Постанова № 56553351, 10.03.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2016 рокум. Ужгород№ 807/669/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився;

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Стадіон Карпати" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 11050 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 березня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 15 березня 2016 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Стадіон Карпати", якою просить стягнути з Комунального підприємства "Стадіон Карпати" адміністративно-господарські санкції в сумі 11050 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ (надалі Закон України № 875-ХІІ) для підприємств, установ і організацій встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік відповідач не виконав вимогу Закону України № 875 щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. У зв'язку з цим до відповідача застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Однак, відповідач в строк встановлений законом не сплатив адміністративно-господарські санкції.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких позовні вимоги заперечив повністю з наступних мотивів. Зокрема відповідач вказав на те, що згідно наказу директора КП "Стадіон Карпати" №10 від 13.07.2009р. прийнято на роботу вартівника ОСОБА_1, який є інвалідом третьої групи. Крім того, підприємством подано повторний (коригуючий) звіт, де у супровідному листі на ім.'я директора фонду вказано про причини подання недостовірної інформації. Однак уточнена інформація позивачем не взята до уваги, що призвело до подання необґрунтованого позову.

10 березня 2016 року до суду надійшло клопотання від представника позивача, відповідно до якого останній просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі (а.с. 125).

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався з огляду на об'єктивні причини. Також провадження у даній справі зупинялось.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з огляду на наступне.

У відповідності зі статтею 19 Закон України № 875-ХІІ, для підприємств, установ і організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Згідно Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні"№ 2961-IV робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження осіб у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підстав звільнення від виконання обов'язку Закон не містить (стаття 19 частина 5 Закону України № 875-ХІІ).

В судовому засіданні встановлено, що Комунальним підприємством "Стадіон Карпати" було подано до позивача звіт за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2014 рік. Відповідно до цього звіту, відповідач вимогу Закону України № 875-ХІІ норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не виконав. У звіті зазначено: згідно рядка 03 звіту, кількість інвалідів які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог статті 19 Закону України № 875-ХІІ становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 звіту, на підприємстві протягом 2014 року середньооблікова кількість інвалідів становила 0 осіб (а.с.7).

У відповідності до вимог статті 20 Закону України № 875-ХІІ, підприємства, у яких середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце незайняте інвалідом визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

На основі вищезазначеного звіту, позивачем встановлено, що відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Оскільки середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2014 році становила 22100 грн., то за не працевлаштування інвалідів у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 22100 : 2 = 11050 грн. (а.с. 8).

Відповідачем позивачеві було подано "коригуючий" звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік форми № 10-ПІ від 05 квітня 2015 року (а.с. 22). Згідно рядка 02 цього звіту, на підприємстві протягом 2014 року середньооблікова кількість інвалідів становила 1 особа.

На підтвердження виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - відповідачем було надано копію наказу № 10 від 13 липня 2009 року про працевлаштування громадянина ОСОБА_1 (вартівник), який відповідно до довідки до акту огляду МСЕК є інвалідом третьої групи безстроково (а.с.а.с. 23, 24). Ідентифікаційний номер працівника - НОМЕР_1 (а.с. 25).

На виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області надіслала на адресу суду звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, подані КП "Стадіон Карпати" до Хустської ОДПІ за 1-12 місяців 2014 року (а.с.а.с. 53-100) та податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ, подані КП "Стадіон Карпати" до Хустської ОДПІ за І-ІV квартали 2014 року (а.с.а.с. 101-104).

Проаналізувавши надані Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області документи, суд приходить до висновку що відповідачем сплачувався на протязі 2014 року єдиний соціальний внесок за працюючого інваліда ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер якого - НОМЕР_1). Таким чином судом встановлено, відповідачем було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Під час судового розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом установлено, що відповідачем працевлаштований інвалід третьої групи, як передбачено статтею 19 Закону України № 875-ХІІ, тому відсутні підстави для юридичної, зокрема, господарської відповідальності.

Оскільки у 2014 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем дотриманий (виконаний), то відсутні підстави для задоволення позовної заяви.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 72, 86, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Стадіон Карпати" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 11050 грн., відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко