Постанова № 56553445, 17.03.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/14265/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:представника позивача Процюка Б.О., представника відповідача Шмагалова Д.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Військової частини А 0598, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України, стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом №8052/10/10-0-25 від 11.11.2011 року, в якому просить стягнути податковий борг з відповідача в розмірі 11515,22 грн. з банківських рахунків, відкритих в/ч А-0598, за рахунок готівки, що належить військовій частині А-0598, а в разі недостатності коштів - за рахунок майна військової частини А 0598, яке перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2016 року (номер ВАСУ К/9991/43391/12) касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби задоволено частково. Скасовано постанову ХОАС від 26.12.2011 року та постанову ВААС від 10.04.2012 року і справу № 2270/14265/11 направлено на новий розгляд ( стор. 137 - 140 справи).

03.02.2016 року адміністративну справу №2270/14265/11. прийнято ХОАС до провадження ( стор. 143 справи).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, про що надав письмові заперечення №3122 від 13.12.2011 року, без реєстраційного номера від 25.02.2016 року та доповнення до заперечення № 959 від 02.03.2016 року, які підтвердив у суді.

Третя особа представника до суду не направила, однак 26.02.2016 року до суду поступило пояснення без реєстраційного номера від 25.02.2016 року, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та заява № 203 від 29.02.2016 року, в якій просить провести засідання без участі представника.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що відповідач - в/ч А0598, ідентифікаційний код 07732858, 27.10.1997 року включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно довідки Міноборони України №814 (стор. 3 справи).

Згідно корінця податкової вимоги форми "Ю1" № 1/11 від 10.01.2002 року, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 10.01.2002 року становить 1215,88 грн., а відповідно до корінця податкової вимоги форми "Ю2" № 2/269 від 15.03.2002 року, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 15.03.2002 року становить 1215,88 грн. Ці податкові вимоги вручені відповідачу 13.02.2002 року та 18.03.2002 року відповідно (стор. 39 - 40 справи).

Допитаний в якості свідка заступник начальника - начальник Старокостянтинівського відділення Красилівської ОДПІ Нахілко Ю.О. суду пояснив, що узгоджений відповідачем податковий борг обліковується з 2002 року, відповідно до виставлених податкових вимог і він не був сплачений платником після винесення податкових вимог, про свідчить надана суду довідка від 17.03.2016 року ( стор. 203 справи) і картки платника податків, які надані суду ( стор. 205 - 220, 222 - 241 справи).

Пунктом 1.10 ст.1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-III), який втратив чинність з 01.01.2011 року, відповідно до ПК України, було визначено, що податкова вимога це - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III було визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п.6.2.3 п.6.3 ст.6 Закону № 2181-III, податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Статтею 1 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", який був чинним до 01.01.2011 року було визначено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст.43 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" в редакції, яка була чинною на час спірних правовідносин, збір за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється на основі нормативів збору і лімітів їх використання. Нормативи збору за використання природних ресурсів визначаються з урахуванням їх розповсюдженості, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки, знешкодження і утилізації відходів та інших факторів. Нормативи збору за використання природних ресурсів, а також порядок його стягнення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка втратила чинність, згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної податкової адміністрації України від 20 січня 2011 року N 24/35 було визначено, що платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Відповідно до ст.1 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", який був чинним до 01.01.2011 року було визначено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування місцевими податками і зборами, земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Надання таких пільг не може порушувати принципи рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації відповідно до статті 3 цього Закону.

З 01.01.2011 року набрав чинності ПК України, пунктом 1.1 ст.1 якого визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу. Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

Підпунктом 14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу це - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова вимога це - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 41.1 ст.41 ПК України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, відповідач в 2010 році узгодив свої податкові зобов"язання Розрахунком суми сплати податку з власників транспортних засобів, Податковими розрахунками збору за забруднення навколишнього природнього середовища, податковим повідомленням - рішенням №0005441500 від 16.11.2010 року ( стор. 8 - 18 справи), які добровільно не сплатив.

Пунктом 87.2 ст.87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до 89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктами 95.1 - 95.4 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України №2019-ІІІ від 5 жовтня 2000 року "Про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України", останній було викладено в новій редакції та доповнено статтями. Зокрема, статтею 14, якою встановлено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Однак, виходячи з принципів побудови системи оподаткування в Україні, суд вважає, що податки і збори (обов"язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов"язки і відповідальність платників визначав Закон України "Про систему оподаткування", а в даний час ПК України, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 29.01.2013 року по справі №21-431а12, що є обов"язковим для врахування, відповідно до ст. 244-2 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, оскільки, відповідачем узгоджений податковий борг по податку з власників транспортних засобів і збору за забруднення навколишнього природного середовища, який підтверджений доказами перевіреними судом ним не сплачений, але його стягнення повинно бути проведено тільки з банківських рахунків та готівки платника, так як не має законних підстав для стягнення за рахунок майна відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ПК України, Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про систему оподаткування", "Про Збройні Сили України" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 122, 158-163, 167, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов №8052/10/10-0-25 від 11.11.2011 року задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 0598, ідентифікаційний код 07732858 на користь Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області податковий борг по податку з власників транспортних засобів і збору за забруднення навколишнього середовища на загальну суму 11515, 22 гривень з банківських рахунків платника та готівки, яка йому належить.

В решті позовних вимог відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 21.03.2016 року

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович