Рішення № 5655506, 01.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.09 Справа № 13/260

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Старобільськ Луганської області

до селянського фермерського господарства “ЗОЛОТЕ”, с. Нижня Покровка Старобільского району Луганської області

про стягнення 272 000 грн. 00 коп.

Суддя Яресько Б.В.

секретар с.з. Лисенко В.П.

За участю: від позивачапредставник не прибув; від відповідача представник не прибув. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 340 тон ячменя у заліковій вазі на суму 136 000 грн., та пені за неналежне виконання зобовязань за договором № 28 від 23.08.2005 р. в сумі 136 000 грн. 00 коп.

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 04.09.2009 року по справі № 13/260, у звязку з виходом судді Яресько Б.В. з відпустки, дану справу передано на розгляд судді Яресько Б.В.

Позивач позовні вимоги по справі у судовому засіданні 17.09.2009 року підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу від 23.08.2005 року № 28 (надалі Договір), за яким відповідач (продавець) зобовязався передати у власність позивачу (покупцю), а покупець прийняти у власність від продавця та сплатити наступний товар ячмінь в кількості 340 тонн, за ціною 400 грн. за одну тонну залікової ваги.

Відповідно до п.п. 2.1, 3.1 Договору загальна сума договору складає 136 000 грн., оплата здійснюється готівкою у вигляді передплати. Тобто Договором встановлений обов'язок покупця повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата).

Згідно п. 4.1 Договору товар повинен бути переданий до 02.08.2006 року на складі відповідача, за адресою с. Чмировка, вул. Сенная, за накладними відповідача.

П. 6.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобовязань за даним договором, сторони передбачили, що сторона-порушник зобовязана сплатити потерпілій особі пеню в розмірі 10% від суми заборгованості за кожен день простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 6.4 Договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобовязань за договором сторони домовились застосовувати збільшений строк позовної давності в три роки при сплаті неустойки, штрафу та пені.

Позивачем умови договору виконанні, відповідачу сплачені 136 000 грн., як передплата за товар.

Відповідач в порушення умов Договору товар позивачу не передав.

Позивачем 14.08.2009 року подано позов про стягнення з відповідача на свою користь 340 тон ячменя у заліковій вазі на суму 136 000 грн. та пені за неналежне виконання зобовязань за договором № 28 від 23.08.2005 р. в сумі 136 000 грн. 00 коп. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів передачі товару не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язання з передачі 340 тон ячменя у заліковій вазі на суму 136 000 грн. за договором купівлі-продажу від 23.08.2005 року № 28.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 2 720 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства “ЗОЛОТЕ”, с. Нижньопокровка Старобільского району Луганської області, вул. Садова, буд. 12, ідентифікаційний код 30450503, на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 340 тон ячменя у заліковій вазі на суму 136 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 136 000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 2 720 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

У судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

06 жовтня 2009 року