 року та передані на відповідальне зберігання до камери схову Дебальцевського МВ - знищити; піджак, брюки, сорочка, кросівки, кепка-бейсболка, господарська сумка, що належать ОСОБА_2, долучені до матеріалів кримінальної справи відповідно до постанови слідчого від 23.09.2009 року та передані на відповідальне зберігання до камери схову Дебальцевського МВ передати у володіння ОСОБА_2; бриджі, футболка, плавки, сандалі, сонцезахисні окуляри, що належать ОСОБА_5- долучені до матеріалів кримінальної справи відповідно до постанови слідчого від 23.09.2009 року та передані на відповідальне зберігання до камери схову Дебальцевського МВ - передати у володіння потерпілої ОСОБА_12; відеокасету «Soni-60», з відеозаписом протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 17.06.2010 року, а також протоколу допиту ОСОБА_2. від 17.06.2010 року - зберігати при кримінальній справі.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

ОСОБА_2 в силу ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Дебальцевского міського суду Донецької області від 02.07.2014 року, шляхом їх часткового складання із знов призначеним покаранням за цим вироком призначити остаточно покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять років) років і 6 (шести) місяців.

Термін покарання ОСОБА_2. обчислювати з 17 червня 2010 року.

ОСОБА_2 у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання строк знаходження його під вартою з часу затримання і попереднього ув'язнення до винесення вироку суду з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а всього зарахувати 11 років 6 місяців та 2 дні.

Запобіжний захід ОСОБА_2. у вигляді утримання під вартою в СІ № 6 Артемівська УДДУПВП в Донецькій області до вступу вироку в законну силу скасувати і звільнити його з-під варти в залі суду негайно після проголошення вироку.

Речові докази: кухонний ніж, солдатський ремінь, змиви речовини бурого кольору, нігтьові зрізи потерпілого і обвинуваченого, передані на відповідальне зберігання до камери схову Дебальцевського МВ - знищити; піджак, брюки, сорочка, кросівки, кепка-бейсболка, господарська сумка, що належать ОСОБА_2., передані на відповідальне зберігання до камери схову Дебальцевського МВ передати у володіння ОСОБА_2 .; бриджі, футболка, плавки, сандалі, сонцезахисні окуляри, що належать ОСОБА_5 - передані на відповідальне зберігання до камери схову Дебальцевського МВ - передати у володіння потерпілої ОСОБА_5.; відеокасету «Soni-60», з відеозаписом протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_2. від 17.06.2010 року, а також протоколу допиту ОСОБА_2. від 17.06.2010 року - зберігати при кримінальній справі.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом 15 днів.

Суддя