Вирок № 56556645, 17.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1035/15-к Головуючий у І інстанції Закаблук О. В.Провадження № 11-кп/780/9/16 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С. П.Категорія 18 17.03.2016

ВИРОК

Іменем України

17 березня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Панасюка С.П.,

суддів: Ігнатюка О.В., Полосенка В.С.,

при секретарі: Казьміній А.В.,

за участю: прокурора Чехівської Н.В.,

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015110190000199 за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області Стося С.П., на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 серпня 2015 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Буринь Сумської області, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 04.01.2014 року за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в сумі 850 грн.,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_3 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з» являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Київської обласної філії кошти в сумі 3473грн.87коп., у відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Вироком також вирішено питання щодо речових доказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Як вбачається з вироку суду, обвинувачений ОСОБА_3 02.04.15 р. близько 06 години ранку, діючи умисно, з корисливих мотивів, через отвір в бетонному паркані проник на територію ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», в м.Кагарлик, вул.Воровського,16, Київської області та через вікно проник до недіючого приміщення цеху для різки цукрового буряка, де за допомогою розкладного ножа, принесеного з собою, від кабельної лінії МТЗ №3054, що належить ПАТ «Укртелеком» Київської обласної філії районного центру комунікацій №224 станційно - лінійної дільниці №2 м.Кагарлик, відрізав та таємно викрав 26 метрів телефонного кабелю ТПП-20х2х0,4 вартістю 7,99грн. за 1 метр, завдавши ПАТ «Укртелеком» Київської обласної філії РЦТ №224 станційно-лінійної дільниці №2 м.Кагарлик матеріальної шкоди на загальну суму 207грн.74коп.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків за попереднім вироком Кагарлицького районного суду від 04.01.2014 у виді штрафу у розмірі 850 гривень та новим покаранням у виді 3 років позбавлення волі визначити у виді 3 років позбавлення волі та штрафу в сумі 850 гривень, який у виді штрафу виконувати самостійно, відповідно до ч.3 ст.72 КК України.

В іншій частині вирок суду першої інстанції - залишити без змін.

Прокурор не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення вважає, що суд першої інстанції в порушення ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 КК України не приєднав не відбуте покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень і не визначив порядок його виконання.

Також, на думку прокурора, суд безпідставно звільнив ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України, оскільки останній має непогашену судимість, не відшкодував заподіяну шкоду, що на думку прокурора, свідчить про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, неможливість його виправлення та запобігання вчинення аналогічних злочинів без ізоляції від суспільства.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора який просив апеляційну скаргу задоволити, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які просили апеляційну скаргу прокурора відхилити, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вирок прокурором оскаржується лише в частині призначеного покарання.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у приміщення - є вірними та обґрунтованими.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції врахував як пом'якшуючу обставину - щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Доводи прокурора про те, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України є слушними.

Звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, його подальші дії і розкаяння свідчать лише про намір отримати більш м»яке покарання, характеристика з місця проживання є формальною.

Також, судом не враховано попередню судимість ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України до штрафу, яке він не виконав.

Суд призначив ОСОБА_3 в межах санкції статті 185ч.3 КК України достатнє покарання у виді 3 років позбавлення волі, проте необґрунтовано звільнив його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому покарання, за своїм видом та розміром відповідає тяжкості скоєного злочину, проте виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 неможливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства.

На підставі наведеного, відповідно до ст.409 КПК України, призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.75 КК України є безпідставним, у зв»язку із неправильним застосуванням закону, який не підлягає застосуванню та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Крім того, за вироком Кагарлицького районного суду від 04.01.2014р. ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, яке не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

За ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Суд першої інстанції, в порушення ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 КК України,не приєднав не відбуте покарання за вироком Кагарлицького районного суду від 04.01.2014р. у виді штрафу в сумі 850 гривень і не визначив порядок його виконання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок Кагарлицького районного суду від 04.08.2015р. підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, а апеляційна скарга прокурора задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задоволити.

Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 серпня 2015 року щодо ОСОБА_3 за ст.185 ч.3 КК України в частині призначеного покарання - скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ч.1 ст.71; ч.3 ст.72 КК України, приєднати покарання за вироком Кагарлицького районного суду від 04.01.2014р. у виді штрафу в розмірі 850 гривень, яке виконувати самостійно.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга на вирок може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

С УД Д І:___(підпис)___ ___(підпис)___ ____(підпис)___