Ухвала суду № 56553551, 18.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2016 р. Справа № 815/6582/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря: Жукової Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (далі - ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" ) звернулося до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2015р. №0000732202, №0000722202.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки ДПІ про безтоварність господарських операцій ТОВ"МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" з ТОВ «МАГНЕТА» є помилковими та здійснені з перевищенням повноважень відповідача, спростовуються наявними у позивача первинними документами, які містять всі передбаченні чинними законодавством обов'язкові реквізити. Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення ТОВ"МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" вимог податкового законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту за проведення господарських операцій з вищезазначеним контрагентом. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем безпідставно та просить їх скасувати, зазначаючи, що господарські операції з ТОВ «МАГНЕТА» мають реальний характер та підтверджуються необхідними первинними документами, які надавались у ході перевірки.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 18 грудня 2015 року ухвалено постанову про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД".

Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 13.05.2015р. №0000732202, №0000722202.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (код ЄДРПОУ 19349403) сплачений судовий збір у розмірі 35925,25 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень двадцять п'ять копійок).

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем доведено виконання всіх зобов'язань за договором, укладеним з ТОВ «МАГНЕТА», про що свідчать надані ТОВ «МАГНЕТА» належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, тобто відповідають вимогам п.201.1 та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України. Суд не взяв до уваги посилання ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на обставини діяльності ТОВ «МАГНЕТА», вказавши, що податковим органом не надано жодного доказу в підтвердження своїх доводів, крім посилань на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД".

В своїй скарзі апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом не враховано ненадання до перевірки ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД": довіреності на отримання товару (журнал реєстрації довіреностей, відомості щодо транспортування товару та вантажних робіт, платіжні доручення, договори складського зберігання рапсу; сертифікат на товар та аналіз якості.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам податкового органу щодо обставин діяльності контрагента ТОВ «МАГНЕТА», які зафіксовані в акті про неможливість проведення у нього зустрічної звірки.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, У період з 21.04.2015р. по 22.04.2015р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" з питань взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «МАГНЕТА» за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.04.2015р. №312/15-54-22-01/19349403 (а.с.8-42).

У ході перевірки було встановлено порушення ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку із чим завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «МАГНЕТА» у сумі ПДВ-840357,00 грн. за жовтень 2014 року та п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" за 2014 рік занижено податок на прибуток у сумі 756321,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки №312/15-54-22-01/19349403 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 13.05.2015р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№000072202, яким ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 756 321,00 грн. та штрафні санкції у сумі 378160,50 грн.(а.с.43)

-№0000732202, яким ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 840357,00 грн. та штрафні санкції у сумі 420 178,50 грн.(а.с.44)

Зокрема, в акті акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області були досліджені господарські відносини позивача з ТОВ «МАГНЕТА» за жовтень 2014 року та зроблено висновок про заниження ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" за перевірений період податку на прибуток у сумі 756321,00 грн. та завищення податкового кредиту у сумі 840357,00 грн. у зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт поставки товару від ТОВ «МАГНЕТА» на адресу ТОВ"МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД". Задовольняючи позов ТОВ"МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №312/15-54-22-01/19349403 від 22.04.2015р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" та ТОВ«МАГНЕТА» було укладено договір купівлі-продажу №КП-01/10-2014 від 01.10.2014р., згідно з п.1.1 якого продавець приймає на себе зобов'язання передати, а покупець-прийняти та справити оплату за сільськогосподарську продукцію (рапс) у порядку та на умовах, визначених цим договором. (а.с.45-46)

Згідно з п.4 зазначеного договору купівлі-продажу визначено, що товар передається згідно з умовами СРТ - склад зазначений покупцем.

Позивачем на підтвердження виконання договору купівлі-продажу №КП-01/10-2014 від 01.10.2014р. надано видаткові накладні №№82,83,84,85,86 від 16.10.2014р.(а.с.47-51), №№151,152,153,154,155 від 31.10.2014р. (а.с.52-56), податкові накладні №№16,17,18,19,20 від 16.10.2014р.(а.с.57-61) №№134,135,136,137,138 від 31.10.2014р., платіжне доручення №588 від 24.11.2014р.(а.с.67) та товарно - транспортні накладні №412651 від 29.10.2014р., №382415 від 15.10.2014р., №437271 від 16.10.2014р., №458560 від 12.10.2014р., №451552 від 12.10.2014р., №412534 від 30.10.2014р., №451891 від 11.10.2014р., №401274 від 13.10.2014р., №337401 від 07.10.2014р., №382253 від 06.10.2014р., №384484 від 05.10.2014р., №382465 від 15.10.2014р., №384114 від 14.10.2014р., №311152 від 03.10.2014р., №434450 від 13.10.2014р., №361224 від 12.10.2014р., №382695 від 01.10.2014р., №413625 від 14.10.2014р., №321281 від 11.10.2014р., №382845 від 10.10.2014р., №382362 від 10.10.2014р., №382325 від 09.10.2014р., №384088 від 08.10.2014р., №384525 від 08.10.2014р., №384522 від 06.10.2014р., №566782 від 07.10.2014р., №358582 від 05.10.2014р., №452652 від 10.10.2014р., №423652 від 04.10.2014р., №447851 від 03.10.2014р., №333074 від 01.10.2014р., №355843 від 02.10.2014р., №386591 від 02.10.2014р.(а.с.68-100). Разом з тим, отримання товару (рапсу) від постачальника ТОВ «МАГНЕТА» підтверджується довіреностями ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" №789 від 31.10.2014р. (а.с.137) та №751 від 16.10.2014р. №751(а.с.138) на підтвердження обліку отриманого товару надано оборотно сальдові відомості (а.с.130-132).

Також, судом встановлено що між ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" та ТО«²ДРОДЖЕННЯ» було укладено договір на переробку давальницької сировини №019Д14 від 05.09.2014р.(а.с.148-157)

Відповідно до п.п.1.1. зазначеного договору на переробку його предметом є проведення виконавцем - ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» робіт з приймання і переробки сировини, що поставляється замовником в готову продукцію з подальшим відвантаженням готової продукції за дорученням замовника на умовах даного договору. Крім того, п.1.2. зазначено, що «Продукція, партія продукції, кінцева продукція та/або готова продукція» - олія ріпакова пресована нерафінована, макуха ріпакова.

Позивачем на підтвердження виконання договору на переробку давальницької сировини №019Д14 від 05.09.2014р. надано акт здачі-прийняття робіт №ВЗ-0000487 від 31.10.2014р. та №ВЗ-0000488 від 07.11.2014р.(а.с.113-114)

Також судом встановлено що між ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" та Отла Груп ЛТД (США) було укладено контракт від 13.10.2014р. №S04814 згідно п.п. 1.1.п.1 якого продавець (ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД") продає, а покупець (Отла Груп ЛТД) приймає та оплачує рапсове масло українського походження 2014 року, наливом (а.с.123-129).

Зазначене свідчить про те, що отримані позивачем послуги від контрагента ТОВ«МАГНЕТА» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ"МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД".

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України за загальним правилом датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, у редакції, яка діяла станом на жовтень 2014 року, було визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України на час зазначених правовідносин було визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 138.8.1 зазначеної статті було визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 139.1.9.п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В акті перевірки відсутні відомості про те, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" та ТОВ«МАГНЕТА».

В акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області посилається на ненадання ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до перевірки сертифікатів на отриманий товар та доказів транспортування товару, зокрема, товарно-транспортних накладних.

Апеляційний суд визнає непереконливими доводи відповідача оскільки, сертифікати якості не є первинними документами та/або документами, на підставі яких ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" зобов'язано вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування чи податкових зобов'язань.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" не було надано під час перевірки товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт поставки товару.

Апеляційний суд відхиляє вищевикладені доводи, так як відповідно до правил Інкотермс 2010 термін СРТ (фрахт/перевезення оплачено до..) означає, що продавець здійснює постачання товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, здійснити митне очищення товару для експорту. Покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару. Цей термін застосовується незалежно від виду транспорту.

Разом з тим, договором купівлі-продажу №КП-01/10-2014 від 01.10.2014р. передбачено що товар передається згідно з умовами СРТ - склад зазначений покупцем та відповідно доставка товару здійснювалась за замовленням ТОВ «МАГНЕТА» до ТО«³дродження» по договору давальницької переробки з ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" приватними підприємцями - перевізчиками, про що свідчать товарно-транспортні накладні запитані ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" у контрагента ТОВ«МАГНЕТА» та надані позивачем до суду. (а.с.68-100)

Таким чином, оскільки поставка товару здійснювалась продавцем ТОВ«МАГНЕТА», згідно умов СРТ (Інкотермс 2010), суд вважає безпідставним посилання перевіряючих на відсутність у складі наданих до перевірки ТОВ"МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" товарно-транспортних накладних, як підтвердження факту поставки товару та вважає обґрунтованим посилання представника позивача на те, що вказані товарно-транспортні накладні є документами податкового обліку саме ТОВ «МАГНЕТА» та з урахуванням умов поставки, не є документами, які обов'язкові для зберігання для ТОВ"МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД".

Також, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що сплата за рапс, придбаний у ТОВ «МАГНЕТА» у жовтні 2014 року, не здійснювалась на момент винесення рішення першої інстанції, оскільки це спростовується платіжним дорученням №588 від 24.11.2014р. про сплату позивачем ТОВ «МАГНЕТА» 252 107грн. (а.с.67) та №3082 від 03.12.2015р. (а.с.141) у сумі 4 790 032,16грн., одержувачем якої є ТОВ «ІН-АГРО», якому ТОВ «МАГНЕТА» відступила право вимоги у відповідності до договору купівлі-продажу №КП-01/10/2014 від 01.10.2014р. на вказану суму договором про відступлення права вимоги №20/03-15 від 20.03.2015р.(139-140).

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що ненадання позивачем до перевірки документів щодо транспортування ріпаку не є достатньою підставою для висновку щодо неможливості підтвердження фактичного здійснення господарської операції з придбання робіт, послуг у ТОВ «МАГНЕТА».

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача у підтвердження встановлених порушень з боку ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" на отримання від ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкової інформації від 23.01.2015р. за №1383/22-02 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «МАГНЕТА» за серпень, жовтень, листопад 2014 року» з огляду на те, що інформація про неможливість проведення перевірки контрагента позивача не є належним доказом порушень податкового законодавства з боку позивача, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності та відсутності відповідних доказів порушень податкового законодавства саме з боку ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД".

Однак, акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть вважатися належними доказами допущення будь-яких порушень, так як зазначені з інформацією акти, що свідчить лише про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання. Вказані акти взагалі не є перевіркою, а викладені в них висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагента окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; оскільки податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем виконано всі зобов'язання за договорами: отримано товар/послуги, сплачено за них грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, а також використано їх у межах власної господарської діяльності. Зазначені обставини ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.

Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло права на його формування по взаємовідносинах з ТОВ «МАГНЕТА».

ДПІ не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено наявність порушень з боку ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" щодо заниження податку на прибуток у сумі 756321,00 грн. та завищення податкового кредиту у сумі за жовтень 840357,00 грн., а тому податкові повідомлення рішення від 13.05.2015р. №0000732202, №0000722202 є неправомірним та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року відстрочено особі яка подала апеляційну скаргу сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Враховуючи те, що відповідач не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, а тому з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області належить стягнути судовий збір у розмірі 39517,78 грн.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 травня 2015 року №0000732202 та №0000722202 - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 39517,78 ( тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 78 коп.) грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Л.П. Шеметенко