Ухвала суду № 56553289, 11.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 лютого 2016 р.Справа №804/745/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Ляшко О.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до Приватного підприємства "Трансагро-Збут" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України про стягнення коштів Приватного підприємства "Трансагро-Збут" з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків та за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству "Трансагро-Збут" у розмірі податкового боргу з податку на прибуток в сумі 17830,95 грн.

В обґрунтування подання позивач зазначає, що обставиною, яка зумовила необхідність звернення з даним поданням до суду, є сплив 60 днів, наступних за днем надіслання податкової вимоги платнику податків. Тобто обставиною, яка зумовила необхідність звернення з даним поданням до суду, є момент встановлення відсутності сплати задекларованого зобовязання 08 лютого 2016 року (06 та 07 лютого 2016 року вихідні дні). Таким чином, з урахуванням положень абз. 3 ч. 11 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України право на звернення до суду з поданням наступає 08 лютого 2016 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача надала письмові заперечення, у яких проти задоволення подання заперечувала, посилаючись на протиправність дій податкового органу, повязаних з проведенням камеральної перевірки та на протиправність прийнятого на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення, заперечувала проти розміру податкового боргу, що стягується та факту узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг, у звязку із чим просили суд закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Суд, дослідивши письмові докази у справі встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Трансагро-Збут» зареєстроване в якості юридичної особи та знаходиться на обліку як платник податків у Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток щодо ПП «Трансагро-Збут», за результатами якої складено акт від 10 червня 2015 року № 492/04-81-15-02/36607970, яким було встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств, визначеного п. 57.1 ст. 57 та ст. 126 Податкового кодексу України, а також неповної сплати зобовязань, визначених податковою декларацією з податку на прибуток приватних підприємств № НОМЕР_1 від 26022015 року.

На підставі акту перевірки від 10 червня 2015 року № 492/04-81-15-02/36607970 Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 08.07.2015 року № НОМЕР_2, яким визначено суму грошового зобовязання зі сплати штрафу у розмірі 18231,60 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

08 грудня 2015 року Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на адресу Приватного підприємства «Трансагро-Збут» направлено податкову вимогу форми «Ю» від 02.12.2015 року № 2644-23, у якій визначено суму податкового боргу, що підлягає сплаті в розмірі 17830,95 грн. Зазначена податкова вимога отримана Приватним підприємством «Трансагро-Збут» 22.12.2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень, здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до ч. 3 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин, з моменту встановлення обставин.

Враховуючи, що позивачем направлено податкову вимогу 08.12.2015 року, звертаючись до суду 08.02.2016 року, з урахуванням положень абз. 3 ч. 11 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась у встановлений законом строк.

Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких, є передумовою виникнення правових підстав для застосування спеціальних заходів, визначених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків оскаржує рішення податкового органу, яке було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

У п.5 листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 року № 571/11/13-11 "Щодо особливостей провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби" наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

При цьому судам слід мати на увазі, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Закриваючи провадження у справі за поданням податкового органу у зв'язку з виявленням спору про право суд, згідно з частиною другою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Тому в ухвалі про закриття провадження у справі в розглядуваних випадках суд повинен роз'яснити, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах України, але в загальному порядку позовного провадження.

Згідно п. 9 листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року № 149/11/13-11 "Щодо особливостей провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби" спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті - 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті - 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Як встановленого з письмових заперечень представника відповідача, Приватне підприємство «Трансагро-Збут» висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення даного подання, зокрема, вважає протиправними дії податкового органу, повязані з проведенням камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 10 червня 2015 року № 492/04-81-15-02/36607970, вказує на протиправність прийнятого на підставі даного акту перевірки податкового повідомлення-рішення від 08.07.2015 року № НОМЕР_2, при цьому, відповідач заперечує проти розміру податкового боргу, що стягується та факту узгодження податкових зобов'язань тощо.

Враховуючи зміст заперечень Приватного підприємства «Трансагро-Збут», суд дійшов висновку про наявність між сторонами спору про право.

Отже, судом встановлено, що предметом спору є правовідносини, існування яких не є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладених обставин, подання Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не може бути задоволено, враховуючи виявлення спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, а зазначене є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18.07.2013 року по справі № К/800/29415/13.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із ч.3 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 1378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 165,183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі за поданням Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Трансагро-Збут» про стягнення коштів за податковим боргом - закрити.

Роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.157 КАС України, повторне звернення з тим самим поданням не допускається.

Стягнути з Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. на рахунок УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989253, рахунок: 31210206784008, банк; ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі складення ухвали у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та у строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко