Постанова № 56553976, 11.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 березня 2016 р. № 820/11098/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

суддів Панченко О.В., Зінченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача 1 - ОСОБА_2,

відповідача 2 - Мєхтієва Д.Б. Огли,

відповідача 3 - Горбунової К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Харківської митниці ДФС, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказу і висновку, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_5, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці ДФС, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, Міністерства юстиції України в якій просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Харківської митниці ДФС від 01 жовтня 2005 року № 637-0 "Про звільнення ОСОБА_5.";

- визнати протиправними і скасувати висновки від 01.10.2015 № 2567/10/20-33-17-06 Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області;

- поновити ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста сектору зв'язку управління інфраструктури Харківської митниці ДФС;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомості щодо ОСОБА_5, внесені на підставі висновку перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5. ст. 5 ЗУ "Про очищення влади" № 2567/10/20-33-17-06 від 01.10.2015.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваний висновок перевірки від 01.10.2015 року №2567/10/20-33-17-06 був прийнятий поза межами строків проведення перевірки, тобто з істотними порушеннями процедури і прав ОСОБА_5 який був позбавлений можливості надати додаткові пояснення по суті додаткової перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що висновком № 1729/157/8/20-33-1706-17 від 20.02.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частин п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» зазначено, що за результатами проведеної перевірки ОСОБА_5. встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_5 У декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_5 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_5. Із законних джерел (а.с.28-30).

05.05.2015 р. (індексний номер 37108983) отримано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухомого майно про державну реєстрацію права власності на наступні об'єкти нерухомого майна, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, р.№ 507,виданий 25.05.2004 р. приватним нотаріусом ХМНО Сургай Н.В.

Харківською митницею ДФС було направлено до Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області запит від 22.05.2015 року №20-70-04/00-1/3814 на проведення додаткової перевірки фактів викладених у висновку і листі та уточнити відповідну інформацію з урахуванням пояснень Декларанта (а.с.23-25).

Як встановлено судом, підставою проведення додаткової перевірки слугували недостовірні відомості у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, щодо наявності майна набутого ОСОБА_5. за час перебування на посадах, визначених у пенктах 1-10 частиною першою статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_5.

Інформаційною довідкою з ДРРПНМ та РПВНМ, ДРІ, ЄРЗВОНМС №44913328 від 01.10.2015 року підтверджується, що за ОСОБА_5 на праві власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1. Зазначені дані були отримані Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Листом від 19.06.2015 року №5547/8/20-33-17-06-17 заступник начальника Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області зазначено, що громадянином ОСОБА_5. було надано пояснення та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно зі індексним номером НОМЕР_1 від 03.06.2015 року яким зазначено, що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про власника на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5., було надано в.о. начальника Західної ДПІ ОСОБА_10 пояснення, в яких позивач зазначив, що квартира яка ним не зазначена у податковій декларації не належить йому на праві власності, а лише там зареєстрований, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Листом від 01.10.2015 року №2567/10/20-33-17-06 повідомлено Державну фіскальну службу України Харківської митниці ДФС про те, що у ОСОБА_5. у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказано не достовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_5., за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_5. (а.с.19-21).

Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області складено висновок від 01.10.2015 року №2567/10/20-33-17-06 в якому зазначено, що у розділі ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік виявлені недостовірні відомості, а саме: декларантом не відображено квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с.91-93).

На підставі вищезазначеного висновку Харківською митницею ДФС прийнято наказ №637-о від 01.10.2015 року яким звільнено ОСОБА_5 головного інспектора сектору зв'язку управління інфраструктури, з займаної посади 02.10.2015 року з підстав передбачених Законом України «Про очищення влади» (а.с.18).

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 цього Закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_11, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання п. 10 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 3 статті 1 цього Закону протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом, посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Вказана заборона, у відповідності до ч. 8 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", зокрема, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на Посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 вказаного Закону особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (ч. 10 ст. 5 Закону).

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за № 1385/26162 (далі - Порядок), яким передбачено процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка).

Згідно з п. 3 зазначеного Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно з п. 4, 6 Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

За змістом п. 12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Суд зазначає, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність або невідповідність.

Підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідність вартості майна (майнових прав) цим доходам виключає застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України № 1682, відповідно до критерію, передбаченого частиною восьмою статті 3 Закону України № 1682, в зв'язку з тим, що застосування такої заборони можливо при встановленні перевіркою, зокрема недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, у разі, якщо таке майно (майнові права) було набуте (набуті) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, за відсутності підтвердження законних джерел набуття доходів.

Відповідно до ч.10 ст.5 Закону Закон України № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Відповідно до частини 14 статті 5 Закону від 16 вересня 2014 року № 1682-VII керівник органу, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 1, 5 Закону України "Про очищення влади" та Порядку № 1100 проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162, при проведенні перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади, контролюючим органом мала бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 5 Закону - також врахований час набуття майна та відсутність законності джерел доходів.

Судом встановлено, що західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області при складанні оскаржуваного висновку не було встановлено джерело набуття коштів, за які позивачем було придбано квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що саме по собі неповне декларування наявного майна у осіб, відносно яких здійснюється перевірка, не є підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади.

Відповідач - Харківська митниця ДФС, будучи суб'єктом владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість винесеного наказу, що є предметом оскарження позивачем.

Натомість позивач, на виконання вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді слід звернути до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Харківської митниці ДФС, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказу і висновку, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати наказ Харківської митниці ДФС від 01 жовтня 2005 року № 637-0 "Про звільнення ОСОБА_5.

Визнати протиправним і скасувати висновок від 01.10.2015 № 2567/10/20-33-17-06 Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Поновити ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста сектору зв'язку управління інфраструктури Харківської митниці ДФС.

Зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомості щодо ОСОБА_5, внесені на підставі висновку перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5. ст. 5 ЗУ "Про очищення влади" № 2567/10/20-33-17-06 від 01.10.2015.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста сектору зв'язку управління інфраструктури Харківської митниці ДФС виконується негайно.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 березня 2016 року.

Головуючий суддя Тітов О.М.

суддя Панченко О.В.

суддя Зінченко А.В.