Рішення № 56556556, 16.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2012/15-ц Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/67/16 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 46 16.03.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Гуля В.В., Приходька К.П.

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2015 року у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави, уповноваженими органами якої є: Кабінет Міністрів України, державне підприємство «Бориспільський лісгосп» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування у власність та постійне користування держави,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2015 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Бориспільський лісгосп», звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року №516, 518, 520, 521, 522, 523, 524, 525, 527,529,530,532,537,541 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність»; визнати недійсним розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 №533 року в частині вилучення з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», зміни цільового призначення з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення та передачі у приватну власність земельних ділянок площею по 0,12 га громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, визнати недійсним розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року №534 в частині вилучення з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», зміни цільового призначення з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення та передачі у приватну власність земельних ділянок площею по 0,12 га громадянам ОСОБА_10 та ОСОБА_11, визнати недійсним розпорядження голови Київської ОДА від 09 квітня 2008 року №538 в частині вилучення з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», зміни цільового призначення з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення та передачі у приватну власність земельних ділянок площею по 0,12 га громадянам ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , визнати недійсним розпорядження голови Київської ОДА від 09 квітня 2008 року №540 в частині вилучення з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», зміни цільового призначення з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення та передачі у приватну власність ділянок площею по 0,12 га громадянам ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_3

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані ОСОБА_2: серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_9, серії НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_10, серії НОМЕР_3 кадастровий номер НОМЕР_11, серії НОМЕР_4 кадастровий номер НОМЕР_12, серії НОМЕР_5 кадастровий номер НОМЕР_13, НОМЕР_6 кадастровий номер НОМЕР_14, серії НОМЕР_7 кадастровий номер НОМЕР_15, серії НОМЕР_8 кадастровий номер НОМЕР_16, серії НОМЕР_17 кадастровий номер НОМЕР_18, НОМЕР_19 кадастровий номер НОМЕР_20, серії НОМЕР_21 кадастровий номер НОМЕР_22, серії НОМЕР_23 кадастровий номер НОМЕР_24, серії НОМЕР_25 кадастровий номер НОМЕР_26, НОМЕР_27 кадастровий номер НОМЕР_28, серії НОМЕР_29 кадастровий номер НОМЕР_30, серії НОМЕР_31 кадастровий номер НОМЕР_32, серії НОМЕР_33 кадастровий номер НОМЕР_34, серії НОМЕР_35 кадастровий номер НОМЕР_36, серії НОМЕР_37 кадастровий номер НОМЕР_38, серії НОМЕР_39 кадастровий номер НОМЕР_40, серії НОМЕР_41 кадастровий номер НОМЕР_42, НОМЕР_43 кадастровий номер НОМЕР_44, серії НОМЕР_45 кадастровий номер НОМЕР_46, серії НОМЕР_47 кадастровий номер НОМЕР_48, серії НОМЕР_49 кадастровий номер НОМЕР_50, серії НОМЕР_51 кадастровий номер НОМЕР_52, серії НОМЕР_53 кадастровий номер НОМЕР_54, серії НОМЕР_55 кадастровий номер НОМЕР_73, серії НОМЕР_56 кадастровий номер НОМЕР_74, серії НОМЕР_57 кадастровий номер НОМЕР_75, серії НОМЕР_58 кадастровий номер НОМЕР_76, серії НОМЕР_59 кадастровий номер НОМЕР_77, серії НОМЕР_60 кадастровий номер НОМЕР_78, серії НОМЕР_61 кадастровий номер НОМЕР_79, серії НОМЕР_62 кадастровий номер НОМЕР_80, серії НОМЕР_63 кадастровий номер НОМЕР_81, серії НОМЕР_64 кадастровий номер НОМЕР_82, серії НОМЕР_65 кадастровий номер НОМЕР_83, серії НОМЕР_66 кадастровий номер НОМЕР_84, серії НОМЕР_67 кадастровий номер НОМЕР_85, серії НОМЕР_68 кадастровий номер НОМЕР_86, серії НОМЕР_69 кадастровий номер НОМЕР_87, серії НОМЕР_70 кадастровий номер НОМЕР_88, серії НОМЕР_71 кадастровий номер НОМЕР_89, серії НОМЕР_72 кадастровий номер НОМЕР_90, серії НОМЕР_91 кадастровий номер НОМЕР_101, серії НОМЕР_92 кадастровий номер НОМЕР_102, серії НОМЕР_93 кадастровий номер НОМЕР_103, серії НОМЕР_94 кадастровий номер НОМЕР_104, серії НОМЕР_95 кадастровий номер НОМЕР_105, серії НОМЕР_96 кадастровий номер НОМЕР_106, серії НОМЕР_97 кадастровий номер НОМЕР_107, серії НОМЕР_98 кадастровий номер НОМЕР_108, серії НОМЕР_99 кадастровий номер НОМЕР_109, серії НОМЕР_100 кадастровий номер НОМЕР_110, серії НОМЕР_113 кадастровий номер НОМЕР_111, серії НОМЕР_112 кадастровий номер НОМЕР_129, серії НОМЕР_114 кадастровий номер НОМЕР_130, серії НОМЕР_115 кадастровий номер НОМЕР_131, серії НОМЕР_116 кадастровий номер НОМЕР_132, серії НОМЕР_117 кадастровий номер НОМЕР_133, НОМЕР_118 кадастровий номер НОМЕР_134, серії НОМЕР_119 кадастровий номер НОМЕР_135, серії НОМЕР_120 кадастровий номер НОМЕР_136, серії НОМЕР_121 кадастровий номер НОМЕР_137, НОМЕР_122 кадастровий номер НОМЕР_138, серії НОМЕР_123 кадастровий номер НОМЕР_139, серії НОМЕР_124 кадастровий номер НОМЕР_140, серії НОМЕР_125 кадастровий номер НОМЕР_141, НОМЕР_126 кадастровий номер НОМЕР_142, серії НОМЕР_127 кадастровий номер НОМЕР_143, серії НОМЕР_128 кадастровий номер НОМЕР_144, серії НОМЕР_145 кадастровий номер НОМЕР_158, НОМЕР_146 кадастровий номер НОМЕР_159, серії НОМЕР_147 кадастровий номер НОМЕР_160, серії НОМЕР_148 кадастровий номер НОМЕР_161, серії НОМЕР_149 кадастровий номер НОМЕР_162, НОМЕР_150 кадастровий номер НОМЕР_163, серії НОМЕР_151 кадастровий номер НОМЕР_164, серії НОМЕР_152 кадастровий номер НОМЕР_165, серії НОМЕР_153 кадастровий номер НОМЕР_166, НОМЕР_154 кадастровий номер НОМЕР_167, серії НОМЕР_155 кадастровий номер НОМЕР_168, серії НОМЕР_156 кадастровий номер НОМЕР_169, серії НОМЕР_157 кадастровий номер НОМЕР_170, НОМЕР_171 кадастровий номер НОМЕР_191, серії НОМЕР_172 кадастровий номер НОМЕР_192, серії НОМЕР_173 кадастровий номер НОМЕР_193, серії НОМЕР_174 кадастровий номер НОМЕР_194, НОМЕР_175 кадастровий номер НОМЕР_195, серії НОМЕР_176 кадастровий номер НОМЕР_196, серії НОМЕР_177 кадастровий номер НОМЕР_197, серії НОМЕР_178 кадастровий номер НОМЕР_198, серії НОМЕР_179 кадастровий номер НОМЕР_199, серії НОМЕР_180 кадастровий номер НОМЕР_200, серії НОМЕР_181 кадастровий номер НОМЕР_201, серії НОМЕР_182 кадастровий номер НОМЕР_202, НОМЕР_183 кадастровий номер НОМЕР_203, серії НОМЕР_184 кадастровий номер НОМЕР_204, серії НОМЕР_185 кадастровий номер НОМЕР_205, серії НОМЕР_186 кадастровий номер НОМЕР_206, серії НОМЕР_187 кадастровий номер НОМЕР_207, серії НОМЕР_188 кадастровий номер НОМЕР_208, серії НОМЕР_189 кадастровий номер НОМЕР_209, серії НОМЕР_190 кадастровий номер НОМЕР_210, серії НОМЕР_178 кадастровий номер НОМЕР_198, серії НОМЕР_211 кадастровий номер НОМЕР_212, серії НОМЕР_213 кадастровий номер НОМЕР_233, серії НОМЕР_214 кадастровий номер НОМЕР_234, серії НОМЕР_215 кадастровий номер НОМЕР_235, серії НОМЕР_216 кадастровий номер НОМЕР_236, серії НОМЕР_217 кадастровий номер НОМЕР_237, серії НОМЕР_218 кадастровий номер НОМЕР_238, серії НОМЕР_219 кадастровий номер НОМЕР_239, серії НОМЕР_220 кадастровий номер НОМЕР_240, серії НОМЕР_221 кадастровий номер НОМЕР_241, серії НОМЕР_222 кадастровий номер НОМЕР_242, серії НОМЕР_223 кадастровий номер НОМЕР_243, серії НОМЕР_224 кадастровий номер НОМЕР_244, серії НОМЕР_225 кадастровий номер НОМЕР_245, серії НОМЕР_226 кадастровий номер НОМЕР_246, серії НОМЕР_227 кадастровий номер НОМЕР_247, серії НОМЕР_228 кадастровий номер НОМЕР_248, серії НОМЕР_229 кадастровий номер НОМЕР_249, серії НОМЕР_230 кадастровий номер НОМЕР_250, серії НОМЕР_231 кадастровий номер НОМЕР_251, серії НОМЕР_232 кадастровий номер НОМЕР_252, серії НОМЕР_253 кадастровий номер НОМЕР_255, серії НОМЕР_254 кадастровий номер НОМЕР_256, серії НОМЕР_257 кадастровий номер НОМЕР_258.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 серії НОМЕР_259 кадастровий номер НОМЕР_260.

Витребувати у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та в постійне Державного підприємства «Бориспільський лісгосп» із незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки, що розташовані за межами с. Гнідий БориспільськогоКиївської області, загальною площею 15,72 га з кадастровими номерами: НОМЕР_258, НОМЕР_252, НОМЕР_249, НОМЕР_246, НОМЕР_261, НОМЕР_240, НОМЕР_237, НОМЕР_234, НОМЕР_198, НОМЕР_208, НОМЕР_205, НОМЕР_202, НОМЕР_199, НОМЕР_262, НОМЕР_194, НОМЕР_191, НОМЕР_168, НОМЕР_263, НОМЕР_162, НОМЕР_159, НОМЕР_143, НОМЕР_140, НОМЕР_137, НОМЕР_134, НОМЕР_131, НОМЕР_111, НОМЕР_108, НОМЕР_105, НОМЕР_102, НОМЕР_89, НОМЕР_86, НОМЕР_83, НОМЕР_80, НОМЕР_77, НОМЕР_74, НОМЕР_52, НОМЕР_46, НОМЕР_264, НОМЕР_34, НОМЕР_28, НОМЕР_22, НОМЕР_265, НОМЕР_13, НОМЕР_256, НОМЕР_251, НОМЕР_248, НОМЕР_245, НОМЕР_242, НОМЕР_239, НОМЕР_236, НОМЕР_233, НОМЕР_210, НОМЕР_207, НОМЕР_204, НОМЕР_201, НОМЕР_266, НОМЕР_196, НОМЕР_267, НОМЕР_170, НОМЕР_167, НОМЕР_164, НОМЕР_268, НОМЕР_158, НОМЕР_142, НОМЕР_139, НОМЕР_269, НОМЕР_133, НОМЕР_130, НОМЕР_110, НОМЕР_107, НОМЕР_104, НОМЕР_101, НОМЕР_88, НОМЕР_85, НОМЕР_82, НОМЕР_79, НОМЕР_76, НОМЕР_73, НОМЕР_50, НОМЕР_44, НОМЕР_38, НОМЕР_270, НОМЕР_26, НОМЕР_20, НОМЕР_15, НОМЕР_271,

НОМЕР_255, НОМЕР_250, НОМЕР_247, НОМЕР_244, НОМЕР_241, НОМЕР_238, НОМЕР_235, НОМЕР_212, НОМЕР_209, НОМЕР_206, НОМЕР_203, НОМЕР_200, НОМЕР_198, НОМЕР_195, НОМЕР_192, НОМЕР_272, НОМЕР_166, НОМЕР_163, НОМЕР_160, НОМЕР_273, НОМЕР_141, НОМЕР_138, НОМЕР_135, НОМЕР_132, НОМЕР_129, НОМЕР_109, НОМЕР_106, НОМЕР_103, НОМЕР_90, НОМЕР_87, НОМЕР_84, НОМЕР_81, НОМЕР_78, НОМЕР_75, НОМЕР_54, НОМЕР_274, НОМЕР_42, НОМЕР_275, НОМЕР_30, НОМЕР_276, НОМЕР_18, НОМЕР_14, НОМЕР_11, НОМЕР_10, НОМЕР_9, вартістю 9902683 гривень.

Витребувати у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та в постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» із незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, що розташована за межами с. Гнідин Бориспільського району Київської області площею 0,12 га з кадастровим номером НОМЕР_277, вартістю 75593 гривень.

В обґрунтування позовних вимог перший заступник прокурора Київської області вказав на те, що до винесення оскаржуваних розпоряджень земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 17,88 га перебували у постійному користуванні одного користувача - ДП «Бориспільський лісгосп», являлись єдиним масивом та розташовувались у 10 кварталі Вишеньківського лісництва. Таким, чином Київська обласна державна адміністрація, видавши відповідні акти індивідуальної дії, розпорядилась земельною ділянкою лісогосподарського призначення, площа якої значно перевищує 1 га, а саме в порушення норм ст.ст.20,22,57,116,118,122, ч.9 ст.149 ЗК України, п.5 ст.27, ст.ст.31,57 ЛК України, ст.ст.3,21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» вилучила її з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», змінила цільове призначення всього масиву на землі сільськогосподарського призначення та передала у приватну власність громадян, перевищивши надані повноваження.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2015 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, посилаючись

на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник прокуратури Київської області апеляційну скаргу підтримав. Наголошував на тому, що позов пред»явлений в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів не знав і не міг знати про вилучення із власності держави земель лісу на підставі оскаржуваних розпоряджень Київської ОДА, а тому позовну давність необхідно обчислювати з часу, коли Кабінет Міністрів дізнався про порушення свого права, але суд у своєму рішенні цього моменту не вказав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, головою Київської ОДА було видано розпорядження від 09 квітня 2008 року №№516, 518, 520, 521, 522, 523, 524, 525, 527, 529, 530, 532, 537, 541 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність», якими припинено право постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельними ділянками лісогосподарського призначення загальною площею 17,88 га та змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_21,ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_81, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157 земельні ділянки по 0,12 га кожному (а.с.32-50).

З матеріалів справи вбачається, що оспорювані розпорядження, якими вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення з постійного користування одного й того самого постійного користувача, видано в один день, ними вилучено окремі земельні ділянки, які використовувалися для ведення лісового господарства, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення і ці земельні ділянки передано у власність окремим громадянам для ведення індивідуального садівництва.

Як вбачається з інформації Управління Держземагенства у Бориспільському районі (а.с.51-57), відповідно до наявних копій договорів купівлі-продажу та державних актів на право власності на земельні ділянки, частина землевласників відчужила земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В свою чергу, останні на підставі цивільно-правових угод отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавство України не містить відповідних норм або обмежень чи заборон щодо видання оспорюваних розпоряджень в один день .

Посилання прокурора про те, що земельні ділянки вибули з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» поза його волею не відповідає дійсності, оскільки громадяни звернулися до органу державної влади за отриманням земельної ділянки у власність, для чого замовили та оплатили виготовлення необхідної документації. Орган державної влади отримавши відповідні погодження, висновки та проекти прийняв рішення, яким надав громадянам земельні ділянки, а громадяни земельні ділянки отримали.

Крім цього, у судовому засіданні представник ДП «Бориспільський лісгосп» Анісімов Ф.Х. пояснив, що ДП «Бориспільський лісгосп» надав дозвіл на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп».

До того ж у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача з приводу того, що відбулося відчуження земель лісогосподарського призначення єдиним лісовим масивом загальною площею 17,88 га, оскільки оспорювані розпорядження стосувались конкретної земельної ділянки площею до 1 га, з конкретними межами та стосовно конкретного громадянина. Тобто, розпорядження голови Київської ОДА не були спрямовані на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка перевищує 1 га.

Зважаючи на це, позовні вимоги прокурора про визнання протиправними та скасування розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року №516, 518, 520, 521, 522, 523, 524, 525, 527, 529, 530, 532, 537, 541 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги прокурора про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки видані на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є похідними вимогами від вимоги про визнання протиправними та скасування оспорюваних розпоряджень, а отже вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

З приводу вимог прокурора щодо витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ДП «Бориспільське лісове господарство» спірних земельних ділянок, на підставі ст.388 ЦК України, вказані вимоги суд першої інстанції також не задовольнив з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки вибули з власності держави за наявності необхідних висновків та погоджень за рішенням уповноваженого органу держави, який мав право відчужувати спірні земельні ділянки, а отже, вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відмовивши в задоволенні позову по суті, суд першої інстанції також відмовив у задоволенні позову за спливом позовної давності.

Судова колегія не може погодитись із судом першої інстанції з підставами для відмови у позові.

Відповідно до положень ст. ст. 19, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України, спірні земельні ділянки відносились до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувались для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Отже рішення про вилучення спірної земельної ділянки має право приймати відповідний орган державної виконавчої влади, який в силу вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 31 Лісового кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, у тому числі, передачу у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припинення права користування ними.

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені ст. 27 Лісового кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), до яких, зокрема, належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних ділянок площею більше як 1 гектар, що перебувають у державній власності.

У свою чергу, згідно ч. 6 ст. 149 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, передбачених ч. ч. 5, 9 цієї статті.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України, (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для нелісогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб.

Отже, згідно з п. 5 ст. 27 Лісового Кодексу, а також ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України передача у власність та надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності, та вилучення таких земельних ділянок з постійного користування відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.

Так, поза увагою суду першої інстанції залишились доводи прокурора, що розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації №№ 516, 518,520,521,522,523,524,525,527,529,530,532,537,541, якими вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення з постійного користування ДП « Бориспільський лісгопс», видано в один день - 09 квітня 2008 року ними вилучено ліси загальною площею 17,88 га, які знаходились у 10 кварталі Вишенківського лісництва, є єдиним лісовим масивом, використовувались для ведення лісового господарства та передано у власність громадянам для ведення індивідуального садівництва.

Вказане свідчить про те, що Київська обласна державна адміністрація розпорядилась землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка перевищує 1 га, що свідчить про перевищення головою обласної державної адміністрації передбачених законом повноважень.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 20.03.13 у справі № 6-13цс13.

Проте на зазначене суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкових висновків по суті спору, встановивши відсутність порушень з боку Київської облдержадміністрації при ухвалені оспорюваних розпоряджень

Заявляючи позов, прокурор посилався на пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», який набрав чинності з 15 січня 2012 року, яким було передбачено що позов про визнання незаконним правового акта органу державної влади, яким порушено право власності або інше речове право особи, може бути подано протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 15 січня 2015 року і вважав, що не пропустив строк позовної давності. Також зазначав, що про допущені Київською ОДА порушень при винесенні розпоряджень прокурор дізнався лише при проведенні перевірки.

Разом із тим, судова колегія з такими доводами прокурора не погоджується виходячи з такого.

Положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю направлене на захист прав власників та інших осіб від держави.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Отже з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Згідно ст.ст.256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Держава здійснює повноваження власника землі через спеціально створені уповноважені органи в галузі земельних відносин.

Відчуження спірних земельних ділянок відбувалось на підставі розпорядження органу державної влади в особі Київської ОДА. При цьому підготовка цих розпоряджень, виготовлення відповідної технічної документації, затвердження її, реєстрації права власності на землю відбувалась за участю інших державних органів, які мали повноваження контролю та виявлення порушень при здійсненні Київської ОДА повноважень власника землі.

Відповідно до ч.2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (N 963-IV) основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Відповідно до ст. 9 Закону (N 963-IV) державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель відповідно до Постанови КМУ №1958 від 25.12.2002 р. була утворена в складі Державного комітету по земельних ресурсах.

В свою чергу територіальне утворення Державного комітету України по земельним ресурсам Обухівський районний відділ земельних ресурсів надавав свої висновки при виготовленні технічної документації на спірні земельні ділянки. Тобто державі, в особі утворених нею органів, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і об'єктивно могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення цього порушення. Разом із тим, ці уповноважені державою органи не вчинили покладених на них законом обов»язків щодо усунення цих порушень протягом позовної давності, а тому право держави, як власника землі не підлягає судовому захисту.

Позовна давність за вимогами про оскарження розпоряджень Київської ОДА від 09.04.2008 р. закінчилась 10 квітня 2011 року.

З врахуванням наведеного, судова колегія прийшла до висновку, що позов пред'явлений поза межами позовної давності .

Оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з двох підстав, як по суті так і за спливом позовної давності, рішення суду підлягає зміні з виключенням із мотивувальної частини посилання на недоведеність позовних вимог прокурора. В іншій частині, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі ст.ст. 262,267 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2015 року в даній справі змінити, виключивши із мотивувальної частини підставу для відмови у задоволенні позову не доведення позовних вимог прокурора.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді